ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 лютого 2012 року справа № 5020-1963/2011
Господарський суд міста Севастополя в складі судді Ребристої С.В. при секретарі Сошніковій Ю.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовом
Регіонального відділення Фонду державного майна України в Автономній Республіці Крим та м.Севастополі
(пл.Повсталих, буд.6, м.Севастополь, 99008)
до:
відповідача –Публічного акціонерного товариства «Укртелеком»в особі Севастопольської філії Публічного акціонерного товариства «Укртелеком»
(вул. Ген. Петрова, буд.15, м.Севастополь)
про стягнення 4 945,57 грн.
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Державного підприємства «Радгосп-завод ім.П.Осипенко»
(вул.Сухій,буд.1,с.Осипенко, 99814)
за участю представників сторін:
позивача –ОСОБА_1, представник, довіреність №1 від 03.01.2012.
відповідача –ОСОБА_2, представник , довіреність №1351 від 30.12.2011
від третьої особи –не прибув
Позивач - Регіональне відділення Фонду державного майна України в Автономній Республіці Крим та м. Севастополі звернувся до господарського суду міста Севастополя із позовом до Публічного акціонерного «Укртелеком»в особі Севастопольської філії Публічного акціонерного товариства «Укртелеком»про внесення змін до договору оренди державного майна.
Позовні вимоги позивач обґрунтовує посиланнями на положення ст. 21 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», ст.ст. 651, 762 Цивільного кодексу, ст.ст. 188, 286 Господарського кодексу України.
Відповідач у письмовому відзиві на позов позовні вимоги не визнає та стверджує, що вимога позивача щодо внесення змін до договору оренди від 23.12.2010 №1149, а саме –вимога відносно заміни орендної ставки з розміру 30% на розмір 40% порушує вимоги пункту 10 Роз`яснень ВГСУ «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов`язаних з визнанням угод недійсними», ст. 58 Конституції України та п.2 ст. 5 ЦК України.
Позивач проти доводів відповідача заперечує.
У судових засіданнях 19.01.2012 та 07.02.2012 розгляд справи відкладався, з підстав, передбачених ст. 77 ГПК України.
У судовому засіданні 14.02.2012 представники сторін підтримали свої правові позиції у спорі.
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача у судові засідання по справі не прибула, але надіслала письмове пояснення, в якому підтримує правову позицію позивача. Дане пояснення суд прийняв до розгляду та долучив до матеріалів справи.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін , суд
В С Т А Н О В И В:
З матеріалів справи слідує, що між позивачем - Регіональним відділенням Фонду державного майна України в Автономній Республіці Крим та м.Севастополі та відповідачем –Публічним акціонерним товариством «Укртелеком»в особі Севастопольської філії Публічного акціонерного товариства «Укртелеком»виникли цивільно-правові зобов`язання на підставі ст. 11 ЦК України.
Матеріали справи свідчать, що відповідно до договору оренди індивідуально визначеного (нерухомого) майна, що належить до державної власності від 23.12.2010 №1149 позивач передав, а відповідач прийняв в термінове платне користування об`єкт нерухомого майна –вбудовані нежитлові приміщення загальною площею 42,1 кв.м. на першому поверсі адміністративної двоповерхової окремо стоячої будівлі, яка розташована за адресою: м. Севастополь, с. П. Осипенко, вул. Сухій,1, що перебуває на балансі державного підприємства радгосп-завод ім. Поліни Осипенко .
Умовами даного договору сторони погодили, що майно передається в оренду з метою розміщення АТС, а також надання послуг з рухомого (мобільного) зв`язку та доступу до мережі Інтернет.
Відповідно до п.3.1 орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.95 №786 (зі змінами), або результатами конкурсу на право оренди державного майна і становить без ПДВ за базовий місяць розрахунку оренди –липень 2010 –2047,50 грн..
Умовами п.3.5 даного договору сторони взаємопогодили, що розмір орендної плати переглядається на вимогу однієї із сторін у разі зміни Методики її розрахунку, істотної зміни стану об`єкта оренди з незалежних від сторін причин та в інших випадках, передбачених чинним законодавством.
Матеріали справи свідчать, що позивач листом від 10.11.2011 №11-05-03599 звернувся до відповідача з пропозицією про внесення змін до договору оренди державного майна. Пропозиція позивача ґрунтувалась на тих обставинах, що Кабінетом Міністрів України 14.09.2011 прийнято постанову №961 «Про внесення змін в постанову Кабінету Міністрів України від 10.08.1995 №629 від 04.10.1995 №786», якою збільшено розміри орендних ставок за використання цілісних майнових комплексів державних підприємств, їх структурних підрозділів, а також нерухомого майна по окремим видам цільового використання об`єктів оренди.
Відповідач листом від 30.11.2011 №4435-08-1 дану пропозицію позивача відхилив, що стало причиною звернення позивача з позовом до суду за захистом своїх прав та інтересів.
Проаналізувавши позовні вимоги з положеннями чинного господарського та цивільного законодавства, дослідивши письмові докази, подані сторонами в доведення своїх вимог та заперечень суд дійшов висновку про їх обґрунтованість.
Положеннями ч.3 ст. 762 ЦК України передбачено, що договором або законом може бути встановлено періодичний перегляд зміну (індексацію) розміру плати за користування майном.
Частиною першою ст. 286 ГК України визначено, що орендна плата –це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін , а також в інших випадках, передбачених законодавством.
Відповідно до ст. 5 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»Фонд державного майна України та його регіональні відділення і представництва є орендодавцями цілісних майнових комплексів підприємств, їх структурних підрозділів і нерухомого майна, що є державною власністю.
Згідно положень ст. 188 ГК України підприємство чи організація, які вважають за необхідне змінити чи розірвати договір надсилають пропозиції про це другій стороні за договором.
Підприємство, організація, які одержали пропозицію про зміну чи розірвання договору, повинні відповісти на неї не пізніше 20 днів після одержання пропозиції. Якщо підприємства і організації не досягли згоди щодо зміни чи розірвання договору, а також у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення господарського суду.
Таким чином, законом передбачена чітка процедура внесення змін до договору оренди державного нерухомого майна.
Матеріали справи свідчать, що позивач виконав вимоги ст. 188 ГК України, але відповідач не погодився на внесення змін до договору оренди.
Частиною 1 ст. 2 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»№2269-ХІІ визначено, що орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької діяльності.
Однією з істотних умов договору є орендна плата, яка встановлюється згідно з методикою розрахунку орендної плати. Ця методика та порядок використання орендної плати для об`єктів державної власності визначається Кабінетом Міністрів України.
Згідно ч.2 ст.21 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»№2269-ХІІ розмір орендної плати може бути змінено на вимогу однієї з сторін, якщо з незалежних від них обставин істотно змінився стан об`єкта оренди, а також в інших випадках, встановлених законодавчими актами України.
Відповідно до положень ст. 193 ГК України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.
Нормами ст.509 ЦК України визначено поняття зобов’язання та підстави його виникнення. Зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.
Положеннями ст.ст. 525, 526 ЦК України встановлено, що одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог-відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно ч.2 ст. 651 ЦК України договір може бути змінений за рішенням суду за вимогою однієї з сторін у випадку суттєвого порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором чи законом.
Положеннями ст. 653 ЦК України передбачено, що договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов`язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили.
З огляду на викладене, позовні вимоги підлягають задоволенню частково, оскільки позивач просить змінити розмір орендної плати за договором оренди №1149 індивідуально визначеного (нерухомого) майна, що належить до державної власності укладеного з відповідачем 23.12.2010 року з вересня 2011.
Відповідно до положень ст.ст.32-34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.
Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Заперечення відповідача викладені у відзиві на позов (а.с.19-20) суд відхиляє, як такі, що не ґрунтуються на положеннях чинного законодавства та не відповідають фактичним обставинам справи.
Понесені позивачем при зверненні з даним позовом до суду витрати зі сплати судового збору в сумі 941,00 грн. відшкодовуються йому за рахунок відповідача, з вини якого спір доведено до врегулювання в судовому порядку.
У судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини рішення та повідомлено присутнім представникам сторін про час складення повного рішення.
На підставі викладеного, ст.ст. 188, 193 ГК України, ст.ст. 11, 509, 525, 526, 651, 653 ЦК України, керуючись ст.ст. 32, 33, 34, 44, 49, 82, 84, 85 ГПК України, суд
В И Р І Ш И В :
1. Позов задовольнити частково.
2. Внести зміни в договір оренди індивідуально визначеного (нерухомого) майна, що належить до державної власності від 23.12.2010 №1149 укладеного між Регіональним відділенням Фонду державного майна України в Автономній Республіці Крим та м.Севастополі та Публічним акціонерним товариством «Укртелеком»в особі Севастопольської філії Публічного акціонерного товариства «Укртелеком»виклавши пункт 3.1 даного договору в наступній редакції:
«Орендна плата визначена на підставі Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорцій її розподілу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 №786 (зі змінами та доповненнями) і становить без ПДВ за базовий місяць розрахунку 3011,19 грн.
Зміни розміру орендної плати за базовий місяць відображаються у розрахунку, що є невід`ємною і складовою частиною договору від 23.12.2011 №1149»
Виключивши з даного пункту (вересень 2011) , а також абзаци: «Зазначений у цьому пункті розмір орендної плати застосовується з 20.09.2011.
Орендна плата за вересень місяць 2011 року становить 2534,45 грн. без ПДВ.»
Дані зміни до п.3.1 договору оренди індивідуально визначеного (нерухомого) майна, що належить до державної власності від 23.12.2010 №1149 укладеного між Регіональним відділенням Фонду державного майна України в Автономній Республіці Крим та м.Севастополі та Публічним акціонерним товариством «Укртелеком»в особі Севастопольської філії Публічного акціонерного товариства «Укртелеком»вступають в силу з моменту набрання рішенням суду законної сили.
3. Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Укртелеком»в особі Севастопольської філії Публічного акціонерного товариства «Укртелеком»(99011, м.Севастополь, вул. Ген. Петрова,15, код ЄДРПОУ 01190103) на користь Регіонального відділення Фонду державного майна України в Автономній Республіці Крим та м.Севастополі (пл.Повсталих, буд.6, м.Севастополь, 99008, код ЄДРПОУ 20677058) 941,00 грн. витрат зі сплати судового збору.
Суддя С.В. Ребриста
Повне рішення складено 17.02.2012