Справа № 2-181/ 2008

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

06 березня 2008 року                                                  смт. Красногвардійське

            Красногвардійський районний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді - Проскурні С.М.

при секретарі - Мойсеєнко М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Красногвардійське цивільну справу за позовом ОСОБА_1до ОСОБА_2 про захист честі, гідності та ділової репутації, відшкодування моральної шкоди,

В С Т А Н О В И В:

            ОСОБА_1. 29 листопада 2007 року звернувся до суду з позовом доОСОБА_2 про захист честі, гідності та ділової репутації, відшкодування моральної шкоди.

            Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач поширив про нього серед мешканців сіл АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 завідомо неправдиві, ганебні та наклепницькі відомості, які принижують його честь та гідність як громадянина та керівника приватного підприємства „Фенікс-Плюс”. Зокрема, в липні 2007 року ОСОБА_2 надіслав до правоохоронних органів заяву про те, що він після закінчення судового засідання в Красногвардійському районному суді, виходячи з будівлі суду погрожував йому  заподіянням тілесних ушкоджень. Також,               24 вересня 2007 року ОСОБА_2 направив на адресу начальника Красногвардійського РВ ГУ МВС України в АР Крим, прокурорів району та        АР Крим заяву про те, що 23 вересня 2007 року близько 23 год. він зателефонував йому на мобільний телефон та погрожував, а також звинувачував його в погрозах іншим особам застосуванням мисливської зброї.

            Крім того, 24 жовтня 2007 року ОСОБА_2, також поштою, направив на адресу начальника Красногвадійського РВ ГУ МВС України в АР Крим  заяву про те, що 26-28 серпня 2007 року біля будівлі Красногвардійського районного суду він намагався збити його своїм автомобілем.

            Всі ці звинувачення на його адресу є вигадками та завідомо неправдивими повідомленнями про вчинення злочину. Позивач вважав, що поширенням про нього недостовірних відомостей, з приводу заяв яких правоохоронними органами проводились неодноразові перевірки, відповідач завдав йому як громадянину та керівнику підприємства моральної шкоди, яку він оцінив в 5000 грн.

            В судовому засіданні ОСОБА_1. підтримав доводи своєї позовної заяви, зазначивши, що безпідставні звинувачення на його адресу відповідачем у вчиненні або готуванні ним злочинів містять ознаки складу злочину, передбаченого ст.383 КК України, оскільки є завідомо неправдивими повідомленнями, за що повинен

нести кримінальну відповідальність. Всі заявиОСОБА_2 в правоохоронні органи є вигадками, в порушенні кримінальних справ на підставі цих заяв було відмовлено. Просив позов задовольнити,  зобов'язатиОСОБА_2 публічно вибачитись перед ним шляхом публікації відповідного оголошення про це в районній газеті та стягнути на його користь на відшкодування заподіяної моральної шкоди 5000 грн.

            В судовому засіданні відповідач ОСОБА_2 позовні вимоги не визнав, зазначивши що дійсно, він звертався з письмовими заявами на адресу керівників правоохоронних органів району з приводу погроз щодо нього позивачем оскільки вони мали місце в дійсності. Винним себе не вважає, а тому в задоволенні позову просив відмовити як безпідставному.

Вислухавши пояснення осіб, які приймали участь у справі, показання свідків, дослідивши письмові докази, суд вважає позовні вимогиОСОБА_1 такими, що не підлягають задоволенню з наступних підстав.

            Відповідно до статей 10, 11 ЦПК України сторони користуються рівними правами щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Суд сприяє всебічному і повному з'ясуванню обставин справи і розглядає цивільні справи в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Згідно зі ст.60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно зі ст.270 ч.1 ЦК України відповідно до Конституції України фізична особа має право на повагу до гідності та честі.

            Відповідно до ст.297 ЦК України кожен має право на повагу до його гідності та честі. Гідність та честь фізичної особи є недоторканними. Фізична особа має право звернутися до суду з позовом про захист її гідності та честі.

            Згідно з ст.277 ЦК України фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї недостовірної інформації, має право на спростування цієї інформації. Вважається, що негативна інформація, поширена про особу, є недостовірною. Спростування недостовірної інформації здійснюється особою, яка поширила інформацію.

            Для покладання цивільно-правової відповідальності необхідно встановити факт поширення недостовірної інформації, про спростування якої пред'явлено позов, чи принижує вона честь та гідність позивача, та чи відповідає вона дійсності.

            Відповідач повинен довести, що розповсюджена ним інформація відповідає дійсності. На позивача  покладається обов'язок довести лише факт поширення інформації, що ганьбить його, особою, до якої пред'явлений позов.

            Пред'являючи позов про захист честі, гідності, ділової репутації та відшкодування моральної шкоди, позивач просить зобов'язати відповідача публічно вибачитись перед ним шляхом публікації відповідного оголошення в Красногвардійській районній газеті „ІНФОРМАЦІЯ_1” зазначаючи, що неодноразові зверненняОСОБА_2 з заявами до правоохоронних органів про погрози з його боку життю та здоров'ю останнього не знайшли свого підтвердження, є вигадками, в порушенні кримінальних справ на підставі яких було відмовлено. Зокрема, постановою старшого дільничного інспектора Красногвардійського РВ ГУ МВС України в АР Крим Фазилова І.Р. від 27.06.07 було відмовлено в порушенні кримінальної справи за заявоюОСОБА_2 та інших громадян стосовно погроз фізичної розправи на ними біля будівлі Красногвардійського районного суду

23 травня 2007р. ОСОБА_1. за відсутністю події злочину  (матеріал                  № 1095/2007). Постановою оперуповноваженого відділення карного розшуку Красногвардійського РВ ГУ МВС України в АР Крим Жигирь В.А. від 27.10.07 було відмовлено в порушенні кримінальної справи за заявоюОСОБА_2 стосовно намаганняОСОБА_1 збити його своїм автомобілем біля будівлі Красногвардійського районного суду в серпні 2007р. за відсутністю події злочину  (матеріал № 2038/2007).

            Якщо звернення громадян до правоохоронних органів, що містять певні відомості, в тому числі про вчинення щодо них злочинів, передаються чи повідомляються з метою їх перевірки уповноваженими на це законом посадовими особами, а не доведення таких відомостей до громадськості чи окремих громадян, такі звернення за змістом ст.277 ЦК України не можуть вважатися поширенням відомостей, які порочать честь, гідність чи ділову репутацію або завдають шкоди інтересам посадової чи службової особи або громадянину стосовно яких проводиться перевірка. Водночас наявність у зверненнях до правоохоронних органів завідомо неправдивих відомостей тягне відповідальність, передбачену чинним законодавством України.

            Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_2 надіслав заяви до органів МВС та прокуратури для перевірки фактів протиправних дій щодо нього  ОСОБА_1. Доказів того, що ОСОБА_2 поширив відомості, викладені в заявах до правоохоронних органів з метою довести такі відомості до громадськості й окремих громадян, суду не представлено.

            Показання свідків ОСОБА_3.,ОСОБА_4. та ОСОБА_5 стосовно вигадокОСОБА_2 про викрадення ОСОБА_1. майна господарства та його особистого майна, погроз застосування фізичного насильства, з приводу чого відбувались перевірки працівниками міліції, не спростовують доводів відповідача про те, що заяви до правоохоронних органів були надіслані ним з метою перевірки протиправних дій щодо нього позивача.

            Крім того, вищезазначені свідки, на яких посилався ОСОБА_1., є його підлеглими працівниками (ОСОБА_3, ОСОБА_5.) або з якими він знаходиться в дружніх стосунках ОСОБА_4.), тому до показань цих свідків суд ставиться критично.

            З приводу заявОСОБА_2 до правоохоронних органів ОСОБА_1., вказуючи на їх завідому неправдивість, просив порушити щодоОСОБА_2 кримінальну справу. Відповідні заяви про це були розглянуті та прийняті рішення про відмову в порушенні кримінальної справи за фактами завідомо неправдивого повідомлення про вчинення злочину ОСОБА_2. за відсутністю в його діях складу злочину (постанова помічника прокурора Красногвардійського району     АР Крим Шостак О.В. від 10.09.07 - матеріал № 351/2007, та постанова помічника прокурора Красногвардійського району АР Крим Максимова А.І. від 10.10.07 - матеріал № 356/2007).

            Оцінюючи в сукупності представлені докази суд дійшов висновку про те, що особисті немайнові права позивача не порушено, і його право не підлягає захисту на підставі ст.277 ЦК України.

            Відповідно до ст.280 ЦК України якщо фізичній особі внаслідок порушення її особистого немайнового права завдано майнової та (або) моральної шкоди, ця шкода підлягає відшкодуванню. 

            Оскільки особисте немайнове право позивача на повагу честі, гідності та ділової репутації не порушено, то не підлягає задоволенню і його вимога про відшкодування моральної шкоди на підставі ст. 280 ЦК України.

Керуючись статтями 270, 277, 280, 297 ЦК України, 10, 11, 60, 88, 212, 215 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

            Відмовити в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1до ОСОБА_2 про захист честі, гідності та ділової репутації, відшкодування моральної шкоди.

            Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду АР Крим через Красногвардійський районний суд шляхом подачі в 10-денний строк, з дня проголошення рішення, заяви про апеляційне оскарження, і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, або в порядку ч.4 ст. 295 ЦПК України.

            Суддя