Справа № 22-ц-2690/3523/12
Головуючий у 1 інстанції: Новак Р.В.
Доповідач: Махлай Л.Д.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
07 лютого 2012 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва
в складі: головуючого судді: Махлай Л.Д.
суддів: Прокопчук Н.О.,Росік Т.В..
при секретарі: Дем`яненко В.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1, поданою її представником ОСОБА_2, на рішення Печерського районного суду м. Києва від 12 грудня 2011 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Держави Україна в особі Державного казначейства України, третя особа: Управління пенсійного фонду України у м. Білій Церкві Київської області про відшкодування матеріальної шкоди завданої фізичній особі законодавчим актом, що визнано неконституційним,-
В С Т А Н О В И Л А :
у листопаді 2011 року позивач звернулася до суду з позовом до Держави Україна в особі Державного казначейства України, у якому просила стягнути з відповідача 26 294,15 грн. в рахунок відшкодування шкоди. В обґрунтування позову зазначила, що є постраждалою внаслідок Чорнобильської катастрофи 4 категорії. У зв`язку із внесенням змін до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», які надалі Конституційним Судом України були визнані неконституційними вона має право на отримання додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю в розмірі 15 % мінімальної пенсії за віком, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком та на щомісячне підвищення пенсії за проживання в районі посиленого радіоекологічного контролю в розмірі однієї мінімальної заробітної плати.
Рішенням Печерського районного суду м. Києва від 12 грудня 2011 року в задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись з рішенням суду представник позивача подала апеляційну скаргу, у якій просить скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог. Посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування обставини справи. А саме, суд не застосував до спірних правовідносин аналогію закону. Крім того, суд дійшов хибного висновку щодо недоведеності факту вчинення шкоди та наявності вини відповідача у вчиненні такої шкоди.
У судове засідання сторони не з`явилися, причини неявки не повідомили, про день та час розгляду повідомлені у встановленому законом порядку у зв`язку з чим колегія суддів відповідно до ч. 2 ст. 305 ЦПК України вважає за можливе розглянути справу у відсутності сторін.
Вислухавши доповідь судді, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 є пенсіонером, постраждалою внаслідок Чорнобильської катастрофи 4 категорії і перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного Фонду України в м. Біла Церква Київської області та отримує пенсію у відповідності до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали в наслідок Чорнобильської катастрофи».
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції правильно виходив з того що законодавчо не врегульовано порядок відшкодування державою шкоди, завданої актами і діями, які в подальшому були визнані неконституційними і що позивачем не доведено факту спричинення матеріальної шкоди відповідачем законами, положення яких в подальшому були визнані неконституційними.
Зазначений висновок суду ґрунтується на вимогах закону, досліджених у судовому засіданні доказах, яким надана належна правова оцінка і є правильним.
Так, підпунктами 12, 15 п. 28 розділу П Закону України “Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” визначений розмір державної пенсії та додаткової пенсії, які передбачені ст. 49 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, в залежності від категорії інвалідів, щодо яких встановлено зв’язок з Чорнобильською катастрофою, у відсотках до прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22.05.2008 року визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) положення пп.12,15 п.28 розділу П Закону України “Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України”.
Відповідальність держави за зобов’язаннями визначено главою 11 ЦК України та ст.ст. 1173-1175 ЦК України, якими встановлено, що відшкодування шкоди, завданої фізичній або юридичній особі, незаконними рішеннями, діями або бездіяльністю органу державної влади, посадових чи службовим осіб цих органів, та шкоди, завданої у результаті прийняття органом державної влади нормативно-правового акта, що був визнаний неконституційним і скасований здійснюється державою.
Відповідальність держави встановлено також й деякими іншими законами, однак при цьому закон, яким було би визначено порядок відшкодування державою шкоди, завданої актами і діями, що в подальшому визнані неконституційними на даний час не прийнятий.
Оскільки законодавець пов’язує можливість відшкодування шкоди за обставин, на які посилається позивач з існуванням нормативного документу, який би встановлював умови та порядок відшкодування матеріальної шкоди, то до прийняття такого нормативного акту підстав для задоволення заявлених представником позивача вимог немає.
Доводи апеляційної скарги про необхідність застосування в даному випадку аналогії закону є безпідставними.
Інші доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують та на їх правильність не впливають, а тому не можуть бути прийняті до уваги.
Норми матеріального права відповідно до спірних правовідносин застосовані правильно, рішення суду ухвалено з дотриманням процесуального закону, а тому підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду відсутні.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313-315, 317 ЦПК України, колегія суддів,
У Х В А Л И Л А :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Печерського районного суду м. Києва від 12 грудня 2011 року залишити без зміни.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом 20 днів шляхом подання до цього суду касаційної скарги.
Головуючий
Судді