Справа № 22а/1290/26827/11
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
«22» грудня 2011 року Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Луганської області у складі:
Головуючого: Назарової М.В.
Суддів: Кравченко Н.В., Лозко Ю.П.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Артемівського районного суду м.Луганська від 01 жовтня 2009 року в справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Артемівської районної у м.Луганську ради, третя особа Головне Управління Державного казначейства України в Луганській області про визнання дій неправомірними та виплату державної допомоги, -
В С Т А Н О В И Л А:
Постановою Артемівського районного суду м.Луганська від 01 жовтня 2009 року у задоволенні заявлених вимог ОСОБА_1 відмовлено у повному обсязі за необгрунтованістю.
В апеляційній скарзі позивачка просить скасувати зазначене судове рішення та ухвалити нове рішення, яким задовольнити її позовні вимоги у повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.
Відповідно до Закону України, від 02.12.2010, № 2748-VI "Про внесення змін до розділу XII "Прикінцеві положення" Закону України "Про судоустрій і статус суддів" щодо передачі справ, пов'язаних із соціальними виплатами" апеляційні скарги щодо таких спорів, які подані до апеляційних судів до дня набрання чинності Законом України від 2 грудня 2010 року N 2748-VI "Про внесення змін до розділу XII "Прикінцеві положення" Закону України "Про судоустрій і статус суддів" щодо передачі справ, пов'язаних із соціальними виплатами" в порядку цивільного судочинства, та апеляційні скарги, передані відповідним апеляційним судам згідно з пунктом 2 розділу II Закону України від 18 лютого 2010 року N 1691-VI "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвідомчості справ, пов'язаних із соціальними виплатами", провадження за якими не відкрито, розглядаються цими апеляційними судами у порядку адміністративного судочинства.
У зв’язку із цим апеляційний суд Луганської області розглядає справу за правилами КАС України та перевіряє правильність застосування закону на час ухвалення судового рішення.
Заслухавши доповідь судді щодо обставин, необхідних для ухвалення рішення судом апеляційної інстанції, перевіривши доводи апеляційної скарги, правильність правової оцінки обставин у справі та застосування судом норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачка є матір'ю ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка фактично здійснює за ним догляд.
Згідно ч.1 ст.3 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" № 2811-12 від 21 листопада 1992 року (далі – Закон № 2811-12) право на допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за цим Законом має особа (один з батьків дитини, усиновитель, опікун, баба, дід або інший родич), яка фактично здійснює догляд за дитиною.
Згідно ст.15 Закону № 2811-12 допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.
Законом України „Про Державний бюджет України на 2008 рік та внесення змін до деяких законодавчих актів” було внесено зміни до ч.1 ст.15 Закону України „Про державну допомогу сім’ям з дітьми”, відповідно до яких допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі, що дорівнює різниці між прожитковим мінімумом, встановленим для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім’ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 130 гривень.
Виплата допомоги позивачці у 2008 році здійснювалась на підставі п.п.17-32 Порядку призначення і виплати державної допомоги сім’ям з дітьми, затвердженого Постановою КМ України №1751 від 27.12.2001 року, в якому п.17 викладений у редакції постанови КМ України № 57 від 22.02.2008 року, тотожній діючій редакції ст..13 Закону України „Про державну допомогу сім’ям з дітьми”. Постановою КМ України №57 від 22.02.2008 року була скасована постанова КМ України № 13 від 11.01.2007 року, яка визначала порядок виплати допомоги по догляду за дитиною відповідно до Закону України „Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням”.
Стаття 49 Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік» встановлено, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку призначається та здійснюється в розмірах і порядку, визначених КМУ.
Проте, у 2008-2009 роках Конституційний Суд України ніяких рішень щодо визнання неконституційними положень ЗУ «Про Державний бюджет України» на 2008-2009 роки, яким встановлюється розмір грошової допомоги на утримання дитини до досягнення нею трирічного віку у розмірах менших, ніж передбачено ЗУ «Про Державну соціальну допомогу сім»ям із дітьми» не приймалося.
Аналізуючи вказані положення законодавства щодо виплати допомоги по догляду за дитиною у 2008-2009 роках колегія суддів приходить до висновку, що норми Закону України „Про державну допомогу сім’ям з дітьми” є спеціальними відносно до норм Закону України „Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням”, тому суд першої інстанції правильно дійшов висновку, що саме цей Закон регулює спірні правовідносини.
Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року не були визнанні неконституційними внесені п.23 Розділу 11 Закону України „Про Державний бюджет України на 2008 рік та внесення змін до деяких законодавчих актів” від 28.12.2007 року зміни до ст..15 Закону України „Про державну допомогу сім’ям з дітьми” згідно з якими допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі, що дорівнює різниці між прожитковим мінімумом, встановленим для працездатних осіб та середньомісячним доходом сім’ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 130 грн.
За таких підстав, суд першої інстанції правильно дійшов висновку, що відповідачем вказані виплати провадились у згідно діючого законодавства і підстав для задоволення заявлених вимог позивачки за 2008-2009 роки не має.
Доводи апеляційної скарги зазначених висновків суду не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права. Рішення суду ухвалено відповідно до норм матеріального і процесуального права і підстав для його скасування по доводам апеляційної скарги не має.
Керуючись Законом України, від 02.12.2010, № 2748-VI "Про внесення змін до розділу XII "Прикінцеві положення" Закону України "Про судоустрій і статус суддів", статтями 160, 167, 184, 195, 196, 198, 200, 207, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,-
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Постанову Артемівського районного суду м.Луганська від 01 жовтня 2009 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з моменту набрання законної сили.
Головуючий:
Судді: