ГОСПОДАРСЬКИЙ   СУД   СУМСЬКОЇ  ОБЛАСТІ

________________________________________________________________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.06.06

Справа №АС16/306-06.

За позовом           Товариства з обмеженою відповідальністю «Фавор»

до відповідача           Державної податкової інспекції в м.Суми

про скасування повідомлення

                                                                                   Суддя    Моїсеєнко В.М.

За участю представників сторін:

від позивача          Єрженкова Н.В.

від  відповідача     Мельниченко І.З.

Суть спору: позивач просить скасувати повідомлення відповідача № 28140/10/19-214 від 27.04.2006 року, в якому ДПІ в м.Суми повідомила, що уточнюючий розрахунок з податку на прибуток за 2005 рік від 20.04.2006 року не визнаний як податкова звітність, прийнятий до відома та не проведений до картки особового рахунку, у зв’язку з тим, що цей розрахунок поданий за перевіряємий період під час проведення перевірки контролюючим органом, в порушення п.17.2 ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовим фондами» № 2181-ІІІ від 21.12.2000 року.

Відповідач подав відзив на позов, в якому проти позовних вимог заперечує і просить відмовити в їх задоволенні.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши повноважних представників позивача та відповідача, дослідивши та оцінивши надані докази, суд встановив наступне:

14.04.2006 року позивач направив відповідачу, листом № 285, уточнюючий розрахунок податкових зобов’язань у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок.

27.04.2006 року відповідач прийняв повідомлення № 28140/10/19-214, в якому зазначив, що уточнюючий розрахунок з податку на прибуток не визначений як податкова звітність, не прийнятий до відома та не проведений до картки  особового рахунку, в зв’язку з тим, що цей розрахунок поданий за перевіряємий період під час проведення перевірки позивача відповідачем.

В обґрунтування своїх вимог про скасування повідомлення відповідача від 27.04.2006 року позивач посилається на п.п.4.1.2. п.4.1. ст.4 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» № 2181-ІІІ від 21.12.2000 року, де зазначено, що податкова звітність, отримана контролюючим органом від платника податків як податкова декларація, що заповнена ним всупереч правилам, зазначеним у затвердженому порядку її заповнення, може бути не визнана таким контролюючим органом як податкова декларація, якщо в ній не зазначено обов'язкових реквізитів, її не підписано відповідними посадовими особами, не скріплено печаткою платника податків.

З матеріалів справи слідує, що в період з 28.03.2006 року по 04.05.2006 року, посадовими особами відповідача була проведена планова виїзна перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства, за період з 01.01.2004р. по 31.12.2005р., про що був складений акт від 12.05.2006 року.

Згідно п.17.2. ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» № 2181-ІІІ від 21.12.2000 року платник має право подати уточнену декларацію до початку його перевірки контролюючим органом.

  Підпунктом 4.1.2 п. 4.1 ст. 4 Закону № 2181 -III передбачено, що у разі якщо платник податків подає до органу державної податкової служби податкову звітність, заповнену всупереч правилам, зазначеним у затвердженому порядку її заповнення, вона може бути не визнана податковим органом як податкова звітність, до такої звітності відносяться уточнені розрахунки (звіти), що подаються платниками до ДШ в період перевірки державним податковим органом.

Таким чином, суд вважає вимоги позивача необгрунтованими та не вбачає законних підстав для їх задоволення.

          Згідно ст. ст. 94 - 98 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати покладаються на позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 94 - 98, 158, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1.В позові відмовити.

2.Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.

3.Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

4.Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя                                                                                           В.М. Моїсеєнко

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини постанови. Повний текст постанови підписано 30.06.2006 року.