Справа № 2-643/ 2008
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 квітня 2008 року смт. Красногвардійське
Красногвардійський районний суд Автономної Республіки Крим у складі: головуючого - судді Проскурні С.М.,
при секретарі - Мойсеєнко М.В.,
за участю представника відповідача Красногвардійської РДА - Юнусової Е.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Красногвардійське цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Красногвардійської районної державної адміністрації АР Крим, Мар'янівської сільської ради про визнання свідоцтва про право власності на домоволодіння від 19.04.96 на ім'я ОСОБА_2 недійсним, визнання договору з купівлі-продажу домоволодіння від 10.11.80 дійсним та права власності на домоволодіння,
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1 26 лютого 2008 року звернувся до суду з позовом до Красногвардійської районної державної адміністрації АР Крим (далі - Красногвардійська РДА) та Мар'янівської сільської ради про визнання свідоцтва від 19.04.96 про право власності на домоволодіння, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1, виданого Красногвардійською РДА на ім'я ОСОБА_2 недійсним, визнання договору з купівлі-продажу зазначеного домоволодіння від 10.11.80 дійсним та права власності на домоволодіння.
Вимоги обґрунтовані тим, що за договором купівлі-продажу від 10.11.80р. власником зазначеного домоволодіння є він, а Красногвардійська РДА незаконно видала свідоцтво про право власності на домоволодіння його батьковіОСОБА_2.
В судовому засіданні позивач підтримав свої позовні вимоги. Відповідно до пояснень ОСОБА_1 10 листопада 1980р. за договором купівлі-продажу він придбав у ОСОБА_3. жилий будинок з господарськими спорудами, що розташований в АДРЕСА_1 Цей договір було посвідчено головою виконкому Мар'янівської сільської ради та зареєстровано в реєстрі під номером 43. В січні 1981 року в придбаному ним будинку оселились його батько ОСОБА_2. та матиОСОБА_3 Технічний паспорт на придбаний будинок на своє ім'я в БТІ він не оформив. Його батько помер ІНФОРМАЦІЯ_1 матір на рік раніше. Нещодавно дізнався, що 19 квітня 1996 року Красногвардійська РДА на підставі рішення № 258 від 16.11.95 Красногвардійського райвиконкому видала його батькові свідоцтво про право власності на домоволодіння в АДРЕСА_1. Батько на підставі отриманого свідоцтва оформив в Джанкойському БТІ технічний паспорт на жилий будинок. Вважав, що діями відповідача були порушені його права як власника нерухомого майна. Просив визнати свідоцтво від 19.04.96 про право власності на домоволодіння, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1, виданого Красногвардійською РДА на ім'я ОСОБА_2 недійсним, укладений ним 10.11.80р. договір купівлі продажу зазначеного домоволодіння дійсним та право власності на нього.
В судовому засіданні представник відповідача Красногвардійської РДА Юнусова Е.М., яка діяла на підставі виданої їй довіреності, позовні вимоги не визнала. Відповідно до пояснень представника Красногвардійської РДА в укладеному позивачем договорі купівлі-продажу будинку від 10.11.80р. не були зазначені, що за домоволодіння відчужується, номер будинку, вулиця, де він розташований. Позивач з 1998 року прописаний і проживає в будинку поАДРЕСА_1Протягом восьми років, з моменту прописки до дня смерті батька, значиться зареєстрованим за вищезазначеною адресою. Вважала, що ОСОБА_1 знав про те, хто є власником домоволодіння, однак жодних заходів по відновленню своїх порушених прав, на що посилається позивач, не вчинив. Просила в позові відмовити за спливом строку позовної давності.
Представник відповідача Мар'янівської сільської ради в судове засідання не з'явився. Було надіслано письмову заяву від 22.03.08 з проханням розглянути справу за відсутності представника сільської ради та про визнання позову.
Вислухавши пояснення осіб, що брали участь у справі, дослідивши письмові докази, суд вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до статей 10, 11 ЦПК України сторони користуються рівними правами щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Суд сприяє всебічному і повному з'ясуванню обставин справи і розглядає цивільні справи в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Згідно зі ст.60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Судом встановлено, що за договором з купівлі-продажу від 10 листопада 1980 року ОСОБА_1 придбав у ОСОБА_3. жилий будинок вАДРЕСА_1 жилою площею 29 кв.м з надвірним будівлями. Продаж вчинено за 1100 крб., які ОСОБА_1 повністю сплатив продавцеві. Зазначений договір 10.11.80р. було посвідчено головою виконкому Мар'янівської сільської ради та зареєстровано у виконавчому комітеті сільради в реєстрі за № 43.
Відповідно до ст.224 ЦК України в редакції 1963 року, який був чинним під час виникнення спірних правовідносин (далі - ЦК України 1963р.), за договором купівлі-продажу продавець зобов'язується передати майно у власність покупця, а покупець зобов'язується прийняти майно та сплатити за нього визначену грошову суму.
Згідно зі ст.128 ч.1 ЦК України 1963р. право власності (право оперативного управління) у набувача майна за договором виникає з моменту передачі речі, якщо інше не передбачено законом або договором.
Відповідно до ст.227 ЦК України 1963р. договір з купівлі-продажу жилого будинку повинен бути нотаріально посвідчений, якщо хоча б однією з сторін є громадянин. Недотримання цієї вимоги тягне недійсність договору.
Договір з купівлі-продажу жилого будинку підлягає реєстрації в виконавчому комітеті місцевої Ради.
Договір з купівлі-продажу жилого будинку від 10.11.80р. було укладено в письмовій формі, нотаріально посвідчено та зареєстровано у виконавчому комітеті місцевої Ради, що відповідало діючому на той час законодавству.
Судом також встановлено, що за заявоюОСОБА_2. виконавчим комітетом Мар'янівської сільської ради було прийнято рішення за № 58-2 від 02.11.95 про клопотання перед виконкомом районної Ради народних депутатів про визнання права власності на домоволодіння за ОСОБА_2, який проживав в АДРЕСА_1.
Рішенням виконавчого комітету Красногвардійської районної Ради народних депутатів АР Крим від 16.11.95 за № 258 було визнано право власності на вищезазначене домоволодіння заОСОБА_2. На підставі даного рішення Красногвардійською РДА 19 квітня 1996 року було видано свідоцтво про право власності на ціле домоволодіння, що розташоване в АДРЕСА_1”, на ім'яОСОБА_2., який зареєстрував своє право власності на зазначене домоволодіння в Джанкойському БТІ (реєстрова книга НОМЕР_1 стор.25 за реєстромНОМЕР_2 19.04.96).
Позивач в судовому засіданні повідомив, що з 04 серпня 1998р., і це підтверджено даними його паспорту громадянина України, був прописаний і проживає в АДРЕСА_1 здійснював оплату послуг з утримання житла, земельний та інші податки. До серпня 1998 року проживав в АДРЕСА_1 мав добрі стосунки з батьками, часто провідував їх. Відтак посилання позивача на те, що він до 2008 року не знав, що власником домоволодіння вАДРЕСА_1 значиться його батько ОСОБА_2. суд відкидає як таке, що не заслуговує на увагу.
Відповідно до частин 4, 6, 7 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України 2003р. Цивільний кодекс України застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності.
Правила ЦК України про позовну давність застосовуються до позовів, строк пред'явлення яких, встановлений законодавством, що діяло раніше, не сплив до набрання чинності цим Кодексом.
До позовів про визнання заперечуваного правочину недійсним і про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину, право на пред'явлення якого виникло до 01 січня 2004 року, застосовується позовна давність, встановлена для відповідних позовів законодавством, що діяло раніше.
Відповідно до ст.71 ЦК України 1963р. загальний строк для захисту права за позовом особи, право якої порушено (позовна давність), встановлюється в три роки.
Статтею 75 ЦК України 1963р. передбачено обов'язковість застосування позовної давності судом незалежно від заяв сторін.
Згідно зі ст.80 ч.1 ЦК України 1963р. сплив строку позовної давності до пред'явлення позову є підставою для відмови в позові.
Відповідно до ст.76 ЦК України 1963р. початок перебігу строку позовної давності починається з дня виникнення права на позов. Право на позов виникає з дня, коли особа дізналась або повинна була дізнатись про порушення свого права.
Позивач ОСОБА_1 зареєстрований в спірному будинку з 04 серпня 1998 року. З цього часу повинен був дізнатися про порушення свого права. Протягом дев'яти з половиною років за захистом порушених чи оспорюваних прав до суду не звертався, а відтак встановлений законом строк позовної давності (який сплив 04.08.01) пропущено ним без поважних причин.
Таким чином, на підставі наданих та оцінених у сукупності доказів, суд дійшов висновку, що підстав для задоволення позову ОСОБА_1 в межах заявлених позовних вимог немає.
Разом з тим позивач, який є спадкоємцем померлогоОСОБА_2., не позбавлений права на вищезазначене майно на інших, передбачених законом, підставах.
Керуючись статтями 71, 75, 76, 80, 128, 224, 227 ЦК України 1963р., частиною 4, 6, 7 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України 2003р., 10, 11, 60, 88, 212, 215 ЦПК України, суд
В И Р І Ш И В:
Відмовити в позові ОСОБА_1 до Красногвардійської районної державної адміністрації АР Крим, Мар'янівської сільської ради про визнання свідоцтва про право власності на домоволодіння, що розташоване вАДРЕСА_1 поАДРЕСА_1 від 19.04.96 на ім'я ОСОБА_2 недійсним, визнання договору з купівлі-продажу зазначеного домоволодіння від 10.11.80 дійсним та права власності на домоволодіння у повному обсязі у зв'язку зі спливом позовної давності.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду АР Крим через Красногвардійський районний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, або в порядку ч.4 ст. 295 ЦПК України.
Суддя