Справа № 2-0-74/ 2008р.
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 квітня 2008 року смт. Красногвардійське
Красногвардійський районний суд Автономної Республіки Крим у складі:
головуючого судді - Проскурні С.М.,
народних засідателів -ОСОБА_1., ОСОБА_2.,
при секретарі - Мойсеєнко М.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Красногвардійське цивільну справу за заявою ОСОБА_3про визнання ОСОБА_4безвісно відсутнім,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_3. 26 лютого 2008 року звернулася до суду із заявою про визнання безвісно відсутнім свого колишнього чоловіка ОСОБА_4, мотивуючи вимоги тим, що шлюб з ОСОБА_4. було розірвано у 2000 р., однак з 2001 р. вони фактично стали проживати однією сім'єю в смт. Красногвардійське АР Крим. Від спільних стосунків у них народилась дочка ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 народження. У 2004р., коли вона була вагітною другою дитиною, ОСОБА_4. виїхав у невідомому їй напрямку і з тих пір не давав про себе знати. У 2006 р. вона звернулась до суду з позовом про стягнення аліментів на утримання дітей, але аліменти не отримує. Про розшук боржника звернулась до Красногвардійського РВ ГУ МВС України в АР Крим у квітні 2007р. До даного часу місцезнаходження ОСОБА_4 не встановлено.
В судовому засіданні заявник підтримала доводи заяви, пояснивши, що має двох спільних дітей з ОСОБА_4., шлюб з яким було розірвано у 2000р. Оскільки старша дочка записана на прізвище колишнього чоловіка, для виїзду з нею за межі України в іншу державу їй необхідно дозвіл батька дитини. Місцезнаходження ОСОБА_4 їй не відомо. До 2004 року проживали разом в АДРЕСА_1 Потім ОСОБА_4. залишив її з дітьми і вибув у невідомому їй напрямку. У квітні 2007р. звернулась до Красногвардійського РВ ГУ МВС України в АР Крим з заявою про розшук колишнього чоловіка. Просила визнати ОСОБА_4 безвісно відсутнім.
Представник заінтересованої особи - сектору громадянства, реєстрації, імміграції фізичних осіб Красногвардійського РВ ГУ МВС України в АР Крим в судове засідання не з'явився, про дату та час судового засідання повідомлявся, заперечень не надано.
Свідок ОСОБА_6 у судовому засіданні пояснив, що ОСОБА_4. є колишнім чоловіком його рідної сестри - заявника у справі. Проживали вони разом в АДРЕСА_1 куди переїхали з Узбекистану. У 2004 чи 2005 рр. ОСОБА_4залишив сім'ю і вибув у невідомому напрямку. З його сестрою ОСОБА_4не спілкується. До даного часу місце його знаходження не відомо.
СвідокОСОБА_7. в суді пояснила, що знає ОСОБА_4 як колишнього чоловікаОСОБА_3. Вони мають двох спільних дітей, на утримання яких ОСОБА_4 як батько дітей, не надає матеріальної допомоги, аліменти не сплачує. Проживали вони разом по АДРЕСА_1, а також деякий час у неї на квартирі. З 2004р. ОСОБА_4кудись виїхав і до даного часу місцезнаходження його невідомо.
Вислухавши пояснення заявника, свідків, дослідивши письмові докази, суд вважає заяву такою, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно зі ст.60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до положень ст.235 ЦПК України під час розгляду справ окремого провадження суд зобов'язаний вживати заходів щодо всебічного, повного і об'єктивного з'ясування обставин справи. З цією метою суд може за власною ініціативою витребувати необхідні докази.
Згідно зі ст.246 ЦПК України заява про визнання фізичної особи безвісно відсутньою подається до суду за місцем проживання заявника, або за останнім відомим місцем проживання фізичної особи, коли місцеперебування її невідомо.
Місцем проживання фізичної особи, як це передбачено ч.1 ст.29 ЦК України, є житловий будинок, квартира, інше приміщення придатне для проживання в ньому, у відповідному населеному пункті, в якому фізична особа проживає постійно, переважно або тимчасово.
Відповідно до ч.1 ст.43 ЦК України фізична особа може бути визнана судом безвісно відсутньою, якщо протягом одного року в місці її постійного проживання немає відомостей про місце її перебування.
Судом встановлено, що ОСОБА_3. та ОСОБА_4. перебували у зареєстрованому шлюбі, який рішенням Киргулійського районного суду Республіки Узбекистан від 13 грудня 1999 року було розірвано. Після розірвання шлюбу ОСОБА_3. переїхала на постійне місце проживання до АДРЕСА_1, разом з дітьми та батьками постійно проживає поАДРЕСА_2
Маючи на меті виїхати разом з дочкою за межі України, для чого потрібна згода батька дитини, просила визнати ОСОБА_4. безвісно відсутнім.
ОСОБА_3. 17 квітня 2007 року звернулась з заявою до Красногвардійського РВ ГУ МВС України в АР Крим про встановлення місця проживання (перебування) ОСОБА_4, на підставі якої було заведено наглядову справу за № 14 від 17.04.07р.
З метою всебічного, повного і об'єктивного з'ясування обставин справи суд витребував та дослідив у судовому засіданні заведену наглядову справу стосовно ОСОБА_4
Досліджуючи письмові докази судом встановлено, що місце проживання ОСОБА_4 не зареєстровано і не було зареєстровано раніше, про що свідчить довідка адресно-довідкового бюро ГУ МВС України в АР Крим від 06.04.08.
За повідомленням адресно-довідкового бюро смт. Красногвардійське від 18.03.08 ОСОБА_4., 13.04.76 р.н., уродженець АДРЕСА_3, проживає: АДРЕСА_4 (паспорт НОМЕР_1, виданий 18.05.01 по 12.04.21) був видворений за межі України 10 квітня 2005 року з забороною в'їзду в Україну строком на 2 роки.
Заявником не надано суду жодних доказів про те, що протягом одного року в місці постійного проживання ОСОБА_4 немає відомостей про місце його перебування. Суд не може визнати місцем постійного проживання ОСОБА_4 АДРЕСА_1 який за зазначеною адресою ніколи зареєстрований не був, документів на право постійного проживання в Україні не мав.
До показань свідків ОСОБА_6. та ОСОБА_7., які перебувають у родинних стосунках з заявником, суд ставиться критично, їх показання стосовно постійного місця проживання ОСОБА_4 в АДРЕСА_1 спростовуються вищезазначеними письмовими доказами, дослідженими судом.
Зі слів заявника батьки її колишнього чоловіка проживають АДРЕСА_3, де вони також проживали до переїзду в АР Крим.
Зазначені обставини в межах наглядової справи, порушеної стосовно ОСОБА_4 Красногвардійським РВ ГУ МВС України в АР Крим, не перевірялись. Не з'ясовані обставини щодо можливої зміни громадянства ОСОБА_4., його останнього місця проживання на території Республіки Узбекистан.
Отже, оцінивши у сукупності надані докази, суд дійшов висновку, що підстав для задоволення вимогОСОБА_3 про визнання ОСОБА_4 безвісно відсутнім немає.
На підставі викладеного, керуючись статтями 29 ч.1, 43 ЦК України, 10, 11, 60, 212, 215, 235, 246-249 ЦПК України, суд
ВИРІШИВ:
Відмовити в задоволенні заяви ОСОБА_3про визнання безвісно відсутнімОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 народження.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду АР Крим через Красногвардійський районний суд шляхом подачі в 10-денний строк, з дня проголошення рішення, заяви про апеляційне оскарження, і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги або в порядку ч.4 ст. 295 ЦПК України.
Суддя
Народні засідателі: