КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: №   2-а-217/11                                                    Головуючий у 1-й інстанції:  Білик Г.О.

Суддя-доповідач:  Борисюк Л.П.

ПОСТАНОВА

Іменем України

"15" лютого 2012 р.                                                                                                 м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді

суддівБорисюк Л.П.,

Ісаєнко Ю.А., Собківа Я.М.

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління Пенсійного фонду України у Броварському районі Київської області на постанову Броварського міськрайонного суду Київської області від 28 січня 2011 року у справі за позовом ОСОБА_4 до Управління Пенсійного фонду України у Броварському районі Київської області про визнання дій неправомірними та зобов’язання провести перерахунок пенсії, -

ВСТАНОВИВ:

В січні 2011 року ОСОБА_4 звернувся до Броварського міськрайонного суду Київської області із позовом до УПФУ у Броварському районі Київської області про визнання неправомірними дій щодо застосування у 2010 році при перерахунку пенсії за ч. 4 ст. 42 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»показника середньої заробітної плати за 2007 календарний рік та зобов’язання провести перерахунок пенсії у відповідності до ч.ч. 1, 2 ст. 40 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»з 01.12.2010.

Постановою Броварського міськрайонного суду Київської області від 28 січня 2011 року позов задоволено частково.

Зобов’язано УПФУ у Броварському районі Київської області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_4, починаючи з 01.12.2010, відповідно до норм ст. 40, ч. 4 ст. 42 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»з урахуванням середнього заробітку по Україні для призначення і перерахунку пенсії, що передує року звернення за перерахунком пенсії, тобто за 2009 рік.

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Відповідач, не погоджуючись з прийнятим рішенням суду, звернувся з апеляційною скаргою, в якій зазначає, що оскаржувана постанова суду не відповідає вимогам матеріального та  процесуального права, а саме, судом першої інстанції неповно з’ясовано та не доведено обставини, що мають значення для справи, висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, в зв’язку з чим просить скасувати постанову суду та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

Апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 197 КАС України, якою передбачено, що суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які прийняті у порядку скороченого провадження за результатами розгляду справ, передбачених пунктами 1, 2 частини першої ст. 183-2 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст.202 КАС України, підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання, а так само розгляд і вирішення справи неповноважним судом; участь в ухваленні постанови судді, якому було заявлено відвід на підставі обставин, які викликали сумнів у неупередженості судді, і заяву про його відвід визнано судом апеляційної інстанції обґрунтованою; ухвалення чи підписання постанови не тим суддею, який розглянув справу.   

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_4 знаходиться на обліку в УПФУ у Броварському районі Київської області і отримує пенсію за віком.

Після досягнення позивачем пенсійного віку та призначення йому пенсії за віком, позивач пропрацював більше 24-х місяців із часу його виходу на пенсію та в період вказаного строку здійснював відповідні відрахування до Пенсійного Фонду України.

Відповідачем було здійснено розрахунок пенсії позивача з урахуванням його індивідуального коефіцієнту заробітної плати, страхового стажу та показника середньої заробітної плати за 2007 рік в розмірі 1 197,91 грн., замість показника за 2009 рік.

Приймаючи рішення про часткове задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що позивач має право на перерахунок пенсії за віком, згідно ст. ст. 40, 42 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників в галузях національної економіки за 2009 рік.   

Колегія суддів не погоджується із зазначеним висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

За змістом ч. 1 ст. 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд до 1 липня 2000 року, незалежно від перерв, та за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. У разі якщо страховий стаж становить менший період, ніж передбачено абзацом першим цієї частини, враховується заробітна плата (дохід) за фактичний страховий стаж. За вибором особи, яка звернулася за пенсією, з періоду, за який враховується заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії, виключається період до 60 календарних місяців підряд за умови, що зазначений період становить не більше ніж 10 відсотків тривалості страхового стажу.

Частиною 2 ст. 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», встановлено, що заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається з урахуванням середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України, за календарний рік, що передує року звернення за призначенням пенсії.

Підпунктом «б»пп. 10 п. 35 розділу II Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»від 28.12.2007 абзац 4 ч. 2 ст. 42 Закону викладено в новій редакції, за якою: у разі якщо застрахована особа після призначення пенсії продовжувала працювати, провадиться перерахунок пенсії з урахуванням не менше ніж 24 місяці страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерв у роботі. Перерахунок пенсії здійснюється із заробітної плати (доходу), з якої була обчислена пенсія. За бажанням пенсіонера перерахунок пенсії провадиться із заробітної плати за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії, за календарний рік, що передує року перерахунку пенсії. При цьому з періоду, за який враховується заробітна плата (дохід) для перерахунку пенсії, період після призначення пенсії не підлягає виключенню згідно із абзацом третім частини першої статті 40 цього Закону.

Згідно з рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 № 10-рп/2008 положення пп. «б»пп. 10 п. 35 розділу II ЗУ «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними).

За ч. 2 ст. 152 Конституції України, закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Таким чином, після прийняття Конституційним Судом України вказаного рішення знову почали діяти положення статті 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»в їх первинній редакції.

Скасовані зміни надавали можливість перераховувати пенсію із заробітної плати за періоди страхового стажу, зазначені в ч. 1 ст. 40 цього Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії за календарний рік, що передує року перерахунку пенсії.

Відповідно до ч. 4 ст. 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», у разі якщо застрахована особа після призначення пенсії продовжувала працювати, проводиться перерахунок пенсії з урахуванням страхового стажу після призначення пенсії. Кожний наступний перерахунок пенсії проводиться не раніше як через два роки після попереднього перерахунку з урахуванням страхового стажу після призначення пенсії. Перерахунок пенсії здійснюється із заробітної плати (доходу), з якої була обчислена пенсія, або за періоди страхового стажу, зазначені в ч. 1 ст. 40 цього Закону.

Аналіз відновленої (діючої) норми абзацу 3 ч. 3 ст. 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» доводить, що перерахунок пенсії здійснюється із заробітної плати (доходу), з якої була обчислена пенсія, або за періоди страхового стажу, зазначені в ч. 1 ст. 40 цього Закону.

Тобто, правила ч. 1 ст. 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» при перерахунку пенсії застосовуються виключно з метою визначення періоду страхового стажу, за який може бути обчислена заробітна плата (дохід).

З урахуванням зазначеного, підстави для перерахунку пенсії позивача із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) працівників в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески, та яка відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»враховується для обчислення пенсії за 2009 рік, відсутні.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Вищого адміністративного суду України від 26.05.2011 № К/9991/3960/11.

Згідно зі ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.  

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що постанова суду першої інстанції не відповідає нормам матеріального права, доводи апеляційної скарги спростовують висновки суду першої інстанції, викладені у зазначеній постанові, у зв'язку з чим є підстави для її скасування з ухваленням нової постанови про відмову в задоволенні позовних вимог.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 198 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати її та прийняти нову постанову суду.

Керуючись ст. ст. 195, 197, 198, 202, 205, 207, 254 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України у Броварському районі Київської області на постанову Броварського міськрайонного суду Київської області від 28 січня 2011 року –задовольнити.

Постанову Броварського міськрайонного суду Київської області від 28 січня 2011 року –скасувати.

Прийняти нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог ОСОБА_4 до Управління Пенсійного фонду України у Броварському районі Київської області про визнання дій неправомірними та зобов’язання провести перерахунок пенсії відмовити.

          Постанова апеляційної інстанції за наслідками її перегляду, набирає законної сили через п’ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий суддя                                                                       Борисюк Л.П.

Судді:                                                                                              Ісаєнко Ю.А.

                                                                                                         Собків Я.М.