КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД       

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 19.09.2006                                                                                           № 30/350

 Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

 головуючого:                              Губенко Н.М.

 суддів:                                          Барицької  Т.Л.

                                        Ропій  Л.М.

 при секретарі:                              

 За участю представників:

 від позивача -повідомлений, але не з’явився

 від відповідача - Куриленко І.М. – представник (дов. № 292/01-06 від 19.09.2006)

 розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ЗАТ Авіакомпанія "Горлиця"

 на рішення Господарського суду м.Києва від 13.07.2006

 у справі № 30/350 (Ващенко Т.М.)

 за позовом                               Товариства з обмеженою відповідальністю "Ан Сервіс"

 до                                                   ЗАТ Авіакомпанія "Горлиця"

 третя особа відповідача            

 третя особа позивача                      

 про                                                  стягнення грошових коштів в розмірі 225 073,46 грн.

 Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.07.2006 у справі №30/350 з метою забезпечення позову накладено арешт на грошові кошти Закритого акціонерного товариства Авіакомпанії “Горлиця” в межах суми заявлених позовних вимог в сумі 227 442,19 грн. з врахування заявленої суми боргу та з врахуванням державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, які знаходяться на поточному рахунку № 26009401302214 в АКБ “Райффазенбанк Україна” Печерське відділення, МФО 300528, на поточному рахунку № 260020020211 в ВАТ КБ “Славутич”, МФО 321466, та на інших рахунках, які виявить державний виконавець. За ухвалою також зупинено провадження у справі № 30/350 до вирішення пов’язаної з нею іншої справи № НД-06-01/2006, яка розглядається Постійно діючим третейським судом при юридичній корпорації “Принцип”.

Ухвала суду мотивована тим, що на даний час за позовом ЗАТ Український державний науково-дослідний проектно-вишукувальний інститут м’ясної і молочної промисловості “УКРНДІМ’ЯСОМОЛПРОМ” до Закритого акціонерного товариства Авіакомпанії “Горлиця” Постійно діючим третейським судом при юридичній корпорації “Принцип” розглядається справа № НД-06-01/2006 про визнання недійсним договору поставки № 21/11-05 від 21.11.2005, укладеного між Закритим акціонерним товариством Авіакомпанією “Горлиця” та Товариством з обмеженою відповідальністю ”Ан Сервіс”. Враховуючи той факт, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю ”Ан Сервіс” ґрунтуються на оспорюваному договорі, суд прийшов до висновку, що дані справи пов’язані між собою предметом спору, а тому провадження у справі № 30/350 підлягає зупиненню на підставі ст. 79 ГПК України до вирішення пов’язаної з нею іншої справи № НД-06-01/2006, яка розглядається Постійно діючим третейським судом при юридичній корпорації “Принцип”. Крім того, господарський суд першої інстанції, дослідивши докази і доводи Товариства з обмеженою відповідальністю ”Ан Сервіс” (позивача), які були викладені ним в клопотанні про забезпечення позову у відповідності до вимог ст.ст. 66,67 ГПК України, дійшов до висновку про задоволення клопотання позивача, оскільки невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Не погоджуючись частково з винесеною ухвалою, відповідач подав до Київського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу Господарського суду міста Києва від 13.07.2006 у справі № 30/350 в частині накладення арешту на грошові кошти відповідача скасувати з підстав порушення норм матеріального та процесуального права.

Підстави апеляційної скарги обґрунтовуються наступними доводами.

Заявник посилається на пункт 3 роз’яснення президії Вищого арбітражного суду України від 23.08.1994 № 02-5/611 “Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову”, відповідно до якого, умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

На думку заявника, Господарський суд міста Києва задовольнив клопотання позивача про забезпечення позову, враховуючи побоювання позивача, що виконання рішення стане згодом неможливим (утрудненим) у зв’язку із зменшенням оборотів господарської діяльності відповідача, які не можна вважати обґрунтованими, оскільки не підтверджені жодними доказами відповідно до ст.ст. 32, 33 ГПК України. Позивач не надав суду жодних доказів того, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Крім того, в результаті накладення арешту на грошові кошти відповідача, відбулись негативні зміни в його господарській діяльності, що в подальшому може призвести до великих фінансових збитків товариства.

Позивач у судове засідання не з’явився, незважаючи на те, що був належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, про що свідчить відповідна відмітка канцелярії суду на зворотному боці ухвали апеляційного господарського суду від 21.08.2006 про прийняття апеляційної скарги до провадження. Ухвала суду була надіслана згідно із вимогами Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Голови Вищого господарського суду України від 10.12.2002 за №75 рекомендованим листом за № 485757від 01.09.2006. Отримання позивачем 07.09.2006 зазначеного рекомендованого листа підтверджується повідомленням про вручення рекомендованого поштового відправлення, яке наявне в матеріалах справи.

Відзиву на апеляційну скаргу позивач не надав, що відповідно до ст. 96 ГПК України не перешкоджає перегляду рішення господарського суду першої інстанції.

Апеляційний господарський суд, розглянувши апеляційну скаргу, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні матеріали справи та перевіривши правильність застосування норм процесуального права, дійшов висновку, що ухвала господарського суду першої інстанції підлягає скасуванню, виходячи з наступного.

Позивач звернувся до господарського суду першої інстанції з позовом про стягнення з відповідача 225 073,46 грн. заборгованості за договором поставки № 21/11-05 від 21.11.2005.

Під час розгляду справи позивачем було подано клопотання про забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти відповідача, оскільки позивач мав побоювання, що виконання рішення стане згодом неможливим (утрудненим), у зв’язку з тим, що відповідач на сьогоднішній день зменшує обороти господарської діяльності.

Відповідно до ст. 66 ГПК України, господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду. Згідно із ст. 67 ГПК України, позов, зокрема, забезпечується накладанням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві.

Отже, забезпечення позову відповідно до ст. 66 ГПК України допускається, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливе виконання рішення господарського суду, тобто умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред’явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення (п. 3 роз’яснення Вищого арбітражного суду України від 23.08.1994 № 02-5/611 ”Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову”).

Обов’язок доказування та подання доказів відповідно до ст. 33 ГПК України розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення. У даному випадку це стосується позивача, який повинен довести наявність тих обставин, на підставі яких він пропонував вжити заходи до забезпечення позову.

Позивач в заяві про забезпечення позову документально не обґрунтовує своє припущення (побоювання), що виконання рішення стане згодом неможливим (утрудненим) у зв’язку із зменшенням оборотів господарської діяльності відповідача.

Оскаржувана ухвала суду також не містить будь-яких обґрунтувань щодо необхідності застосування заходів забезпечення позову та будь-яких посилань на можливі труднощі, пов’язані з виконанням рішення суду.

Відповідач, оскаржуючи ухвалу суду посилався на те, що висновок позивача про зменшення оборотів господарської діяльності є безпідставним і не означає про наявність достатньо обґрунтованого припущення, що майно (грошові кошти) може зникнути чи зменшитись. Відповідач також зазначає про те, що його фінансовий стан є стабільним, товариство має статутний фонд в розмірі 26 400 752 грн., володіє майном, приміщеннями, які належать товариству на праві власності, зокрема, відповідно до свідоцтва про право власності № 522-В від 30.03.2005, яке було надане в судовому засіданні в обгрунтування доводів апеляційної скарги, відповідачу належать нежилі приміщення, загальною площею 1172,70 кв.м., розташовані в м Києві по просп. Возз’єднання №15 (літера А), отже відповідач є платоспроможним щодо задоволення позовних вимог позивача.

Отже, з огляду на викладене та матеріали справи, апеляційний господарський суд прийшов до висновку, що в суду першої інстанції не було правових підстав зробити достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду, та задовольняти заяву позивача про забезпечення позову.

Що стосується зупинення провадження у справі № 30/350 до вирішення пов’язаної з нею іншої справи № НД-06-01/2006, яка розглядається Постійно діючим третейським судом при юридичній корпорації “Принцип”, то апеляційний господарський суд вважає обґрунтованою ухвалу господарського суду першої інстанції в цій частині.

За таких обставин, апеляційний господарський суд вважає, що ухвала Господарського суду міста Києва від 13.07.2006 у справі № 30/350 підлягає скасуванню, а заява позивача про забезпечення позову відмові в задоволенні.

ВСТАНОВИВ:

 Керуючись ст.ст. 101, 103-106 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

 1. Рішення Господарського суду м Києва від 13.07.2006 у справі №30/350 скасувати частково, а саме пункт 1 резолютивної частини, щодо забезпечення позову шляхом накладення арешт на грошові кошти Закритого акціонерного товариства Авіакомпанії “Горлиця” в межах суми заявлених позовних вимог в сумі 227 442,19 грн. з врахування заявленої суми боргу та з врахуванням державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, які знаходяться на поточному рахунку № 26009401302214 в АКБ “Райффазенбанк Україна” Печерське відділення, МФО 300528, на поточному рахунку № 260020020211 в ВАТ КБ “Славутич”, МФО 321466, та на інших рахунках, які виявить державний виконавець, а також пункт 2 резолютивної частини. ухвали

В іншій частині ухвалу залишити без змін.

В задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю ”Ан Сервіс” про забезпечення позову відмовити.

Матеріали справи № 30/350 повернути до Господарського суду міста Києва.

 Головуючий суддя                                                                      Губенко Н.М.

 Судді                                                                                          Барицька  Т.Л.

                                                                                          Ропій  Л.М.