Справа № 2-376/ 2008р.

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

            27 лютого 2008 року                                                                    смт. Красногвардійське

            Красногвардійський районний суд Автономної Республіки Крим у складі:

головуючого - судді Проскурні С.М.

при секретарі - Мойсеєнко М.В.

за участю представника сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю „Дружба народів” - Трачук Т.Л.

розглянувши у попередньому судовому засіданні в смт. Красногвардійське цивільну справу за позовом ОСОБА_1до сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю „Дружба народів”, ОСОБА_2 про визнання договору з купівлі-продажу квартири дійсним та права власності на зазначену квартиру і надвірні будівлі,

В С Т А Н О В И В:

            ОСОБА_1 24.01.08р. звернулася до суду з позовом до відповідачів про визнання договору з купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 і надвірних будівель дійсним та визнання за нею права власності на зазначене майно. Вимоги мотивовані тим, що 12.03.02 за договором з купівлі-продажу вона придбала у сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю „Дружба народів” квартиру в рахунок своєї частки в статутному фонді СТОВ „Дружба народів”. При зверненні у 2007 році до Петрівської сільської ради з метою отримати свідоцтво про право власності на зазначену квартиру їй було відмовлено. Відсутність нотаріально посвідченого договору з купівлі-продажу та відсутність реєстрації нерухомого майна в МБРТІ, не дозволяє їй отримати документ, підтверджуючий її право власності на квартиру і надвірні будівлі.  

У попередньому судовому засіданні позивач підтримала позовні вимоги, просила визнати договір з купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 і надвірних будівель від 12 березня 2002 року дійсним та визнати за нею право власності на зазначене нерухоме майно. З пояснень позивача слідує, що рішенням правління СТОВ „Дружба народів” їй було надано квартиру АДРЕСА_1 яку вона викупила, про що свідчить договір з купівлі-продажу, укладений з сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю „Дружба народів” від 12.03.02р. Вважаючи себе фактично власником зазначеної квартири, не звернула уваги, що договір не було посвідчено в нотаріальному порядку та не зареєстровано в МБРТІ. На даний момент видати свідоцтво про право власності на квартиру в сільській раді їй відмовляють, тому вона звернулась з позовом до суду.

Представник сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю „Дружба народів” у судовому засіданні позовні вимоги визнала, не заперечувала проти задоволення позовних вимог ОСОБА_1., пояснивши, що умови договору з купівлі-продажу від 12.03.02р. було виконано повністю, продавцем СТОВ „Дружба народів” передано у власність позивачу квартиру АДРЕСА_1 та надвірні будівлі, а позивачем повністю сплачено суму вартості зазначеного нерухомого майна.  

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явилась, про дату та час судового засідання повідомлялась, про причини неявки суду не повідомила, своїх заперечень стосовно позовних вимог не надала.

Вислухавши пояснення осіб, що брали участь у справі, дослідивши письмові докази, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

            Судом встановлено, що між позивачем ОСОБА_1та сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю “Дружба народів” 12.03.02 р. було укладено договір з купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 і надвірних будівель, за яку позивачем було повністю сплачено суму його вартості, що підтверджується записом на договорі та не заперечувалось відповідачем.  

            Відповідно до договору з купівлі-продажу частки в Статутному фонді сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю “Дружба народів” від 21.05.02р., продавцем позивачу було продано її частку в Статутному фонді, яка складає 5130,50 грн., про що також свідчить акт прийому-передачі частки від 21.05.02р. За зазначену суму позивач придбала квартиру, що підтверджується довідкою № 1223 від 03.11.07р., виданою СТОВ „Дружба народів” (а.с.11). 

            ОСОБА_1проживає і значиться зареєстрованою за вищевказаною адресою, що підтверджується даними будинкової книги та довідкою Петрівської сільської ради (а.с.14-15, 20).

            Технічний паспорт на квартиру станом на 07.11.07р. видано на ім'я позивача   ОСОБА_1(а.с.16-19). 

            На балансі Петрівської сільської ради нерухоме майно - квартираАДРЕСА_1 в якій проживає позивач, не знаходиться, що підтверджується довідкою Петрівської сільської ради                        № 1437/03-12 від 20.12.07р. (а.с.21). 

Згідно з ч.2 ст.220 ЦК України якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним (таж сама норма закріплена і в ст.47 ч.2 ЦК України в редакції 1963р.).

Дане правило застосовується у випадку, коли між сторонами було досягнуто згоди по всіх істотних умовах угоди.

Згідно зі ст.638 ЦК України договір вважається укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Відповідно до ст.392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою.

            Згідно зі ст.334 ч.3 ЦК України, право власності на майно за договором, який підлягає нотаріальному посвідченню, виникає у набувача з моменту такого посвідчення або з моменту набрання законної сили рішенням суду про визнання договору, не посвідченого нотаріально, дійсним.        

            Якщо договір про відчуження майна підлягає державній реєстрації, право власності у набувача виникає з моменту такої реєстрації (ст.334 ч.4 ЦК України).

            На підставі наданих та оцінених у сукупності доказів, суд вважає договір з купівлі-продажу квартириАДРЕСА_1 укладений між ОСОБА_1та сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю „Дружба народів” від 12.03.02р. дійсним, оскільки сторонами цілком виконані умови договору, позивачем сплачено запропоновану продавцем суму його вартості, продавцем передано покупцю квартиру та надвірні будівлі. З приводу того, що договір не було посвідчено в нотаріальному порядку та від такого посвідчення відповідач ухиляється, суд дійшов висновку, що за позивачем може бути визнано право власності на зазначене нерухоме майно.

            На підставі викладеного і керуючись статтями 47 ч.2 ЦК України 1963 року,               220 ч.2, 334 ч.3, ч.4, 392, 638 ЦК України, 10, 11, 60, 169, 212, 215 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

            Позов ОСОБА_1задовольнити.

Визнати договір з купівлі-продажу квартири під номером 1, яка розташована в будинку під номеромАДРЕСА_1, укладений між сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю „Дружба народів” та ОСОБА_1від 12.03.02р. дійсним.

Визнати заОСОБА_1 право власності на квартиру під номером АДРЕСА_1 і складається з двох жилих кімнат: площею 7,5 кв.м та 21,6 кв.м - літер „А 1-2, 1-3”, коридорів площею 4.4, 1.9 та 9.9 кв.м. - літер „А 1-1, 1-І, 1-ІІ”, кухні площею 7,3 кв.м - літер „А 1-4” та надвірні будівлі: сараї - літер „Б”, „Г”, вбиральню - літер „В”, навіс - літер „Д”, 1\2 огорожі. 

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду АР Крим через Красногвардійський районний суд шляхом подачі в 10-денний строк, з дня проголошення рішення, заяви про апеляційне оскарження, і поданням після цього протягом            20 днів апеляційної скарги або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.

            Суддя