СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Ухвала
Іменем України
06 травня 2008 року | Справа № 20-12/460 |
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Прокопанич Г.К.,
суддів Антонової І.В.,
Котлярової О.Л.,
секретар судового засідання Дікан Л.І.
за участю представників сторін:
позивача: Червинської Олесі Михайлівни, довіреність № 037/43-1.1 від 09.01.08;
відповідача: Геллєра Володимира Давидовича, довіреність № 14/1 від 05.05.08;
розглянувши апеляційну скаргу Ленінської районної державної адміністрації міста Севастополя на постанову господарського суду міста Севастополя (суддя Харченко І.А.) від 04 березня 2008 року у справі № 20-12/460
за позовом Ленінської районної державної адміністрації міста Севастополя (майд. Повсталих, 6, місто Севастополь, 99008)
до малого приватного підприємства "Масис" (вул. Пірогова, 2, місто Севастополь, 99003); (вул. Л. Толстого, 2/16, місто Севастополь, 99003)
про спонукання очистити територію по Набережній Корнілова, 3 від конструкцій розруйнованого павільйону
ВСТАНОВИВ:
У грудні 2007 року Ленінська районна державна адміністрація міста Севастополя звернулась до господарського суду з адміністративним позовом до малого приватного підприємства "Масис", просила спонукати відповідача очистити територію по Набережній Корнілова, 3 від конструкцій розруйнованого павільйону, посилаючись на те, що відповідачем не виконано припис Ленінської районної державної адміністрації міста Севастополя про очищення території від конструкцій розруйнованого павільйону.
Змінивши позовні вимоги 04.02.2008, позивач просив зобов’язати відповідача за свій рахунок демонтувати реконструкції та обладнання розруйнованого павільйону-бару та вивезти їх з території Набережної Корнілова.
Письмові заперечення проти позову у матеріалах справи відсутні.
Постановою господарського суду міста Севастополя від 04 березня 2008 року у справі № 20-12/460 (суддя І.А. Харченко) у задоволенні позовних вимог відмовлено.
Не погодившись з прийнятим судовим актом, Ленінська районна державна адміністрація міста Севастополя подала апеляційну скаргу, в якій просить постанову скасувати, посилаючись на невідповідність висновків, викладених у постанові, обставинам справи та порушення судом норм матеріального права.
Заперечення на апеляційну скаргу до суду не надходили.
У зв’язку з зайнятістю у іншому судовому процесі суддів Дугаренко О.В. та Лисенко В.А. 06.05.2008 за розпорядженням заступника голови Севастопольського апеляційного господарського суду О.А. Латиніна у складі судової колегії була проведена заміна суддів Дугаренко О.В. та Лисенко В.А. на суддів Котлярову О.Л. та Антонову І.В.
За клопотанням представників сторін судочинство здійснювалось російською мовою.
Оскаржена постанова мотивована посиланням на загальні положення про право власності та відсутністю підстав для задоволення позову.
Вивчивши матеріали справи, вислухавши представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права та відповідність висновків суду обставинам справи, судова колегія не вбачає підстав для скасування оскарженої постанови.
Відповідно до пункту 11 Правил благоустрою території міста Севастополя, затверджених рішенням Севастопольської міської ради №2254 від 10.07.2007, повноваження з контролю у сфері благоустрою здійснюється на підставі Закону України “Про місцеві державні адміністрації”.
Статтею 16 Закону України “Про місцеві державні адміністрації” передбачено, що контроль за дотриманням правил благоустрою здійснюють місцеві державні адміністрації.
Як вбачається з матеріалів справи, Наказом начальника Цивільної оборони міста “Про проведення заходів з ліквідації наслідків надзвичайної ситуації на території міста Севастополя” №34 від 12.11.2007 наказано голові Ленінської районної державної адміністрації м. Севастополя у строк до 17.11.2007 організувати прибирання території Набережної Корнілова, Клокачева та Приморського бульвару, у тому числі будівель та споруд підприємств торгівлі та громадського харчування, які не введено до експлуатації та обладнати огородження небезпечних для здоров’я та життя людей ділянок з метою попередження отримання травм; до повного прибирання та реконструкції заборонити виносну торгівлю на території Набережної Корнілова, Клокачева та Приморського бульвару (а.с. 5-8).
На виконання вищезгаданого наказу 17.12.2007 Ленінською районною державною адміністрацією м. Севастополя на адресу відповідача надіслано припис за вих. № 6678/33 про очищення у трьохденний строк території від конструкцій розруйнованого павільйону на Набережній Корнілова та здійснення прибирання території (а.с. 9).
Згідно зі статтями 316, 317 Цивільного кодексу України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.
Відповідно до статті 319 Цивільного кодексу України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. Держава не втручається у здійснення власником права власності.
Статтею 321 Цивільного кодексу України передбачено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, на підставі свідоцтва про право власності від 20.05.1999 торговельний павільйон-бар з літним майданчиком “Масис”, розташований на Набережній Корнілова, 3 у м. Севастополі належить на праві приватної власності в цілому малому приватному підприємству “Масис”.
Оскільки вимоги про зобов’язання приватного підприємства “Масис” демонтувати реконструкції та обладнання павільйону-бару і вивезти їх з території є обмеженням прав позивача у здійсненні свого права власності, висновок суду першої інстанції про відмову у задоволенні позовних вимог є законним, обґрунтованим, відповідає фактичним обставинам і наявним матеріалам справи, нормам матеріального і процесуального права.
Доводи апеляційної скарги про те, що об'єкти, які належать відповідачу, зруйновані, не можуть бути прийняті до уваги як такі, що спростовуються матеріалами справи.
Керуючись статтями 195, 198, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
УХВАЛИВ:
1. Апеляційну скаргу Ленінської районної державної адміністрації міста Севастополя залишити без задоволення.
2. Постанову господарського суду міста Севастополя від 04 березня 2008 року у справі № 20-12/460 залишити без змін.
Суд апеляційної інстанції роз`яснює сторонам у справі, що відповідно до пункту 5 статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України, постанова або ухвала суду апеляційної чи касаційної інстанції за наслідками перегляду, постанова Верховного Суду України набирають законної сили з моменту проголошення.
Ухвалу суду апеляційної інстанції може бути оскаржено в порядку та строки, передбачені статтями 211, 212 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя Г.К. Прокопанич
Судді І.В. Антонова
О.Л. Котлярова