Справа № 944/3488/24

Провадження №3/944/16/25

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16.06.2025  рокум.Яворів

Суддя Яворівського районного суду Львівської області Матвіїв І.М., розглянувши адміністративні матеріали, які надійшли з Управління ПП у Львівській області, про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

за ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

в с т а н о в и в:

19 червня 2024 року о 00 год 30 хв, ОСОБА_1 в с.Середкевичі по вул.Центральна Яворівського району Львівської області керував автомобілем марки «SEAT Alhambra», номерний знак НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, почервоніння очей, від проходження медичного огляду на стан сп`яніння відмовився у встановленому законом порядку, чим порушив вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху, тобто вчинив адміністративне правопорушення передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.

01.11.2024 захисник особи, яка притягається до адміністративної відповідальності – адвокат Васів Ю.М., надіслав до суду клопотання, відповідно до якого вину  ОСОБА_1  заперечив, зазначив, що в матеріалах адміністративної справи відсутні будь-які докази того, що ОСОБА_1  керував з ознаками алкогольного сп`яніння автомобілем марки «SEAT Alhambra». Так, згідно наданих суду записів, не зафіксовано моменту керування автомобілем ОСОБА_1 , і останній заперечив факт керування транспортним засобом у стані алкогольного сп?яніння тому відмовився проходити огляд на стан сп`янінння. Просить суд адміністративну справу про вчинення правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП щодо ОСОБА_1 закрити за відсутністю складу правопорушення.

В подальшому, неодноразово адвокати особи, що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 та Брунець Н.М. надсилали до суду заяви, в яких просили розгляд справи відкласти.

Згідно п.1 ст.6 Конвенції, право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов`язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п. 35 рішення ЄСПЛ у справі «Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії» (Alimentaria Sanders S.A.v.Spain) від 07.07.1989).

Враховуючи практику викладену в рішеннях ЄСПЛ та вимоги ст.268 КУпАП, вважаю необхідним провести розгляд справи за відсутності особи, що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та його адвокатів Васів Ю.М. та Брунець Н.М.

Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

З метою запобігання безладному руху справи з врахуванням особливостей судового процесу, та зважуючи на те що сторони нових доказів ніж ті, що подано до суду, не зможуть подати і такі слід вважати достатніми для вирішення справи, то зазначене на переконання суду щодо розгляду справи за відсутності правопорушника не вплине на своєчасний розгляд справи та не призведе до порушення процесуальних прав сторін.

Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, приходжу до висновку, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1 ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно зі ст.245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Відповідно до ст.280 КУпАП під час розгляду справи про адміністративне правопорушення суддя повинен з`ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності.

Згідно з ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь - які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, тощо.

Відповідно до ст.252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Факт вчинення ОСОБА_1 правопорушення стверджується наступними доказами:

- протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД №665299 від 19.06.2024; відеозаписами на CD-диску, з якого вбачається, що водій  ОСОБА_1  керував транспортним засобом марки «SEAT Alhambra», на вимогу працівників поліції про зупинку, завчасно подану за допомогою проблискових маячків червоного та синього кольорів, не зупинився, зїхав у кювет, та в подальшому відмовлявся неодноразово категорично і ствердно від проходження медичного огляду у встановленому законом порядку для визначення стану сп`яніння; актом огляду на стан алкогольного сп`яніння;  направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 19.06.2024; а також іншими доказами, які наявні в матеріалах справи.

Вивчивши матеріали справи, суд встановив наступне.

Щодо правого регулювання порядку проходження огляну на стан сп`яніння та застосування правових норм до обставин цієї справи.

Диспозицiєю ч.1 cт.130 КУпAП передбачено відповідальність за: 1) кeрування трaнспортними зaсобами особами в cтані aлкогольного, нaркотичного чи іншого сп`янiння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції; 2) передачу кeрування трaнспортним засoбом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лiкарських препаратів; 3) вiдмову oсоби, яка кeрує тpанспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан aлкогольного, нaркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лiкарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Згідно з пунктом 2.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року №1306, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Отже, законодавством не тільки не передбачено права водія відмовитися від проходження огляду на стан сп`яніння, а й встановлено обов`язок водія пройти такий огляд на вимогу працівника поліції.

Порядок проведення огляду на стан сп`яніння регулюється ст.266 КУпАП.

Відповідно до ч.4 ст.266 КУпАП огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров`я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення.

         Процедура огляду встановлюється такими підзаконними нормативними актами, які прийняті на виконання ст.266 КУпАП і деталізують норми цієї статті: Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17.12.2008 № 1103 (надалі Порядок №1103); Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою спільним Наказом Міністерства внутрішніх справ України і Міністерства охорони здоров`я України від 09.11.2015 № 1452/735 (надалі Інструкція № 1452/735).

Ці нормативно-правові акти передбачають два види огляду: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу і лікарем закладу охорони здоров`я.

Відповідно до п.12 розділу II Інструкції «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» чітко передбачено, що у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані алкогольного сп`яніння, згідно з ознаками, визначеними в пункті 3 розділу І цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров`я.

Згідно із фабулою ч.1 ст.130 КУпАП відповідальність за вказаною нормою наступає, серед іншого, за відмову від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп`яніння, оскільки п.2.5. Правил дорожнього руху зобов`язує водія на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану наркотичного сп`яніння.

Таким чином, з матеріалів справи вбачається, що поліцейськими було дотримано норми вказаної Інструкції, у нього були наявні підстави вважати, що ОСОБА_1 , як водій транспортного засобу, перебуває з ознаками алкогольного сп`яніння, у зв`язку з чим останньому було запропоновано пройти огляд на стан сп`яніння у встановлений законом порядку у закладі охорони здоров`я, однак останній відмовився.

Перевіркою матеріалів також не встановлено порушень при складанні протоколу про адміністративне правопорушення, оскільки дії особи, уповноваженої на складання адміністративного протоколу, відповідають вимогам статті 266 КУпАП і Згідно з пунктом 12 розділу ІІ Інструкції №1452/735 у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров`я.

За таких обставин, суд вважає, що дії ОСОБА_1 охоплюються складом правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, як відмова від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Зібрані у справі докази в їх сукупності відповідають критерію належності, допустимості та достатності для прийняття рішення про наявність у діях  ОСОБА_1 , складу правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП. Вказані докази, є логічними, послідовними, та такими, що взаємоузгоджуються між собою, а тому в суду відсутні підстави сумніватися в їх достовірності та допустимості.

Таким чином, з матеріалів справи вбачається, що поліцейськими було дотримано норми вказаної Інструкції, у нього були наявні підстави вважати, що ОСОБА_1 , як водій транспортного засобу, перебуває з ознаками алкогольного сп`яніння, у зв`язку з чим останньому було запропоновано пройти огляд на стан сп`яніння у встановлений законом порядку, однак останній відмовився.

Пояснення, надані адвокатом особи, що притягається до адміністративної відповідальності, про те що ОСОБА_1 не керував транспортним засобом, суд оцінює критично, оскільки їх пояснення за наведених обставини не підтверджуються жодними доказами, повністю спростовуються представленим суду відеоматеріалами та встановленими обставинами, та розцінює як спосіб захисту з метою уникнення адміністративної відповідальності.

При вирішенні даної справи суд враховує характер вчиненого адміністративного правопорушення, особу порушника та ступінь його вини.

На підставі вищевикладеного, з урахуванням особи та ступеню вини ОСОБА_1 , характеру та суспільної небезпеки вчинених ним правопорушень, суд вважає, що ОСОБА_1 з урахуванням безальтернативності покарання слід призначити стягнення у вигляді штрафу з позбавлення права керування транспортними засобами, в межах санкції ч.1 ст.130 КУпАП, що є достатньою мірою відповідальності з метою його виховання, а також запобігання вчиненню нових правопорушень.

Згідно з п.5 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення судовий збір встановлюється у 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто 605,60 гривень.

Керуючись ст. 221, 283, 284 КУпАП, п.5 ч.2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», суддя,

п о с т а н о в и в:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.

Застосувати до ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян в сумі 17000 грн (сімнадцять тисяч гривень) з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Стягнути з ОСОБА_1 в користь держави судовий збір в розмірі 605 (шістсот п`ять ) гривень 60 копійок.

На постанову може бути подана апеляційна скарга до Львівського апеляційного суду через Яворівський районний суд Львівської області протягом десяти днів з дня її винесення.

Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, за винятком постанов про застосування стягнення, передбаченого статтею 32 або 32-1 цього Кодексу.

Штраф повинен бути сплачений порушником не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги або подання без задоволення.

У разі несплати правопорушником штрафу у цей строк, постанова про накладення штрафу надсилається до виконання органу державної виконавчої служби в порядку, встановленому законом.

Строк виконання постанови протягом трьох місяців з наступного дня після набрання постановою законної сили.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, визначений постановою КМ України.

Суддя         І.М.Матвіїв