Справа № 202/223/25

Провадження № 2/202/1833/2025

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 червня 2025 року                                                                м. Дніпро

Індустріальний районний суд міста Дніпра у складі

головуючого судді                Мариніна О.В.

при секретарі                Пєшкічевої А.Ю.

представника позивача         ОСОБА_1

відповідача         ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів та додаткових витрат на утримання дітей,

ВСТАНОВИВ:

Позивачка звернулася до суду з позовом  до ОСОБА_2 , обґрунтовуючи свої вимоги тим, що від шлюбу з відповідачем вона має двох дітей - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . 02.02.2021між батьками було укладено Договір щодо утримання та виховання дітей, згідно якого передбачено, що за домовленістю між батьками Дітей, та з урахуванням того, що відповідності до умов цього Договору діти проживають та проводять час як з Батьком, так із Матір?ю, Сторони погодили такий спосіб виконання Батьком обов?язку утримувати Дітей. Батько бере участь у витратах на утримання Дітей в натуральній формі та грошовій формі шляхом здійснення безпосередньо оплати фактичних витрат на утримання та догляд за Дітьми прямими оплатами зазначених витрат та/або шляхом перерахування грошових коштів на поточний банківський рахунок Матері, а саме: 4.1.1. сплачує витрати на навчання в школі, відвідування дитячого садочку, витрати на відвідування спортивних секцій, розвиваючих заходів та навчання, щомісячно, що є прямими платежами навчальному закладу гуртку, в якому навчається кожна Дитина; 4.1.2. сплачує додаткове навчання та розвиток щомісячно, що є прямими платежами закладу/гуртку, в якому навчається кожна Дитина; 4.1.3. здійснює піклування та повне утримання Дітей в той час, коли Діти проживають або перебувають разом із Батьком у відповідності до умов цього Договору.

Крім того, п.4.3.1 передбачено, що Батько сплачує на користь Матері Дитини один раз на рік грошові кошти в еквіваленті 1000,00 доларів США ні оздоровчий або пізнавальний (екскурсійний) відпочинок Дітей в супроводі Матері до досягнення молодшою Дитиною 10 річного віку, на кожний випадок такого відпочинку. Вказані кошти Батько перераховує на банківський рахунок Матері (актуальний банківський рахунок буде повідомлено ОСОБА_6 ?ю додатково на дату платежу) завчасно, не пізніше ніж за два календарних тижні до запланованої дати початку такого відпочинку. Сторонами узгоджено, що у випадку, якщо фактичні витрати на відпочинок є меншими ніж визначені абзацом 1 цього пункту, то залишок суми за вибором Матері може бути витрачений Матір?ю на інший випадок такого відпочинку, що відповідно зменшує суму додаткових витрат із боку Батька.

З боку Відповідача умови договору не виконувались і всі втрати на дітей несла позивач, угоду про добровільну сплату аліментів між сторонами не досягнуто, у зв`язку з чим позивачка просить стягнути аліменти на утримання дітей по 4500,00 грн. на кожного щомісячно та понесені додаткові витрати на утримання дітей, зокрема оздоровлення за період за 2021 -2025 роки в загальному розмірі 4000, 0 доларів США, що в гривневому еквіваленті становить 169 400,0грн. за курсом 42,35 станом на 02.01.25.

Відповідач подав відзив на позовну заяву, згідно якого позовні вимоги не визнав, зазначивши, що діти проживають як з матір`ю, так і з батьком, у зв`язку з чим відповідно умов договору ніхто з них не має право на стягнення аліментів у грошовій формі.

Зазначив, що з моменту розірвання шлюбу до жовтня 2021 року ним було сплачено на рахунок позивачки 51944,22 грн., що перевищує передбачені Договором витрати на щорічний відпочинок. Додатково з березня 2022 по червень 2022 діти перебували з ним у Польщі на повному забезпечені батька та його витрати склали понад 2800 доларів США.

Через фінансові труднощі у 2023-2024 він не мав можливість сплати грошових коштів на відпочинок дітей, проте він неодноразово повідомляв позивачку про виплату цих коштів після стабілізації фінансового стану.

З вересня 2024 року розпочав підприємницьку діяльність та готовий відшкодувати позивачці витрати на відпочинок дітей у розмірі 2000 доларів США платежами.

Вважав недоведеним розмір витрат на дітей, оскільки сплату за долученими договорами про навчання дітей позивачкою не підтверджено, як і розрахунок додаткових витрат на суму 169400 грн.

У судовому засіданні представник позивача адвокат Гусакова О.Б. підтримала позов, пояснивши, що батьками було укладено Договір про виховання дітей, який зі сторони відповідача не виконується, у зв`язку з чим позивачка звернулась до суду для захисту прав своїх дітей. Підкреслила, що діти протягом тижня проживають з матір`ю, батько бере їх до себе лише на вихідні, тому не можна стверджувати про проживання дітей з кожним із батьків. На позицію відповідача про те, що він у 2021 році сплачував матері кошти, зазначила, що батько намагається одними й тими самими квитанціями підтвердити сплату аліментів на утримання дітей та грошових коштів на відпочинок. Питання про стягнення аліментів за минулий період не заявлялося, лише витрати на відпочинок, які передбачені умовами договору та аліменти з моменту звернення до суду.

Відповідач у судовому засіданні заперечував проти задоволення позовних вимог з підстав, викладених у відзиві. Зазначив, що умови договору стосовно розміру аліментів визнає, однак деякий період діти проживали з ним, в тому числі протягом 3 місяців в Польщі. У 2023-2024 не здійснював виплати на відпочинок, багато часу проводив з дітьми, зокрема на вихідних вони перебували з ним та на момент подачі позову молодша дитина проживала з ним.

На питання суду відповідач повідомив суд, що в будні дні діти проживають з матір`ю, а на вихідних з батьком. Вважає, що винен частину грошей у розмірі 2000 доларів США, оскільки дійсно у 2023-2024 не сплачував виплати на відпочинок, які згоден виплатити частинами.

Суд, вислухавши сторони, дослідивши матеріали цивільної справи, з`ясувавши всі обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, що мають значення для вирішення справи по суті, приходить до таких висновків.

Відповідно до ч. 1 ст 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Як передбачено ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами, щодо предмета спору на власний розсуд.

Судом встановлено, що 14.09.2013 по 26.03.2021 ОСОБА_3 та ОСОБА_2 перебували у зареєстрованому шлюбі, від якого сторони мають дітей - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

02.02.2021 між батьками було укладено договір про порядок здійснення батьківських прав і обов`язків та сплату аліментів на утримання дітей, посвідчений приватним нотаріусом Мазур Я.В. ( а.с.26-28).

Відповідно п. 4.1 зазначеного Договору за домовленістю між батьками Дітей, та з урахуванням того, що відповідності до умов цього Договору діти проживають та проводять час як з Батьком, так із Матір?ю, Сторони погодили такий спосіб виконання Батьком обов?язку утримувати Дітей. Батько бере участь у витратах на утримання Дітей в натуральній формі та грошовій формі шляхом здійснення безпосередньо оплати фактичних витрат на утримання та догляд за Дітьми прямими оплатами зазначених витрат та/або шляхом перерахування грошових коштів на поточний банківський рахунок Матері, а саме:

4.1.1. сплачує витрати на навчання в школі, відвідування дитячого садочку, витрати на відвідування спортивних секцій, розвиваючих заходів та навчання, щомісячно, що є прямими платежами навчальному закладу гуртку, в якому навчається кожна Дитина;

4.1.2. сплачує додаткове навчання та розвиток щомісячно, що є прямими платежами закладу/гуртку, в якому навчається кожна Дитина;

4.1.3. здійснює піклування та повне утримання Дітей в той час, коли Діти проживають або перебувають разом із Батьком у відповідності до умов цього Договору.

Згідно п.4.3.1 Договору  Батько сплачує на користь Матері Дитини один раз на рік грошові кошти в еквіваленті 1000,00 доларів США на оздоровчий або пізнавальний (екскурсійний) відпочинок Дітей в супроводі Матері до досягнення молодшою Дитиною 10 річного віку, на кожний випадок такого відпочинку. Вказані кошти Батько перераховує на банківський рахунок Матері (актуальний банківський рахунок буде повідомлено ОСОБА_6 ?ю додатково на дату платежу) завчасно, не пізніше ніж за два календарних тижні до запланованої дати початку такого відпочинку. Сторонами узгоджено, що у випадку, якщо фактичні витрати на відпочинок є меншими ніж визначені абзацом 1 цього пункту, то залишок суми за вибором Матері може бути витрачений Матір?ю на інший випадок такого відпочинку, що відповідно зменшує суму додаткових витрат із боку Батька.

Рішенням Індустріального районного суду міста Дніпропетровська від 26.03.2021 шлюб між сторонами розірвано ( а.с. 10-11).

Після розірвання шлюбу діти залишались жити з матір?ю, що підтверджується довідкою

про склад сім?ї від 26.08.24 та актом обстеження умов проживання ( а.с. 14-15).

       Судом встановлено, що не зважаючи на умови Договору про порядок здійснення батьківських прав і обов`язків та сплату аліментів на утримання дітей, відповідач не належним чином виконував свої зобов`язання з утримання дітей, зокрема не сплачував на користь позивачки один раз на рік грошові кошти в еквіваленті 1000,00 доларів США на оздоровчий або пізнавальний (екскурсійний) відпочинок дітей.

       Так, відповідно наданих роздруківок фото діти перебували на відпочинку влітку 2021- 2022 років, у грудні 2023, у серпні 2024 ( а.с. 36-41).

       При цьому відповідно умов п.4.3.1 поїздки здійснено у супроводі матері до досягнення молодшою дитиною 10 річного віку.

       У жовтні 2024 року позивачка зверталася до ОСОБА_2 із вимогою щодо виконання умов договору ( а.с. 33-35), яка була проігнорована відповідачем.

Частинами першою та другою ст. 181 Сімейного Кодексу України визначено, що способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними.

За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі.

Відповідно до ст. 189 СК України б атьки мають право укласти договір про сплату аліментів на дитину, у якому визначити розмір та строки виплати. Умови договору не можуть порушувати права дитини, які встановлені цим Кодексом. Договір укладається у письмовій формі і нотаріально посвідчується.

Відповідно ч.2 ст. 189 СК України у разі невиконання одним із батьків свого обов`язку за договором аліменти з нього можуть стягуватися на підставі виконавчого напису нотаріуса.

В той же час, встановлений частиною другою статті 189 СК України порядок стягнення аліментів за виконавчим написом нотаріуса не може бути перешкодою для звернення за захистом порушених прав до суду. Окрім того, законодавець передбачив додаткову можливість спрощеного стягнення аліментів за виконавчим написом нотаріуса саме в інтересах дітей з метою спрощення процедурних питань, але в жодному разі цим правом не обмежив право на судовий захист ( постанова КЦС ВС від 27 листопада 2019 року у справі № 456/1826/16).

Враховуючи вищенаведене, а також те, що між сторонами укладено нотаріально посвідчений договір про сплату аліментів на дітей, правовідносини, що виникли між сторонами мають договірний характер, а отже регулюються не лише нормами Сімейного кодексу України, а й загальними положеннями Цивільного кодексу України про правочини та договори.

Відповідно до ч.1 ст.509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно зі ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Зважаючи, що пунктом 4.3.1 Договору про порядок здійснення батьківських прав і обов`язків та сплату аліментів на утримання дітей, який посвідчений приватним нотаріусом Мазур Я.В. визначено обов`язок батька сплачувати на користь матері один раз на рік грошові кошти в еквіваленті 1000,00 доларів США на оздоровчий або пізнавальний (екскурсійний) відпочинок дітей, на кожний випадок такого відпочинку та матір`ю було організовано відпочинок дітей влітку 2021- 2022, у грудні 2023 та у серпні 2024, однак відповідач свої зобов`язання за договором в цій частині не виконував, у нього утворилась заборгованість за період 2021- 2024 у розмірі 4000 долари США, що станом на дату звернення до суду складало 169 400 грн., яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

До тверджень відповідача про те, що у 2021 році ним здійснювалися перекази грошових коштів на рахунок позивачки, а у 2022 році діти проживали з ним у Польщі, суд відноситься критично, оскільки стягувані додаткові витрати у розмірі 1000 доларів США закладені умовами договору між батьками саме на оздоровчий або пізнавальний (екскурсійний) відпочинок дітей, що й було реалізовано матір`ю за власний кошт, а загальні витрати на утримання дітей (які власне і поніс відповідач в період проживання дітей з ним у 2022 році) визначені п. 4.1.3 Договору згідно якого батько має здійснювати піклування та повне утримання дітей в той час, коли діти проживають з батьком.

Доказів про виконання п. 4.3.1 Договору відповідачем не надано, як і спростування того, що позивачка за власний кошт здійснювала оздоровчий або пізнавальний (екскурсійний) відпочинок дітей.

Щодо стягнення аліментів, суд зазначає.

Як встановлено судом, з боку відповідача умови договору щодо утримання дітей виконувались не належним чином.

Так, відповідно платіжних доручень відповідач здійснював перекази на користь позивачки протягом усього 2021 року та 1055, 28 грн. у січні 2022 року.

Як зазначив відповідач, що не спростовано позивачем, з березня 2022 по червень 2022 діти проживали з батьком та перебували на його повному утриманні.

В той же час, доказів про те, що липня 2022 року по дату розгляду справи відповідачем виконуються умови Договору про утримання дітей, відповідачем не надано.

Угоду про добровільну сплату аліментів між сторонами не досягнуто, у зв`язку з чим позивачка просить суд стягнути з батька аліменти на утриманні дітей по 4500 грн. на кожну дитину.

Статтею 51 Конституції України та статтею 180 Сімейного кодексу України передбачено, що батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини та ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, культурного, морального і соціального розвитку. Також, згідно з ч. 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини батьки, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей, умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Згідно із статтею 183 СК України розмір аліментів визначається у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини.

Частиною першою статті 184 СК України передбачено, що суд за заявою одержувача аліментів може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі, якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід або частину доходу одержує в натурі.

Відповідно до ч. 3 ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.

Відповідно до частини першої статті 182 СК України, при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.

Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.

Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

Суд не обмежується розміром заробітку (доходу) платника аліментів у разі встановлення наявності у нього витрат, що перевищують його заробіток (дохід), і щодо яких таким платником аліментів не доведено джерело походження коштів для їх оплати.

Аналізуючи вищевикладене, зважаючи, що батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття, приймаючи до уваги що відповідач є здоровим (іншого суду не доведено), працездатним, має стабільний офіційний дохід, наявність інших осіб на утриманні не має, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача аліменти на утриманні дітей у твердій грошовій сумі, визначивши їх розмір 4000 грн. на кожну дитину, з подальшою індексацією, відповідно до Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», до досягнення дітьми повноліття.

Посилання відповідача на те, що відповідно умов п. 4.2 Договору, жодна зі сторін не має права на стягнення аліментів у грошовій формі, оскільки діти проживають з кожним з батьків відповідно умов Договору, суд відхиляє, оскільки умови договору не можуть порушувати права дитини, які встановлені СК України та судом встановлено, що діти фактично проживають з матір`ю.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно п. 3 ч. 2 ст. 141 ЦПК України судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі часткового задоволення позову - покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З урахуванням часткового задоволення позовних вимог, та тих обставин, що позивачка при подачі позову була звільнена від сплати судового збору на підставі ст. 5 Закону України «Про судовий збір», то з відповідача на користь держави слід стягнути судовий збір у розмірі 1211,20 грн. ( за вимогу про стягнення аліментів) + 1694,00 грн. (1% від суми заборгованості зі сплати додаткових витрат на утримання дитини).

Керуючись  ст. ст. 141, 258-265, 268, 273  ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 на користь ОСОБА_3 , РНОКПП НОМЕР_2 аліменти на утримання дітей – ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у твердій грошовій сумі в розмірі 4000 грн. на кожну дитину щомісячно, з подальшою індексацією, відповідно до Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», починаючи з 08.01.2025 року і до досягнення дітьми повноліття.

Стягнути з ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 на користь ОСОБА_3 , РНОКПП НОМЕР_2 додаткові витрати на утримання дітей ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 згідно п. 4.3.1 Договору за період з 2021-2024 роки у розмірі 169 400,00 грн.

Допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів за один місяць.

Стягнути з ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 на користь держави судовий збір у розмірі 2905 гривні 20 копійок (Платiжнi реквiзити для перерахування судового збору в гривнях Отримувач коштівГУК у Дн-кiй обл/Iнд.р/22030101 Код отримувача (код за ЄДРПОУ)        37988155 Банк отримувача        Казначейство України(ел. адм. подат.) Рахунок отримувача UA908999980313101206000004630 Код класифікації доходів бюджету22030101 Призначення платежу *;101;___(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків – фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ____ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська (назва суду, де розглядається справа)

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. 

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

       Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

          Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

          Учасник справи, якому повне рішення не було вручено в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

       Повне рішення судускладено 16 червня 2025 року.

Суддя                                                                О. В. Маринін