ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ
УХВАЛА
13 лютого 2012 року справа № 5020-11/504-2/671
За заявами: відділу Держаної виконавчої служби Ленінського районного управління юстиції у місті Севастополі про зміну способу та порядку виконання рішення суду у справі № справа № 5020-11/504-2/671
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю
"Перша Західно-Українська Лізингова Компанія"
(04070, м. Київ, вул. Іллінська, 8, під’їзд 7, поверх 6)
до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
(99040, АДРЕСА_1)
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача:
Приватне підприємство "Меркурій-ІВ"
(35600, Рівненська обл., м. Дубно, пров. Шашкевича, 6)
про розірвання договорів фінансового лізингу та стягнення 1326005,07 грн.
Суддя Шевчук Н.Г.
Представники:
Стягувача –не з’явився;
Боржника –не з’явився;
Третя особа –не з’явився;
Відділ ДВС Ленінського РУЮ у місті Севастополі) –не з’явився.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Перша Західно-Українська Лізингова Компанія" звернулось до господарського суду міста Севастополя з позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про розірвання договорів фінансового лізингу, повернення об’єктів лізингу та стягнення заборгованості у розмірі 1514118,40 грн., пені у розмірі 160299,43 грн., збитків від інфляції у розмірі 127062,30 грн., 3% річних у розмірі 20088,33 грн.
Рішенням господарського суду міста Севастополя від 02.03.2009, залишеним без змін постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 24.06.2009, позовні вимоги задоволено у повному обсязі.
На виконання рішення господарського суду міста Севастополя від 02.03.2009 у справі №5020-11/504-2/671 були видані відповідні накази.
Відділ Держаної виконавчої служби Ленінського районного управління юстиції у місті Севастополі 01.02.2012 звернувся до господарського суду міста Севастополя із заявами №№ 1477/2/16, 1476/2/16, 1478/2/16 про зміну способу виконання рішення суду шляхом вирішення питання щодо звернення стягнення на належні боржнику від інших осіб грошові кошти згідно договорів займу № 22-08, № 4, № 1, а саме:
- накласти арешт на грошові кошти у розмірі 150000,00грн., передані боржником згідно договору займу №4, що можуть знаходитись на розрахункових рахунках в установах банків, що належать ПП „Севтранстрест” (т. 9 арк. с. 25-27),
- накласти арешт на грошові кошти у розмірі 12500,00грн., передані боржником згідно договору займу №1, що можуть знаходитись на розрахункових рахунках в установах банків, що належать ПП „Севастопольський діагностичний центр колесних транспортних засобів” (т. 9 арк. с. 37-39),
- накласти арешт на грошові кошти у розмірі 185000,00грн., передані боржником згідно договору займу №22-08, що можуть знаходитись на розрахункових рахунках в установах банків, що належать ПП „Меркурій ІВ” (т. 9 арк. с. 49-51).
Заяви з посиланням на статтю 55 Закону України „Про виконавче провадження”, статтю 377 Цивільного процесуального кодексу України мотивовані недостатністю грошових коштів на рахунках боржника та іншого майна для задоволення вимог кредиторів у зведеному виконавчому провадженні по стягненню заборгованості на користь ТОВ „Перша Західно-Українська Лізингова Компанія”, ВАТ „Райагрохім” та ОСОБА_2
Згідно з частиною першою статті 121 Господарського процесуального кодексу України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора чи його заступника і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.
Відповідно до пункту 1.3 роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 12.09.1996 № 02-5/333 „Про деякі питання практики застосування статті 121 Господарського процесуального кодексу України” (далі –Роз’яснення) під зміною способу і порядку виконання рішення слід розуміти прийняття господарським судом нових заходів для реалізації рішення в разі неможливості його виконання у порядку і способом, раніше встановленими. Наприклад, зміна способу виконання рішення можлива шляхом видозмінення зазначеної у рішенні форми (грошової чи майнової) виконання, тобто за відсутності у боржника присудженого позивачеві майна в натурі або грошових коштів, достатніх для покриття заборгованості.
Пунктом 2 Роз’яснення встановлено, що підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 ГПК, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи.
Відповідно до статті 55 Закону України „Про виконавче провадження” державний виконавець має право звернути стягнення на майно боржника, що перебуває в інших осіб, а також на майно та кошти, що належать боржнику від інших осіб. Зазначені особи зобов'язані подати на запит державного виконавця у визначений ним строк відомості про належне боржнику майно, що перебуває в них, та майно чи кошти, які вони мають передати боржнику. Після надходження від зазначених осіб відомостей про наявність майна боржника державний виконавець описує таке майно, вилучає його і реалізує у встановленому цим Законом порядку.
У разі якщо особа, у якої перебуває майно боржника, перешкоджає державному виконавцю в його вилученні, таке майно вилучається державним виконавцем у примусовому порядку. Готівкові кошти та майно, що належать боржнику від інших осіб, вилучаються державним виконавцем у таких осіб у присутності понятих на підставі ухвали суду.
На належні боржникові у разі передачі від інших осіб кошти, що перебувають на рахунках у банках та інших фінансових установах, стягнення звертається державним виконавцем на підставі ухвали суду в порядку, встановленому цим Законом.
Проте, належні та допустимі докази (як-то судові рішення, які набрали законної сили і перебувають на стадії примусового виконання органами ДВС) в підтвердження того, що грошові кошти у розмірі 150000,00грн., 12500,00грн., 185000,00грн, що можуть знаходитись на розрахункових рахунках відповідно ПП „Севтранстрест”, ПП „Севастопольський діагностичний центр колесних транспортних засобів” та ПП „Меркурій ІВ”, безспірно є коштами боржника ФОП ОСОБА_1 або належать йому від цих осіб, відсутні.
За таких обставин відділ Держаної виконавчої служби Ленінського районного управління юстиції у місті Севастополі по суті просить господарський суд при зміні способу виконання рішення по одній справі вчинити процесуальні дії по стягненню грошових коштів із зазначених вище юридичних осіб на користь ФОП ОСОБА_1
Діючим законодавством господарський суд не наділений правом при зміні способу виконання рішення суду у порядку статті 121 Господарського процесуального кодексу України по одній справі вчиняти будь-які процесуальні дії та вирішувати по суті спори між боржником і його потенційними дебіторами.
Таким чином суд вважає, що заяви відділу Держаної виконавчої служби Ленінського районного управляння юстиції у місті Севастополі №№ 1477/2/16, 1476/2/16, 1478/2/16 про зміну способу виконання рішення суду шляхом звернення стягнення і накладення арешту на грошові кошти у розмірі 150000,00грн., 12500,00грн., 185000,00грн, що можуть знаходитись на розрахункових рахунках відповідно ПП „Севтранстрест”, ПП „Севастопольський діагностичний центр колесних транспортних засобів” та ПП „Меркурій ІВ” не підлягають задоволенню.
Окрім цього, суд звертаю увагу заявника, що подані ним заяви мотивовані нормами статті 377 Цивільного процесуального кодексу України в той час як заява про зміну способу виконання рішення господарського суду розглядається в порядку статті 121 Господарського процесуального кодексу України.
Враховуючи викладене та керуючись статтями 86, 121 Господарського процесуального кодексу України, суд
ухвалив:
У задоволенні заяв відділу Держаної виконавчої служби Ленінського районного управляння юстиції у місті Севастополі №№ 1477/2/16, 1476/2/16, 1478/2/16 про зміну способу виконання рішення суду шляхом вирішення питання щодо звернення стягнення на належні боржнику від інших осіб грошові кошти згідно договорів займу № 22-08, № 4, № 1 у справі № 5020-11/504-2/671 відмовити.
Суддя Н.Г. Шевчук