1-15/12

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М     У К Р А Ї Н И

16 лютого 2012 року       Солом”янський районний суду  м.Києва в складі:

головуючого                -     судді     Онищенко І.Л.

при секретарі               -                   Паламарчук І.О., Глушкової О.О.

з участю прокурора    -                    Петрової І.В.

захисника                     -                    ОСОБА_1

захисника                     -                    ОСОБА_2

розглянувши  в приміщенні суду   кримінальну справу по обвинуваченню  ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець м. Леніград Російської Федерації, громадянина України, українця, з середньою освітою, одруженого, маючого на утриманні двох неповнолітніх дітей –синів ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_5, не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, проживаючого за адресою:  АДРЕСА_2, раніше не судимого,-

за  ч.4 ст. 190 КК України,-

В С Т А Н О В И В :

Органами досудового слідства ОСОБА_3 обвинувачується в тому, що у лютому 2008 року переслідуючи корисливий мотив, перебуваючи в м. Києві, запропонував гр. ОСОБА_6 придбати чотири земельні ділянки в с. Білогородка Києво-Святошинського району Київської області за суму 380 тисяч доларів США, не маючи реального наміру в подальшому надавати дані земельні ділянки гр .ОСОБА_6 та повертали йому вищевказані кошти.

ОСОБА_6 погодився позичити гроші ОСОБА_3, який, зловживаючи його довірою по АДРЕСА_3 шахрайським шляхом заволодів його грошима в сумі 380 тисяч доларів США, розпорядившись в подальшому ними на свій розсуд, завдавши потерпілому матеріальну шкоду.

Продовжуючи свої злочинні дії, у вересні 2008 року ОСОБА_3, переслідуючи корисливий мотив, знаходячись в м.Києві запропонував гр. ОСОБА_6 знову позичити йому гроші в сумі 30 тисяч доларів США, вигадавши версію, що гроші потрібні для закупівлі товару (світлотехніка), не маючи реального наміру купувати даний товар і в подальшому повертати останньому вищевказані кошти.

ОСОБА_6 погодився позичити гроші ОСОБА_3, який зловживаючи його довірою, шахрайським шляхом заволодів його грошима в 30 тисяч доларів США, розпорядившись ними на свій розсуд, завдавши потерпілому ОСОБА_6 матеріальну шкоду на загальну суму 410 тисяч доларів США, які згідно курсу НБУ становлять 1.988.500 гривень.

Крім цього, у липні 2008 року ОСОБА_3, переслідуючи корисливий мотив, знаходячись в м. Києві, запропонував гр. ОСОБА_7 позичити йому гроші в сумі 7 тисяч доларів США, вигадавши версію, що гроші потрібні йому для бізнесу, не маючи реального наміру повертати останньому кошти.

ОСОБА_7 погодився з пропозицією ОСОБА_3, який, зловживаючи довірою потерпілого, шахрайським шляхом заволодів його сумі 7 тисяч доларів США.

А всього в період часу з липня 2008 року по травень 2009 року ОСОБА_3 шахрайським аналогічним шляхом заволодів грошима в сумі 77 800 доларів США, які належать потерпілому ОСОБА_8, що згідно курсу ставить 599.060 гривень, розпорядившись ними на свій розсуд, завдавши потерпілому матеріальної шкоди.

Крім цього, в період часу з вересня 2008 року по лютий 2009 року ОСОБА_3, переслідуючи корисливий мотив, знаходячись в м. Києві, зловживаючи довірою гр. ОСОБА_9, запропонував останній позичити гроші в сумі 92 тисячі 950 доларів США, та 484 тисячі гривень, ввівши її в оману, що гроші потрібні для закупівлі товару, не маючи реального наміру купувати товар та повертати останній вищевказані кошти.

ОСОБА_9 погодилася з пропозицією ОСОБА_3, який зловживаючи її довірою, шахрайським шляхом заволодів її грошима в сумі 92. 950 доларів США, що згідно курсу НБУ ставлять 715 715 гривень, та грошима в сумі 484 тис. гривень, завдавши їй матеріальну шкоду на загальну суму 1 199 715 гривень, якими розпорядився на свій розсуд.

Крім того, в кінці жовтня 2008 року ОСОБА_3, переслідуючи корисливий мотив, знаходячись в м. Києві, зловживаючи довірою гр. ОСОБА_10 запропонував позичити йому гроші в сумі 10 тисяч доларів США, не маючи реального наміру повертати останньому ці кошти.

ОСОБА_10 погодився з пропозицією ОСОБА_3, який зловживаючи його довірою, шахрайським шляхом заволодів його грошима в сумі 10 тисяч доларів США, які він позичив у нього нібито для придбання йому товару.

Після цього ОСОБА_3, продовжуючи свою злочинну діяльність, зловживаючи довірою ОСОБА_11, пояснив, що він являється його компаньйоном по бізнесу, і в період часу з листопада 2008 року по травень 2009 року шахрайським шляхом заволодів грошима в сумі 333 600 доларів США, що згідно курсу НБУ становить 2 568 720 гривень, які належали потерпілому ОСОБА_11, розпорядившись ними на свій розсуд.

Крім цього, ОСОБА_3, переслідуючи корисливий мотив, зловживаючи довірою гр.ОСОБА_12, у листопаді 2008 року, знаходячись в Києві, запропонував останньому вкласти гроші в сумі 29 тисяч доларів США під відсотки в сумі 7 тисяч доларів США та одночасно запропонував йому обміняти гроші в сумі 93 800 гривень на долари США, не маючи реального наміру в подальшому повертати останньому кошти в сумі 93 800 гривень в доларах США та в сумі 29 тисяч доларів США з відсотками.

ОСОБА_12 погодився на таку пропозицію, і ОСОБА_3, зловживаючи його довірою, шахрайським шляхом заволодів грошима потерпілого в сумі 93 800 гривень, отримавши їх від нього по АДРЕСА_4, та 29 000 доларів США, що згідно курсу НБУ становить, 167 620 гривень, розпорядившись ними на свій розсуд.

А всього ОСОБА_3 шахрайським шляхом заволодів грошима потерпілого ОСОБА_12 в сумі 261 420 гривень, завдавши останньому матеріальну шкоду.

Крім того, з січня по березень 2009 року ОСОБА_3, переслідуючи корисливий мотив, зловживаючи довірою гр.ОСОБА_13, запропонував йому обміняти гривні на долари США.

ОСОБА_13 прийняв пропозицію ОСОБА_3 і передав останньому через знайомого ОСОБА_14 гроші для обміну, які згідно курсу НБУ становили 11 850 доларів США, якими ОСОБА_3 заволодів шахрайським шляхом та розпорядився в подальшому на свій розсуд.

Продовжуючи свої злочинні дії, ОСОБА_3 в кінці січня 2009 року, зловживаючи довірою ОСОБА_13, попросив у останнього позичити йому грошові кошти в сумі 5200 доларів США, на що той, будучи введений в оману, погодився і передав ОСОБА_3 гроші в сумі 5200 доларів США, якими ОСОБА_3 шахрайським шляхом заволодів, спричинивши потерпілому ОСОБА_13 матеріальну шкоду на загальну суму 17 050 доларів США, що згідно курсу НБУ становить 131 285 гривень.

Крім того, 24.03.2009 року ОСОБА_3, переслідуючи корисливий мотив запропонував гр. ОСОБА_15 позичити йому гроші в сумі 17 300 доларів США під проценти в сумі 1000 доларів США, на що останній повідомив, що в нього немає такої суми грошей і може позичити лише 10 300 доларів США.

Після передачі 24.03.2009 року ОСОБА_15 на автозаправочній станції в м. Чабани Київської області 10 300 гривень ОСОБА_3, який зловживаючи його довірою шахрайським шляхом заволодів грошима в сумі 10 300 доларів США, що згідно курсу НБУ становить 79 310 гривень.

Крім того, 18.03.2009 року ОСОБА_3, переслідуючи корисливий мотив, зловживаючи довірою гр. ОСОБА_16, запропонував йому позичити гроші в сумі 18 200 доларів США, ввівши його в оману і, не маючи наміру віддавати гроші, пояснив, що гроші потрібні йому для доставки товару, на що ОСОБА_16, погодившись передав йому по пр-ту Перемоги в м. Києві вищевказану суму грошей.

Таким чином ОСОБА_3, зловживаючи довірою потерпілого ОСОБА_16, шахрайським шляхом заволодів грошима потерпілого в сумі 18.200 доларів США, що згідно курсу НБУ становлять 140.140 гривень.

Після чого ОСОБА_3, продовжуючи свої злочинні дії, з початку квітня та до початку травня 2009 року аналогічним шахрайським шляхом заволодів грошима гр. ОСОБА_16 в сумі 161 тисяч гривень, завдавши останньому матеріальну шкоду на загальну суму 301.140 грн., якими розпорядився на свій розсуд.

Потерпіла ОСОБА_9 в судовому засіданні показала, що з підсудним ОСОБА_3 вона познайомилася в серпні 2008 року. На той час останній працював на фірмі «Електро», займаючи посаду комерційного директора. У серпні 2008 року підсудний попросив у неї гроші в сумі 1 500 доларів США, які вона йому позичила. Дану суму він повернув через тиждень. Через деякий час підсудний ОСОБА_3 знову попросив позичити йому певну суму грошей на закупку обладнання, якого саме він їй не пояснив. В період часу з вересня 2008 року по лютий 2009 року вона позичала підсудному: у 2008 році –20 тис. доларів США, у жовтні 2008 році - 40 тис. доларів США, листопад 2008 року –200 тис. гривень, 18 тис. доларів США і 100 тис грн.., грудень 2008 року 84 тис. грн.. та 7 тис. доларів, у січні 2009 року 7 450 доларів США, у лютому 2009 року –100 тис. грн. Але підсудний не повернув їй кошти, які позичив. Розписки вона з ОСОБА_3 не брала, оскільки вважала його своїм товаришем.

Потерпілий ОСОБА_16 в судовому засіданні показав, що з підсудним ОСОБА_3, його познайомив ОСОБА_14 у квітні 2009 року. Він позичив ОСОБА_3 гроші в сумі 160 тисяч грн. у квітні 2009 року. Дану суму підсудний зобов’язувався йому повернути, але так і не повернув.

Потерпілий ОСОБА_15 в судовому засіданні показав, що в 2009 році він позичив підсудному ОСОБА_3 гроші в сумі перший раз 3 300 доларів США, а другий раз 10 300 доларів США, які останній зобов’язувався повернути. Підсудний написав розписку про отримання даних коштів. Гроші він передав ОСОБА_3 в ресторані «Чабани», який розташований на трасі Київ –ОСОБА_15. На його неодноразові звернення підсудний дану суму грошей так і не повернув.

Потерпілий ОСОБА_13 в судовому засіданні показав, що взимку 2009 року він через свого співробітника познайомився із ОСОБА_14. ОСОБА_14 розповів йому, що потрібні гроші, які він поверне через деякий час. Він позичив йому гроші в сумі 80 тис. грн. Розписки з ОСОБА_14 він не брав. Через тиждень часу ОСОБА_14 повідомив йому, що віддасть гроші через два-три тижні. Під час зустрічі був присутній ОСОБА_3, ОСОБА_14 повідомив, що дану суму буде віддавати саме підсудний. ОСОБА_3 повернув частину грошей та попросив позичити ще грошей, мотивуючи це тим, що у нього проблеми по бізнесу.  Він погодився позичити підсудному гроші в сумі 5 200 доларів США, які передав останньому під розписку.

Потерпілий ОСОБА_12 в судовому засіданні показав, що підсудного ОСОБА_3 він знає близько 2,5 років. 28.11.2008 року він позичив ОСОБА_3 гроші в сумі 29 тис. доларів США під відсотки строком на 2 роки. Гроші він передавав на Севастопольській площі в автомобілі. 21.11.2008 року підсудний запропонував йому поміняти гроші в сумі 93 800 грн. на долари, які обіцяв повернути через два тижні, але так і не повернув. Розписок про повернення коштів підсудний йому не писав. Гроші він передав ОСОБА_3 на вул. Велика Кільцева, 2-а.

Потерпілий ОСОБА_18 в судовому засіданні показав, що у 2008 році ОСОБА_11 отримав від нього гроші для ведення бізнесу з ОСОБА_3 під відсотки. Гроші в сумі 48 000 доларів США та 50 000 доларів США він передав ОСОБА_11. Розписку про отримання грошей йому написав ОСОБА_11.

Свідок ОСОБА_19 в судовому засіданні показав, що близько 2-х років назад він позичив ОСОБА_8 гроші в сумі 10 тисяч доларів США. Саме якого числа він не пам’ятає 2009 року, приїхав разом з ОСОБА_8 на залізничний вокзал в м. Києві для зустрічі з ОСОБА_3. ОСОБА_8 сів у автомобіль «Лексус»в якому знаходився ОСОБА_3 і перебував там 10-15 хв. Розписки у ОСОБА_8 про отримання грошей він не брав.

Свідок ОСОБА_20 в судовому засіданні показала, що два роки тому ОСОБА_8 позичив у неї гроші в сумі 10 тис. доларів США. Розписок про отримання грошей ОСОБА_8  не писав. Через деякий час ОСОБА_8 повідомив їй, що не в змозі повернути  кошти, оскільки дані гроші він позичав для ОСОБА_3 і саме останній буде віддавати гроші. Під час зустрічі з ОСОБА_8 та ОСОБА_3, він підтвердив, що поверне їй гроші. Але гроші так і не були їй повернуті.

Свідок ОСОБА_21 в судовому засіданні показав, що з підсудним ОСОБА_3, він познайомився на дні народженні в його невістки. Восени 2008 року його невістка ОСОБА_9 попросила позичити їй 200 тис. грн. для розвитку бізнесу. Гроші він передав ОСОБА_9 біля універмагу «Україна». Потім вона зустрілася з ОСОБА_3. Гроші він позичав їй без процентів та розписки. Гроші йому на даний час не повернуті.

Свідок ОСОБА_22 в судовому засіданні показав, що у 2009 році на прохання ОСОБА_11 він передав підсудному ОСОБА_3 гроші в сумі 15 тис. доларів США. Гроші він передав в м. Києві по вул. Вербицького біля супермаркету «Велика Кишеня». Розписки від ОСОБА_3 про отримання грошей він брав, але він залишив під заставу автомобіль, який згодом забрав. Також він бачив коли ОСОБА_11 передавав певну суму грошей, скільки саме він е пам’ятає, підсудному ОСОБА_3.

Потерпілий ОСОБА_6 в судовому засіданні показав, що він разом з ОСОБА_3 працювали в одній компанії, яка належала йому. Згодом ОСОБА_3 звільнився, проте залишився з ним в дружніх відносинах. В 2007 році підсудний запропонував йому купити землю в с. Білогородка, для здійснення даного правочину він передав ОСОБА_3 гроші в сумі 380 тис. доларів США. Гроші він передав останньому без розписки. Дані гроші він взяв в банку. Згодом виявилось, що земельної ділянки не придбано, а гроші йому не повернули. Пізніше він передав ОСОБА_3, ще 30 тис. доларів США, які теж йому не повернуті.

Свідок ОСОБА_14 в судовому засіданні пояснив, що з ОСОБА_3 він познайомився в літку 2008 року, в них склалися робочі відносини. Він був свідком передачі підсудному грошей ОСОБА_19  в сумі 80 400 грн. Гроші передавались через нього. Всю суму він передав підсудному ОСОБА_23. Потім він познайомив ОСОБА_3 з ОСОБА_19. Пізніше він був свідком повернення коштів підсудним ОСОБА_13 в сумі 5000-5500 доларів США. Коли ОСОБА_8 передавав підсудному гроші він не знаю та не бачив. В серпні 2008 року він позичив в ОСОБА_8 гроші в сумі 5000 доларів США під заставу свого автомобіля. Свідком, коли він віддавав ОСОБА_8 гроші в сумі 5 000 доларів був ОСОБА_3. Пізніше вони знову позичили в ОСОБА_8 гроші в сумі 10 000 доларів, які повернули разом.

Покази свідка ОСОБА_24 оголошені та перевірені в судовому засіданні, який на досудовому слідстві пояснив, що осінню, а можливо вже взимку 2008 року він знаходився в офісі свого брата ОСОБА_22, що по Білгородській в м. Києві.

В цей час в офіс приїхав також їх знайомий ОСОБА_10 і повідомив їм, що зараз до останнього за грошима в сумі 30 тис. доларів США повинен приїхати його знайомий ОСОБА_3

Через декілька хвилин приїхав ОСОБА_3, якого він до цього ніколи не бачив і не знав. ОСОБА_3 був плотної тілобудови і ОСОБА_10 передав йому гроші, які знаходилися в поліетиленовому пакеті, дані гроші були в доларах США, також в цей час був присутній його брат ОСОБА_22

Крім цього в кінці листопада на початку грудня 2008 року точної дати він не пам’ятає, він знаходився в офісі його брата ОСОБА_22

Цього ж дня ОСОБА_10 йому повідомив, що до нього повинен приїхати товариш ОСОБА_3 на ім’я ОСОБА_15, якому ОСОБА_10 повинен передати для ОСОБА_3 гроші в сумі 16 тис доларів США.

Через декілька хвилин вони вийшли на вулицю і до них підійшов чоловік який представився ОСОБА_15, ОСОБА_10 передав останньому пакет в якому знаходились грошові кошти в доларах США.

Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_3 не визнав своєї вини у пред’явленому йому обвинуваченні та заволодінні ним шахрайським шляхом грошима потерпілих, не заперечував проти отримання ним в борг у ОСОБА_15 грошей в сумі 11 300 доларів США, у ОСОБА_19 –4550 доларів США, у ОСОБА_8 –2500 доларів США, однак факт неповернення ним грошей він відносить до цивільно-правових відносин, а не вважає їх злочинними діями, за які передбачена кримінальна відповідальність.

Крім того, підсудний стверджує, що інші потерпілі, вказуючи про його боргові обов’язки перед ними, обмовили його на прохання ОСОБА_10, з яким у нього останнім часом встановилися неприязливі відносини, і дали неправдиві покази відносно нього на слідстві та в суді.

В ході судового засідання, а саме 21.06.2011року, 04.07.2011 року, 14.07.2011 року, 01.08.2011 року, 21.09.2011року, 29.09.2011року, 26.12.2011 року, 18 .01.2012 року до Солом’янського РУ ГУ МВС України в м. Києві були направлені судові доручення для встановлення місця проживання потерпілих ОСОБА_7, ОСОБА_10 та свідка ОСОБА_25

Крім того, на адресу Головного Управління Міністерства Внутрішніх Справ України м. Києва, прокуратури м. Києва, прокуратури Солом’янського району м. Києва надсилалися листи, щодо невиконання даних судових доручень. Однак, згідно рапорту старшого дільничного Солом’янського РУ ГУ МВС України в м. Києві від 23.01.2012 року (Т.4 а.с. 97) встановити місце проживання та забезпечити явку до суду зазначених осіб не виявилось можливим.

В судовому засіданні суд поставив на обговорення питання про повернення справи на додаткове розслідування, мотивуючи тим, що згідно ухвали Апеляційного суду м. Києва від 21.12.2010 року вирок Солом’янського районного суду м. Києва від 20.08.2010 року щодо ОСОБА_3 засудженого за ч.4 ст. 190 КК України скасовано, а справу направлено на новий судовий розгляд. У вищевказанні ухвалі вказано, що в ході судового розгляду, суду першої інстанції необхідно перевірити доводи закисників, викладені в апеляції та всебічно, повно та об’єктивно розглянути кримінальну справу та прийняти рішення у відповідності до вимог закону. Зокрема по епізоду потерпілого ОСОБА_7 встановити місце та час вчинення злочину, тобто де, коли та якими сумами коштів ОСОБА_7 заволодів ОСОБА_3, які б в сукупності з сумою коштів за епізодом за липень 2008 року склали суму 77 тисяч 800 доларів США. Крім того, по епізоду обвинувачення ОСОБА_3 щодо заволодіння грошима потерпілого ОСОБА_10 на суму 333 тисячі 600 доларів США, по епізоду, щодо заволодіння грошима потерпілого ОСОБА_13 та по епізоду щодо заволодіння грошима потерпілого ОСОБА_16 в сумі 161 тисяч гривень не зазначено місце вчинення злочину. Суд вважає, що розгляд справи у відсутності потерпілих є неможливим, оскільки їх покази дані в ході досудового слідства не в повному обсязі відповідають обставинам справи та спростовуються в частині місця і обставин події показами свідків ОСОБА_22, ОСОБА_24, ОСОБА_14 та підсудним ОСОБА_3

В судовому засіданні прокурор заперечував проти повернення справи на додаткове розслідування та просила суд застосувати до потерпілих ОСОБА_7, ОСОБА_10 та свідка ОСОБА_17 повторний примусовий привід.

Захисники та підсудний просили суд повернути кримінальну справу на додаткове розслідування посилаючись на те, що судом були вжиті всі заходи для виклику в судове засідання потерпілих та свідків, однак працівниками міліції Солом’янського РУ ГУ МВС України в м. Києві неналежно виконувались судові доручення і мало місце повне ігнорування їх виконання. Тому суд не в змозі виконати вказівки Апеляційного суду м. Києва і усунути неповноту та не правильність досудового слідства, які є істотними порушеннями вимог кримінально –процесуального закону, що також призводить до тривалого тримання під вартою підсудного ОСОБА_26.

Вислухавши думку учасників процесу, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що справа підлягає поверненню на додаткове розслідування з наступних підстав.

Відповідно до вимог  ст. 22, ст. 64-66 КПК України прокурор, слідчий зобов’язані вжити всіх передбачених законом заходів для повного, всебічного і об’єктивного дослідження обставин  справи, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують обвинуваченого, а також обставин, що пом’якшують та обтяжують покарання, в числі обставин, які підлягають доказуванню у кримінальній справі при провадженні досудового слідства, є час, місце, спосіб і інші обставини вчинення злочину, винність обвинуваченого та мотиви злочину. При цьому, суд, прокурор, слідчий не вправі перекладати обов’язок доказування на обвинуваченого.

Як вбачається з матеріалів справи досліджених в судовому засіданні, а саме з протоколів допиту потерпілих ОСОБА_7 (Т.1 а.с. 52-54), ОСОБА_10 (Т.1 а.с. 74-78) не зазначено місце та час вчинення злочину, тобто де, коли та якими сумами коштів потерпілих заволодів ОСОБА_3

Як вбачається з показів свідка ОСОБА_17, що він 18.03.2009 року разом з ОСОБА_16 приїхали до цирку, щоб позичити зі слів останнього знайомому ОСОБА_3 гроші в сумі 18 тисяч 200 доларів США. Отже, з показів ОСОБА_17 суд не може зробити висновків про місце та час вчинення злочину.

Згідно вимог ст.. 65 КПК України доказами у справі, в тому числі, є показання потерпілого.

За викладеним, суд дійшов висновку про неможливість подальшого розгляду справи у відсутність потерпілих ОСОБА_7, ОСОБА_10 та свідка ОСОБА_17

В ході судового розгляду до потерпілих ОСОБА_7 та ОСОБА_10 та свідка ОСОБА_17 неодноразово застосовувались приводи в судове засідання, які не були виконанні у зв’язку з неможливістю встановити місцезнаходження ОСОБА_7 та ОСОБА_10 та свідка ОСОБА_17

Дані судом Солом’янському РУ ГУ МВС України в м. Києві судові доручення по встановленню місця проживання потерпілих ОСОБА_7, ОСОБА_10 та свідка ОСОБА_17 та доставку їх в судове засідання, не були виконані.

У відповідності до ч.1 ст. 281 КПК України повернення справи на додаткове розслідування з мотивів неповноти або неправильності досудового слідства може мати місце лише тоді, коли ця неповнота або неправильність досудового слідства не може бути усунута в судовому засіданні.

П.8 Постанови  №2 Пленуму ВС України «Про практику застосування судами України законодавства, що регулює повернення кримінальних справ на додаткове розслідування»від 11.02.2005 року передбаченого, що досудове слідство визнається неповним, якщо під час його провадження всупереч вимогам ст..ст. 22, 64 КПК України не були дослідженні або були поверхнево чи однобічно досліджені обставини, які мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Ст.. 64 КПК України встановлено, що при провадженні досудового слідства, дізнання і розгляді кримінальної справи в суді підлягає доказуванню подія злочину (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення злочину), а також характер і розмір шкоди, завданої злочином.

Таким чином, у зв’язку з неможливістю допитати потерпілих ОСОБА_7, ОСОБА_10 та свідка ОСОБА_17 в судовому засіданні по обставинах справи, з матеріалів кримінальної справи неможливо встановити ні часу, ні місця вчинення злочину, суд позбавлений можливості усунути вищевказану неповноту досудового слідства в судовому засіданні.

В ході додаткового розслідування органу досудового слідства необхідно встановити місце проживання потерпілих ОСОБА_7, ОСОБА_10 та свідка ОСОБА_17, допитати потерпілих ОСОБА_7, ОСОБА_10 та свідка ОСОБА_17 з приводу часу, місця та інших обставин вчинення злочину, розмір матеріальних збитків, завданих потерпілим внаслідок злочину, інші дії для всебічного, повного та об’єктивного дослідження обставин справи.

За викладеним, керуючись ст..ст. 22, 64-66, 281 КПК України, суд,-

П О С Т А Н О В И В :

Кримінальну справу по обвинуваченню ОСОБА_3 у вчиненні злочину, передбаченого ч.4 ст. 190 КК України, повернути прокурору Солом’янського району м. Києва на додаткове розслідування.

Запобіжний захід відносно підсудного ОСОБА_3 тримання під вартою –залишити без змін.

Постанова може бути оскаржена до Апеляційного суду м. Києва протягом семи діб з дня її винесення.

Суддя: