ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.230-31-34 |
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
№ 40/268-3/131 | 08.05.08 |
За позовом Державного університету інформаційно-комунікаційних технологій
До Київської міської ради (відповідач 1)
Солом’янської районної у місті Києві ради (відповідач 2)
Головного управління земельних ресурсів виконавчого органу Київської
міської ради (Київської міської державної адміністрації) (відповідач 3)
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача
Міністерство транспорту та зв’язку України
Про визнання рішення № 125/1335 від 18.03.2004 частково недійсним, зобов’язання вчинити дії
Суддя Сівакова В.В.
Представники:
Від позивача Голіндей В.В. – по дов. № 14/240 від 125.01.2008
Від відповідача 1 не з’явились
Від відповідача 2 Шкуратенко М.М. – по дов. № 37 від 04.02.2008
Лісовий С.С. –по дов. № 37 від 04.02.2008
Від відповідача 3 не з’явились
Від третьої особи Висоцький М.В. –по дов. № 175/15/14-08 від 15.01.2008
Відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 24.04.2008 оголошувалась перерва.
СУТЬ СПОРУ:
На розгляд Господарського суду міста Києва передані вимоги Державного університету інформаційно-комунікаційних технологій про визнання рішення Київської міської ради № 125/1335 від 18.03.2004 «Про надання і вилучення земельних ділянок та припинення права користування землею»в частині надання Солом’янській районній у місті Києві раді в постійне користування земельну ділянку площею 23 169,28 кв. м. для будівництва, обслуговування та експлуатації житлових будинків на вул. Механізаторів, 18 в Солом’янському районі м. Києва, недійсним; про зобов’язання Київську міську раду вчинити дії щодо належного розмежування земель та оформлення права державної власності на земельну ділянку на якій розташований стадіон «Зв’язковець».
Позивач звернувся до суду з заявою про доповнення позовних вимог, в якій просив суд визнати протиправними дії Головного управління земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), що полягали у протиправному наданні відмови позивачеві в оформленні права постійного користування земельною ділянкою листом № 03-16/23801 від 20.07.2004; зобов’язання відповідача 3 здійснити відповідно до законодавства дії щодо оформлення права постійного користування позивачем земельною ділянкою на підставі рішення виконавчого комітету Київської міської ради депутатів трудящих № 1172 від 06.07.65; визнати недійсним державний акт від 28.02.2005 на право постійного користування земельною ділянкою, розташованою по вул. Механізаторів, 18, виданий відповідачем 3 відповідачеві 2 на підставі рішення Київської міської ради № 125/1335 від 18.03.2004, а також просив заборонити вчинення відповідачами дій, які можуть порушити право власності держави на стадіон, що знаходиться на земельній ділянці, яка є предметом оспорюваної частини рішення відповідача 1 та знаходиться на балансі позивача.
Рішенням Господарського суду міста Києва № 40/268 від 16.08.2005 у задоволені позову відмовлено повністю.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням Господарського суду міста Києва № 40/268 від 16.08.2005 позивач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою.
Постановою Київського апеляційного господарського суду № 40/268 від 23.10.2007 рішення Господарського суду міста Києва № 40/268 від 16.08.2005 залишено без змін.
Не погоджуючись з прийнятою постановою Київського апеляційного господарського суду № 40/268 від 23.10.2007 позивач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою.
Постановою Вищого господарського суду України № 40/268 від 07.02.2008 рішення Господарського суду міста Києва від 16.08.2005 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 23.10.2007 у справі № 40/268 скасовано, а справу направлено на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.02.2008 присвоєно номер справи 40/268-3/131 та призначено до розгляду на 20.03.2008.
Ухвалою Господарського суду міста Києва № 40/268-3/131 від 20.03.2008, в зв’язку з не з’явленням в засідання суду представників відповідачів та невиконанням відповідачами вимог суду викладених в ухвалі від 26.02.2008, розгляд справи був відкладений на 01.04.2008.
Ухвалою Господарського суду міста Києва № 140/268-3/131 від 01.04.2008, в зв’язку з необхідністю витребування додаткових документів, розгляд справи був відкладений на 15.04.2008.
Ухвалою Господарського суду міста Києва № 140/268-3/131 від 15.04.2008, в зв’язку з нез’явленням в засідання суду представників відповідачів та невиконання ними вимог суду викладених в ухвалах 26.02.2008, від 20.03.2008, від 01.04.2008, розгляд справи був відкладений на 22.04.2008.
Позивачем в порядку ст. 22 Господарського процесуального кодексу України 15.04.2008 подано заяву про уточнення позовних вимог, в якій заявник просить визнати незаконним та скасувати п. 20 рішення Київської міської ради від 18.03.2004 № 125/1335 «Про надання і вилучення земельних ділянок та припинення права користування землею»у частині надання Солом’янській районній у місті Києві раді земельної ділянки площею 2,32 га яка знаходиться у м. Києві по вул. Механізаторів, 18 для будівництва, обслуговування та експлуатації житлових будинків; визнати нечинним державний акт на право постійного користування земельною ділянкою, виданий Солом’янській районній у місті Києві раді Головним управлінням земельних ресурсів КМДА 28.02.2005.
Представник позивача в судовому засіданні 15.04.2008 зазначив, що підтримує лише вимоги викладені в заяві про уточнення позовних вимог.
Відповідач 1 в судове засідання не з’явився, вимоги суду викладені в ухвалах від 26.02.2008, від 20.03.2008, від 01.04.2008, від 15.04.2008 не виконав.
Відповідач 2 не виконав вимог суду викладених в ухвалах від 26.02.2008, від 20.03.2008, від 01.04.2008, від 15.04.2008.
Відповідач 3 в судове засідання не з'явився, не виконав вимог суду викладених в ухвалах від 26.02.2008, від 20.03.2008, від 01.04.2008, від 15.04.2008.
Третя особа у письмових поясненнях позовні вимоги підтримує повністю з огляду на наступне. Виконавчим комітетом Київської міської ради депутатів трудящих від 06.07.1965 № 1 172 Міністерству зв’язку УРСР правонаступником якого є Міністерство транспорту та зв’язку України було відведено земельну ділянку площею 7,0 га по вул. Солом'янській, 7 в Залізничному районі міста Києва під будівництво відділень Одеського електротехнічного інституту зв’язку, Київського політехнікуму зв’язку двох гуртожитків та житлового будинку і допоміжних споруд. Рішенням Київської міської ради № 125/1335 від 18.03.2004 Солом’янській районній в м. Києві раді в постійне користування було виділено земельну ділянку площею 2,32 га для будівництва, експлуатації та обслуговування житлового будинку з вбудованими офісним»приміщеннями, підземним паркінгом та гостьовою автостоянкою на вул. Механізаторів, 18. Зазначена земельна ділянка була виділена з площі 7 га, яка була відведена Міністерству зв'язку УРСР згідно з рішенням № 1172. Мінтрансзв’язку України вважає, що рішення Київської міської ради №125/1335 від 18.03.2004 було прийнято з порушенням наступних норм Конституції та законодавства України. Статями 6 та 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Також частиною першою ст. 13 Конституції України визначено, що від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та місцевого самоврядування. Відповідно до ст. 142 Конституції України матеріальною та фінансовою основою місцевого самоврядування є рухоме та нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у власності територіальних громад. Відповідно до п.5 частини першої 1 16 Конституції України, управління об'єктами державної власності здійснюється Кабінетом Міністрів України. Таким чином, відповідно до Конституції України управління та розпорядження об'єктами державної та комунальної власності розмежовано між Кабінетом Міністрів України та органами місцевого самоврядування. Повноваження органів державної влади та місцевого самоврядування встановлено та розмежовано також Земельним кодексом України. Спірним рішенням порушено вимоги ст. 9 Земельного кодексу України, яка відносить од повноважень Київської міської ради у галузі земельних відносин –розпорядження землями територіальної громади, передачу земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб, надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності. Ст. 13 Земельного Кодексу до повноважень Кабінету Міністрів України в галузі земельних відносин віднесено розпорядження землями державної власності в межах, визначених цим Кодексом. Відповідно до частин другої та третьої ст. 84 Земельного кодексу України право державної власності на землю набувається та реалізується державою в особі Кабінету Міністрів України, Ради Міністрів АР Крим та інших місцевих органів державної влади. До земель, які не можуть передаватися у комунальну власність, належать, серед іншого, земельні ділянки, які використовуються для забезпечення діяльності Верховної Ради України, Президента України, Кабінету Міністрів України, інших органів державної влади, а також земельні ділянки, закріплені за вищими навчальними закладами. Земельна ділянка, яка була передана спірним рішенням Солом'янській районній у м. Києві раді знаходиться у державній власності і, відповідно до зазначеного вище, не знаходиться у розпорядженні Київської міськради. Зазначена земельна ділянка була виділена Мінзв'язку УРСР, правонаступником якого сьогодні є Мінтрансзв'язку України, і, отже знаходиться в управлінні Мінтрансзв'язку. Як зазначено в постанові Вищого Господарського суду України (стор.4) оспорюване рішення та виданий на підстав зазначеного рішення державний акт від 28.02.2005 на право постійного користування земельною ділянкою, розташованою за адресою: м. Київ, вул. Механізаторів, 18, суперечать вимогам закону, а дії Київміськради є неправомірними та такими, що порушують права, оскільки відповідно до частини другої п.10 Перехідних положень Земельного Кодексу України визнання меж земельних ділянок, на яких розміщенні об'єкти нерухомого майна, що перебувають у сфері управління Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської і Севастопольської міських державних адміністрацій, здійснює Кабінет Міністрів України. Вищий Господарський суд України дійшов до висновку, що вказана спірна земельна ділянка виділена Міністерству зв'язку УРСР, правонаступником якого є Міністерство транспорту та зв'язку України, а тому Київміськрада перевищила свої повноваження. Окрім того, Вищим Господарським судом України встановлено, що Київміськрада у відповідності до ст. 141 Земельного Кодексу України могла надати земельну ділянку лише після припинення права на користування земельною ділянкою Міністерством транспорту та зв'язку України. Таким чином, оспорюване рішення є незаконним, таким що прийняте міськрадою з перевищенням своїх повноважень та підлягає скасуванню у частині надання Солом'янській районній у м. Києві раді в постійне користування відповідної земельної ділянки. Оскільки відповідна ділянка є об'єктом державної власності Деркомзв’язку України, як представник власника, на виконання Законі України «Про фізичну культуру», «Про вищу освіту»наказом від 15.04.2004 № 75 передав на баланс Державному університету інформаційно-комунікаційних технологій стадіон «Зв'язківець»розташований за адресою: м. Київ, вул. Механізаторів, 7. Сьогодні, на законних підставах, відповідна земля використовується навчальним закладом під стадіон «Зв'язківець», а отже передача її іншому землекористувачеві без відома університету та представника власника (Мінтрансзв’язку) с грубим порушення законодавства. Зазначене також є порушенням ст. 62 Закону України «Про вищу освіту»частина друга якої визначає, що майно, яке закріплене за вищим навчальним закладом державної форми власності належить йому на права; оперативного управління та не підлягає вилученню або передачі будь-яким іншим підприємствам, установам, організаціям, крім випадків передбачених законодавством. Отже, вилучення ділянки, на якій розміщено стадіон Державного університету інформаційно-комунікаційних технологій є грубим порушенням законодавства України про власність, про освіту, а також земельного законодавства, що також є підставою для скасування спірного рішення міськради у частині виділення цієї земельної ділянки іншому землекористувачу.
Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва
ВСТАНОВИВ:
18 березня 2004 року рішенням № 125/1335 Київська міська рада:
- затвердила проект відведення земельної ділянки Солом’янській районній у місті Києві раді для будівництва, експлуатації та обслуговування житлового будинку з вбудованими офісними приміщеннями, підземним паркінгом та гостьовою автостоянкою на вул. Механізаторів, 18 у Солом’янському районі міста Києва;
- надала Солом’янській районній у місті Києві раді у постійне користування земельну ділянку площею 2,32 га для будівництва, експлуатації та обслуговування житлового будинку з вбудованими офісними приміщеннями, підземним паркінгом та гостьовою автостоянкою на вул. Механізаторів у Солом’янському районі міста Києва за рахунок земель міської забудови.
28 лютого 2005 року на підставі рішення Київської міської ради від 18.03.2004 № 125/1335 Солом’янській районні у місті Києві раді видано державний акт на право постійного користування земельною ділянкою площею 2,3169 га, що розташована на вул. Механізаторів, 18 у Солом’янському районі міста Києва та має цільове призначення –будівництво, експлуатація та обслуговування житлового будинку з вбудованими офісними приміщеннями, підземним паркінгом та гостьовою автостоянкою. Державний акт зареєстровано у Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 06-9-00034.
Згідно частини першої статті 123 Земельного кодексу України, надання земельних ділянок юридичним особам у постійне користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування за проектами відведення цих ділянок.
У матеріалах справи наявний проект відведення земельної ділянки Солом’янській районній у місті Києві раді для будівництва, експлуатації та обслуговування жилого будинку на вул. Механізаторів, 18 у Солом’янському районі міста Києва в якому зазначено, що земельна ділянка площею 2,3169 га частково відноситься до земель не наданих у власність чи користування, а частково до земель, наданих ТОВ «Комплекс –92 ЛТД». Також, у проекті відведення вказано, що у зв’язку із закінченням терміну дії постанови Верховної Ради Української РСР «Про земельну реформу»від 18.12.1990 № 563-ХІІ, наявність рішень Київської міської ради про відведення земельної ділянки площею 2,3169 га попереднім землекористувачам не перевірялася.
Разом з тим, вказані обставини спростовуються матеріалами справи.
Пунктом 6 постанови Верховної Ради Української РСР «Про земельну реформу»від 18.12.1990 № 563-ХІІ (в редакції від 17.02.2004, яка була опублікована в Офіційному віснику України 12.03.2004, тобто до прийняття Київською міською радою рішення від 18.03.2004 № 125/1335, та яка набрала чинності 22.03.2004) встановлено, що громадяни, підприємства, установи й організації, які мають у користуванні земельні ділянки, надані їм до введення у дію Земельного кодексу Української РСР, повинні до 1 січня 2008 року оформити право власності або право користування землею.
З урахуванням положень статті126 Земельного кодексу України під оформлення права власності або права постійного користування земельною ділянкою слід розуміти отримання державного акта на право власності або на право постійного користування земельною ділянкою.
На час звернення Солом’янської районної у місті Києві ради до Київської міської ради з клопотанням про відведення вказаної вище земельної ділянки та на час складання вказаного вище проекту відведення земельної ділянки пункт 6 постанови Верховної Ради Української РСР «Про земельну реформу»від 18.12.1990 № 563-ХІІ встановлював строк для оформлення права власності або права користування раніше наданою землею до 01.01.2004.
При цьому, суд зазначає, що вказівка відповідачів про припинення дії вказаної постанови Верховної Ради України є помилковою, оскільки пункт 6 постанови чинність 01.01.2004 не втрачав, а після 01.01.2004 особи, які не оформили права на земельні ділянки не втрачали, з огляду на положення пункту 1 Перехідних положень Земельного кодексу України, в якому вказано, що рішення про надання в користування земельних ділянок, а також про вилучення (викуп) земель, прийняті відповідними органами, але не виконані на момент введення у дію цього Кодексу, підлягають виконанню відповідно до вимог цього Кодексу. Крім того, відповідно до пункту 7 Перехідних положень Земельного кодексу України, громадяни та юридичні особи, що одержали у власність, у тимчасове користування, в тому числі на умовах оренди, земельні ділянки у розмірах, що були передбачені раніше діючим законодавством, зберігають права на ці ділянки.
Як вбачається з матеріалів справи, рішенням виконавчого комітету Київської міської ради депутатів трудящих від 06.07.1965 № 1172, за рахунок земельного фонду міста, території цеху безалкогольних напоїв Залізничного Райгастроном торгу, території тресту «Горгідродормост»з жилими барками №№ 3, 4, 6 на вул. Солом’янскій, 7, садиб домоволодінь, що належать по плану особистої власності гр. Вишневському Л.В. на вул. Механізаторів, 18/9, та Райжитлоуправління на вул. Механізаторів, 169 та територій бараків, жилої споруди та тимчасового клубу будуправління № 143 тресту «Південзахідтрастбуд»на вул. Солом’янській, 3, відведено Міністерству зв’язку Української РСР земельну ділянку площею 7,0 га на вул. Солом’янській, 7 у Залізничному районі м. Києва під будівництво відділень Одеського електротехнічного інституту зв’язку, Київського політехнікуму зв’язку, двох гуртожитків та жилого будинку і допоміжних споруд.
Указом Президента України від 25.02.1992 № 98 на базі Державного комітету України по зв'язку створено Міністерства зв'язку України.
Указом Президента України від 25.07.1997 № 708/97 утворено Державний комітет зв'язку України на базі Міністерства зв'язку України та визначено його правонаступником прав і обов'язків ліквідованого Міністерства зв'язку України.
Указом Президента України від 03.03.1999 № 601/99 затверджено Положення про Державний комітет зв'язку та інформатизації України та встановлено що Державний комітет зв'язку та інформатизації України є правонаступником ліквідованих Державного комітету зв'язку України, Державного агентства інформатизації України, Головного управління з питань радіочастот при Кабінеті Міністрів України.
Указом Президента України від 16.07.2004 № 811/2004 реорганізовано Міністерство транспорту України і Державний комітет зв'язку та інформатизації України у Міністерство транспорту та зв'язку України та встановлено, що Міністерство транспорту та зв'язку України є правонаступником прав і обов'язків Міністерства транспорту України і Державного комітету зв'язку та інформатизації України.
Таким чином, правонаступником Міністерства зв’язку УРС стало відповідно Міністерство транспорту та зв’язку України.
Матеріалам справи, а саме, паспортом Стадіону «Зв’язківець», зареєстрованого Головним управління з фізичної культури та спорту КМДА від 25.04.2004, планом земельної ділянки в м. Києві на вул. Солом’янській, 7 Залізничного району, кадастровою справою № А-0771 підтверджується, що на земельній ділянці площею 0,92 га, розташованій за адресою: м. Київ, вул. Солом’янська, 7, що була відведена Мінтрансу зв’язку УРС згідно рішення виконавчого комітету Київської міської ради депутатів трудящих від 06.07.1965 № 1172 та, яка ввійшла до складу земельної ділянки площею 2,32 га, відведеної Солом’янській районній у місті Києві раді на підставі рішення Київської міської ради від 18.03.2004 № 125/1335, було збудовано стадіон «Зв’язківець».
У відповідності до наказу Державного комітету зв’язку від 19.11.1998 № 159 МППЗ «Київпошта»передано на баланс Українського науково-дослідного інституту зв’язку споруди, обладнання та інше майно, закріплене за стадіоном «Зв’язківець».
Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 24.11.1997 № 670-р Київське міське підприємство поштового зв'язку «Київпошта» Українського об'єднання поштового зв'язку «Укрпошта»віднесено до сфери управління Державного комітету зв'язку.
Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 09.09.1999 № 498-р Державне підприємство - Український науково-дослідний інститут зв'язку віднесено до сфери управління Державного комітету зв'язку.
Згідно частини третьої статті 30 Земельного кодексу України (прийнятого 18.12.1990 та чинного станом на 1998-1999 роки), при передачі підприємствами, установами і організаціями будівель та споруд іншим підприємствам, установам і організаціям разом з цими об'єктами до них переходить право користування земельною ділянкою, на якій знаходяться зазначені будівлі та споруди.
Враховуючи вищевикладене, до МППЗ «Київпошта»та Українського науково-дослідного інституту зв’язку перейшло право користування земельною ділянкою, на якій розташований стадіон «Зв’язківець», надане Міністерству зв’язку УРС у відповідності до рішення виконавчого комітету Київської міської ради депутатів трудящих від 06.07.1965 № 1172.
30 жовтня 2001 року Київський інститут зв’язку Української державної академії зв’язку ім. О.С. Попова звернувся до Київської міської ради з клопотання про переоформлення права користування на земельну ділянку, надану згідно рішення виконавчого комітету Київської міської ради депутатів трудящих від 06.07.1965 № 1172, на якій розташовані будівлі інституту зв’язку за адресою: м. Київ, вул. Солом’янська, 7, тобто у відповідності до положень пункту 6 постанови Верховної Ради Української РСР «Про земельну реформу»від 18.12.1990 № 563-ХІІ вчинив дії, спрямовані на оформлення права користування земельною ділянкою.
Рішенням Київської міської ради від 19.12.2002 № 172/332, відповідно до Земельного кодексу України, Постанови Верховної Ради Української РСР від 08.12.1990 «Про земельну реформу», Закону України «Про місцеве самоврядування», враховуючи матеріали інвентаризації земель, Київському інституту зв’язку Української державної академії зв’язку ім. О.С. Попова оформлено право користування на земельну ділянку площею 2,80 га для обслуговування та експлуатації адміністративних і господарських будівель на вул. Солом’янській, 7 у Солом’янському районі міста Києва за рахунок частини земель відведених відповідно до рішення виконкому Київської міської ради депутатів трудящих ся від 06.07.1965 № 1172 «Про відвод земельної ділянки Міністерству зв’язку Української РСР під відділення Одеського електротехнічного інституту зв’язку та Київського політехнікуму зв’язку з передачею інституту будівель на праві повного господарського відання (лист від 24.04.1997 № 2085)».
При цьому, до площі земельної ділянки, наданої інституту зв’язку Української державної академії зв’язку ім. О.С. Попова згідно з рішенням Київської міської ради від 19.12.2002 № 172/332 не ввійшла площа земельної ділянки, на якій розташований стадіон «Зв’язківець».
На підставі розпорядження Кабінету Міністрів України від 16.05.2002 № 261-р створено Державний університет інформаційно-комунікаційних технологій, який є правонаступником Київського інституту зв’язку Одеської національної академії ім.. О.С. Попова та згідно наказу Державного комітету зв’язку та інформатизації України від 25.06.2002 № 126 є створеним на базі Київського інституту зв’язку, Київського коледжу зв’язку, Львівського електротехнікуму зв’язку, Харківського електротехнікуму зв’язку.
Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 28.09.2004 № 684-р Державний університет інформаційно-комунікаційних технологій віднесено до сфери управління Мінтрансзв'язку.
22 серпня 2005 року Державному університету інформаційно-комунікаційних технологій на підставі рішень Київської міської ради від 19.12.2002 № 172/332 та від 15.07.2004 № 417/1827 було видано державний акт на право постійного користування земельною ділянкою площею 2,776 га, розташованою на вул. Солом’янській, 7 у Солом’янському районі м. Києва, з цільовим призначенням обслуговування та експлуатація адміністративних і господарських будівель. Державний акт зареєстровано у Книзі записів державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 06-9-00042.
Згідно наказу Державного комітету зв’язку та інформатизації України від 15.04.2004 № 75 стадіон «Зв’язківець»передано з балансу Українського науково-дослідного інституту зв’язку на баланс Державного університету інформаційно-комунікаційних технологій.
За актом приймання-передачі від 11.05.2004 на баланс Державного комітету зв’язку та інформатизації України було передано стадіон «Зв’язківець».
Відповідно до статті 120 Земельного кодексу України, при переході права власності на будівлю і споруду право власності на земельну ділянку або її частину може переходити на підставі цивільно-правових угод, а право користування - на підставі договору оренди.
Згідно зі статтею 377 Цивільного кодексу України, якщо договором про відчуження житлового будинку, будівлі або споруди розмір земельної ділянки не визначений, до набувача переходить право власності на ту частину земельної ділянки, яка зайнята житловим будинком, будівлею або спорудою, та на частину земельної ділянки, яка є необхідною для їх обслуговування.
З огляду на викладене вище, до Державного університету інформаційно-комунікаційних технологій як балансоутримувача і володільця об’єкта нерухомого майна - споруди стадіону «Зв’язок»від Українського науково-дослідного інституту зв’язку перейшло право користування земельною ділянкою, на якій розташований зазначений стадіон, та яка була надана у користування Міністерству зв’язку УРС рішенням виконкому Київської міської ради депутатів трудящих ся від 06.07.1965 № 1172.
Таким чином, враховуючи вище викладене, на час прийняття спірного рішення Київською міською радою стадіон «Зв’язківець»та земельна ділянка під ним перебували у користуванні Українського науково-дослідного інституту зв’язку, а тому не могла відноситися до міських земель не наданих у власність чи користування.
Відповідно до статті 149 Земельного кодексу України, земельні ділянки, надані у постійне користування із земель державної та комунальної власності, можуть вилучатися для суспільних та інших потреб за рішенням органів державної влади та органів місцевого самоврядування. Вилучення земельних ділянок провадиться за згодою землекористувачів на підставі рішень Кабінету Міністрів України, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, сільських, селищних, міських рад відповідно до їх повноважень.
У матеріалах справи відсутнє рішення Київської міської ради чи іншого уповноваженого, на прийняття таких рішень, органу державної влади, яким би земельна ділянка, на якій розташований стадіон «Зв’язківець», була вилучена чи було припинено право користування нею.
Згода землекористувача (як Українського науково-дослідного інституту зв’язку, так і Міністерства транспорту та зв’язку України) земельної ділянки, на якій розташований стадіон «Зв’язківець», відсутня.
На виконання вимог частини першої статті 151 Земельного кодексу України Солом’янська районна у місті Києві рада не погодила до початку проектування із землекористувачем земельної ділянки, на якій розташований стадіон «Зв’язківець», місце розташування об'єкта, розмір земельної ділянки та умови її вилучення (викупу).
Таким чином, без наявності згоди землекористувача спірної земельної ділянки чи без попереднього вилучення спірної земельної ділянки Київська міська рада не мала права надавати її у користування Солом’янській районній у місті Києві раді.
Відповідно до статті 151 Земельного кодексу України, власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.
Як було зазначено вище, до позивача на підставі статті 377 Цивільного кодексу України та статті 120 Земельного кодексу України перейшло право користування земельною ділянкою, на якій розташований стадіон «Зв’язок». Разом з тим, позивач позбавлений можливості оформити належним чином своє право користування на зазначену земельну ділянку та отримати правовстановлюючий документ на неї через її надання у користування Солом’янській районній у місті Києві раді.
При цьому, позивач позбавлений можливості використовувати об’єкт нерухомого майна, що перебуває у державній власності - стадіон «Зв’язок», що розташований на земельній ділянці, наданій Солом’янській районній у м. Києві раді, оскільки оскаржуваним рішенням Київської міської ради на земельній ділянці, де знаходиться вказаний стадіон, встановлено використання земельної ділянки під будівництво житлового будинку, що є неможливим без знищення стадіону.
Стаття 321 Цивільного кодексу України зазначає, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
З огляду на викладене вище, рішення Київської міської ради від 18.03.2004 № 125/1335 порушує право позивача щодо володіння, користування і розпорядження стадіоном «Зв’язок», що знаходиться на земельній ділянці наданій Солом’янській районній у місті Києві раді.
Відповідно до частини першої статті 393 Цивільного кодексу України, правовий акт органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, який не відповідає законові і порушує права власника, за позовом власника майна визнається судом незаконним та скасовується.
Враховуючи вище зазначене, рішення Київської міської ради від 18.03.2004 № 125/1335 не відповідає вказаним вище вимогам Земельного кодексу України, а тому підлягає скасуванню в частині надання Солом’янській районній у місті Києві раді земельної ділянки площею 0,92 га, на якій розташований стадіон «Зв’язківець».
Щодо повноважень Київської міської ради розпоряджатися спірною земельною ділянкою суд зазначає наступне.
Статтею 9 Земельного кодексу України до повноважень Київської міської ради у галузі земельних відносин на території міста віднесено зокрема, розпорядження землями територіальної громади, надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу, припинення права користування земельними ділянками у випадках, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до статті 17 Земельного кодексу України, розпорядження землями державної власності в межах, визначених цим Кодексом, відноситься до компетенції місцевих державних адміністрацій.
Пунктом 10 Перехідних положень Земельного кодексу України встановлено, що рішення про розмежування земель державної і комунальної власності в межах населених пунктів приймають відповідні сільські, селищні, міські ради за погодженням з органами виконавчої влади. При цьому, Кабінет Міністрів України здійснює визначення меж земельних ділянок, на яких розміщені об'єкти нерухомого майна, що належать до сфери центральних органів виконавчої влади, Національної академії наук України, державних галузевих академій наук, інших державних наукових установ та організацій.
Відповідно до частини другої статті 10 Закону України «Про розмежування земель державної та комунальної власності», підставою для проведення робіт, пов'язаних з розмежуванням земель державної та комунальної власності в межах населених пунктів, є рішення сільської, селищної, міської ради.
Згідно статті 14 Закону України «Про розмежування земель державної та комунальної власності», право комунальної власності на землю посвідчується державним актом.
Суду не надано рішення Київської міської ради про розмежування у місті Києві земель державної та комунальної власності та державного акта на право комунальної власності на землю у місті Києві.
Таким чином, землі державної та комунальної власності на території міста Києві не розмежовані.
Відповідно до пункту 12 Перехідних положень Земельного кодексу України, до розмежування земель державної і комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями (крім земель, переданих у приватну власність, та земель, зазначених в абзаці третьому цього пункту) в межах населених пунктів здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади.
Абзацом третім цього пункту встановлено, що державні органи приватизації здійснюють розпорядження (крім відчуження земель, на яких розташовані об'єкти, що не підлягають приватизації) землями, на яких розташовані державні, в тому числі казенні підприємства, господарські товариства, у статутних фондах яких державі належать частки (акції, паї), об'єкти незавершеного будівництва та законсервовані об'єкти, а також продаж земельних ділянок, на яких розташовані об'єкти, які підлягають приватизації.
З огляду на те, що спірна земельна ділянка знаходиться в межах міста Києва, на ній не розташовані об’єкти, вказані в абзаці третьому пункту 12 Земельного кодексу України, право розпорядження зазначеною земельною ділянкою належить Київській міській раді.
Твердження позивача про те, що під час прийняття Київською міською радою рішення № 125/1335 від 18.03.2004 було порушено вимоги частини шостої статті 123 Земельного кодексу України спростовується матеріалами справи, а саме, кадастровою справою № А-0771 про надання Солом’янській районній у місті Києві раді земельної ділянки для будівництва, експлуатації та обслуговування жилого будинку з вбудованими офісними приміщеннями, підземним паркінгом на 300 машиномісць та гостьовою автостоянкою на вул. Механізаторів, 18 у Солом’янському районі.
З наявних у матеріалах справи схем земельних ділянок вбачається, що земельна ділянка за адресою: м. Київ, вул. Солом’янська, 7 та земельна ділянка за адресою: м. Київ, вул. Механізаторів, 18 включають в себе земельну ділянку, на якій розташований стадіон «Зв’язківець».
У вказаній кадастровій справі наявні позитивні висновки Головного управління містобудування, архітектури та дизайну міського середовища вді04.12.2003 № 19-3513, Головного санітарного лікаря м. Києва від 19.06.2003 № 4301, Державного управління екології та природних ресурсів в м. Києві від 19.06.2003 № 08-8-20/3089, Управління охорони пам’яток історії, культури та історичного середовища від 16.05.2003 № 2407, Головного управління земельних ресурсів, якими погоджено відведення земельної ділянки для будівництва, експлуатації та обслуговування жилого будинку з вбудованими офісними приміщеннями, підземним паркінгом та гостьовою автостоянкою на вул. Механізаторів, 18 у Солом’янському районі міста Києва Солом’янській районній у місті Києві раді.
Враховуючи вище викладене та заяву позивача від 08.04.2008 № 09/635 про уточнення позовних вимог, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову в частині визнання незаконним і скасувати пункт 20 рішення Київської міської ради від 18.03.2004 № 125/1335 «Про надання і вилучення земельних ділянок та припинення права користування землею»у частині надання Солом’янській районній у місті Києві раді земельної ділянки площею 0,92 га, яка знаходиться на вул. Механізаторів, 18 у місті Києві для будівництва, обслуговування та експлуатації житлових будинків.
Щодо вимоги позивача про визнання нечинним державного акту на право постійного користування земельною ділянкою, виданий Солом’янській районній у місті Києві раді Головним управлінням земельних ресурсів Київської міської державної адміністрації 28.02.2005.
Виключний перелік справ, підвідомчий господарським судам, визначений ст. 12 ГПК України, яка носить імперативний характер, зокрема, ними, є:
1) справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів, у тому числі щодо приватизації майна, та з інших підстав, крім:
спорів про приватизацію державного житлового фонду;
спорів, що виникають при погодженні стандартів та технічних умов;
спорів про встановлення цін на продукцію (товари), а також тарифів на послуги (виконання робіт), якщо ці ціни і тарифи відповідно до законодавства не можуть бути встановлені за угодою сторін;
спорів, що виникають із публічно-правових відносин та віднесені до компетенції Конституційного Суду України та адміністративних судів;
інших спорів, вирішення яких відповідно до законів України та міжнародних України віднесено до відання інших органів;
2) справи про банкрутство;
3) справи за заявами органів Антимонопольного комітету України, Рахункової палати з питань, віднесених законодавчими актами до їх компетенції.
4) справи, що виникають з корпоративних відносин у спорах між господарським товариством та його учасником (Засновником, акціонером), у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами) господарських товариств, що пов’язані із створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності цього товариства, крім трудових спорів.
Не відноситься також оспорюванний акт й до актів органів виконавчої влади та місцевого самоврядування, оскільки він не є юридичною формою рішень органів, тобто офіційними письмовими документами, які породжують певні правові наслідки, спрямовані на регулювання тих чи інших суспільних відносин і мають обов’язковий характер для суб’єктів цих відносин.
Отже, суд вважає, що у відповідності до п. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України в частині вимоги позивача про визнання нечинним державного акту на право постійного користування земельною ділянкою, провадження у справі підлягає припиненню у зв’язку з тим, що спір не підлягає вирішенню в господарських судах України.
Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, підлягають стягненню з відповідача 1 на користь позивача.
Керуючись ст. 49, ст.ст. 80, 82-85 ГПК України,-
В И Р І Ш И В:
1. Позов задовольнити частково.
2. Визнати незаконним і скасувати пункт 20 рішення Київської міської ради від 18.03.2004 № 125/1335 «Про надання і вилучення земельних ділянок та припинення права користування землею»у частині надання Солом’янській районній у місті Києві раді земельної ділянки площею 0,92 га, яка знаходиться на вул. Механізаторів, 18 у місті Києві для будівництва, обслуговування та експлуатації житлових будинків.
3. В частині визнання нечинним Державного акту на право постійного користування земельною ділянкою, виданий Солом’янській районній у місті Києві раді Головним управлінням земельних ресурсів Київської міської державної адміністрації 28.02.2005, провадження у справі припинити.
4. Стягнути з Київської міської ради (м. Київ, вул. Хрещатик, 36, код 22883141) на користь Державного університету інформаційно-комунікаційних технологій (м. Київ, вул. Солом’янська, 7, код 01136279) 85 (вісімдесят п’ять) грн. витрат по сплаті державного мита та 118 (сто вісімнадцять) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Суддя | В.В. Сівакова |