552/5808/23

2/532/18/2025

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 червня 2025 р.                                                                                      м. Кобеляки 

Кобеляцький районний суд Полтавської області в складі:

судді - Омельченко І.І.,

з участю секретаря судового засідання - Логвиненко А.В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

представник позивача - адвокат Литовченко Р.В.,

відповідачі - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

представник відповідачів - адвокат Галушко С.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кобеляки в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення боргу,

В С Т А Н О В И В:

21 листопада 2023 року з Полтавського районного суду Полтавської області до Кобеляцького районного суду Полтавської області за підсудністю надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення боргу.

Позовна заява обґрунтована тим, що ОСОБА_1 мала намір придбати для себе квартиру. На сайті ОЛХ (агентство «Супермаркет Новобудов») вона побачила оголошення про продаж квартири АДРЕСА_1 . Дана квартира перебувала на продажі на інших сайтах. Зателефонувавши до агента в квітні 2023 року, їй було повідомлено, що буде призначена зустріч з власником квартири, під час якої подивляться квартиру, а надалі буде укладено договір. Перший раз ОСОБА_1 прийшла оглянути квартиру перед 29 квітня 2023 року, точну дату не пам`ятає. В квартирі були присутні ОСОБА_2 та представник агентства Олена Миколаївна. Візуально квартира сподобалася ОСОБА_1 . Домовилися через кілька днів укласти договір про наміри та передати завдаток для подальшого укладення договору купівлі-продажу з ОСОБА_2 . 29.04.2023 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було укладено договір про наміри щодо купівлі-продажу вказаної квартири, що складає еквівалент 40100 доларів США. Того ж дня позивач у присутності представників агентства ОСОБА_4 та ОСОБА_5 передала ОСОБА_2 особисто в руки 200 доларів США та 8000,00 гривень, що еквівалентно на той момент 400 доларів США. Однак він не повідомив позивачці про суттєві приховані недоліки в квартирі, а саме: у вітальні з правої сторони від централізованої системи опалення був відключений радіатор опалення та він не працював. Про цей недолік позивач ОСОБА_1 дізналася 02.05.2023 року по телефону від голови ЖБК «Буревісник» ОСОБА_6 . Остання також повідомила, що по всьому будинку підтікає покрівля. При цьому, в договорі про наміри не були зазначені недоліки, що суттєво впливають на функціонування квартири. Поспілкувавшись через стіну із сусідом квартири АДРЕСА_2 ОСОБА_7 , ОСОБА_1 дізналася, що він був змушений відключити подачу води до радіатора в квартиру АДРЕСА_3 через аварійний стан центрального стояка, а ОСОБА_2 відмовлявся ремонтувати його, мотивуючи тим, що в нього в квартирі ремонт, труби зашиті під гіпсокартон та він не хоче їх рушити. Тому ОСОБА_8 вимушено відключив трубу опалення, яка йде в квартиру ОСОБА_2 від центрального стояка, який проходить в квартирі АДРЕСА_2 . ОСОБА_1 повідомила рієлторів, щоб недоліки були усунуті до продажу квартири, а оціночна вартість залишається попередня. Однак отримала відповідь, що ОСОБА_2 приїде тільки на угоду та нічого робити не буде. Угода про купівлю-продаж квартири була призначена в нотаріуса на 14 год. 00 хв. 09.05.2023 року. Позивачка прийшла до нотаріуса ОСОБА_9 , чекала майже годину, але він був відсутній, очевидно рієлтори відмінили угоду, але їй не повідомили. Через кілька днів по телефону вона повідомила нотаріуса про причину чому не відбулася угода, на що він порадив їй скласти акт про виявлені нею недоліки. ОСОБА_1 звернулася з листом до ОСОБА_6 з проханням скласти такий акт, але вона не погодилась, так як побоялась. ОСОБА_1 зверталась поштовим відправленням до ОСОБА_2 з вимогою про повернення її коштів, але він не отримував. Після звернення до поліції ОСОБА_1 було рекомендовано звернутись до суду.

Таким чином, позивач ОСОБА_1 прохала суд стягнути з ОСОБА_2 на її користь завдаток у подвійному розмірі 800 доларів США (еквівалентно по курсу НБУ на день винесення рішення) та сплачений судовий збір.

Ухвалою Київського районного суду м. Полтави від 09 жовтня 2023 року справу направлено за підсудністю до Полтавського районного суду Полтавської області (т.1 а.с.53).

Ухвалою Полтавського районного суду Полтавської області від 01 листопада 2023 року матеріали позовної заяви передано на розгляд за підсудністю до Кобеляцького районного суду Полтавської області (т.1 а.с.55-56).

Ухвалою Кобеляцького районного суду Полтавської області від 22 листопада 2023 року позовну заяву залишено без руху та надано строк для усунення недоліків (т.1 а.с.62-64).

Ухвалою Кобеляцького районного суду Полтавської області від 12 грудня 2023 року по даній справі відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження (т.1 а.с.71-73).

Ухвалою Кобеляцького районного суду Полтавської області від 04 вересня 2024 року залучено співвідповідачем ОСОБА_3 (т.1 а.с.248-249).

Позивач ОСОБА_1 та її представник - адвокат Литовченко Р.В. у судовому засіданні позов підтримали, прохали задовольнити повністю та повідомили про подання доказів понесених судових витрат на правову допомогу в п`ятиденний строк з дня винесення судового рішення.

Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні позов не визнав та пояснив, що на момент події батарея опалення працювала, лише в коридорі під`їзду текло з криші. При вході у квартиру криша не протікала. ОСББ знало про цю проблему, в тому числі ОСОБА_1 , повідомляли її агентам при зустрічах, під час яких ОСОБА_2 та дівчина, яка на той час проживала в квартирі, все показали та про все повідомили, нічого не приховуючи. ОСОБА_2 за власні кошти відремонтував кришу на весь будинок. Щодо повернення завдатку 400 доларів США зазначив, що спочатку він хотів повернути ОСОБА_1 гроші, але остання відмовилася. Коли вона не підписала договір купівлі-продажу, ОСОБА_2 вирішив не повертати завдаток згідно договору про наміри. В ОСОБА_2 була відсутня нотаріально посвідчена довіреність на отримання завдатку, зважаючи на те, що власником квартири була його дружина. Разом з тим, його дружина ОСОБА_3 надала йому усну згоду на отримання завдатку.

Відповідач ОСОБА_3 у судовому засіданні позов не визнала та пояснила, що приблизно в 2018 році, перебуваючи в шлюбі з ОСОБА_2 , вона придбала спірну квартиру. Право власності зареєстровано за нею. Рішення про продаж квартири вони приймали спільно. Вона надала усну згоду чоловіку на отримання завдатку.

Представник відповідачів - адвокат Галушко С.С. у судовому засіданні прохав відмовити в задоволенні позову та зазначив, що відповідачі не порушували умов договору про наміри, були готові укласти договір купівлі-продажу квартири, однак ОСОБА_1 відмовилася від придбання квартири та укладення такого договору, а тому їй правомірно не повернули завдаток. ОСОБА_3 та ОСОБА_2 однаково володіють квартирою, є співвласниками і про це позивачці та її агентам було відомо при укладенні договору завдатку. ОСОБА_1 не позбавлена була можливості заперечити укладення договору завдатку з нетитульним власником. Крім того, адвокат Галушко С.С. заявив клопотання про подання доказів понесених відповідачами судових витрат на правову допомогу в п`ятиденний строк з дня винесення судового рішення.

Суд, заслухавши учасників справи, свідків, розглянувши та вивчивши матеріали справи, вважає, що в задоволенні позову слід відмовити повністю.

Судом установлено, що 14 серпня 2018 року ОСОБА_10 та ОСОБА_3 уклали договір купівлі-продажу, згідно якого остання прийняла у власність квартиру АДРЕСА_1 (т.2 а.с.9-10).

Право власності на дану квартиру зареєстровано за ОСОБА_3 (т.2 а.с.11).

Квартира є спільною сумісною власністю відповідачів, оскільки придбана в період шлюбу, укладеного 02.05.1993 року Золотарівськогою сільською радою Кобеляцького району Полтавської області за актовим записом № 3 (т.2 а.с.26).

29 квітня 2023 року між ОСОБА_1 (покупець) та ОСОБА_2 (продавець) було укладено договір про наміри щодо купівлі-продажу нерухомості (т.1 а.с.20).

Пунктом 1.1. Договору передбачено, що продавець має наміри продати, а покупець має намір купити квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_4 , що складає еквівалент 40100,00 доларів США.

Відповідно до п. 2.1., 3.1. Договору, обов`язком покупця є купівля квартири в продавця включно до 14.05.2023 року, а обов`язком продавця - продаж вказаного об`єкта нерухомості не пізніше 14.05.2023 року.

Згідно п. 4.1. Договору, покупець у момент підписання даного договору надає продавцю завдаток, що входить у вартість об`єкту нерухомості, що складає еквівалент 400,00 доларів США.

При невиконанні продавцем своїх зобов`язань, перелічених у п. 3.1. Договору, він зобов`язаний повернути покупцю завдаток у подвійному розмірі, надати письмову відмову від наміру купівлі-продажу протягом однієї доби з моменту прийнятого рішення, а також продавець зобов`язується виплатити покупцю штраф-неустойку (п.5.2. Договору).

24 травня 2023 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_11 укладено договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 (т.2 а.с.12-13).

ОСОБА_11 є новим власником квартири (т.2 а.с.14).

Відповідно до частини першої статті 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частина перша статті 628 ЦК України передбачає, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 635 ЦК України встановлено, що попереднім є договір, сторони якого зобов`язуються протягом певного строку (у певний термін) укласти договір у майбутньому (основний договір) на умовах, встановлених попереднім договором.

Попередній договір укладається у формі, встановленій для основного договору, а якщо форма основного договору не встановлена, - у письмовій формі.

Згідно частини першої статті 546 ЦК України, виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Правові наслідки порушення або припинення зобов`язання, забезпеченого завдатком, передбачені вимогами ст. 571 ЦК України: якщо порушення зобов`язання сталося з вини боржника, завдаток залишається у кредитора. Якщо порушення зобов`язання сталося з вини кредитора, він зобов`язаний повернути боржникові завдаток та додатково сплатити суму в розмірі завдатку або його вартості. Сторона, винна в порушенні зобов`язання, має відшкодувати другій стороні збитки в сумі, на яку вони перевищують розмір (вартість) завдатку, якщо інше не встановлено договором. У разі припинення зобов`язання до початку його виконання або внаслідок неможливості його виконання завдаток підлягає поверненню.

Статтею 570 ЦК України визначено, що завдатком є грошова сума або рухоме майно, що видається кредиторові боржником у рахунок належних з нього за договором платежів, на підтвердження зобов`язання і на забезпечення його виконання. Якщо не буде встановлено, що сума, сплачена в рахунок належних з боржника платежів, є завдатком, вона вважається авансом.

З огляду на викладене, на відміну від завдатку, аванс - це лише спосіб платежу. Він не виконує забезпечувальної функції, а виконує функцію попередньої оплати, яка підлягає поверненню у випадку невиконання зобов`язання.

Правила статті 570 ЦК України поширюються на випадки, коли договір було укладено, але одна із сторін ухиляється від його виконання.

Згідно ст. 657 ЦК України, договір купівлі-продажу житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню, крім договорів купівлі-продажу майна, що перебуває в податковій заставі.

За змістом ч. 2 ст. 215, ч. 1 ст. 216, ч. 1 ст. 220 ЦК України, недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю.

У разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним.

Зважаючи на те, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в договорі про наміри щодо купівлі-продажу нерухомості від 29.04.2023 року було визначено передані грошові кошти 400,00 доларів США як завдаток, з урахуванням того, що договору, який би за своєю формою та змістом відповідав вимогам законодавства між ними укладено не було, а вони лише домовилися укласти такий договір у майбутньому, однак сторонами чітко було обумовлено умовами договору та засвідчено підписами правову природу внесених грошей саме як завдаток, то передана однією зі сторін грошова сума є завдатком, який не підлягав поверненню, тобто, не є авансовим платежем.

Судом установлено, що позивач була обізнана щодо характеристик квартири, не надала жодних належних та допустимих доказів на підтвердження факту приховання ОСОБА_2 недоліків квартири на момент укладення договору про наміри щодо купівлі-продажу нерухомості від 29.04.2023 року.

Обставини, викладені ОСОБА_1 у позові, спростовуються показаннями допитаних свідків за її клопотанням.

Свідок ОСОБА_9 у судовому засіданні повідомив, що він є приватним нотаріусом. У нотаріальній конторі ведеться облік саме вчинених нотаріальних дій. Якщо угода була призначена, але сторони не з`явилися, це ніде не фіксується. Попередній запис людей на укладення договору купівлі-продажу не ведеться. ОСОБА_9 не вчиняв ніяких дій відносно квартири АДРЕСА_1 . Можливо проводив консультації.

Свідок ОСОБА_12 у судовому засіданні повідомив, що він працює дільничним Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області. ОСОБА_1 зверталася до поліції із заявою про невиконання ОСОБА_2 умов договору. Останній не надавав дільничному письмових пояснень, усно пояснив, що він з ОСОБА_1 уклали договір про наміри придбати квартиру, заплативши завдаток 400,00 доларів США. Згідно цього договору, завдаток не був повернутий ОСОБА_1 , оскільки вона не з`явилася на укладення договору купівлі-продажу. Про недоліки в квартирі ОСОБА_2 нічого не говорив. ОСОБА_12 сказав ОСОБА_1 , що в даній ситуації наявні цивільні правовідносини, а не кримінальні.

Свідок  ОСОБА_13   у судовому засіданні повідомив, що він не знає ОСОБА_1 , йому не відомо хто в кого хотів купити квартиру. Не знає чи суміжна його квартира АДРЕСА_2 , яка знаходиться в першому під`їзді, з квартирою АДРЕСА_3 у другому під`їзді. Він та сусіди першого під`їзду проводили заміну центрального стояка опалення. Ці роботи виконували наймані працівники. Чи проводили таку заміну мешканці другого, третього та четвертого під`їздів йому не відомо. Не знає чи  пов`язані  перший  та  другий  під`їзди при заміні центрального стояка. Також він  не  обізнаний чи відключали подачу гарячої води від другого під`їзду. ОСОБА_13 не знає ОСОБА_2 , з ним не спілкувався, бачив його коли він перекривав кришу на четвертому поверсі. При цьому, йому не відомо чи протікав дах.

Свідок ОСОБА_6 в судовому засіданні повідомила, що є головою ЖБК «Буревісник». Квартира АДРЕСА_2 , в якій проживає ОСОБА_13 , та квартира АДРЕСА_3 знаходяться на четвертому поверсі. Ці квартири є сусідами через стіну. До неї зателефонував  ОСОБА_13   та  сказав, що в нього протекла труба, буде її міняти та попрохав дати йому номер телефону власника квартири АДРЕСА_3 , що й зробила ОСОБА_6 . Однак ОСОБА_13 та ОСОБА_2 не вирішили це питання, так як в останнього немає часу, а ОСОБА_13 не буде бігати за ОСОБА_2 ОСОБА_13 відрізав трубу і поставив іншу батарею. Після укладення договору про наміри ОСОБА_1 зателефонувала до ОСОБА_6 та просила розповісти їй про стан квартири АДРЕСА_3 . ОСОБА_6 повідомила ОСОБА_1 , що трохи підтікає криша і це проблема всього будинку, батарея відрізана, тепла немає, закінчився опалювальний сезон, замінено батарею (візуально цього не видно та не могло бути видно при покупці квартири, оскільки труба виходить у квартиру АДРЕСА_2 і там була обрізана, опалення в квартиру АДРЕСА_3 можна підключити лише з квартири АДРЕСА_2 ).

Разом  з тим, ОСОБА_6 зазначила, що про ці недоліки їй відомо зі слів ОСОБА_13 та вона безпосередньо не бачила їх. У квартирі АДРЕСА_3 була 10-15 років тому в колишнього власника. Коли ОСОБА_2 купив квартиру, вона в ній ніразу не була. Стверджувала, що ОСОБА_2 не може підключити окрему батарею від ОСОБА_13 у разі опалення іншої кімнати. До таких висновків вона прийшла виходячи з практики, знання у відповідній сфері в неї відсутні.

Зважаючи на це, суд вважає недопустимим доказом Акт про виявлені недоліки від 14.03.2024 року, підписаний ОСОБА_6 , в якому вона підтвердила той факт, що в квартирі АДРЕСА_1 , яку мав намір продати ОСОБА_2 , на момент підписання договору про наміри щодо купівлі-продажу нерухомості від 29.04.2023 року були приховані недоліки, про які не було повідомлено покупця, а саме: непрацюючий радіатор опалення у вітальні, яка суміщена з кухнею, бо він відключений від центрального стояка опалення і дах над квартирою (квартира знаходиться на останьому поверсі) в аварійному стані та періодично підтікав. Ці недоліки суттєво впливають на функціонування квартири як житлового приміщення взагалі (т.1 а.с.230).

Крім  того,  судом  установлено,  що після підписання договору завдатку ОСОБА_1 знала про продаж квартири АДРЕСА_3 ОСОБА_11 24.05.2023 року. З урахуванням того, що ОСОБА_1 звернулася до суду в жовтні 2023 року, вона мала можливість до початку розгляду справи по суті зв`язатися з новим власником квартири ОСОБА_11 з метою зафіксувати факт відключення радіатора опалення, однак цього не зробила та не надала доказів щодо відмови ОСОБА_11 в доступі до квартири.

Твердження позивачки про те, що ОСОБА_2 не мав права брати завдаток  без  довіреності,  спростовується  поясненнями його дружини ОСОБА_3 , яка повідомила, що він взяв завдаток за її усною згодою.

Згідно статті 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Статтею 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. У випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб або державних чи суспільних інтересах.

Відповідно до приписів ст. 12, ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом, а суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (ст. 13 ЦПК України).

Відповідно до ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються письмовими, речовими і електронними доказами, висновками експертів, показаннями свідків.

Згідно частини першої та другої статті 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд наголошує, що за правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 01 листопада 2023 року по справі № 462/2056/20, засадничі принципи цивільного судочинства змагальність та диспозитивність покладають на позивача обов`язок з доведення обґрунтованості та підставності усіх заявлених вимог. Саме на позивача покладається обов`язок надати належні та допустимі докази на доведення власної правової позиції. Позивач, як особа, яка на власний розсуд розпоряджається своїми процесуальними правами на звернення до суду за захистом порушеного права, визначає докази, якими підтверджуються доводи позову.

Стандарт доказування «вірогідність доказів», на відміну від «достатності доказів», підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач.

Відсутність (недоведеність) порушеного або оспорюваного права позивача є підставою для ухвалення рішення про відмову в задоволенні позову, незалежно від інших встановлених судом обставин (постанова Верховного суду від 29 червня 2021 року по справі № 916/2040/20).

Розглядаючи справу в межах доводів та поданих доказів, суд дійшов висновку про недоведеність позовних вимог ОСОБА_1 та порушення ОСОБА_2 її прав, які б підлягали судовому захисту.

Враховуючи викладене вище, відсутні підстави для задоволення позову.

У відповідності до ч. 2 ст. 141 ЦПК України, судові витрати покладаються в разі відмови в позові - на позивача.

Згідно ч. 8 ст. 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити в зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Враховуючи, що в судовому засіданні представник позивача та представник відповідачів заявили клопотання про подання доказів понесених ними судових витрат на правову допомогу в п`ятиденний строк з дня винесення судового рішення, тому їм необхідно встановити строк до 17 червня 2025 року для подання цих доказів.

Керуючись статтями 12, 141, 259, 263-265, 354-356 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення боргу - відмовити повністю.

Встановити стороні позивача та стороні відповідача строк для подачі до суду доказів щодо розміру понесених ними судових витрат на правову допомогу - до 17 червня 2025 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя