№ провадження 33/490/103/12                                            Головуючий у 1 й інстанції -  Чередниченко В.Е.      

Категорія:  ст.130 ч.1 КУпАП             Головуючий у 2-й інстанції  -  Деркач Н.М.

ПОСТАНОВА

                                                                         ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

               17 лютого 2012 року суддя апеляційного суду Дніпропетровської області Деркач Н.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Дніпропетровська  апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову судді Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 18.05.2011 у справі про адміністративне правопорушення, якою, -

                               ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, працює

                               директором ПП «Ізюменко», мешкає: АДРЕСА_1

визнаний винним та підданий стягненню за ч.1 ст.130  КУпАП у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами строком на один рік, -

В СТАНОВИВ:

 Постановою Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області ОСОБА_2 визнаний винним у тому, що 17.04.2011 року, приблизно о 00 годині 30 хвилин, по вулиці Полтавська у м. Павлограді,  Дніпропетровської області, керував автомобілем «ВАЗ», державний номер НОМЕР_1, з явними ознаками алкогольного сп’яніння (запах алкоголю з порожнини рота). На вимогу працівника міліції пройти медичний огляд для встановлення стану алкогольного сп’яніння, в присутності двох свідків відмовився, чим порушив пункт 2.5 Правил дорожнього руху України.

           Не погодившись з постановою суду ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу в якій просить постанову судді скасувати та закрити щодо нього адміністративну справу, вказуючи на те, що в ту ніч був абсолютно тверезий, що було підтверджено у відповідному медичному закладі та жодних доказів, які б підтверджували наявність запаху спирту з порожнини рота, окрім безпідставних та надуманих припущень інспектора ДПС в матеріалах справи немає.

  ОСОБА_2 також подав клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження посилаючись на те, що він пропустив строк з поважних причин, так як помилково направив апеляційну скаргу на адресу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду, про те що він звернувся не до того суду йому стало відомо 28.12.2011 року, коли по пошті отримав копію ухвали апеляційного адміністративного суд, через що не своєчасно склав апеляційну скаргу, виклавши свої доводи.  

             У судове засідання ОСОБА_2 не з`явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про причину неявки суду не повідомив, клопотання про відкладення розгляду справи не надав, тому на підставі ч.6 ст.294 КУпАП апеляційний суд вважає за можливе розглядати справу у його відсутність.

   Суд апеляційної інстанції, вивчивши матеріали справи та перевіривши законність та обґрунтованість постанови судді в межах апеляційної скарги, дійшов висновку, що клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження підлягає задоволенню, а апеляційна скарга залишенню без задоволення,  виходячи з наступного.

            Як вбачається з матеріалів, справа була розглянута у присутності ОСОБА_2, копію постанови самостійно отримав 18.05.2011 року, на що вказує розписка, апеляційну скаргу складає та здає до канцелярії міськрайонного суду 25.05.2011 року у строк, передбачений ст.294 КУпАП, Але апеляційна скарга була складена на ім’я Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду куди і була направлена міськрайонним судом, яка була повернута до міськрайонного суду лише 12.12.2011 року (а.с.13-23).  За таких обставин вважаю, що строк на

апеляційне оскарження ОСОБА_2 пропущений з поважних причин та має бути поновлений.   

         Після дослідження матеріалів справи було встановлено, що ОСОБА_2 дійсно о 02 годині 30 хвилин 17.04.2011 самостійно пройшов медичний огляд в Дніпропетровському ОНД.  Відповідно до Протоколу № 250 медичного огляду для встановлення факту вживання психоактивної речовини та стану сп’яніння від 17.04.2011 (а.с.10)   ОСОБА_2 був визнаний тверезим,  але в п.10 Протоколу вказані відомості про останнє вживання алкоголю або інших психоактивних речовин, де відзначено, що 16.04.1011 року о 17-00 годині вживав пиво - 1 л, під чим ОСОБА_2 поставив власний підпис.  

           Відповідно до вимог п.2.9 Розділу 2 Інструкції МОЗ № 400/666 від 09.09.2009 «Про виявлення  у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції»,  з метою забезпечення достовірності результатів огляду водіїв транспортних засобів, які мають бути оглянуті в закладах охорони здоров’я, огляд проводиться не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення підстав для його проведення. Як вбачається, Протокол про адміністративне правопорушення ВС1 № 222524 було складено 17.04.2011 о 00 годині 30 хвилин (а.с.1), тобто ОСОБА_2 пройшов медичний огляд пізніше ніж протягом двох годин, як це передбачено Інструкцією, звідси доводи, викладені ОСОБА_2 в апеляційній скарзі,  являються неприйнятними.  

            Провина ОСОБА_2 у вчиненні правопорушення, а саме керування транспортним засобом з явними ознаками сп’яніння та відмова від проходження відповідно до встановленого порядку медичного огляду на стан сп’яніння підтверджується Протоколом про адміністративне правопорушення ВС1 № 222524 від 17.04.2011р., який підписаний правопорушником та свідками ОСОБА_3 та ОСОБА_4; поясненнями свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_3, які вказали, що в їх присутності ОСОБА_2 від медичного огляду по факту вживання алкоголю відмовився; рапортом працівника міліції та розпискою Політова А.Ю., який зобов’язується не передавати керування автомобілем  ОСОБА_2 та доставити даний автомобіль до місця стоянки та поясненнями ОСОБА_2 у суді першої інстанції, де від відзначив, що дійсно відмовився від проходження медичного огляду для встановлення стану сп’яніння  у зв’язку з тим, що працівники міліції не надали алкотестер (а.с.1-5, 13), дані докази були досліджені у суді 1 інстанції, які жодних сумнівів стосовно їх правдивості не викликають.  

 Також апеляційним судом було встановлено, що під час розгляду справи суддею не були порушені вимоги ст.ст. 279, 280 КУпАП, докази перевірені на їх допустимість, належність та достатність відповідно до ст. 252 КУпАП, а обставини вчиненого з’ясовані на підставі зібраних вірогідних доказів в їх сукупності, що узгоджуються між собою і не мають протиріч, в зв’язку з чим суд правильно кваліфікував вчинене особою за ч. 1 ст. 130 КУпАП,  а саме керування транспортним засобом з явними ознаками сп’яніння та відмова від проходження відповідно до встановленого порядку медичного огляду на стан сп’яніння.  

Жодних нових допустимих доказів, що давали б підстави для обґрунтованих сумнівів у вірогідності зібраних у справі доказів, апеляційному суду не надано.

Призначаючи стягнення, суддя врахував всі зазначені у ст.ст. 33,34,35 КУпАП обставини та наклав відповідно до  ст.ст. 30, 130 КУпАП стягнення, яке відповідає вимогам ст. 23 КУпАП і є справедливим, будучи достатнім і необхідним для виховання особи, запобігання новим проступкам.

          З урахуванням наведеного, встановлено, і це вбачається з матеріалів справи, що доводи апеляції свого підтвердження не знайшли, будучи повністю спростованими висновками, якими вмотивована постанова судді, що винесена законно і обґрунтовано, а тому перегляду (зміні чи скасуванню) не підлягає.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 7, 294 КУпАП,  –

П О С Т А Н О В И В:

         Поновити   ОСОБА_2 строк на апеляційне оскарження постанови судді Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області  від 18.05.2011 року.   

Апеляційну скаргу ОСОБА_2  - залишити без задоволення, а постанову Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 18 травня 2011 року про накладення стягнення за ч. 1 ст.130 КУпАП у вигляді  позбавлення права керування транспортними засобами строком на один рік –без змін.

       Постанова набирає законної сили негайно, остаточна і оскарженню не підлягає.

Суддя апеляційного суду

Дніпропетровської області                                                               Н.М.Деркач