АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

1

       У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 травня 2011 року  колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду міста Києва у складі:

Головуючого судді: Стрижко С.І.

суддів: Юденко Т.М. та Журавля О.О.

за участю прокурора: Мінакової Г.О.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві кримінальну справу за апеляцією  засудженого  ОСОБА_1  на  вирок  Печерського  районного суду м. Києва від 14 березня 2011 року, яким –

                                               ОСОБА_1,  ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець м. Чон Чінь

                                               Китаю, зареєстрований та проживаючий в

                                               АДРЕСА_1, раніше не судимий, -

засуджений  за ст. 286 ч. 1 КК України на 2 роки обмеження волі з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 1 рік.

    На підставі ст. ст. 75, 76  КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням, з іспитовим строком та покладенням на нього певних обов’язків строком на 1 рік.

Додаткове покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами підлягає реальному виконанню.

Вироком суду ОСОБА_1 визнаний винним у тому, що він 5 січня 2011 року приблизно о 12 год. 35 хв. керуючи технічно справним автомобілем «Черрі-QQ» д.н.з. НОМЕР_1 по проїзній частині вул. Кіквідзе в м. Києві в середній смузі зі швидкістю приблизно 25-30 км/год, в напрямку вул. Саперно-Слобідська в м. Києві, наближаючись до нерегульованого пішохідного переходу, порушивши п.п.1.5, 2.3 підпункт «б», 18.1, 18.4 ПДР України, не переконався у відсутності пішоходів на пішохідному переході, не зменшив швидкість свого автомобіля і не зупинився перед пішохідним переходом, та не надавши дорогу пішоходу ОСОБА_2, скоїв наїзд на останню, внаслідок чого потерпіла отримала тілесні ушкодження середньої тяжкості за критерієм тривалості розладу здоров’я.  

    В апеляції засуджений, посилаючись на невідповідність призначеного йому покарання ступеню тяжкості вчиненого злочину, внаслідок суворості, неврахування судом того, що він вперше притягується до адміністративної та кримінальної відповідальності, має визначене місце проживання, за місцем навчання характеризується позитивно і те, що він надав допомогу потерпілій, просить вирок суду змінити в частині призначеного покарання, призначивши його у виді штрафу.

Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, який заперечив проти апеляції, провівши судові дебати, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляція задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Висновок суду першої інстанції про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні ним злочину, передбаченого ст. 286 ч. 1 КК України, за обставин викладених у вироку, відповідно до ст. 365 ч. 1 КПК України колегією суддів не перевіряється, оскільки згідно протоколу судового засідання фактичні обставини справи в суді учасниками процесу, у тому числі і самим засудженим, не оспорювалися і стосовно них відповідно до вимог ст. 299 і ст. 301-1 КПК України докази не досліджувалися, а крім того, це в апеляції не оскаржується.

Кваліфікація дій засудженого за ст. 286 ч. 1 КК України, як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження, є правильною, що також не оспорюється в апеляції.

Покарання ОСОБА_1 призначено відповідно до вимог ст. 65 КК України з урахуванням всіх обставин, що впливають на відповідальність.

При призначенні ОСОБА_1 покарання суд врахував ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, особу винного, який вперше притягується до кримінальної відповідальності, на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває, має визначене місце реєстрації, навчається в вузі, позитивно характеризується, наявність пом’якшуючих обставин у справі щире каяття та добровільне відшкодування шкоди і призначив йому покарання у виді обмеження волі з позбавленням права керувати транспортними засобами, звільнивши його від основного покарання з випробуванням, з чим колегія суддів погоджується і підстав для його пом’якшення не вбачає.

    Таким чином, за відсутності підстав для зміни вироку суду, він має бути залишений без зміни, а апеляція засудженого без задоволення.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів Апеляційного суду міста Києва,  -                                        

У Х В А Л И Л А:

    Апеляцію засудженого ОСОБА_1 залишити без задоволення, а вирок Печерського районного суду м. Києва від 14 березня 2011 року щодо ОСОБА_1  – без зміни.

Судді:      _____________        ______________        ______________