Справа № 1/0301/224/11 Головуючий у І інстанції Пікула Н.В.
Провадження № 11/0390/151/2012 Доповідач Хлапук Л.І.
Категорія: ст. 128 КК України
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
28 лютого 2012 року м. Луцьк
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Волинської області в складі:
головуючого – судді Хлапук Л.І.,
суддів – Міліщука С.Л., Борсука П.П.,
з участю прокурора – Старчука В.М.,
потерпілого _ ОСОБА_1,
засудженого – ОСОБА_2,
захисника – ОСОБА_3,
розглянула у відкритому судовому засіданні у місті Луцьку кримінальну справу за апеляціями засудженого ОСОБА_5, потерпілого ОСОБА_1 на вирок Володимир-Волинського міського суду Волинської області від 28 грудня 2011 року, яким
ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець с. Федорівка Володимир-Волинського району Волинської області, житель АДРЕСА_1, українець, громадянин України, із середньою освітою, одружений, непрацюючий, згідно зі ст. 89 КК України несудимий,
засуджений за ст. 128 КК України на 2 (два) роки обмеження волі.
Зараховано у строк відбуття покарання час перебування під вартою з 2 по 24 жовтня 2011 року.
Запобіжний захід залишено попередній –підписку про невиїзд.
У справі вирішено цивільний позов та питання про судові витрати.
ВСТАНОВИЛА:
ОСОБА_5 визнаний винним і засуджений за те, що 1 жовтня 2011 року, близько 23 години біля міської ради, що на вул. Володимирській, 40 у м. Устилуг Володимир-Волинського району, на ґрунті особистих неприязних стосунків під час конфлікту вдарив ОСОБА_1 кулаком в обличчя. Від цього той впав, вдарившись головою об бетонну доріжку, та отримав тяжкі тілесні ушкодження у вигляді перелому правої скроневої кістки з забоєм головного мозку.
В своїх апеляціях:
- засуджений ОСОБА_5 вважає призначене йому покарання надто суворим, просить з урахуванням позитивної характеристики, наявності в сім’ї малолітньої дитини звільнити від його відбування;
- потерпілий ОСОБА_1 ставить питання про скасування вироку в зв’язку з невірною перекваліфікацією дій засудженого з ч.1 ст. 121 КК України на ст.128 КК України та призначення засудженому надто м’якого покарання. Вважає, що ОСОБА_5 умисне заподіяв йому тяжкі тілесні ушкодження. Просить вирок скасувати, постановивши новий, яким ОСОБА_5 призначити покарання за ч.1 ст. 121 КК України.
Заслухавши доповідача, який доповів суть вироку, виклав доводи апеляцій, засудженого ОСОБА_5, його захисника ОСОБА_3, які підтримали апеляцію засудженого, заперечивши проти апеляцій потерпілого, потерпілого ОСОБА_1, який підтримав свою апеляцію, міркування прокурора про залишення вироку без зміни, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляція засудженого підлягає до часткового задоволення, а апеляцію потерпілого слід залишити без задоволення.
Вчинення ОСОБА_5 злочину при вказаних у вироку обставинах стверджено зібраними по справі і дослідженими судом доказами.
Так, з показань самого засудженого, потерпілого, свідка ОСОБА_6 –очевидця події встановлено, що травму черепа ОСОБА_1 отримав, вдарившись об бетонне покриття доріжки при падінні від удару, нанесеного йому ОСОБА_5 кулаком в обличчя.
Дані обставини підтверджені показаннями свідків ОСОБА_7 та ОСОБА_8, висновком судово-медичної експертизи про отримання ОСОБА_1 тяжких тілесних ушкоджень у вигляді садна потиличної ділянки, перелому луски правої скроневої кістки та забою головного мозку, внаслідок його падіння з прискоренням на плоску тупу тверду поверхню потиличною ділянкою.
Враховуючи, що ці тілесні ушкодження отримані потерпілим не в результаті нанесеного засудженим удару, а стали наслідком падіння від нього і удару голова об доріжку, що хоча й не охоплювалось передбаченням засудженого, однак той повинен і міг це передбачити, суд прийшов до правильного висновку про наявність в діях ОСОБА_5 не умисного, а необережного тяжкого тілесного ушкодження. Тому перекваліфікація цих дій з ч.1 ст. 121 КК України та ст. 128 КК України є правильною.
Згідно ст. 50, 65 КК України при призначенні покарання суд повинен врахувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що обтяжують і пом’якшують покарання. При цьому особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання необхідне і достатнє для її виправлення і попередження нових злочинів.
Призначаючи ОСОБА_5 покарання, суд врахував, що вчинений ним злочин є невеликої тяжкості, однак скоєно його одразу після закінчення іспитового строку за попередній злочин. Раніше ОСОБА_5 неодноразово судимий, в тім числі за умисне нанесення тілесних ушкоджень, притягався до адмінвідповідальності за дрібне хуліганство. В зв’язку з цим суд підставно обрав даному засудженому покарання у виді обмеження волі.
Разом з тим, пославшись в вироку на ряд пом’якшуючих покарання обставин: признання і розкаяння ОСОБА_5 в злочині, ним фактично не було враховано їх та призначено максимальне покарання, передбачене за вчинений ним злочин.
Тому, беручи до уваги вищевказане, те, що ОСОБА_5 позитивно характеризується за місцем проживання, має на утриманні малолітню дитину, колегія суддів змінює вирок в частині покарання, призначаючи його у виді обмеження волі строком на 1 рік 10 місяців.
Керуючись ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів судової палати –
у х в а л и л а :
Апеляцію засудженого ОСОБА_5 задовольнити частково, а апеляцію потерпілого ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Вирок Володимир-Волинського міського суду від 28 грудня 2011 року щодо ОСОБА_5 змінити, знизивши йому покарання за ст. 128 КК України до 1 (одного ) року 10 (десяти) місяців обмеження волі.
Головуючий Хлапук Л.І.
Судді Міліщук С.Л.
Борсук П.П.