Справа №295/4486/25

Категорія  38

2/295/2227/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.06.2025 року м. Житомир

Суддя Богунського районного суду м. Житомира Лєдньов Д.М. розглянув в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором кредиту,-

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» звернулось до суду з позовною заявою про стягнення з відповідача ОСОБА_1 заборгованості за договором кредиту, що укладений 04.03.2024 року між ТОВ «Лінеура Україна» та відповідачем в електронній формі.

Згідно договору позичальнику ОСОБА_1 надано грошові кошти в сумі 4 000,00 грн. на умовах строковості, зворотності, платності. Термін користування кредитом становить 360 днів, періодичність сплати платежів – кожні 30 днів.

Позивач вказує на технічні деталі, що супроводжують укладення договору в електронному вигляді, алгоритми яких, зокрема, відтворено у розділів «Особливості укладення кредитних договорів зі споживачами в електронній формі через ІТС товариства» та зауважує на переказі коштів у вищевказаній сумі за реквізитами електронного платіжного засобу (платіжної картки) НОМЕР_1 , яку відповідачем вказано при заповненні особистих даних.

Сторона акцентує, що зарахування кредитних коштів на платіжну картку відповідача відбулось через платіжну систему на підставі укладеного між ТОВ «Лінеура Україна» та ТОВ «Пейтек Україна» договору. За інформацією ТОВ «Пейтек Україна» грошові кошти в сумі 4 000,00 грн. успішно перераховано на платіжну картку.

У позові вказано, що сторонами договору кредиту погоджено сплату стандартної відсоткової ставки за користування коштами на рівні 2,5 % за кожен день використання та знижену ставку, що становить 0,01 % в день та застосовується на умовах: якщо клієнт до встановленого строку, зазначеного в п. 1.4.2 договору або протягом трьох календарних днів, що слідують за вказаною датою, сплатить кошти в сумі, не менше суми першого платежу, визначеного в графіку платежів, або здійснить часткове дострокове повернення кредиту; клієнт як учасник програми лояльності отримає від товариства індивідуальну знижку на стандартну процентну ставку, у зв`язку з чим розмір процентів, що повинен сплатити клієнт за стандартною процентною ставкою до вказаної дати буде перераховано за зниженою процентною ставкою.

Первісним кредитором – ТОВ «Лінеура Україна», у період з 04.03.2024 року по 25.10.2024 року включно нараховано проценти за користування грошовими коштами на суму 23 600,00 грн.

Позивач додає, що 25.10.2024 року між ТОВ «Лінеура Україна» і ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» укладено договір факторингу, на підставі якого ТОВ «Лінеура Україна» як первісний кредитор передав ТОВ ФК «Фінтраст Україна» права вимоги до відповідача. Рішенням єдиного учасника ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» від 25.11.2024 року змінено найменування з ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» на нове – ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал».

Посилаючись на положення ст.ст. 512, 514 ЦК України, які визначають підстави переходу права вимоги від первісного кредитора до нового, а також обсяг таких прав, позивач зауважує на переході до ТОВ ФК «Фінтраст Україна» (ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал») права грошової вимоги за договором кредиту із загальною сумою заборгованості в розмірі 29 600,00 грн., з яких: заборгованість за тілом кредиту - 4000,00 грн., заборгованість за відсотками - 23 600,00 грн., штрафні санкції – 2000,00 грн., та самостійному виконанні нарахувань відсотків як новим кредитором згідно договору факторингу в межах строку кредитування, тобто у період з 26.10.2024 року по 26.02.2025 року (124 календарних дні), на суму 12 400,00 грн.

Оскільки позичальник продовжує ухилятись від виконання зобов`язання з повернення суми кредиту та нарахованих відсотків, позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за договором кредиту в сумі 40 000,00 грн., з яких: 4 000,00 грн. - заборгованість за тілом кредиту, 23 600,00 грн. – заборгованість за відсотками, нарахованими первісним кредитором, 12 400,00 грн. – заборгованість за відсотками, нарахованими позивачем, відшкодувати судові витрати зі сплати судового збору в сумі 2422,00 грн., витрат на професійну правничу допомогу в сумі 10 000,00 грн.

Ухвалою суду від 18.04.2025 року по справі відкрите спрощене позовне провадження без повідомлення сторін.

Вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 04.03.2024 року між ТОВ «Лінеура Україна» та відповідачем укладено договір кредиту, за умовами якого ТОВ «Лінеура Україна» як кредитодавець надав, а ОСОБА_1 – позичальник, отримала грошові кошти в розмірі 4000,00 грн. шляхом переведення коштів на картковий рахунок.

Умовами договору (п.1.3) сторони визначили, що строк користування кредитом складає 360 днів, періодичність сплати процентів – кожні 30 днів.

Сторони погодили застосування стандартної процентної ставки на рівні 2,5 за кожен день використання та зниженої ставки, що становить 0,01 % в день та застосовується в разі, якщо споживачем виконані умови для отримання знижки, зокрема, до вказаного строку включно або протягом трьох календарних днів, що слідують за вказаною датою, сплачено кошти в сумі, не менше суми першого платежу, визначеного в графіку платежів, або здійснено часткове дострокове повернення кредиту.

Між ТОВ «Лінеура Україна» та ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» 24.10.2024 року укладено договір факторингу, згідно якого клієнт (ТОВ «Лінеура Україна») зобов`язався відступити фактору (ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Україна») права грошової вимоги, строк виконання зобов`язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб – боржників, включаючи суму основного зобов`язання, плату за кредитом, пеню за порушення грошових зобов`язань. Перелік боржників, підстави виникнення права вимоги, сума грошових вимог та інші дані зазначено в реєстрі боржників, який формується згідно додатку № 1.

Сторонами сформовано реєстр з відтворенням відомостей про боржника ОСОБА_1 з даними про суму заборгованості за кредитом – 4 000,00 грн., суму заборгованості за відсотками – 23 600,00 грн., заборгованості за пенею - 2000,00 грн.

За нормою статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (стаття 628 ЦК України).

Відповідно до статті 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Загальні правила щодо форми договору визначено  статтею 639 ЦК України, згідно з якою: договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.

У статті 3 Закон Закону України «Про електронну комерцію» № 675-VIII визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

За приписами статті 11 Закону № 675-VIII електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.

Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону.

Стаття 12 ЗУ «Про електронну комерцію» визначає, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: - електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; - електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; - аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору - пункт 5 частини 1 статті 3 Закону № 675-VIII.

Обставини укладення договору та погодження його умов підтверджуються дослідженими судом копією договору від 04.03.2024 року з даними про застосування одноразового ідентифікатора, довідкою ТОВ «Пейтек Україна» про перерахування коштів в сумі 4 000,00 грн. на платіжну картку НОМЕР_1 , інформацією АТ «ПриватБанк» про зарахування коштів на рахунок з обслуговування картки з останніми цифрами «4036».

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит і сплатити проценти.

За положеннями ч.1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно зі ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

У відповідності до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог вказаного Кодексу.

Стаття 610 ЦК України передбачає, що порушенням зобов`язання є невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

За змістом ч.1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 514 ЦК України).

Суд погоджується з сумою заборгованості, заявленої позивачем, визнає її математично коректною відносно обумовлених сторонами договору суми кредиту, терміну користування коштами.

Відповідно до ч.3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У відповідності до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідачем не надано доказів на спростування доводів позивача, інші розрахунки не подавались.

Отже, оскільки позичальник порушив взяті на себе зобов`язання з повернення отриманої суми кредиту, при цьому, право грошової вимоги, включаючи нараховані відсотки, правомірно набуто позивачем у справі, вимога про стягнення суми заборгованості є обґрунтованими.

На підставі ст. 141 ЦПК України підлягають до стягнення з відповідача витрати з оплати судового збору.

Згідно з частиною другою статті 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд, відповідно до частини третьої статті 141 ЦПК України, враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Відповідно до частин третьої, четвертої статті 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Заявляючи вимоги про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу позивач надав договір про надання правової допомоги від 10.12.2024 року, акт прийому-передачі виконаних робіт з наведенням відомостей про вид наданої правничої послуги, її тривалість та вартість.

Надаючи оцінку наведеним доказам, суд звертає увагу, що зазначена на виконання правничих послуг вартість робіт є завищеною з огляду на складність справи, виявляє непропорційність з врахуванням необхідного часу для захисту прав особи.

З огляду на викладене, суд, керуючись принципом доцільності та справедливості, вважає необхідним стягнути з відповідача на відшкодування витрат на професійну правничу допомогу грошову суму в розмірі 6000,00 грн.

Керуючись ст.ст. 137, 141, 258-279 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Фінтраст Капітал», код ЄДРПОУ 44559822, адреса: 03150, м. Київ, вул. Загородня, 15, офіс 118/2, заборгованість за договором кредиту від 04.03.2024 року в сумі 40 000,00 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Фінтраст Капітал» судовий збір у розмірі 2422,40 грн., витрати на професійну правничу допомогу в сумі 6000,00 грн.

Рішення може бути оскаржене до Житомирського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя: Д.М.Лєдньов