Справа № 766/5230/25

н/п 2/766/8867/25

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

23 квітня 2025 року суддя Херсонського міського суду Херсонської області Булах Є.М., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) поданої представником за ордером ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_2 , місцезнаходження: АДРЕСА_2 ; адреса для листування: АДРЕСА_3 ) до ОСОБА_3 (РНОКПП: НОМЕР_3 , місце реєстрації: АДРЕСА_4 ; місце реєстрації зазначене позивачем як останнє відоме: АДРЕСА_5 ), ОСОБА_4 (РНОКПП: не встановлено, місце реєстрації: АДРЕСА_6 ) про визнання факту проживання чоловіка та жінки однією сім`єю без реєстрації шлюбу, зміна черговості спадкування, -

встановив:

06 квітня 2025 року представник позивача через систему «Електронний суд» звернувся до суду з позовом до відповідачів про визнання факту проживання чоловіка та жінки однією сім`єю без реєстрації шлюбу, зміна черговості спадкування, у якому просить:

- встановити факт проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , однією сім`єю без реєстрації шлюбу більше п`яти років, а саме з 01.08.2013 року до дня смерті ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ;

- визнати спільною сумісною власністю ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , транспортний засіб VOLKSVAGEN TOUAREG, чорного кольору, 2007 р.в., р.н. НОМЕР_4 ;

- надати ОСОБА_1 право на спадкування у першій черзі спадкоємців за законом;

- витребувати з відділу державної реєстрації актів цивільного стану у м. Херсоні Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) наступну інформацію:

- повний витяг з актового запису про смерть ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , складений за №89 від 04.03.2025 року Білозерським відділом державної реєстрації актів державного стану у Херсонському районі Херсонської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса);

- витяг з актових записів про народження дітей ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 : сина – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , дочка – ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5

- витребувати з відділу реєстрації місця проживання фізичних осіб Херсонської міської ради відомості щодо зареєстрованого місця проживання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_4 ;

- витребувати з Другої Херсонської державної нотаріальної контори належним чином завірену копію спадкової справи, відкритої після смерті ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Відповідно до Журналу реєстрації вхідної кореспонденції матеріали позовної заяви з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.04.2025 року передано судді Булах Є.М. 08.04.2025 року.

Згідно до ч. 6 ст. 187 ЦПК України якщо відповідачем у позовній заяві вказана фізична особа, яка не є суб`єктом підприємницької діяльності, суд не пізніше двох днів з дня надходження позовної заяви до суду звертається до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання(перебування) такої фізичної особи.

За інформацією отриманою судом 10.04.2025 року з Управління державної міграційної служби України в Херсонській області, яку відповідно до Журналу реєстрації вхідної кореспонденції передано судді 11.04.2025 року, ОСОБА_3 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_4 .

За інформацією отриманою судом 11.04.2025 року з Департаменту адміністративних послуг Херсонської міської ради, яку відповідно до Журналу реєстрації вхідної кореспонденції передано судді 14.04.2025 року, відомості стосовно місця проживання ОСОБА_4 відсутні.

За інформацією отриманою судом 11.04.2025 року з УДМС України в Херсонській області, яку відповідно до Журналу реєстрації вхідної кореспонденції передано судді 14.04.2025 року, ОСОБА_4 зареєстрованим або знятим з реєстрації місця проживання по Херсонській області не значиться.

За інформацією отриманою судом 18.04.2025 року з відділу центру надання адміністративних послуг Мукачівської міської ради, яку відповідно до Журналу реєстрації вхідної кореспонденції передано судді 23.04.2025 року, ОСОБА_4 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_6 .

Відповідно до ч. 1 ст. 187 ЦПК України якщо відповідачем вказана фізична особа, яка не має статусу підприємця, суд відкриває провадження не пізніше наступного дня з дня отримання судом у порядку, передбаченому частиною восьмою цієї статті, інформації про зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування) фізичної особи - відповідача.

Враховуючи, приписи ч. 15 ст. 28 ЦПК України та положень, щодо підсудності розгляду справ, що пов`язані із спадковими правовідносинами, дана заява підсудна Херсонському міському суду Херсонської області.

Відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, встановлено, що заява подана без додержання вимог ст. ст. 175, 177 ЦПК України, внаслідок чого підлягає залишенню без руху на підставі ч.1 ст. 185 ЦПК України, виходячи з наступного.

Статтею 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч. 1,2 статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданнями цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Статтею 175 ЦПК України визначені основні вимоги до позовної заяви, які мають бути дотримані особами, які звертаються до суду за захистом своїх прав та інтересів шляхом пред`явлення позову до суду.

Згідно ч. 3 ст. 175 ЦПК України, позовна заява, серед іншого, повинна містити: зміст позовних вимог: спосіб(способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб(способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів зміст позовних вимог щодо кожного з них; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги(якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів) (ч. 5 ст. 177 ЦПК України).

Відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява має містити зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів – зміст позовних вимог щодо кожного з них.

Зі змісту позовних вимог встановлюється, що позивач, окрім іншого, просить вирішити у судовому рішенні питання щодо зміни черговості спадкування за законом, однак право на пред`явлення такого позову мають лише спадкоємці за законом. Тому позивачу необхідно обґрунтувати одночасне звернення до суду з вимогою про зміну черговості у спадкуванні майна до вирішення питання про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу.

Крім того, зі змісту позовних вимог встановлюється, що позивач окрім іншого просить визнати спільною сумісною власністю ОСОБА_1  та ОСОБА_5  транспортний засіб, однак підстав та обставин за яких таке право має виникнути не зазначає. Також не надано інформації про осіб, які є користувачами(власниками) спірного автомобіля станом на час звернення до суду з позовом.

Обов`язок зазначення доказів покладено на позивача цивільно-процесуальним законодавством.

Відповідно до статті 1222 ЦК України спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.

Право на спадкування мають особи, визначені у заповіті, а у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у законі.

Статтями 1261-1265 ЦК передбачено п`ять черг спадкування за законом, які у визначеному законодавством порядку закликаються до спадкування почергово.

З огляду на зазначено позивачу необхідно надати суду відомості, щодо інших спадкоємців ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та кола осіб, які проживали та були зареєстровані за адресою його проживання на час смерті.

Крім того, відсутня інформація про те чи перебували позивачка та померлий ОСОБА_5 у шлюбі з іншими особами протягом одинадцяти років у період з 01.08.2013 до 28.02.2025 року.

Відповідно до роз`яснень наданих у п. 23 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30.05.2008 року №7, свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Позивач, за обставинами викладеними у позові зазначає, що проживала однією сім`єю зі спадкодавцем та вела спільне господарство з нам з 01.08.2013 року по день його смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 за адресою: АДРЕСА_7 , тобто до часу відкриття спадщини, однак до позову позивачем не долучено доказів відмови нотаріуса у видачі свідоцтва про право на спадщину у формі, яку вимагає Закон України «Про нотаріат» та Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України.

Також не підтверджені обставини викладені позивачем у позові про виселення із зазначеного будинку позивача з її дитиною відповідачем і ким саме із них.

Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити ціну позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці.

За змістом п. 2 ч.1 ст. 176 ЦПК України ціна позову визначається у позовах про визнання права власності на майно або його витребування вартістю майна. Виходячи зі змісту права власності, критерієм якого у тому числі є і визнання майна спільною сумісною власністю, що у свою чергу є предметом заявлених позовних вимог, позивачем не зазначено ціну позову.

Суддя зауважує, що визначення ціни позову майнового характеру є обов`язковою вимогою до позовної заяви, і процесуальний закон не передбачає підстав звільнення позивача від його виконання. Така вимога корелює з приписами ЗУ «Про судовий збір», відповідно до яких сума судового збору, яка підлягає сплаті у позовах майнового характеру визначається виходячи саме із ціни позову.

Механізм проведення оцінки нерухомого та рухомого майна для цілей обчислення судового збору та інших обов`язкових платежів визначений постановою Кабінету Міністрів України «Про проведення оцінки для цілей оподаткування та нарахування і сплати інших обов`язкових платежів, які справляються відповідно до законодавства» від 21 серпня 2014 року №358.

Документом, який підтверджує вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб`єктом оціночної діяльності суб`єктом господарювання відповідно до договору є звіт про оцінку майна (стаття 12 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні»). Звіт підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється печаткою та підписом керівника суб`єкта оціночної діяльності.

Згідно зазначеної вище Постанови Кабінету Міністрів України №358 від 21 серпня 2014 року строк дії звіту про оцінку майна становить не більше шести місяців з дати оцінки.

Позивачем не зазначено ціну позову та долучені до матеріалів позовної заяви документи не містять інформації про вартістю рухомого майна станом на дату звернення до суду з позовними вимогами.

Для визначення ціни позову позивачу слід долучити до позовної заяви оцінку вартості майна станом на час звернення до суду, чи інший доказ про його вартість та визначити дійсну ціну позову у відповідності до ч. 2 ст. 176 ЦПК України.

Відповідно до ч. 4 ст.177ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Згідно ч. 1 ст. 3 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

Згідно ч.3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір», за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Відповідно до п. 12 постанови пленуму ВССУ з розгляду цивільних і кримінальних справ №10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» від 17.10.2014 року, у випадках об`єднання в одній заяві вимог як майнового, так і немайнового характеру судовий збір згідно з частиною третьою статті 6 Закону № 3674-VI підлягає сплаті як за ставками, встановленими для позовів майнового характеру, так і за ставками, встановленими для позовних заяв зі спорів немайнового характеру, наприклад, зняття арешту з майна та визнання права власності на це майно. При цьому судовий збір може бути сплачений окремо за кожною вимогою або загальною сумою за всіма позовними вимогами.

З прохальної частини позовної заяви слідує, що позивачем заявлено дві вимоги немайнового характеру та одну вимогу майнового характеру, за дві вимоги немайнового характеру сплачено судовий збір у розмірі 1 937,92 грн. з урахуванням коефіцієнту 0,8 за звернення до суду із позовом у електронній формі. За позовну вимогу майнового характеру, судовий збір не сплачено.

Частиною першою ст. 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до абз. 2 пп. 2 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання позовної заяви майнового характеру фізичною особою справляється судовий збір у розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Прожитковий мінімум для працездатних осіб визначений ст. 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2025 рік» та станом на 1 січня 2025 року становить 3028, 00 грн. Отже, за одну вимогу майнового характеру, сума судового збору становить не менше 1211,20, 00 грн. (3028, 00 х 0.4) та не більше 15 140, 00 грн. (3028 х 5).

У випадку ненадання документу, що встановлює дійсну вартість майна, враховуючи приписи ч. 2 ст. 176 ЦПК України, суд попередньо визначає суму судового збору, який підлягає оплаті при поданні позову за вимогу майнового характеру у розмірі 15 140, 00 грн.

Крім того, у відповідності до ч. 1 ст. 177 ЦПК України у разі подання до суду позовної заяви та документів, що додаються до неї в електронній формі, позивач зобов`язаний додати до позовної заяви доказ надсилання листом з описом вкладення іншим учасникам справи копій поданих до суду документів.

Однак, звертаючись до суду через підсистему «Електронний суд», представником позивача не надано доказів на підтвердження виконання приписів ч. 1 ст. 177 ЦПК України.

Докази, що поєднані до матеріалів позовної заяви про надіслання відповідачам копій позовної заяви з додатками не відповідають приписам ч. 1 ст. 177 ЦПК України, оскільки містять інформацію про направлення таких документів за іншою адресою, ніж та за якою зареєстровані та проживають відповідачі.

Таким чином, позивачу для усунення недоліків позовної заяви необхідно надати доказ надсилання листом з описом вкладення іншим учасникам справи копій поданих до суду документів.

Відповідно до статті 185 ЦПК України, суддя встановивши, що позовну заяву подано без дотримання вимог викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

При цьому суддя зауважує, що залишення позовної заяви без руху не є обмеженням права позивача на доступ до правосуддя.

Так, згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, сформульованою, зокрема, в рішеннях від 20 травня 2010 року у справі «Пелевін проти України» (пункт 27), від 30 травня 2013 року у справі «Наталія Михайленко проти України» (пункт 31), в яких зазначено, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою; регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.

Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини, викладену, зокрема, у пункті 55 справи «Креуз проти Польщі», про те, що обмеження, накладене на доступ до суду, буде несумісним із пунктом першим статті 6 Конвенції, якщо воно не переслідує законної мети або коли не існує розумної пропорційності між застосованими засобами та законністю цілі, якої прагнуть досягти («Kreuz v. Poland» № 28249/95).

Отже, встановлюючи конкретні вимоги до змісту та форми позовної заяви, а також до документів, які мають бути до неї додані, ЦПК України при цьому покладає обов`язок на суд перевірити виконання позивачем цих вимог та прийнятності позовної заяви на стадії вирішення питання про відкриття провадження по справі.

Враховуючи викладене, позивачу/представнику необхідно усунути вказані недоліки, та надати суду документи та докази, що усувають недоліки заяви.

На підставі ст. 185 ч.1 ЦПК України заява підлягає залишенню без руху з наданням заявнику строку для усунення вищевказаних недоліків з роз`ясненням того, що в разі їх не усунення у встановлений судом термін заява буде визнана неподаною та повернута заявнику.

Керуючись ст. 175, 185, 260-263, 353 ЦПК України, суддя –

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) поданої представником за ордером ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_2 , місцезнаходження: АДРЕСА_2 ; адреса для листування: АДРЕСА_3 ) до ОСОБА_3 (РНОКПП: НОМЕР_3 , місце реєстрації: АДРЕСА_4 ; місце реєстрації зазначене позивачем як останнє відоме: АДРЕСА_5 ), ОСОБА_4 (РНОКПП: не встановлено, місце реєстрації: АДРЕСА_6 ) про визнання факту проживання чоловіка та жінки однією сім`єю без реєстрації шлюбу, зміна черговості спадкування – залишити без руху.

Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху направити позивачу/ представнику.

Надати позивачу/ представнику строк для усунення недоліків п`ять днів з дня отримання ухвали про залишення заяви без руху.

Роз`яснити, що у разі невиконання вимог цієї ухвали у встановлений строк, заява вважатиметься не поданою та буде повернута.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя                                                                                 Є.М. Булах