КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД       

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 13.05.2008                                                                                           № 37/271

 Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

 головуючого:          Андрієнка  В.В.

 суддів:             

 при секретарі:            

 За участю представників:

 від Боржника - Білий В.М., довіреність № 1053/06-03 від 02.04.2008р., Клюєв С.І.,  довіреність № 1053/06-03 від 02.04.2008р.,

 від Стягувача - Сидоренко В.В., довіреність № У07/7393 від 26.11.2007р.,

 від ВДВС -  Бурлака Р.В. довіреність № ДВ/12 від 13.05.2008р.,

 розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Національного авіаційного університету

 на ухвалу Господарського суду м.Києва від 11.03.2008

 у справі № 37/271  

 за скаргою Національного авіаційного університету,м. Київ, пр.-кт. Космонавта Комарова, 1                                

 на дії                                                   Відділу державної виконавчої служби Солом’янського районного управління юстиції у м. Києві, м. Київ, вул. Соціалістична, 3,

 стягувач           Акціонерна енергопостачальна компанія “Київенерго” м. Київ, пл. І. Франка, 5

                       

 про                                                  визнання неправомірними дії органу ДВС та не законною постанови № 170/12 від 13.09.2007 року

  Суть рішення і скарги:

Акціонерна енергопостачальна компанія “Київенерго” (надалі – АЕК “Київенерго”, Стягувач) звернулася в господарський суд міста Києва з позовом до Національного авіаційного університету (надалі – НАУ, Боржник, заявник) про стягнення 1 362 401,85 грн. і рішенням господарського суду міста Києва від 16.07.2002р. у справі   №37/271 позовні вимоги було задоволено у повному обсязі, а саме: стягнуто з НАУ на користь АЕК “Київенерго” 1 224 505,49 грн. основного боргу, 100 526,52 грн. пені,  24709,54 грн. інфляційних витрат, 1 700,00 грн. витрат по сплаті державного мита і 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, яке в подальшому набрало законної сили.

На виконання вказаного судового рішення, господарським судом міста Києва 23.12.2002р. було видано відповідний наказ № 37/271, в якому було встановлено строк пред”явлення його для виконання – до 23.03.2003р., на підставі якого, державним виконавцем відділу дкржавної виконавчої служби Солом’янського районного управління юстиції у м. Києві (надалі – ВДВС Солом”янського РУЮ у м. Києві) було відкрито виконавче провадження.

Під час виконання вказаного наказу № 37/271, НАУ подало до суду скаргу на дії виконавчої служби, яку ухвалою господарського суду міста Києва від 01.07.2003р. було задоволено, а саме: зобов”язано ВДВС Солом”янського РУЮ в м. Києві закінчити виконавче провадження по виконанню рішень господарського суду міста Києва від 26.06.2002р. у справі № 37/296 та від 16.07.2002р. у справі  № 37/271, у зв”язку із чим, державним виконавцем ВДВС Солом’янського районного управління юстиції у м. Києві 15.07.2003р. було винесено постанову про закінчення провадження з виконання наказу господарського суду м. Києва від 23.12.2003р. № 37/271, а виконавчий документ було направлено до господарського суду м. Києва.

Проте, постановою Київського апеляційного господарського суду від 11.11.2003р. ухвалу господарського суду міста Києва від 01.07.2003р. у справі № 37/271 було змінено та викладено її резолютивну частину в наступній редакції:

“Скаргу Національного авіаційного університету задовольнити частково. Визнати частково виконаним рішення господарського суду м. Києва від 16.07.2002р. у справі №37/271 в частині стягнення основного боргу в сумі 1 224 505,49 грн. Також, визнати частково виконаним рішення господарського суду м. Києва від 26.06.2002р. у справі №37/296 в частині стягнення основного боргу в сумі 179 479,30 грн.

Зобов”язати відділ Державної виконавчої служби Солом”янського районного управління юстиції у місті Києві продовжити виконавче провадження по виконанню рішень господарського суду м. Києва від 16.07.2002р. № 37/271 та від 26.06.2002р. №37/296 (зведене виконавче провадження) щодо стягнення з Національного авіаційного університету на користь Акціонерної енергопостачальної компанії “Київенерго” по рішенню господарського суду м. Києва від 16.07.2002р. у справі № 37/271 – суми в розмірі 127 054,06 грн., по рішенню господарського суду м. Києва від 26.06.2002р. у справі № 37/296 – суми в розмірі 7 969,07 грн. Загальна сума, яка підлягає стягненню по зведеному виконавчому провадженню складає 135 023,13 грн.

Постанову державного виконавця Відділу Державної виконавчої служби Солом”янського районного управління юстиції в місті Києві про арешт коштів Національного авіаційного університету від 13.05.2003р. в частині накладення арешту на кошти боржника в межах невиконаної частини зазначених рішень, а саме 135 023,13 грн. (по зведеному виконавчому провадженню) вважати діючою. В іншій частині Постанову державного виконавця Відділу Державної виконавчої служби Солом”янського районного управління юстиції в місті Києві про арешт коштів Національного авіаційного університету від 13.05.2003р. вважати такою, що втратила чинність, у зв”язку з частковим виконанням судових рішень”.

В наступному, ухвалою господарського суду міста Києва від 17.06.2005р. у справі №37/296 (37/271) було задоволено заяву АЕК “Київенерго” про відновлення пропущеного строку для пред”явлення наказів до виконання та відновлено пропущений строк для пред”явлення наказів № 37/296 від 13.01.2003р. та № 37/271 від 23.12.2002р. до виконання, на підставі якої 18.07.2005р. було видано відповідні накази №37/296 і №37/271, в яких було встановлено строк пред”явлення їх для виконання – до 18.07.2008р.

Проте, постановою Київського апеляційного господарського суду від 30.08.2005р. ухвалу господарського суду міста Києва від 17.06.2005р. у справі № 37/296 (37/271) було скасовано, а клопотання АЕК “Київенерго” про відновлення строку для виконання наказів  залишено без задоволення. В той же час, вказаною постановою суду апеляційної інстанції було зобов”язано господарський суд міста Києва надіслати на виконання ВДВС Солом”янського РУЮ у місті Києві накази господарського суду міста Києва № 37/271 від 23.12.2002р. та  № 37/296 від 13.01.2003р., а останній було зобов”язано відновити виконавче провадження щодо виконання вказаних наказів суду.

13.12.2006р. постановою ДВС у Солом’янському районі міста Києва № 961/12  було відмовлено у відкритті виконавчого провадження по примусовому виконанню наказу № 37/271 від 23.12.2002р., однак, постановою цієї ж служби № 170/12 від 31.01.2007р. було відкрито виконавче провадження по примусовому виконанню наказу №37/271 від 23.12.2002р. та надано НАУ можливість добровільно виконати вказаний наказ в строк до 06.02.2007р.

У зв’язку з цим, 23.02.2007р. НАУ звернувся в суд зі скаргою на дії органу ДВС, яку ухвалою господарського суду міста Києва від 28.03.2007р. було задоволено частково, а саме: визнано дії органу ДВС у Солом”янському районі міста Києва щодо відкриття виконавчого провадження по примусовому виконанню наказу господарського суду №37/271 від 23.12.2002р., неправомірними, а постанову цього органу – № 170/12 від 31.01.2007р. про відкриття виконавчого провадження по примусовому виконанню наказу № 37/271 від 23.12.2002р. – незаконною. Разом з тим, цією ж ухвалою суду вимогу НАУ щодо зобов”язання органу ДВС у Солом”янському районі міста Києва закінчити виконавче провадження по примусовому виконанню наказу № 37/271 від 23.12.2002р., було залишено без задоволення.

Відповідно до ухвали суду від 13.01.2007р. у справі № 37/271, постановою ВДВС Солом”янського районного управління юстиції у місті Києві від 13.09.2007р. було відновлено виконавче провадження з виконання наказу господарського суду міста Києва № 37/271 від 23.12.2002р. про стягнення з НАУ на користь АЕК “Київенерго” боргу в розмірі 127 054,06 грн.

Разом з тим, 26.01.2008р. НАУ знову подав до суду скаргу на дії органу ДВС, у якій просив визнати дії органу ДВС у Солом’янському районі міста Києва щодо відновлення виконавчого провадження № 170/12 по примусовому виконанню наказу господарського суду № 37/271 від 23.12.2002р. неправомірними, а постанову цього органу № 170/12 від 31.01.2007р. про відновлення виконавчого провадження по примусовому виконанню наказу № 37/271 від 13.01.2003р. – незаконною. В той же час, заявником було також подану заяву про відновлення пропущеного строку для такого оскарження.

Під час розгляду справи НАУ було подано клопотання про уточнення вимог по скарзі, у якому заявник просив:

- визнати неправомірними дії державного виконавця ВДВС Солом’янського районного управління юстиції у місті Києві від 13.09.2007р., щодо відновлення виконавчого провадження з виконання наказу господарського суду міста Києва № 37/271 від 23.12.2002р. про стягнення з НАУ на користь АЕК “Київенерго” боргу у розмірі 127054,06 грн.;

- визнати недійсною постанову державного виконавця ВДВС Солом’янського районного управління юстиції у місті Києві від 13.09.2007р. про відновлення виконавчого провадження з виконання наказу господарського суду міста Києва № 37/271 від 23.12.2002 року про стягнення з НАУ на користь АЕК “Київенерго” боргу у розмірі 127054,06 грн.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 11.03.2008р. у справі № 37/271 скаргу НАУ на дії ВДВС Солом’янського районного управління юстиції у місті Києві було відхилено.

Не погоджуючись із вказаною ухвалою, НАУ подав на неї апеляційну скаргу, в якій просив скасувати ухвалу господарського суду міста Києва від 11.03.2008р. у справі №37/271 та визнати неправомірними дії державного виконавця ВДВС Солом’янського районного управління юстиції у м. Києві від 13.09.2007р. щодо відновлення виконавчого провадження з виконання наказу господарського суду міста Києва № 37/271 від 23.12.2002р. про стягнення з НАУ на користь АЕК “Київенерго” боргу у розмірі 127054,06грн.

В обґрунтування своїх вимог заявник посилався на те, що судом при винесенні вказаної ухвали було не в повному обсязі з’ясовано всі обставини, які мають значення для справи, порушено норми матеріального і процесуального права, зокрема: ст. 118 Господарського процесуального кодексу України (надалі – ГПК України) та ст.ст. 19, 21-24 Закону України “Про виконавче провадження”, а самі висновки суду, викладені в його рішенні, не відповідають обставинам справи, що є підставами для скасування такої ухвали.

Представник АЕК “Київенерго” у своєму письмовому відзиві на апеляційну скаргу зазначив, що ухвала господарського суду міста Києва від 11.03.2008р. у даній справі є законною і обгрунтованою, а тому просив залишити цю ухвалу без змін, а подану на неї боржником апеляційну скаргу – без задоволення.

Представник ВДВС письмового відзиву на апеляційну скаргу не надав, однак в судовому засіданні проти апеляційної скарги заперечував та  вважав, що ухвала господарського суду міста Києва від 11.03.2008р. у справі № 37/296 є законною і обгрунтованою, а тому просив залишити цю ухвалу без змін, а подану на неї представником НАУ апеляційну скаргу – без задоволення.

Заслухавши пояснення представників Стягувача, Боржника та ВДВС в судовому засіданні, дослідивши та вивчивши матеріали справи, Київський апеляційний господарський  суд, -

ВСТАНОВИВ:

 Як вказувалось вище, НАУ подало до господарського суду міста Києва скаргу на дії органу ВДВС Солом’янського районного управління юстиції у м. Києві, у якій, з урахуванням уточнень, просило суд визнати дії цього органу щодо відновлення виконавчого провадження №170/12 по примусовому виконанню наказу господарського суду № 37/271 від 23.12.2002р. неправомірними, а постанову останнього № 170/12 від 31.01.2007р. про відновлення виконавчого провадження по примусово му виконанню наказу № 37/271 від 23.12.2002р. – незаконною. Також, Боржник просив суд визнати неправомірними дії державного виконавця ВДВС Солом’янського районного управління юстиції у місті Києві від 13.09.2007р. щодо відновлення виконавчого провадження по виконанню наказу господарського суду міста Києва № 37/271 від 23.12.2002р. про стягнення з НАУ на користь АЕК  “Київенерго” боргу у розмірі 127054,06 грн. та визнати недійсною його постанову від 13.09.2007р. про відновлення виконавчого провадження з виконання наказу господарського суду міста Києва № 37/271 від 23.12.2002р. про стягнення з НАУ на користь АЕК “Київенерго” боргу у розмірі 127054,06 грн.

Проте, ухвалою господарського суду міста Києва від 11.03.2008р. у справі №37/271 вказану скаргу НАУ на дії ВДВС було відхилено.

Залишаючи скаргу Боржника без задоволення, суд першої інстанції виходив з того, що державний виконавець ВДВС Солом”янського РУЮ у місті Києві діяв в межах наданих йому законом повноважень, а прийнята ним постанова про відновлення виконавчого провадження з виконання наказу господарського суду міста Києва № 37/271 від 23.12.2002р. про стягнення з НАУ на користь АЕК “Київенерго” боргу у розмірі 127054,06 грн. відповідає вимогам чинного законодавства.

У зв”язку з цим, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду погоджується з такими висновками місцевого господарського суду, з огляду на наступне.

Згідно статті 45 ГПК України господарські суди здійснюють правосуддя шляхом прийняття обов”язкових до виконання на усій території України рішень, ухвал, постанов. Рішення і постанови господарських судів приймаються іменем України. Невиконання вимог рішень, ухвал, постанов господарських судів тягне відповідальність, встановлену цим Кодексом та іншими законами України.

Також, відповідно до ст. 115 ГПК України, рішення, постанови господарського суду, що набрати законної сили, є обов”язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України “Про виконавче провадження”.

Як йшлося вище, на підставі рішення господарського суду міста Києва від 16.07.2002р. у справі № 37/271 про стягнення з НАУ на користь АЕК “Київенерго” 1 224 505,49 грн. основного боргу, 100 526,52 грн. пені,  24709,54 грн. інфляційних витрат, 1 700,00 грн. витрат по сплаті державного мита і 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, яке набрало законної сили, судом був виданий відповідний наказ № 37/271 від 23.12.2002р., який надійшов для виконання до ВДВС Солом”янського РУЮ у м.Києві, де і було відкрито виконавче провадження. Проте, на дії останнього, у зв”язку із виконанням наказу № 37/271 від 23.12.2002р. Боржником неодноразово подавалися до суду скарги.

Відповідно до ст. 85 Закону України “Про виконавче провадження” на дії (бездіяльність) державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби щодо виконання рішення або відмову у здійсненні передбачених законом України “Про виконавче провадження” дій стягувачем або боржником може бути подана скарга до начальника відповідного органу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, або до суду.

Скарга у виконавчому провадженні щодо виконання судових рішень на дії (бездіяльність) державного виконавця або начальника органу державної виконавчої служби подається до суду, який видав виконавчий документ.

Відповідно до статті 40 Закону України “Про виконавче провадження” якщо постанова державного виконавця про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа стягувачеві визнана судом незаконною чи скасована начальником або керівником вищестоящого органу державної виконавчої служби, начальником відповідного органу державної виконавчої служби, виконавче провадження підлягає відновленню у 3-денний строк з дня отримання ухвали суду, постанови начальника або керівника вищестоящого органу державної виконавчої служби, начальника відповідного органу державної виконавчої служби. Про відновлення виконавчого провадження державний виконавець виносить постанову, копія якої не пізніше наступного дня надсилається до суду, який визнав незаконною постанову державного виконавця, сторонам, а також органу (посадовій особі), які видали виконавчий документ.

В даному випадку, після розгляду скарги Боржника, постановою Київського апеляційного господарського суду України від 11.11.2003р. у справі № 37/296 було зобов”язано ВДВС Солом”янського РУЮ в місті Києві продовжити виконавче провадження по виконанню рішень господарського суду міста Києва від 16.07.2002р. №37/271 та від 26.06.2002р. №37/296 щодо стягнення з НАУ на користь АЕК “Київенерго” по рішенню господарського суду міста Києва від 16.07.2002р. у справі №37/271 – суми в розмірі 127 054,06 грн., по рішенню господарського суду міста Києва від 26.06.2002р. у справі №37/296 – суми в розмірі 7969,07 грн. Загальна сума, яка підлягає стягненню по зведеному виконавчому провадженню складає 135023,13 грн.

При цьому, зазначеною постановою суду від 11.11.2003р. було встановлено, що рішення господарського суду міста Києва від 16.07.2002р. у справі № 37/271 виконано не в повному обсязі, а саме: не стягнуто суму пені, штрафу, індексу інфляції, державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В той же час, статтею 22 Закону України “Про виконавче провадження” передбачено, що після переривання строку пред”явлення виконавчого документа до виконання перебіг строку поновлюється. Час, що минув до переривання строку, до нового строку не зараховується.

У зв’язку з цим, АЕК “Київенерго” і звернулася в господарський суд міста Києва із заявою від 24.03.2005р. про відновлення пропущеного строку для пред”явлення виконавчого документу до виконання та видачі наказів і ухвалою господарського суду м.Києва від 17.06.2005р. у справі  № 37/296 (37/271) цю заяву було задоволено –відновлено пропущений строк для пред”явлення наказів №37/296 від 13.01.2003р. та №37/271 від 23.12.2002р. до виконання і на підставі якої 18.07.2005р. було видано відповідні накази – № 37/296 і № 37/271, в яких було встановлено строк пред”явлення їх для виконання – до 18.07.2008р.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 30.08.2005р. ухвалу господарського суду міста Києва від 17.06.2005р. у справі № 37/296 (37/271) хоч і було скасовано, а клопотання АЕК “Київенерго” про відновлення строку для виконання наказів – залишено без задоволення, проте, цією ж постановою суду апеляційної інстанції було зобов”язано господарський суд міста Києва надіслати на виконання ВДВС Солом”янського РУЮ у місті Києві накази господарського суду міста Києва № 37/271 від 23.12.2002р. та  № 37/296 від 13.01.2003р., а останній – зобов”язано відновити виконавче провадження щодо виконання вказаних наказів суду, оскільки, на думку цього суду, АЕК “Київенерго” строк для пред”явлення наказу не пропустила, а наказ господарського суду міста Києва № 37/296 від 13.01.2003 року виконано повністю не було.

Таким чином, постанова Київського апеляційного господарського суду України від 30.08.2005р. № 37/296 (37/271), яка набрала законної сили та є чинною і обов’язковою для виконання у встановленому законом порядку.

При цьому, як видно із матеріалів справи, НАУ уже звертався до суду із скаргою на дії органу ДВС і ухвалою господарського суду міста Києва від 28.03.2007р., яка набрала законної сили, цю скаргу було задоволено частково, а саме: визнано дії органу ДВС у Солом”янському районі міста Києва саме щодо відкриття виконавчого провадження по примусовому виконанню наказу господарського суду №37/271 від 23.12.2002р., неправомірними, а постанову цього органу – № 170/12 від 31.01.2007р. про відкриття виконавчого провадження по примусовому виконанню наказу № 37/271 від 23.12.2002р. – незаконною. Разом з тим, цією ж ухвалою суду вимогу НАУ щодо зобов”язання органу ДВС у Солом”янському районі міста Києва закінчити виконавче провадження по примусовому виконанню наказу № 37/271 від 23.12.2002р., було залишено без задоволення, з огляду на висновки Київського апеляційного господарського суду від 11.11.2003р. у справі № 37/296 про те, що рішення господарського суду міста Києва від 16.07.2002р. у справі № 37/271 виконано не в повному обсязі – не стягнуто суму пені, штрафу, індексу інфляції, державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Отже, колегія суддів констатує, що виконавче провадження по справі є незакінченим і має бути виконано у повному обсязі, як того вимагає п. 8 ст. 37 Закону України “Про виконавче провадження”.

Відповідно до статті 5 України “Про виконавче провадження” державний виконавець зобов”язаний вживати заходів примусового виконання рішень, встановлених цим Законом, неупереджено, своєчасно, повно вчиняти виконавчі дії.

Посилання скаржника на ст. 41 Закону України “Про виконавче провадження” щодо виключних підстав відновлення виконавчого провадження судовою колегією не приймається, оскільки, відповідно до п. 8 Роз”яснення Президії Вищого господарського суду України від 28.03.2002р. № 04-5/365 “Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України” стосовно роз”яснення ст. 121-2 ГПК України про оскарження дій чи бездіяльності органів Державної виконавчої служби передбачено, що за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов”язує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє.

Отже, аналізуючи вказані норми законів, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що державний виконавець ВДВС Солом’янського районного управління юстиції у місті Києві діяв в межах наданих законом йому повноважень, прийнята ним постанова про відновлення виконавчого провадження з виконання наказу господарського суду міста Києва № 37/271 від 23.12.2002р. про стягнення з НАУ на користь АЕК “Київенерго” боргу у розмірі 127 054,06 грн. відповідає вимогам чинного законодавства.

З огляду на це, колегія суддів вважає, що доводи НАУ про те, що ухвала місцевого господарського суду в даній справі була винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права, яке призвело до прийняття неправильного рішення, є необґрунтованими і такими, що спростовуються матеріалами справи.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, обов”язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається  на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення.

Проте, в даному випадку, всупереч вимогам вказаної норми, заявником не було надано суду апеляційної інстанції належних доказів на підтвердження своїх доводів та вимог, заявлених в апеляційній скарзі.

За таких умов, апеляційний господарський суд вважає, що ухвала господарського суду міста Києва від 11.03.2008р., яку було прийнято по даній справі, у зв”язку з повним з”ясуванням обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими, та відповідністю висновків, викладених в ухвалі суду дійсним обставинам справи, а також у зв”язку з правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права, є законною і обґрунтованою. Підстав, для скасування або зміни вказаної ухвали та задоволення апеляційної скарги Національного авіаційного університету, суд апеляційної інстанції не знаходить.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 32 - 34, 36, 91, 92, 99, 101 – 106 та 121-2 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, --

ПОСТАНОВИВ:

 1. Апеляційну скаргу Національного авіаційного університету залишити без задоволення, а ухвалу господарського суду міста Києва від 11.03.2008р. по справі №37/271 за скаргою Національного авіаційного університету на дії Відділу державної виконавчої служби Солом’янського районного управління юстиції у м. Києві, стягувач: Акціонерна енергопостачальна компанія “Київенерго”, про визнання неправомірними дії органу ДВС та незаконною постанови №170/12 від 13.09.2007р., – без змін.

2. Справу № 37/271  повернути до господарського суду міста Києва.    

 Головуючий суддя                                                                      

 Судді                                                                                          

 16.05.08 (відправлено)