Справа № 203/3117/24

Провадження № 3/0203/16/2025

ПОСТАНОВА

іменем  України

14 лютого 2025 року суддя Кіровського районного суду м. Дніпропетровська Черваньова Ю.М., за участі представників митного органу Заярської Л.П., Рогової К.І., захисника Афоніна О.В., розглянувши матеріали, які надійшли з Дніпровської митниці Держмитслужби, про порушення митних правил відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , за ч.1 ст. 483 Митного кодексу України, -

ВСТАНОВИЛА:

26.08.2022 року ОСОБА_1 через пункт пропуску «Смільниця-Кросценко» митного поста «Смільниця» Львівської митниці як гуманітарну допомогу ввіз на митну територію України автомобілі марки «KIA SORENTO» з VIN № НОМЕР_2 вартістю 2300 євро (що за курсом НБУ становить 83905,84 грн), «VOLKSWAGEN TRANSPORTER» з VIN № НОМЕР_3 вартістю 800 євро (що за курсом НБУ становить 29184,64 грн) . Як підстава для ввезення на митну територію України автомобілів ОСОБА_1 надана декларація про перелік товарів, що визнаються гуманітарною допомогою від 26.08.2022, де в розділі 6 «Отримувач» зазначено військову частину НОМЕР_4 Міністерства оборони, в розділі 9 «Вид допомоги» - транспортні засоби: «KIA SORENTO» з VIN № НОМЕР_2 , «VOLKSWAGEN TRANSPORTER» з VIN № НОМЕР_3 .

Листом військової частини НОМЕР_4 Міністерства оборони від 15.02.2024 № 350/204/10/16 митницю було повідомлено, що зазначені автомобілі військова частина не отримувала, не очікувала, для ввезення на територію України клопотань не подавала.

Таким чином, ОСОБА_1 перемістив через митний кордон України з приховуванням від митного контролю автомобілі KIA SORENTO» з VIN № НОМЕР_2 , «VOLKSWAGEN TRANSPORTER» з VIN № НОМЕР_3 шляхом подання до митного органу як підставу для переміщення товарів декларацію про перелік товарів, що визнаються гуманітарною допомогою від 26.08.2022, що містить неправдиві відомості щодо одержувача.

В судовому засіданні представники митниці просили визнати ОСОБА_1 винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.483 МК України, та накласти стягнення, передбачене санкцією статті.

ОСОБА_1 до судового засідання не з`явився, його захисник – адвокат Афонін О.В. заявив клопотання про закриття провадження по справі у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення. Зазначив, що ОСОБА_1 попросив ввезти в Україну автомобілі KIA SORENTO», «VOLKSWAGEN TRANSPORTER» ОСОБА_2 , який є головою БО БФ «Осоння України», а відомості щодо отримувача в Декларації про перелік товарів, що визнається гуманітарною допомогою, ОСОБА_1 вніс зі слів ОСОБА_2 , тобто ОСОБА_1 виступав перевізником та не повинен нести відповідальність за інкримінованим правопорушенням. Повідомив, що автомобілі були передані військовослужбовцям, які використовували їх в зоні бойових дій. Вважав, що наявний у справі лист військової частини не є документом, що подається в якості підстави для переміщення товару через митний кордон України. Крім того Львівська митниця не мала надавати ОСОБА_1 дозвіл на пропуск автомобілів, оскільки в Єдиному реєстрі отримувачів гуманітарної допомоги відсутні відомості про військову частину НОМЕР_4 . Зауважив, що матеріали справи не містять перекладу рахунків, через що неможливо встановити вартість автомобілів, від якої залежить розмір можливого штрафу.

Суд, вислухавши осіб, які приймають участь у справі, допитавши свідка ОСОБА_2 , свідка ОСОБА_3 , дослідивши матеріали справи, прийшов до наступного висновку.

Згідно з ч.1 ст.483МК України відповідальність настає за переміщення або дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, тобто з використанням спеціально виготовлених сховищ (тайників) та інших засобів або способів, що утруднюють виявлення таких товарів, або шляхом надання одним товарам вигляду інших, або з поданням митному органу як підстави для переміщення товарів підроблених документів чи документів, одержаних незаконним шляхом, або таких, що містять неправдиві відомості щодо найменування товарів, їх ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача, кількості вантажних місць, їх маркування та номерів, неправдиві відомості, необхідні для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості.

Статтею 257 МК визначено, що декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою точних відомостей про товари, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.

Згідно статті 266 МК декларант зобов`язаний здійснити декларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення відповідно до порядку, встановленого цим Кодексом; на вимогу митного органу пред`явити товари, транспортні засоби комерційного призначення для митного контролю і митного оформлення; надати митному органу передбачені законодавством документи і відомості, необхідні для виконання митних формальностей; у випадках, визначених цим Кодексом та Податком кодексом України, сплатити митні платежі або забезпечити їх сплату відповідно до розділу Х цього Кодексу; у випадках, визначених цим Кодексом та іншими законами України, сплатити інші платежі, контроль за справлянням яких покладено на митні органи.

У відповідності до п.8 ч.1 ст.4 МК декларантом є особа, яка самостійно здійснює декларування або від імені якої здійснюється декларування.

Об`єктом правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 483 МК, є охоронюваний МК України та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю.

Об`єктивною стороною правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 483 МК, є переміщення або дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, зокрема шляхом подання митному органу як підстави для переміщення товарів документів, що містять неправдиві відомості зокрема, щодо одержувача.

Суб`єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 483 МК, характеризується прямим умислом, тобто особа, яка його вчинила, усвідомлювала обставини і характер незаконного переміщення нею товарів через митний кордон України, та бажала перемістити їх через митний кордон України з порушенням установленого порядку.

Пунктами 5,6 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про контрабанду та порушення митних правил від 03.06.2005 №8 (зі змінами) передбачено, що «переміщення предметів із приховуванням від митного контролю - це їх переміщення через митний кордон України, у т.ч. шляхом подання митному органу як підстави для переміщення товарів підроблених документів чи таких, що містять неправдиві дані». Судам необхідно враховувати, що підставою для переміщення товарів через митний кордон є визначені нормативними актами документи, без яких неможливо одержати дозвіл митного органу на пропуск товарів через митний кордон. Це, зокрема, можуть бути митна декларація, контракт, коносамент, ліцензія, квота, товаросупровідні документи, дозвіл відповідних державних органів. При цьому, згідно з абз. 2 цього пункту Постанови: «Підробленими треба вважати як фальшиві документи, так і справжні, до яких внесено неправдиві відомості чи окремі зміни, що перекручують зміст інформації щодо фактів, які ними посвідчуються».

Згідно з протоколом про порушення митних правил №0049/11000/24 від 15.04.2024, 26.08.2022 року ОСОБА_1 через пункт пропуску «Смільниця-Кросценко» митного поста «Смільниця» Львівської митниці як гуманітарну допомогу було ввезено на митну територію України автомобілі «KIA SORENTO» з VIN № НОМЕР_2 , «VOLKSWAGEN TRANSPORTER» з VIN № НОМЕР_3 . Як підстава для ввезення на митну територію України автомобілів ОСОБА_1 надана декларація про перелік товарів, що визнаються гуманітарною допомогою від 26.08.2022, де в розділі 6 «Отримувач» зазначено військову частину НОМЕР_4 Міністерства оборони, в розділі 9 «Вид допомоги» - транспортні засоби: KIA SORENTO» з VIN № НОМЕР_2 , «VOLKSWAGEN TRANSPORTER» з VIN № НОМЕР_3 та лист військової частини.

Листом військової частини НОМЕР_4 Міністерства оборони від 15.02.2024 № 350/204/10/16 митницю було повідомлено, що зазначені автомобілі військова частина не отримувала, не очікувала, для ввезення на територію України клопотань не подавала.

При цьому лист в/ч НОМЕР_4 від 10.05.2024 року (а.с.41), зміст якого суперечить вказаній вище інформації, судом не приймається до уваги, оскільки його достовірність не була підтверджена начальником військової частини в листі від 21.05.2024 року (а.с.40).

Свідок ОСОБА_2 в судовому засіданні пояснив, що він є головою БО БФ «Осоння України», ОСОБА_1 є волонтером цього фонду. За його вказівкою ОСОБА_1 були ввезені на територію України автомобілі «KIA SORENTO», «VOLKSWAGEN TRANSPORTER». Дані щодо одержувача ним внесені зі слів ОСОБА_2 , оскільки в/ч НОМЕР_4 була однією з тих, з якими вони співпрацювали, на момент декларування достовірно не знали якій військовій частині будуть передані автомобілі. Вказане питання вже вирішувалось пізніше, виходячи з нагальних потреб військових частин. Зазначив, що всі автомобілі, які були ввезені за допомогою БО, були передані військовослужбовцям та використовувались в зоні бойових дій.

Показання ОСОБА_2 підтверджуються його листом адвокату Афоніну О.В., фотознімками автомобілів, поряд з якими стоять військовослужбовці, актом передачі автомобіля «KIA SORENTO» військовослужбовцю в/ч НОМЕР_5 ОСОБА_4 (а.с.72-85).

Свідок ОСОБА_3 , який є священнослужителем, в судовому засіданні показав, що був присутнім під час передачі представниками БО БФ «Осоння України» автомобіля «VOLKSWAGEN TRANSPORTER» військовослужбовцям.

Відповідно до нотаріально посвідченої заяви ОСОБА_4 від 14.11.2024 року в вересні 2022 року він особисто отримав від БО БФ «Осоння України» в якості гуманітарної допомоги автомобіль«KIA SORENTO» для виконання бойових завдань, підтвердив підписання акту прийому- передачі автомобіля.

Таким чином, суд прийшов до висновку про наявність в діях ОСОБА_1 умислу на скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 483 МК, оскільки останній, зазначивши у декларації про перелік товарів, що визнаються гуманітарною допомогою, отримувачем автомобілів в/ч НОМЕР_6 , не маючи при цьому достовірних даних про це, передав ввезені ним автомобілі стороннім особам, тому в його діях, які виразились в переміщенні через митний кордон України з приховуванням від митного контролю товару шляхом подання до митного органу як підставу для переміщення товарів декларації про перелік товарів, що визнаються гуманітарною допомогою від 26.08.2022, що містить неправдиві відомості щодо одержувача, є склад інкримінованого правопорушення.

При цьому, враховуючи те, що для митного оформлення товарів гуманітарної допомоги лист від отримувача не є обов`язковим для декларування та має інформативний характер, суд вважає, що посилання митного органу на те, що ОСОБА_1 перемістив через митний кордон України з приховуванням від митного контролю автомобілі KIA SORENTO», «VOLKSWAGEN TRANSPORTER» шляхом подання до митного органу як підставу для переміщення товарів листа військової частини, що містить неправдиві відомості щодо одержувача, не є слушними, тому виключається судом з обвинувачення, яке пред`явлено митними органом ОСОБА_1 .

Водночас суд зазначає, що з початку збройної агресії РФ проти України українські воїни потребують матеріального забезпечення, в тому числі, одними із найбільш затребуваних запитів є транспортні засоби, що сприяють їх швидкому пересуванню в зоні бойових дій, перевезенню поранених та доставці всіх необхідних речей.

В судовому засіданні встановлено та не спростовується митним органом, що вищевказані автомобілі були передані як гуманітарна допомога військовослужбовцям.

Вказані обставини свідчать, що наслідки вчиненого ОСОБА_1 порушення митних правил, передбачених ч. 1 ст. 483 МК України, не були спрямовані на спричинення шкоди громадським або державним інтересам, правам і свободам громадян або іншим цінностям, що охороняються законом, а навпаки її позитивними намірами.

Одним із принципів реалізації гуманістичних проявів у правовому регулюванні суспільних відносин в Україні є можливість звільнення правопорушника від юридичної відповідальності на підставі визнання уповноваженими посадовими особами вчиненого ним протиправного діяння малозначним для суспільства.

Відповідно до ст.22 КУпАП, при малозначності вчиненого адміністративного правопорушення орган (посадова особа), уповноважений вирішувати справу, може звільнити порушника від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням.

При цьому, в кожному конкретному випадку суд має вирішувати питання про визнання діяння малозначним, виходячи з того, що його наслідки не представляють суспільної небезпеки, не завдали або не здатні завдати значної шкоди суспільним або державним інтересам, правам та свободам інших осіб.

Згідно з п.17 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про судову практику у справах про контрабанду та порушення митних правил» від 03.06.2005№8 зі змінами «Про судову практику у справах про контрабанду та порушення митних правил», суддя вправі вирішувати питання про можливість звільнення особи від адміністративної відповідальності при малозначності правопорушення на підставі ст. 22 КУпАП. При цьому необхідно врахувати не лише вартість, а й кількість предметів правопорушення, а також мету, мотив і спосіб його вчинення.

Відповідно до ст.ст.33-35КУпАП при накладенні стягнення враховується характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують та обтяжують відповідальність.

Відповідно до практики Європейського Суду з прав людини при вирішенні питання про стягнення необхідно враховувати співмірність шкоди, завданої державним та суспільним інтересам, і шкоди, завданої особі. Суд повинен проаналізувати, чи дотримано органами влади розумний баланс між заходами, вжитими для забезпечення загальних інтересів суспільства, та потребою захищати право особи на мирне володіння своїм майном, тобто, чи не стали вжиті заходи особистим та надмірним тягарем для заявника. Крім того, Суд звертає увагу, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше, як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Питання про те, чи буде досягнута справедлива рівновага між вимогами загального інтересу і захисту фундаментальних прав особи, має значення лише при умові, що таке втручання відповідає вимогам закону і не є безпідставним.

З огляду на зазначені обставини та практику Європейського Суду з прав людини вбачаються підстави для висновку, що застосування адміністративного стягнення, передбаченого санкцією ч.1 ст.483 МК України, в даному випадку буде порушенням положень ст.1 Протоколу № 1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, оскільки буде непропорційним, не відповідатиме характеру вчиненого правопорушення, особі правопорушника і буде очевидно неспівмірним практичній ролі «правопорушення та відповідальності».

Таким чином, враховуючи обставини та характер вчиненого адміністративного правопорушення та невисоку суспільну небезпеку, особу ОСОБА_1 , зважаючи на вид та розмір передбаченого покарання, мету призначення покарання та співмірність можливого покарання вчиненому правопорушенню, тобто принципу розумності призначення покарання, те, що наслідки даного порушення не представляють суспільної небезпеки, не спричинили істотної шкоди державним чи суспільним інтересам, а навпаки ОСОБА_1 мав намір допомогти суспільству в найскладніший для країни час, суд приходить до переконання, що ОСОБА_1 слід звільнити від адміністративної відповідальності за порушення митних правил у зв`язку із малозначністю вчиненого правопорушення, а провадження по справі слід закрити і обмежитись усним зауваженням.

Керуючись ст.ст.22,248,249,251,283-285 КУпАП, ст.ст.483, 519, 522, 527, 528МК України, суддя -

ПОСТАНОВИЛА:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.483 МК України.

Звільнити ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності за ч.1ст.483 МК України через малозначність вчиненого ним адміністративного правопорушення, обмежившись усним зауваженням.

Провадження по справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 483 МК України закрити.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Дніпровського апеляційного суду через Кіровський районний суд м.Дніпропетровська.

      Суддя  Ю.М. Черваньова