Справа № 2 - 645/ 2008р.

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

            25 березня 2008 року                                                               смт. Красногвардійське

Красногвардійський районний суд Автономної Республіки Крим у складі:

головуючого - судді Проскурні С.М.,

при секретарі - Мойсеєнко М.В.,

за участю представника відповідача - Ткачука С.Р.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні в смт. Красногвардійське цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до виконкому Петрівської сільської ради Красногвардійського району про визнання права власності на домоволодіння,

В С Т А Н О В И В:

            ОСОБА_126.02.08р. звернулася до суду з позовом про визнання права власності на домоволодіння, що розташоване по АДРЕСА_1посилаючись на те, що у 1957 році її батьки отримали земельну ділянку для будівництва жилого будинку на території колгоспу “Дружба народів”. Збудувавши будинок вони разом стали в ньому проживати. Після смерті батьків домоволодіння фактично перейшло у її власність. При зверненні у грудні 2007 року до Петрівської сільської ради з метою отримати свідоцтво про право власності на домоволодіння їй було відмовлено з порадою звернутися до суду.         

            У судовому засіданні позивач підтримала позовні вимоги, пояснивши, що колгоспом “Дружба народів” у 1957 році її батькам було надано земельну ділянку, на якій вони збудували жилий будинок та інші господарські будівлі. Вона разом з батьками проживала у будинку, розташованому по АДРЕСА_1 Як власники жилого будинку протягом всього часу проживання у ньому оплачували необхідні витрати з комунальних послуг, земельний податок. Після смерті батьків вона продовжує проживати у будинку. Звернувшись у грудні 2007 року до Петрівської сільської ради для отримання свідоцтва про право власності на зазначене домоволодіння їй було відмовлено через відсутність на це повноважень. Просила визнати за нею право власності на жилий будинок з надвірними будівлями які зазначені у технічному паспорті на домоволодіння, виданого на її ім'я станом на 22.01.08р. 

            Представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги ОСОБА_1визнав, зазначивши, що позивач постійно проживає в будинку АДРЕСА_1, який на балансі Петрівської сільської ради не перебуває. Крім того, позивач має державний акт на право власності на земельну ділянку, на якій розташований жилий будинок з надвірними будівлями. Не заперечував проти задоволення позовних вимог ОСОБА_1     

            Вислухавши пояснення осіб, що брали участь у судовому засіданні, дослідивши письмові докази, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

            Відповідно до статей 10, 11 ЦПК України сторони користуються рівними правами щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Суд сприяє всебічному і повному з'ясуванню обставин справи і розглядає цивільні справи в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Згідно зі ст.60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

            Судом встановлено, що позивач постійно проживає і значиться зареєстрованою за адресою: АДРЕСА_1

            ОСОБА_1є главою сім'ї з 1984 року, що підтверджується записом у будинковій книзі (а.с.11).     

            Батько позивачаОСОБА_2. помер ІНФОРМАЦІЯ_1, а мати ОСОБА_3  померла ІНФОРМАЦІЯ_2., що підтверджується свідоцтвами про їх смерть (а.с.19, 20).  

            Державний акт на право власності на земельну ділянку, що розташована АДРЕСА_1 видано на ім'я ОСОБА_1(а.с.21).   

            На балансі Петрівської сільської ради зазначене домоволодіння не знаходиться, що підтверджується відповідною довідкою № 77/03-12 від 29.01.08р. (а.с.16).

            Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

            Згідно зі ст. 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

            На підставі наданих та оцінених у сукупності доказів суд дійшов висновку, що позивач постійно проживає у будинку АДРЕСА_1 значиться главою сім'ї після смерті батьків, фактично є власником зазначеного домоволодіння, але свідоцтва про право власності на нього немає. Суд вважає за можливе визнати за            ОСОБА_1право власності на вказане домоволодіння.

            На підставі викладеного і керуючись статтями 328, 392 ЦК України, 10, 11, 60, 88, 130, 174, 212, 215 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

            Позов ОСОБА_1 задовольнити.

            Визнати заОСОБА_1право власності на домоволодіння, розташоване по АДРЕСА_1, яке складається з цілого жилого будинку - літер „А” та надвірних будівель: сараїв - літер „Б”, „В”, „Е”, „Л”, „М”, навісів - літер „Г”, „З”, „К”, „О”, гаражів - літер „Ж”, „И”, убиральні - літер „Д”, літньої кухні - літер „Н”, огорожі.

            Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду АР Крим через Красногвардійський районний суд шляхом подачі в 10-денний строк, з дня проголошення рішення, заяви про апеляційне оскарження, і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.

Суддя