Справа №   22а/1290/26157/11  

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 грудня 2011 р. Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Луганської області в складі:

головуючого  Назарової М.І.

суддів:  Кравченко Н.В., Лозко Ю.П.

розглянувши в порядку письмового провадження у залі суду в м. Луганську справу адміністративної юрисдикції за апеляційною скаргою управління Пенсійного фонду України в м.Сєвєродонецьк на постанову Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 20 листопада 2009 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління пенсійного фонду України в м.Сєвєродонецьк про визнання неправомірною діяльність щодо невиплати до підвищення пенсії згідно Закону України «Про соціальний захист дітей війни»,-

                                   в с т а н о в и л а:

Постановою Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 260 листопада 2009 року позов задоволено частково. Зобов`язано відповідача здійснити виплату підвищення до пенсії позивачці як «Дитині війни»  згідно ст.. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за період з 26 серпня 2008 року по 31 грудня 2008 року у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, з урахуванням фактично виплаченого, у сумі 413 грн. 86 коп.

В апеляційній скарзі відповідач просив скасувати постанову суду та прийняти нове рішення про відмову в задоволені позову, посилаючись на порушення судом норм матеріального права.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів дійшла такого висновку.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач, ІНФОРМАЦІЯ_1, набула статусу «дитина війни» на підставі ст. 1 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” (далі – Закон № 2195) з 01.01.2006 року.

Задовольняючи позов частково, суд виходив з того, що позивач з 26 серпня 2008 року по 31 грудня 2008 року має право на підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком на підставі ст. 6 Закону № 2195 та рішень Конституційного Суду України: № 6-рп/2007 від 09.07.2007 року та № 10-рп/2008 від 22.05.2008 року.

Такий висновок суду є законним і обґрунтованим.

Згідно з Положенням про управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах, затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України від 30.04.2002 N 8-2, управління Пенсійного фонду в районах, містах, районах у містах забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій, безпосередньо призначає (здійснює перерахунок) і виплачує пенсії та інші виплати відповідно до чинного законодавства, отже, є відповідачем у справі.

Відповідно до статті 6 Закону № 2195, дітям війни пенсії або щомісячне грошове довічне утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Рішення Конституційного Суду України про визнання змін, внесених законами України "Про Державний бюджет України на 2007 рік"  та "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" до Закону № 2195, щодо визначення розмірів підвищення до пенсії такими, що не відповідають Конституції України, були прийняті 09.07.2007р. та 22.05.2008р.

Ураховуючи положення ст. ст. 58, 152 Конституції України щодо дії нормативно-правових актів у часі, положення статті 6 Закону № 2195 у редакції 2004 року поновили свою дію у 2007 році - з 09.07.2007р., у 2008 році - з 22.05.2008р.

Отже, право на здійснення перерахунку підвищення до пенсії у розмірах, визначених Законом № 2195, мають діти війни: за 2007 рік - з 09.07.2007р., за 2008 рік - з 22.05.2008 р.

Таким чином, суд дійшов обґрунтованого висновку, що в період з 26 серпня 2008 року по 31 грудня 2008 року позивач має право на перерахунок щомісячного підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком на підставі ст. 6 Закону №2195.

Оскільки ст. 71 Закону України "Про Державний бюджет України на 2009 рік" Кабінету Міністрів України надано право у 2009 році встановлювати розміри соціальних виплат, які відповідно до законодавства визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної плати, а спірна сума залежить від розміру мінімальної пенсії за віком, яка визначається на підставі ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування ",  то суд дійшов обґрунтованого висновку, що нарахування та виплату з 26 серпня 2008 року по 31 грудня 2008 року позивачу, яка набула статусу "дитина війни", підвищення до пенсії повинно здійснюватися відповідно до норм Закону № 2195.

На підставі ч.4 ст. 9 КАС України суд правильно не застосував до спірних правовідносин постанову КМУ від  28.05.2008 року № 530, оскільки ця постанова не відповідає закону, який має вищу юридичну силу.

Доводи апеляційної скарги про те, що положення ст. 28 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” не регулюють спірні правовідносини є необґрунтованими, оскільки іншого розміру мінімальної пенсії за віком законодавством не передбачено.

  Тому колегія суддів вважає. що висновки суду першої інстанції правильні та відповідають вимогам закону.

Інші доводи апеляційної скарги зазначених висновків суду не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Проте не кореспондується з нормами чинного законодавства обраний судом спосіб захисту порушених прав позивачки - зобов’язання виплатити підвищення до пенсії у визначеній судом сумі, оскільки задовольнивши позовні вимоги в такий спосіб, суд перебрав повноваження УПФ щодо перерахунку пенсії на себе.

З огляду на допущене судом порушення, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити частково,  постанову суду змінити на підставі ст. 195 ч.1 КАС: виключити з тексту постанови цифри і слова: «у сумі 413 грн. 86 коп.»

На підставі викладеного, керуючись Законом України «Про внесення змін до розділу ХІІ «Прикінцеві положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів» щодо передачі справ, пов’язаних із соціальними виплатами», ст. ст. 196-198, 201, 205, 207, 210, 212  КАС України, колегія суддів,-

п о с т а н о в и л а:

Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в м.Сєвєродонецьку Луганської області задовольнити  частково.

Постанову Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 20 листопада 2009 р. змінити, виключивши з тексту постанови цифри і слова: «у сумі 413 грн. 86 коп.»

В решті постанову суду залишити без змін.

Постанова  апеляційного суду набирає законної сили через п»ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий:

Cудді: