АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА
==========================================================
справа № 22-2690/852/2012 Головуючий у 1 інстанції: Кириленко Т.В.
Доповідач: Поліщук Н.В.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 лютого 2012 року Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва в складі :
Головуючого судді: Поліщук Н.В.
Суддів : Стрижеуса А.М., Шкоріної О.І.
при секретарях : Вінокуровій І.О., Василевському Я.П.
за участю представника позивача ОСОБА_1
представника відповідача ОСОБА_2
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний банк « Київ», в особі представника за довіреністю ОСОБА_3, на рішення Святошинського районного суду м.Києва від 12 вересня 2011 року у справі за позовом ОСОБА_4 до Товариства з обмеженою відповідальністю Екобуд», Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний банк «Київ», третя особа приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_5 про визнання частини інвестиційного договору недійсним ,-
ВСТАНОВИЛА:
В березні 2011 року позивач ОСОБА_4 звернувся з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Екобуд», Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний банк « Київ», третя особа приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_5 про визнання частини інвестиційного договору недійсним.
В обґрунтування своїх вимог зазначив, що на момент укладення спірного договору іпотеки майнові права на квартиру АДРЕСА_1, що стали предметом іпотеки, не могли бути передані ТОВ «Екобуд» в іпотеку, оскільки не були передбачені Законом України «Про іпотеку» як майно, що може бути предметом іпотеки. Лише в 2008 році були внесені зміни до Закону України «Про іпотеку», якими до кола майна, що може бути предметом іпотеки, включено об'єкти незавершеного будівництва та майнові права на такі об'єкти.
Окрім того, вказує, що ТОВ «Екобуд» передало в іпотеку ПАТ АБ «Київ» майнові права на спірну квартиру без достатніх правових підстав, адже на час укладення договору іпотеки заставодавець ТОВ «Екобуд» не мав майнових прав на дану нерухомість.
Просив визнати недійсним з моменту укладення договір іпотеки від 18.09.2007 року за №371 д між ТОВ «Екобуд» та ПАТ АКБ «Київ» в частині передачі в іпотеку майнових прав на квартиру АДРЕСА_1.
Рішенням Святошинського районного суду м.Києва від 12 вересня 2011 року позов ОСОБА_4 до Товариства з обмеженою відповідальністю Екобуд», Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний банк « Київ», третя особа приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_5 про визнання частини інвестиційного договору недійсним задоволено.
Визнано недійсним іпотечний договір № 371-д від 18.09.2007 року, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_5 в частині передачі в іпотеку ПАТ АКБ «Київ» квартири № 1 загальною площею 114,45кв.м. по АДРЕСА_1, знято заборону відчуження нерухомого майна з майнових прав на квартиру АДРЕСА_1, вилучено запис з Єдиного державного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, а саме заборону на відчуження майнових прав на квартиру АДРЕСА_1 в м. Києві та виключено з Державного реєстру іпотек інформацію про обтяження іпотекою майнових прав на квартиру АДРЕСА_1, яка внесена у зв'язку з посвідченням приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_5 договору іпотеки від 18.09.2007 року.
Не погоджуючись з рішенням суду, ПАТ АКБ «Київ», в особі представника за довіреністю ОСОБА_3, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду та ухвалити нове про відмову в задоволенні позову, посилаючись на те, що рішення є незаконним та необґрунтованим, не повно встановлені та не доведені обставини, що мають значення для справи та порушені норми матеріального та процесуального права.
Зокрема вказує, що договір іпотеки, що був укладений між сторонами, укладався для забезпечення виконання зобов’язання, яке виникло на підставі кредитного договору і є основним зобов’язанням.
Апелянт зазначає, що на момент укладення Договору іпотеки між Відповідачами діяв Закон України "Про іпотечне кредитування, операції з консолідованим іпотечним боргом та іпотечні сертифікати", який передбачав, що іпотека виникає щодо нерухомого майна, об'єктів незавершеного будівництва та майнових прав на нерухомість, будівництво якої не завершено (ст. 5 Закону "Про іпотечне кредитування, операції з консолідованим іпотечним боргом та іпотечні сертифікати").
Посилається також на умови п. 7.1. Договору будівельного підряду № 69-Б/1 від 21 липня 2005 року, яким передбачено, що власником об’єкта будівництва до здачі Замовнику є Підрядник.
Вважає, що майнове право Позивача по відношенню до Товариства з обмеженою відповідальністю "Екобуд" полягає у праві вимоги виконання зобов'язання за Договором підряду, що є відмінним від предмету Договору іпотеки.
Вважає, що відповідачі, при укладенні Іпотечного договору, діяли в межах та у спосіб визначені актами цивільного законодавства, без порушень прав третіх осіб, а саме Позивача.
В судовому засіданні представник апелянта ПАТ «АКБ «Київ» повністю підтримав доводи апеляційної скарги та просив їх задовольнити.
Представник позивача заперечував проти задоволення апеляційної скарги.
У судове засідання позивач та третя особа не з'явились, будучи повідомленими про місце і час розгляду справи (про що свідчать зворотні судові повідомлення), а тому судова колегія дійшла висновку про можливість слухання справи у їх відсутність згідно ст. 305 ЦПК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 303 ЦПК України, під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Заслухавши доповідь судді, пояснення осіб, що з’явились в судове засідання, розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість ухваленого по справі рішення, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як убачається з матеріалів справи та установлено судом, 21.07.2005 року між ТОВ «Екобуд» та ОСОБА_4 укладений договір будівельного підряду № 69-Б/1, за умовами якого ТОВ «Екобуд» зобов'язується за завданням ОСОБА_4, з використанням своїх матеріалів та устаткування здійснити: затвердження всієї необхідної документації, будівництво та облаштування квартири № 1 загальною площею 114, 45 кв.м. на третьому поверсі будинку АДРЕСА_1 в м. Києві, а ОСОБА_4 зобов'язується прийняти та оплатити такі роботи. Запланована дата передачі об'єкту в експлуатацію 4-ий квартал 2007 року.
18.09.2007 року між АКБ «Київ» та ТОВ «Екобуд» укладений іпотечний договір майнових прав, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_5, за умовами якого на забезпечення виконання ТОВ «Екобуд» зобов'язань за кредитним договором від 12.09.2007 року ТОВ «Екобуд» передає в іпотеку банку належні йому майнові права на отримання у власність нерухомості, у тому числі квартири АДРЕСА_1 Після завершення будівництва та отримання правовстановлюючих документів предметом іпотеки будуть квартири, майнові права на які за цим договором є предметом іпотеки.
Відповідно до даних витягів з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна та Державного реєстру іпотек, приватним нотаріусом ОСОБА_5 26.03.2008 року зареєстровано обтяження, у тому числі на квартиру та майнові права на квартиру АДРЕСА_1 на підставі іпотечного договору № 371-д від 18.09.2007 року.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що спірний договір іпотеки в частині передачі в іпотеку майнових прав на квартиру АДРЕСА_1, укладений ТОВ «Екобуд» за відсутності майнових прав на дане майно та без згоди ОСОБА_4, що суперечить ч. 2 ст. 583 ЦК України, окрім того, майнові права на об’єкт незавершеного будівництва на момент укладення спірного іпотечного договору не могли бути предметом іпотеки.
Такі висновки суду ґрунтуються на вимогах закону та доказах, досліджених в ході судового розгляду, яким дана належна правова оцінка.
Так за змістом ч. 2, 3 ст. 583 ЦК України, заставодавцем може бути власник речі або особа, якій належить майнове право, а також особа, якій власник речі або особа, якій належить майнове право, передали річ або майнове право з правом їх застави. Застава права на чужу річ здійснюється за згодою власника цієї речі, якщо для відчуження цього права відповідно до договору або закону потрібна згода власника
Згідно ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Статтею 575 ЦК України визначено, що іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи.
Предметом застави, може бути будь-яке майно (зокрема річ, цінні папери, майнові права), що може_бути відчужене заставодавцем і на яке може бути звернене стягнення (ч.1 ст. 576 ЦК України).
Відповідно до ч. 2 ст. 5 Закону України «Про іпотеку» (в редакції, чинній на час укладення оспорюваного договору) предметом іпотеки також може бути об'єкт незавершеного будівництва або інше нерухоме майно, яке стане власністю іпотекодавця після укладення іпотечного договору, за умови, що іпотекодавець може документально підтвердити право на набуття ним у власність відповідного нерухомого майна у майбутньому. Обтяження такого нерухомого майна іпотекою підлягає державній реєстрації у встановленому законом порядку незалежно від того, хто є власником цього майна на час укладення іпотечного договору.
Отже, предметом іпотеки на момент укладення спірного правочину могли виступати як нерухоме майно, яке стане власністю іпотекодавця після укладення іпотечного договору, за умови, що іпотекодавець може документально підтвердити право на набуття ним у власність відповідного нерухомого майна у майбутньому, так і майнові права на нерухоме майно, які можуть бути відчужені іпотекодавцем, і на які може бути звернене стягнення.
Посилання апелянта на ст.. 5 Закону України «Про іпотечне кредитування, операції з консолідованим іпотечним боргом та іпотечні сертифікати» колегія суддів відхиляє, оскільки даною правовою нормою визначено виникнення іпотеки відповідно до цього Закону та Закону України «Про іпотеку».
Законом України «Про іпотеку» ( в редакції, чинній на час укладення оспорюваного договору) не було визначено можливість передавати в іпотеку майнові права на об’єкти незавершеного будівництва.
Законом України «Про запобігання впливу світової фінансової кризи на розвиток будівельної галузі та житлового будівництва» від 25.12.2008 року № 800-VІ було внесено зміни до Закону України «Про іпотеку», а саме частину 2 статті 5 даного Закону викладено у новій редакції, відповідно до якої в число об'єктів, що можуть бути предметом іпотеки включено майнові права на об'єкти незавершеного будівництва, інше нерухоме майно, що стане власністю іпотекодавця після укладення іпотечного договору, за умови, що іпотекодавець може документально підтвердити право на набуте ним у власність відповідне нерухоме майно у майбутньому.
До внесення вищезазначених змін до Закону України «Про іпотеку» майнові права на об'єкти незавершеного будівництва не могли бути предметом договору іпотеки. Із даних спірного договору іпотеки убачається, що його предметом є майнові права на квартири, у тому числі АДРЕСА_1. Оскільки зазначений договір укладений 21 липня 2005 року, є вірним висновок суду першої інстанції, що він укладений щодо об'єкту, який не був передбачений в Законі України «Про іпотеку» предметом іпотеки.
Окрім того, ураховуючи умови Договору будівельного підряду № 69-Б/1 від 21.07.2005 року, за яким позивачем повністю виконано грошове зобов’язання, у відповідача ТОВ «Екобуд» відсутні правові підстави для отримання у власність квартири АДРЕСА_1, майнові права на яку були передані в іпотеку.
Посилання апелянта на умови п. 7.1. Договору будівельного підряду, відповідно до якого визначено, що власником об’єкта будівництва до здачі Замовнику є підрядник, колегія суддів відхиляє, оскільки за умовами іпотечного договору в іпотеку передано не об’єкт будівництва, а майнові права на об’єкт незавершеного будівництва.
Порушень норм процесуального права, які призвели б до неправильного вирішення справи, колегією суддів не встановлено.
Посилання апеляційної скарги на те, що було допущено неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, не ґрунтуються на нормах діючого законодавства та матеріалах справи.
Інші доводи апеляційної скарги також висновків суду не спростовують та на їх правильність не впливають, а тому не можуть бути прийняті до уваги.
Відповідно до вимог ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без зміни, якщо визнає що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального та процесуального права.
З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів вважає, що рішення суду постановлено з дотриманням норм матеріального та процесуального права з урахуванням доказів та заперечень, які надавалися сторонами у ході розгляду справи, підстав для його скасування з мотивів, викладених у апеляційній скарзі, немає.
Керуючись ст. ст. 218, 303, 304, 305, 307, 308, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,-
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний банк « Київ», в особі представника за довіреністю ОСОБА_3, відхилити.
Рішення Святошинського районного суду м.Києва від 12 вересня 2011 року залишити без змін.
Ухвала набирає чинності з моменту проголошення, може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий :
Судді :