АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 січня 2012 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду м. Києва в складі:
головуючого-судді - Верховець Т.М.,
суддів - Мацелюха П.С., Присяжнюка О.Б.,
за участі прокурора - Отроша В.М.,
розглянувши в відкритому судовому засіданні в м. Києві кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_1 на вирок Шевченківського районного суду м. Києва від 04 липня 2011 року,
В С Т А Н О В И Л А:
Цим вироком
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Києва, громадянина України, українця, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1, раніше судимого Обухівським районним судом Київської області:
1) 11.08.1997 року за ч. 2 ст. 140; ч. 2 ст. 215-3; ст. 86-1 КК України в редакції 1960 року на 6 років позбавлення волі, звільнився 20.07.2002 року умовно-достроково на 7 місяців 30 днів;
1) 20.10.2010 року за ч. 2 ст. 187 КК України на 7 років позбавлення волі з конфіскацією майна,
_______________________
Справа № 11/2690/2670/2011 Головуючий у суді 1-ї інстанції: Антонюк М.С.
Категорія КК: ч. 1 ст. 309; Доповідач: Мацелюх П.С.
засуджено за ч. 1 ст. 309 КК України на 1 (один) рік позбавлення волі.
На підставі ч. 4 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом часткового складання призначених покарань, до покарання за вироком Обухівського районного суду від 20.10.2010 року частково приєднано покарання за даним вироком та остаточно ОСОБА_1 призначено покарання у виді 7 (семи) років 5 (п’яти) місяців позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є власністю засудженого.
Згідно з вироком суду ОСОБА_1 у невстановлений досудовим слідством час за невстановлених обставин незаконно без мети збуту придбав у невстановленої слідством особи наркотичний засіб – канабіс, який незаконно зберігав без мети збуту до 21 жовтня 2009 року.
21 жовтня 2009 року о 17 год. 35 хв. в приміщенні кімнати обшуків Київського слідчого ізолятора, розташованого в м. Києві, вул. Дегтярівська, 13, працівниками Київського СІЗО під час особистого обшуку ув’язненого ОСОБА_1, який прибув з Обухівського ІТТ, в сумці з особистими речами останнього в пакеті з-під чаю «Добриня Никитич» було виявлено та вилучено речовину зеленого кольору рослинного походження, яка згідно висновку експерта є особливо небезпечним наркотичним засобом – канабісом масою 24,2 г. висушеної речовини.
В апеляції засуджений ОСОБА_1 вважає вирок суду незаконним і необґрунтованим у зв’язку з однобічністю, неповнотою та обвинувальним ухилом досудового й судового слідства. Мотивуючи наведене, зазначає, що судом не перевірено його свідчень, у яких засуджений заперечував фактичні обставини інкримінованого злочину, не дано критичної оцінки показанням свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4, не допитано як свідків інших ув’язнених, які конвоювалися разом з ОСОБА_1 у спецавтомобілі, та не взято до уваги обставин, які, на думку засудженого, унеможливлювали зберігання ним наркотичного засобу, зокрема, жорсткого контролю та постійних перевірок у місцях попереднього ув’язнення. Крім цього, на думку апелянта, при призначенні йому покарання судом належним чином не враховано даних про його особу, зокрема, що він не перебуває на обліку в лікаря-нарколога, не вживає та ніколи не вживав наркотичних засобів та вперше притягується до відповідальності за злочин, пов'язаний з незаконним обігом таких засобів.
З наведених в апеляції підстав просить вирок суду скасувати, а справу повернути на новий судовий розгляд.
Заслухавши доповідь судді, думку прокурора, який не підтримав апеляцію засудженого, просив залишити її без задоволення, а вирок суду без зміни, розглянувши матеріали справи, обговоривши доводи, викладені в апеляції, провівши судові дебати, колегія суддів вважає, що апеляція засудженого ОСОБА_1 задоволенню не підлягає з таких підстав.
Висновок суду про винуватість ОСОБА_1 у незаконному придбані та зберіганні наркотичного засобу без мети збуту за наведених у вироку обставин є обґрунтованим, відповідає фактичним обставинам справи та підтверджений сукупністю доказів, досліджених судом та докладно наведених у вироку, яким суд дав належну оцінку, і з даним висновком колегія суддів погоджується.
Зокрема, засуджений ОСОБА_1 у своїх показаннях підтверджував факт наявності в нього на момент особистого обшуку наркотичної речовини. Проте він заперечував фактичні обставини вчинення злочину, стверджуючи, що не придбавав та не зберігав у своїх особистих речах наркотичного засобу, а випадково виявив пакет із ним на підлозі спецавтомобіля після прибуття до Київського слідчого ізолятора та взяв, не знаючи про його вміст, прийнявши за загублені речі когось із ув’язнених та бажаючи повернути їх володільцю.
Дані доводи засудженого були предметом ретельної перевірки суду першої інстанції та не знайшли свого підтвердження.
Так, будучи допитані як свідки, міліціонер конвоїр ВКСМ ГУ МВС України в м. Києві ОСОБА_4 та начальник конвою ОСОБА_3 зазначали, що 21.10.2009 року вони здійснювали конвоювання ОСОБА_1 та двох інших ув’язнених з Обухівського ІТТ до Київського СІЗО, після чого передали їх працівникам слідчого ізолятора. Свідки категорично стверджували, що після прибуття до Обухівського ІТТ та перед поміщенням ув’язнених до спецавтомобіля ретельно оглядали останній та будь-яких підозрілих предметів у ньому не було. При цьому свідок ОСОБА_4 не підтвердив факту втрати кимсь із ув’язнених своїх особистих речей та категорично заперечив піднімання ОСОБА_1 будь-яких предметів з підлоги спецавтомобіля, зазначивши, що постійно знаходячись у цьому автомобілі безпосередньо поряд із засудженим, обов’язково помітив би такі дії. А свідок ОСОБА_5 наголошував, що перед виїздом з Обухівського ІТТ він проводив особистий обшук ОСОБА_1 та виявив у його особистих речах пачку чаю «Добриня Никитич» з поліетиленовою непрозорою упаковкою всередині, яку свідок не розкривав (а. с. 34-37, 194-196, 250-звор.-255).
Як вбачалося з оголошених судом показань свідка ОСОБА_6, 21.10.2009 року їх з ОСОБА_1 як підсудних в одній кримінальній справі конвоювали до суду у спецавтомобілі в окремих камерах та будь-яких предметів на підлозі автомобіля він не бачив (а. с. 38-39).
Наведене повністю узгоджувалося з показаннями як свідків працівників Київського СІЗО: ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, даними в судовому засіданні, та ОСОБА_11, оголошеними судом, – про обставини виявлення та вилучення в засудженого наркотичного засобу, а також даними протоколу огляду та вилучення речовини рослинного походження та висновку хімічної експертизи. При цьому свідки ОСОБА_7 і ОСОБА_8, безпосередні учасники особистого обшуку ОСОБА_1, чітко вказували, що наркотичний засіб було виявлено саме в сумці з його особистими речами (а. с. 48-53, 127-129, 131-133).
Таким чином, висловлена засудженим версія подій була повністю спростована даними, які містяться в показаннях свідків: ОСОБА_3 та ОСОБА_4 – про відсутність у спецавтомобілі будь-яких сторонніх предметів, так само як і даних про втрату іншими ув’язненими своїх особистих речей, заперечення можливості взяття ОСОБА_1 таких предметів чи речей та наявність пачки чаю «Добриня Никитич» в особистих речах засудженого ще на момент виїзду з Обухівського ІТТ; ОСОБА_6 – аналогічними в частині відсутності в автомобілі сторонніх предметів, а також про те, що їх з ОСОБА_1 конвоювали в окремих камерах спецавтомобіля, що унеможливлювало знаходження засудженим його речей навіть у разі залишення їх володільцем; ОСОБА_7 й ОСОБА_8 щодо місця виявлення в ОСОБА_1 наркотичного засобу – в сумці з його особистими речами.
Наведені в апеляції засудженого доводи про те, що не було допитано інших ув’язнених, яких конвоювали разом із ним у спецавтомобілі, не заслуговують на увагу.
Як вбачається з попутного списку, 21.10.2009 року із Обухівського ІТТ до Київського слідчого ізолятора разом із ОСОБА_1 конвоювалися ОСОБА_6 та ОСОБА_12 (а. с. 19). ОСОБА_6 був допитаний органом досудового слідства, його свідчення оголошені судом у порядку ст. 306 КПК України, проти чого не заперечував і засуджений ОСОБА_1 (а. с. 213), та покладені в основу вироку.
Що стосується ОСОБА_13, то він органом досудового слідства не допитувався, клопотань про його виклик у судове засідання ні прокурор, ні засуджений ОСОБА_1 не заявляли та, враховуючи сукупність зібраних у справі доказів, виходячи з принципів змагальності та диспозитивності судового розгляду, підстав вважати зазначене неповнотою або однобічністю досудового й судового слідства колегія суддів не вбачає.
Доводи апелянта про неврахування судом обставин, які, на його думку, унеможливлювали зберігання наркотичного засобу в умовах місць попереднього ув’язнення, є безпідставними, оскільки зібраними у справі доказами достеменно встановлено факт зберігання ОСОБА_1 такого засобу до його виявлення під час особистого обшуку.
Дії ОСОБА_1 правильно кваліфіковані судом за ч. 1 ст. 309 КК України, оскільки він вчинив незаконне придбання та зберігання наркотичного засобу без мети збуту.
Покарання ОСОБА_1 призначено за даний злочин відповідно до вимог ст. 65 КК України, а за їх сукупністю – з дотриманням вимог ч. 4 ст. 70 КК України.
При цьому суд врахував ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу ОСОБА_1, який раніше судимий, до затримання ніде не працював, за місцем проживання характеризується посередньо.
Обставин, які пом’якшують та обтяжують покарання, у справі не встановлено.
Призначене ОСОБА_1 покарання колегія суддів вважає необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів.
Доводи апелянта про неврахування судом тих обставин, що він не перебуває на обліку в лікаря нарколога, не вживає наркотичних засобів та вперше притягується до кримінальної відповідальності за злочин, пов'язаний з їх незаконним обігом, не заслуговують на увагу, оскільки вони не віднесені законом до обставин, які пом’якшують покарання, підстав вважати їх такими колегія суддів не знаходить, а призначене засудженому покарання за строком є мінімальним у межах санкції ч. 1 ст. 309 КК України.
Істотних порушень кримінально-процесуального закону, які були б підставою для зміни чи скасування вироку, колегія суддів не вбачає.
З огляду на зазначене, вирок суду є законним і обґрунтованим, підстав для його зміни чи скасування немає.
Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів, –
У Х В А Л И Л А:
Вирок Шевченківського районного суду м. Києва від 04 липня 2011 року щодо ОСОБА_1 залишити без зміни , а апеляцію засудженого ОСОБА_1 – без задоволення.
Судді:
__________________ __________________ __________________
Верховець Т.М. Мацелюх П.С. Присяжнюк О.Б.