ПЕТРИКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 187/670/25

2-о/0187/39/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" червня 2025 р.

Петриківський районний суд Дніпропетровської області

у складі головуючого судді Соловйова І.М.,

за участі секретаря судового засідання Столяренко Н.П.,

за участі заявника ОСОБА_1 ,

заінтересованоїособиОСОБА_2 ,

розглянувши в селищі Петриківка у відкритому судовому засіданнів порядку окремого провадження цивільну справу

за заявою ОСОБА_1 ,

заінтересовані особи

Петриківська селищна рада Дніпровського району Дніпропетровської області, ОСОБА_3 ,

про встановлення факту постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, -

Встановив:

30.04.2025 до Петриківського районного суду Дніпропетровської області надійшла заява ОСОБА_1 , про встановлення факту постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини.

Заява мотивована тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати заявника, ОСОБА_4 . Після її смерті відкрилася спадщина, до складу якої входить земельна ділянка, площею 4,010 га, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої на території Петриківської селищної ради Дніпровського району Дніпропетровської області (раніше Іванівської сільської ради Петриківського району Дніпропетровської області), яка належала ОСОБА_4 на підставі Державного акті на право власності на земельну ділянку, серії ЯА № 185175, виданого на підставі розпорядження голови Петриківської районної державної адміністрації № 211-р-04 від 10.06.2004, зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 010502300288 від 29.03.2005.

За життя мати заповіту не залишила. Заявник є єдиним спадкоємцем за законом на майно померлої ОСОБА_4 , інших спадкоємців, які б бажали прийняти спадщину немає.

З 2014 року мати постійно проживала з заявником за адресою його мешкання а саме АДРЕСА_1 . Після її смерті заявник вважав, що він автоматично вступив в спадщину, тому до нотаріуса не звертався.

При звернені до Петриківської державної нотаріальної контори з заявою про видачу Свідоцтва про право на спадщину, йому постановою від 04.03.2025 державний нотаріус відмовив у зв`язку з тим, що в нього немає безпосереднього проживання із спадкодавцем та ним пропущено 6-ти місячний строк для звернення з заявою про прийняття спадщини.

Ухвалою суду від 05.05.2025 відкрито провадження у справі та призначено до судового розгляду та до участі у справі залучено Петриківську селищну раду Дніпровського району Дніпропетровської області, а також витребувано докази.

12.05.2025 до суду надійшла відповідь, що до нотаріуса також зверталася донька спадкодавиці, але написала заяву про відмову від отримання спадщини.

Ухвалою суду від 12.05.2025 до участі у справі залучено заінтересовану особу – ОСОБА_3 .

Від представника заінтересованої особи Петриківської селищної ради надійшло клопотання про розгляд справи без його участі та заперечень щодо задоволення заявлених вимог не має.

В судовому засіданні заявник підтримав викладене в заяві. Пояснив, що мати ОСОБА_4 дійсно проживала в його родині з 2014 року до ІНФОРМАЦІЯ_1 без реєстрації, він за цей час здійснював доглядав за нею.

ОСОБА_3 також просила задовольнити заяву ОСОБА_1 .

Згідно п. 5 ч. 2ст. 293 ЦПК України в порядку окремого провадження суд розглядає справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

У відповідності до ч. 2ст. 315 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Відповідно до ч. 1ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Суд дослідивши матеріали справи встановив наступні факти.

ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати заявника ОСОБА_4 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть Серія НОМЕР_1 від 19.12.2026 виданого Петриківським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області. За життя ОСОБА_4 заповіту не залишила.

Після смерті ОСОБА_4 відкрилась спадщина до складу якої увійшла земельна ділянка, площею 4,010 га, цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої на території Петриківської селищної ради Дніпровського району Дніпропетровської області (раніше Іванівської сільської ради Петриківського району Дніпропетровської області), яка належала ОСОБА_4 на підставі Державного акті на право власності на земельну ділянку, серії ЯА № 185175, виданого на підставі розпорядження голови Петриківської районної державної адміністрації № 211-р-04 від 10.06.2004, зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 010502300288 від 29.03.2005.

Відповідно до заяви від 04.03.2025 ОСОБА_1 , звернувся до Петриківської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини за законом після померлої матері ОСОБА_4 .

Відповідно до заяви від 04.03.2025 ОСОБА_3 звернулась до Петриківської державної нотаріальної контори з заявою про те, що спадщину за законом в установлений законом для прийняття спадщини шестимісячний строк не прийняла за продовженням цього строку до суду звертатися не буде, на спадщину після померлої ОСОБА_4 , не претендує.

Згідно до постанови державного нотаріуса Петриківської державної нотаріальної контори Могильної Л.Г. від 04.03.2025 встановлено, що ОСОБА_1 відмовлено у видачі Свідоцтва про право на спадщину за законом на майно померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 , оскільки дана заява у встановлений законом строк не подана та безпосереднього проживання заявника із спадкодавцем не має.

Відповідно до положень статей 1216-1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до абзацу 3 пункту 3 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» №7 від 30.05.2008 року (далі Постанова № 7) місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця, яке визначається за правилами статті 29, частини другої статті 1221 ЦК України. Якщо спадкодавець мав кілька місць проживання, місцем відкриття спадщини вважається останнє місце реєстрації спадкодавця.

Згідно роз`яснень викладених у п. п. 2, 23 Постанови №7, якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд про встановлення цих фактів. Зокрема, у такому порядку суди повинні розглядати заяви про встановлення факту постійного проживання із спадкодавцем на час відкриття спадщини. Якщо постійне проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, у зв`язку з цим нотаріус відмовив особі в оформленні спадщини, спадкоємець має право звернутись в суд з заявою про встановлення факту постійного проживання з спадкодавцем на час відкриття спадщини.

При цьому, слід враховувати, що чинним законодавством не розкривається поняття постійного місця проживання фізичної особи, тому визнання цього факту розцінюється законом як встановлення факту, що має юридичне значення.

Встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем заявнику необхідно для оформлення прав на спадкове майно, що залишилося після смерті спадкодавця ОСОБА_4 .

ОСОБА_1 є громадянином України, що підтверджується паспортом України НОМЕР_2 виданого 23.05.2001 Петриківським РВ УМВС України в Дніпропетровській області.

Відповідно до Свідоцтва про народження НОМЕР_3 виданого Колгоспівським с-ЗАГС Царичанського району Дніпропетровської області ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_2 , батьками записані, батько - ОСОБА_5 , мати – ОСОБА_4 .

Згідно копії паспорта померлої ОСОБА_4 , остання була зареєстрована у встановленому законом порядку за адресою: АДРЕСА_2 .

Відповідно до довідки № 295 від 23.04.2025 виданої Петриківською селищною радою встановлено, що ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 була зареєстрована за адресою АДРЕСА_2 . Фактично проживала разом зі своїм сином ОСОБА_1 за адресою АДРЕСА_1 з квітня 2014 року і до дня смерті.

Згідно витягу з Реєстру територіальної громади ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 з 24.02.2004 року.

Відповідно до Витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі після померлої ОСОБА_4 в Петриківській державній нотаріальній конторі заведено спадкову справу за № 73740917.

Згідно копії довідки Іванівської сільської ради № 139 від 22.01.2020 ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 була зареєстрована за адресою АДРЕСА_2 . Фактично проживала разом зі своїм сином ОСОБА_1 за адресою АДРЕСА_1 з квітня 2014 року і до дня смерті. Заповіту від імені ОСОБА_4 сільська рада не посвідчувала.

Відповідно до Акта обстеження проживання № 62 від 10.02.2025 виданого старостою Іванівського старостинського округу Гуріною Л., встановлено, що ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_4 з 2014 року до дня смерті (померла ІНФОРМАЦІЯ_1 ) проживала без реєстрації за адресою АДРЕСА_1 . ОСОБА_4 проживала за вказаною адресою спільно з своїм сином та його родиною, вони проживала однією сім`єю вели спільне господарство, ОСОБА_1 здійснював догляд за хворою матір`ю та поховав її за власні кошти.

У судовому засідання свідки ОСОБА_6 та ОСОБА_7 підтвердили факт проживання ОСОБА_4 зі своїм сином ОСОБА_1 за адресою АДРЕСА_1 з 2014 року і до дати її смерті. За час проживання ОСОБА_4 в родині сина, вони вели спільне господарство, син постійно доглядав за матір`ю.

За змістом ч. 3 ст.1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо він не відмовився від неї в порядку, встановленому законом.

Згідно ст. 1261 ЦК України, у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив та батьки.

Відповідно до частини третьої статті 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Частиною першою статті 1270 ЦК України встановлено, що для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

За змістом п. 2Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30.05.2008 року «Про судову практику у справах про спадкування», якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд із заявою про встановлення цих фактів.

Згідно пункту 23 цієї Постанови, якщо постійне проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, у зв`язку із чим нотаріус відмовив в оформленні спадщини, спадкоємець має право звернутися в суд із заявою саме про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини.

Так, в судовому засіданні знайшов своє підтвердження факт того, що ОСОБА_1 проживав разом з померлою матір`ю ОСОБА_4 за адресою АДРЕСА_1 з квітня 2014 року по дату її смерті, а саме ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Таким чином, виходячи з досліджених у судовому засіданні доказів, беручи до уваги покази свідків, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення вказаної заяви.

Керуючись статтями 2, 5, 10, 141, 259, 263, 268, 293, 315, 319 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-

Постановив:

Заяву ОСОБА_1 про встановлення факту, що має юридичне значення – задовольнити.

Встановити факт проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 разом з ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 за адресою: АДРЕСА_1 , однією сім`єю з квітня 2014 року по ІНФОРМАЦІЯ_1 – день смерті спадкодавця.

Розподіл судових витрат не здійснюється.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне найменування заявника: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ; РНОКПП НОМЕР_4 ; місце проживання АДРЕСА_1 .

Повне судове рішення складено та підписано 17.06.2025.

Суддя                                                                І.М. Соловйов