АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 січня 2012 року колегія суддів судової палати в кримінальних справах Апеляційного суду м. Києва в складі:
головуючого-судді - Верховець Т.М.,
суддів - Мацелюха П.С., Присяжнюка О.Б.,
за участі прокурора - Отроша В.М.,
розглянувши в відкритому судовому засіданні в м. Києві кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_1 на вирок Оболонського районного суду м. Києва від 15 листопада 2011 року,
В С Т А Н О В И Л А:
Цим вироком :
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Києва, українця, громадянина України, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1, раніше судимого:
- 13.12.2010 року Оболонським районним судом м. Києва за ч. 1 ст. 185 КК України на 2 роки позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільненого від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 2 роки,
засуджено за ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України на 2 роки позбавлення волі.
На підставі ст. 71 КК України за сукупністю вироків ОСОБА_1 до
_______________________
Справа № 11/2690/267/2012 Головуючий у суді 1-ї інстанції: Місечко М.М..
Категорія КК: ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185, Доповідач: Мацелюх П.С.
покарання, призначеного за даним вироком, частково приєднано невідбуту частину покарання за вироком Оболонського районного суду м. Києва від 13 грудня 2010 року та остаточно призначено покарання в виді позбавлення волі на строк 2 роки 1 місяць.
Як встановлено судом, ОСОБА_1, маючи не зняту та не погашену судимість за вчинення крадіжки, 28 серпня 2011 року приблизно о 19.30 год., знаходячись у приміщенні магазину «Adidas», що в торгівельному центрі «Plazma», розташованому по проспекту Московському, 20-Б в м. Києві, з метою повторного таємного викрадення чужого майна зняв з вішалки на стелажі магазину чоловічу сорочку-поло чорного кольору вартістю 241,67 грн., яку поклав до своєї сумки, та намагався залишити приміщення магазину. Проте довести свій умисел на вчинення даного злочину до кінця не зміг з причин, які не залежали від його волі, оскільки на виході був затриманий працівниками охорони магазину.
В апеляції засуджений ОСОБА_1, не оспорюючи встановлених судом фактичних обставин справи та кваліфікації своїх дій, порушує питання про пом’якшення призначеного йому покарання до 1 року 6 місяців позбавлення волі, мотивуючи наведене своїм повним визнанням вини, щирим каяттям та незадовільним станом здоров’я.
Заслухавши доповідь судді, думку прокурора, який заперечував проти задоволення апеляції, просив залишити її без задоволення, а вирок суду без зміни, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи, наведені в апеляції, та провівши судові дебати, колегія суддів вважає, що апеляція задоволенню не підлягає з таких підстав.
Як вбачається з матеріалів справи і протоколу судового засідання, ОСОБА_1 визнавав себе винним у пред’явленому йому обвинуваченні, не оспорював, як і інші учасники судового розгляду, зазначених в обвинувальному висновку фактичних обставин справи, в зв’язку з чим судом було визнано недоцільним дослідження доказів у справі і проведено судове слідство в порядку, визначеному ч. 3 ст. 299 КПК України. При цьому суд належним чином пересвідчився в правильності розуміння підсудним ОСОБА_1 змісту ч. 3 ст. 299 КПК України, добровільності й істинності його позиції.
За таких обставин відповідно до вимог ч. 1 ст. 365 КК України враховуючи, що під час розгляду справи судом першої інстанції фактичні обставини справи ніким, у тому числі й підсудним ОСОБА_1, не оспорювалися і докази щодо них на підставі ч. 3 ст. 299 КПК України не досліджувалися, в зв’язку з чим учасники судового розгляду позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини в апеляційному порядку, а інших доказів, які б викликали сумнів у доведеності винуватості ОСОБА_1, апеляційному суду не надано, висновки суду першої інстанції щодо цих фактичних обставин справи перевірці апеляційним судом не підлягають і в апеляції не оспорюються.
Дії ОСОБА_1 вірно кваліфіковані судом за ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України як закінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжку), вчинений повторно.
Покарання ОСОБА_1 призначено відповідно до вимог ст. 65 КК України. При цьому суд врахував ступінь тяжкості вчиненого злочину, який відповідно до ст. 12 КК України належать до злочинів середньої тяжкості, дані про особу ОСОБА_1, який, не працює, не одружений, на обліку в лікарів психіатра та нарколога не перебуває; обставиною, що пом’якшує покарання, судом визнано щире каяття, а обставин, які обтяжують покарання, не встановлено.
Призначене ОСОБА_1 покарання колегія суддів вважає необхідним і достатнім для виправлення засудженого й попередження нових злочинів та підстав для його пом’якшення, як про це просить апелянт, не вбачає.
Посилання засудженого в апеляції на повне визнання ним вини, щире каяття та погіршення стану здоров’я не беруться до уваги, оскільки щире каяття ОСОБА_1 було враховано судом як обставина, яка пом’якшує покарання, а незадовільний стан його здоров’я не підтверджений жодними об’єктивними даними в матеріалах справи. Крім цього, призначене ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 185 КК України покарання в виді позбавлення волі за строком наближене до мінімального в межах санкції даної частини статті, а при призначенні покарання за сукупністю вироків застосовано принцип їх часткового складання.
Істотних порушень кримінально-процесуального закону, які були б підставою для зміни чи скасування вироку, у справі не встановлено.
З огляду на зазначене, вирок суду є законним і обґрунтованим, підстав для його зміни чи скасування немає.
Враховуючи викладене, керуючись ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів
У Х В А Л И Л А:
Вирок Оболонського районного суду м. Києва від 15 листопада 2011 року щодо ОСОБА_1 залишити без зміни , а апеляцію засудженого ОСОБА_1 – без задоволення.
Судді:
________________ __________________ __________________
Верховець Т.М. Мацелюх П.С. Присяжнюк О.Б.