Справа № 2 - 365/ 2008р.

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

            11 березня 2008 року                                                              смт. Красногвардійське

Красногвардійський районний суд Автономної Республіки Крим у складі:

головуючого - судді Проскурні С.М.,

при секретарі - Мойсеєнко М.В.,

за участю представника позивача -ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Красногвардійське цивільну справу за позовом ОСОБА_1до Рівнівської сільської ради про визнання права власності на домоволодіння,

В С Т А Н О В И В:

            ОСОБА_1 24 січня 2008 року звернулась з позовом до Рівнівської сільської ради про визнання права власності на домоволодіння, що розташоване поАДРЕСА_1 мотивуючи вимоги тим, що в 1993 року вона разом зі своїм чоловіком придбала в радгоспі „Більшовик” жилий будинок, про що було укладено договір з купівлі-продажу. Постійно проживає в зазначеному будинку. У встановлений законом строк після смерті свого чоловіка звернулась з заявою до державної нотаріальної контори для прийняття спадщини, однак у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом їй було відмовлено у зв'язку з відсутністю свідоцтва про право власності на будинок. Вважала, що договору з купівлі-продажу зазначеного будинку, який було посвідчено секретарем Рівнівської сільської ради, було достатньо аби вважати домоволодіння своєю власністю.

            У судовому засіданні позивач та її представник підтримали позовні вимоги. Відповідно до пояснень представника позивача під час шлюбу ОСОБА_1 та її чоловік, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 придбали за договором купівлі-продажу від  26 липня 1993 року в радгоспі „Більшовик” жилий будинок з надвірними будівлями, розташований в     АДРЕСА_1. Продавцю було сплачено гроші, після чого домоволодіння перейшло у власність ОСОБА_1 Протягом  30 років позивач проживає у зазначеному будинку, оплачує всі комунальні послуги, повністю користується правами власника, але через юридичну неграмотність своєчасно не зареєструвала право власності на домоволодіння в Джанкойському міжміському бюро реєстрації та технічної інвентаризації. Просила визнати за ОСОБА_1право власності на жилий будинок з надвірними будівлями, розташований по АДРЕСА_1

            Представник відповідача - Рівнівської сільської ради у судове засідання не з'явився, про час і місце розгляду справи повідомлений. Було надіслано письмову заяву про визнання позову та проханням розглядати справу у їх відсутності.

Вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши письмові докази, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до статей 10, 11 ЦПК України сторони користуються рівними правами щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Суд сприяє всебічному і повному з'ясуванню обставин справи і розглядає цивільні справи в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Згідно зі ст.60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Судом встановлено, що між ОСОБА_2 (чоловіком позивача, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1) у період шлюбу був придбаний за договором з купівлі-продажу від 26 липня 1993 року в радгоспі „Більшовик” жилий будинок з надвірними будівлями, що розташований АДРЕСА_1, посвідчений секретарем Рівнівської сільської ради Шлапак В.П., та зареєстрований в реєстрі за НОМЕР_1 (а.с.5-6).

            Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена законом.

Аналогічне положення закону закріплено в статті 128 ч.1 ЦК України в редакції 1963 року, яке було дійсним під час виникнення спірних правовідносин.   

            Відповідно до ст.392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою.

            На підставі наданих та оцінених у сукупності доказів, суд дійшов висновку, що позивачем виконано усі істотні умови угоди, прийнято домоволодіння, сплачено за нього продавцю гроші. Жилий будинок з надвірними будівлями, розташований по АДРЕСА_1 фактично належить позивачу на праві власності. Чоловік ОСОБА_1., який був однією із сторін в договорі помер, за спадщиною після його смерті ніхто, крім позивача, не звертався. Договір з купівлі-продажу не було зареєстровано в Джанкойському міжміському бюро реєстрації та технічної інвентаризації, що перешкоджає позивачу у здійсненні прав власника. З наведеного суд вважає за можливе визнати за ОСОБА_1право власності на зазначене домоволодіння.

            На підставі викладеного і керуючись статтями 128 ч.1 ЦК України в редакції 1963 року, 328, 392 ЦК України, 10, 11, 60, 88, 169, 212, 215 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

            Позов ОСОБА_1задовольнити.

            Визнати за ОСОБА_1 право власності на домоволодіння, яке розташоване поАДРЕСА_1 що складається з цілого жилого будинку під літером „А”, з надвірними будівлями: сараєм - літер „В”, навісом - літер „в”, навісом - літер „Д”,  курником - літер „Г”, входом в погріб - літер „Б”, огорожею 1-2.

            Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду АР Крим через Красногвардійський районний суд шляхом подачі в 10-денний строк, з дня проголошення рішення, заяви про апеляційне оскарження, і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.

Суддя