Справа № 2-370/ 2008р.
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 лютого 2008 року смт. Красногвардійське
Красногвардійський районний суд Автономної Республіки Крим у складі:
головуючого - судді Проскурні С.М.,
при секретарі - Мойсеєнко М.В.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні в смт. Красногвардійське цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до виконкому Петрівської сільської ради Красногвардійського району про визнання договору з купівлі-продажу домоволодіння дійсним та визнання на нього права власності,
В С Т А Н О В И В :
ОСОБА_1 24.01.08р. звернувся до суду з позовом до виконкому Петрівської сільської ради про визнання договору з купівлі-продажу домоволодіння, що розташоване поАДРЕСА_1 дійсним та визнання права власності на зазначене домоволодіння, мотивуючи вимоги тим, що 22.05.1971 року він придбав уОСОБА_2 жилий будинок з надвірними будівлями вАДРЕСА_1, про що склали договір з купівлі-продажу, який було посвідчено виконкомом Петрівської сільської ради за реєстром НОМЕР_1. Після придбання будинку він з сім'єю став в ньому проживати, проводити необхідні будівельні роботи, вважав себе фактичним власником домоволодіння. При зверненні до сільської ради з метою отримати свідоцтво про право власності йому було відмовлено з порадою звернутися до суду.
У попередньому судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги, пояснивши, що за договором з купівлі-продажу від 22.05.1971р. він придбав у ОСОБА_2 домоволодіння, що розташоване в АДРЕСА_1, сплатив за нього грошову суму. Договір був посвідчений виконкомом Петрівської сільської ради. Після придбання будинку він став його фактичним власником, постійно в ньому проживає, але документів, що підтверджували б його право власності на зазначене домоволодіння немає. Крім того, в договорі від 22.05.1971р. не зазначено вулицю та номер будинку, що у даний час перешкоджає йому отримати свідоцтво про право власності на нерухоме майно. Просив визнати укладений 22.05.1971р. договір з купівлі-продажу домоволодіння дійсним та визнати за ним право власності на цілий жилий будинок з надвірними будівлями.
Відповідач у судове засідання не з'явився, про час і місце розгляду справи повідомлявся. Надав письмову заяву про визнання позовних вимог, просив розглядати справу у відсутності їх представника.
Вислухавши пояснення позивача, дослідивши письмові докази, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до статей 10, 11 ЦПК України сторони користуються рівними правами щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Суд сприяє всебічному і повному з'ясуванню обставин справи і розглядає цивільні справи в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Згідно зі ст.60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Судом встановлено, що за договором з купівлі-продажу від 22.05.1971р. ОСОБА_2 продав, а ОСОБА_1придбав домоволодіння в АДРЕСА_1 Договір було посвідчено виконкомом Петрівської сільської ради та зареєстровано в книзі для записів нотаріальних дій за НОМЕР_1 (а.с.10).
За даними будинкової книги позивач значиться головою сім'ї та зареєстрований за адресою:АДРЕСА_1 (а.с.5-8).
Довідкою Петрівської сільської ради № 1366/03-12 від 03.12.07р., складеного на підставі даних господарської книги за 1971-1973 роки № 3, підтверджується, що ОСОБА_1 придбав у ОСОБА_2. домоволодіння за адресою:АДРЕСА_1 у 1971 році і з того часу проживає за зазначеною адресою (а.с.15).
Відповідно до ст.392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою.
Відповідно до ст.638 ЦК України договір вважається укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена законом.
Аналогічне положення закону закріплено в статті 128 ч.1 ЦК України в редакції 1963 р., яке було дійсним під час виникнення спірних правовідносин.
Згідно зі ст. 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
На підставі наданих та оцінених у сукупності доказів суд дійшов висновку, що договір з купівлі-продажу домоволодіння було укладено в письмовій формі, посвідчено виконкомом Петрівської сільської ради, повністю сплачено суму вартості, тобто сторонами виконані усі істотні умови договору, але в договорі не було зазначено точної адреси проданого домоволодіння - вулиці та номеру будинку. На даний час відсутність цих даних перешкоджає позивачу, як власнику домоволодіння, користуватися своїми правами власника в повному обсязі та отримати свідоцтво про право власності.
Виходячи з наведеного суд вважає за можливе визнати договір з купівлі-продажу зазначеного домоволодіння від 22.05.1971р. дійсним та визнати за позивачем ОСОБА_1. право власності на жилий будинок з надвірними будівлями, що розташований поАДРЕСА_1.
На підставі викладеного і керуючись статтями 128 ч.1 ЦК України в редакції 1963р., 220 ч.2, 334 ч.3-4, 392, 638 ЦК України, 10, 11, 60, 88, 212, 215 ЦПК України, суд
В И Р І Ш И В:
Позов ОСОБА_1 задовольнити.
Визнати договір з купівлі-продажу домоволодіння, розташованого в АДРЕСА_1 укладений 22 травня 1971 року між ОСОБА_1 таОСОБА_2, який було зареєстровано в книзі для записів нотаріальних дій виконкому Петрівської сільської ради за НОМЕР_1 дійсним.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на придбане нерухоме майно - домоволодіння, розташоване по АДРЕСА_1, яке складається з цілого жилого будинку - літер „А” та надвірних будівель: літніх кухонь - літер „Б”, „В”, сараїв - літер „в”, „Г”, „И”, навісу - літер „в' ”, „З”, „и”, гаражу - літер „Д”, погрібу - літер „Е”, вбиральні - літер „Ж”, огорожі 1-3.
Від сплати судових витрат позивача, як інваліда другої групи, звільнити.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду АР Крим через Красногвардійський районний суд шляхом подачі в 10-денний строк, з дня проголошення рішення, заяви про апеляційне оскарження, і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.
Суддя