Справа № 2-4569/11

Р І Ш Е Н Н Я  

іменем України

"13" грудня 2011 р.

Шевченківський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді:                                     Кравець Д.І.,

при секретарі:                                              Костюковій М.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Шевченківського районного суду міста Києва цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Київської міської ради, третя особа: Головне управління юстиції у м. Києві, про визнання права власності в порядку спадкування, –

В С Т А Н О В И В:

Позивачка звернулася до суду з позовом до Київської міської ради, третя особа: Головне управління юстиції у м. Києві, згідно якого просила визнати за нею право власності на спадкове майно, а саме на однокімнатну квартиру АДРЕСА_3, після смерті її двоюрідної сестри –ОСОБА_2, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3.

Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_3 померла її двоюрідна сестра ОСОБА_2. Після її смерті відкрилась спадщина. До складу спадщини після смерті ОСОБА_2 входить право власності на однокімнатну квартиру НОМЕР_1 та двокімнатну квартиру АДРЕСА_1. Позивач має право на спадщину як спадкоємець п'ятої черги, оскільки інших спадкоємців після смерті ОСОБА_2 немає.

Оскільки позивач не мала жодних документів, які б підтверджували її родинні стосунки з двоюрідною сестрою, та правовстановлюючих документів на майно померлої, в зв'язку з цим не мала можливості оформити спадщину у встановленому порядку.

У зв’язку з зазначеним 21 січня 2010 року ОСОБА_1 звернулась до Святошинського районного суду міста Києва з заявою про забезпечення доказів, а 08 лютого 2010 року з заявою про встановлення факту родинних відносин.

Рішенням Святошинського районного суду міста Києва від 30 березня 2010 року встановлено, що ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка мешкала в квартирі АДРЕСА_3 і померла ІНФОРМАЦІЯ_3, була двоюрідною сестрою ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, яка постійно мешкає в Чехії.

Після набрання рішенням Святошинського районного суду міста Києва від 30 березня 2010 року законної сили, ОСОБА_1 звернулася до нотаріальної з заявою про прийняття спадщини. Однак, їй було роз’яснено, що окрім рішення суду про встановлення родинних відносин вона повинна надати нотаріусу також свідоцтво про смерть двоюрідної сестри та оригінали правовстановлюючих документів на спадкове майно.

У зв’язку з тим, що позивач не має вищевказаних документів, вона не може звернутися до суду з позовом про надання додаткового строку для прийняття спадщини, оскільки, навіть маючи таке рішення суду, вона не зможе оформити спадщину в нотаріальній конторі без оригіналів правовстановлюючих документів на майно померлої та свідоцтва про її смерть.

Крім того, позивач також зазначає, що вона фактично в січні 2010 року прийняла спадщину, вступивши у володіння спадковим майном. Факт прийняття позивачем спадщини підтверджується тим, що вона в однокімнатній квартирі, в якій мешкала сестра, забрала речі, які належали її, зробила поминальну вечерю, крім того, двокімнатну квартиру здала в оренду і до цього часу там мешкають квартиранти.

Оскільки позивач не має документів, які підтверджують право власності померлої на майно та свідоцтва про її смерть, вона змушена звернутися до суду з цим позовом.

Позивачка та її представник у судове засідання не з’явилися, представник позивача ОСОБА_3 надала до суду заяву, в якій просить справу розглядати у її відсутність, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Представники відповідача та третьої особи у судове засідання не з’явились, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. Третя особа про причини неявки представника в судове засідання не повідомила.

Разом з тим, в матеріалах справи наявні заперечення представника відповідача щодо позову, згідно яких він просить у задоволенні позову відмовити з тих підстав, що позивачем не вжито усіх можливих заходів, передбачених законом, для вступу у спадщину.

Також представник відповідача просив розглянути справу без участі представника Київської міської ради.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Так, у судовому засіданні встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_3 померла ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується Актовим записом про смерть № 21088 (а.с. 13) та Витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про смерть (а.с. 72).

Внаслідок смерті ОСОБА_2 відкрилась спадщина, до складу якої входить право власності на однокімнатну квартиру НОМЕР_1 та двокімнатну квартиру АДРЕСА_3, що підтверджується листом Комунального підприємства «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об’єкти нерухомого майна»від 25 листопада 2011 року № 52820 (И-2011), Свідоцтвом про право власності на житло від 10 листопада 1995 року та Свідоцтвом про право на спадщину за заповітом від 13 квітня 2001 року (а.с. 78-80), згідно яких вищевказані квартири належали на праві приватної власності померлій.

При цьому, рішенням Святошинського районного суду міста Києва від 30 березня 2010 року встановлено, що ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка мешкала в квартирі АДРЕСА_3 і померла ІНФОРМАЦІЯ_3, була двоюрідною сестрою ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, яка постійно мешкає в Чехії (а.с 16).

Згідно з ч. 2 ст. 1223 ЦК України у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 1265 Цивільного кодексу України (надалі –ЦК України) у п'яту чергу право на спадкування за законом мають інші родичі спадкодавця до шостого ступеня споріднення включно, причому родичі ближчого ступеня споріднення усувають від права спадкування родичів подальшого ступеня споріднення.

Таким чином, позивач ОСОБА_1 має право на спадкування за законом після смерті ОСОБА_2 як спадкоємець п’ятої черги. При цьому, інших спадкоємців після смерті ОСОБА_2 немає, що підтверджується, зокрема, листом Першої Київської державної нотаріальної контори від 25 липня 2011 року № 5554/02-14 та Витягом з реєстру (спадкові справи), згідно яких спадкова справа щодо майна померлої ОСОБА_2 не заводилась (а.с. 62, 63).

Як встановлено в судовому засіданні, позивач у встановлений законом шестимісячний строк не звернулась до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини у зв’язку з відсутністю документів, які б підтверджували її родинні стосунки з двоюрідною сестрою. Однак, у вказаний строк позивач ОСОБА_1 звернулась до Святошинського районного суду міста Києва, а саме –21 січня 2010 року з заявою про забезпечення доказів, а 08 лютого 2010 року з заявою про встановлення факту родинних відносин (а.с. 14, 15).

Після набрання рішенням Святошинського районного суду міста Києва від 30 березня 2010 року законної сили, ОСОБА_1 звернулася до Третьої Київської державної нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини. Однак, їй було відмовлено у видачі Свідоцтва про право на спадщину щодо майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_2 у зв’язку з пропущенням шестимісячного строку для подання заяви про прийняття спадщини та рекомендовано для захисту своїх прав звернутись до суду (а.с. 73).

Згідно змісту позовної заяви, при відмові позивачу у видачі Свідоцтва про право на спадщину у зв’язку з пропущенням шестимісячного строку для подання заяви про прийняття спадщини, нотаріусом їй також роз’яснено, що для видачі Свідоцтва про право на спадщину окрім рішення суду про встановлення родинних відносин позивач повинна надати нотаріусу також свідоцтво про смерть двоюрідної сестри та оригінали правовстановлюючих документів на спадкове майно.

Вказані обставини підтверджуються листом Дванадцятої Київської державної нотаріальної контори від 16 листопада 2011 року № 6333 (а.с. 83).

Таким чином, звертаючись до суду з даним позовом про визнання права власності на спадкове майно, позивач також посилається на ті обставини, що у неї відсутні свідоцтво про смерть двоюрідної сестри та оригінали правовстановлюючих документів на спадкове майно, що позбавляє її можливості оформити спадщину в нотаріальній конторі, навіть за наявності рішення суду про надання додаткового строку для прийняття спадщини.

Вказані обставини, на думку суду, свідчать про можливість захисту прав позивача лише в судовому порядку.

Відповідно до положень ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно вимог ч. 1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

У відповідності до положень ч. 1 та п. 1 ч. 2 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, визнання права.

Таким чином, оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, враховуючи те, що обставини, на які посилався позивач як на підставу для задоволення позову, знайшли своє підтвердження в судовому засіданні, а позовні вимоги позивача ґрунтуються на вимогах закону, суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню.

Відтак, суд прийшов до висновку про необхідність визнання за позивачем права власності на спадкове майно, а саме на квартиру НОМЕР_1 та квартиру АДРЕСА_3, після смерті її двоюрідної сестри –ОСОБА_2, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3.

Враховуючи викладене, на підставі ст.ст. 15, 16, 328, 1218, 1223, 1265 ЦК України та керуючись ст.ст. 10, 11, 57-61, 64, 169, 179, 208, 209, 212-215, 218, 223-226, 228, 232, 294, 296 Цивільного процесуального кодексу України, суд –

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити.

Визнати в порядку спадкування за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, право власності на квартиру АДРЕСА_3, після смерті її двоюрідної сестри –ОСОБА_2, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3.

Визнати в порядку спадкування за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, право власності на квартиру АДРЕСА_3, після смерті її двоюрідної сестри –ОСОБА_2, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва через Шевченківський районний суд м. Києва шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасували, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

СУДДЯ: