Україна

БРОВАРСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

                    м.Бровари                                                                                     Справа №  2-3807/11

                                                                                                                                                       Провадження  № 2/1007/327/2012

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

«19»січня 2012 року                                                                                м.Бровари Київської області

Броварський міськрайонний суд Київської області в складі:

головуючого судді Василишина В.О.,

при секретарі:  Лобко А.С.,

за участю: представника позивача ОСОБА_1 –ОСОБА_2,  

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду цивільну справу                          за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення грошових коштів за договором позики,

в с т а н о в и в:

У жовтні 2011 року ОСОБА_1 звернувся до суду із зазначеним вище позовом, який обґрунтовував тим, що 29 жовтня 2007 року відповідач ОСОБА_3 взяв у нього                                     в борг –14 000 доларів США, про що було складено письмову розписку. Одержані грошові кошти він зобов’язувався повернути до 29 жовтня 2008 року. Однак грошові кошти так і не              були повернуті. Просить стягнути із відповідача суму боргу за договором позики в розмірі                     –14 000  доларів США, інфляційні нарахування в сумі –36 141 грн. 81 коп., та три проценти річних в сумі –9 770 грн. 23 коп.

У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 –ОСОБА_2 позов підтримав й просив його задовольнити.

У судове засідання відповідач ОСОБА_3 та його представник ОСОБА_4 не з’явилися. Про день, час та місце розгляду справи повідомлялися у встановленому цивільним процесуальним законодавством порядку.

Дослідивши зібрані по справі докази, судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до ст.ст. 10, 60 Цивільного процесуального кодексу України                                  (далі –ЦПК України) цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.                 Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Суд сприяє всебічному і повному з’ясуванню обставин справи: роз’яснює особам, які беруть участь у справі, їх права та обов’язки, попереджує про наслідки вчинення або не вчинення процесуальних дій і сприяє здійсненню їхніх прав. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно із ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Статтею 1046 Цивільного кодексу України (далі –ЦК України) визначено, що за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов’язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно із ст.1047 ЦК України договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

За змістом ст.ст. 625, 1049, 1050 ЦК України позичальник зобов’язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем)                      у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

Як вбачається із наданої представником позивача письмової розписки від 29 жовтня           2007 року, ОСОБА_3 одержав від ОСОБА_1 - 14 000 доларів США, які зобов’язався повернути протягом одного року (а.с.18).

Оскільки в судовому засіданні встановлено, що письмова розписка ОСОБА_3 знаходиться у позивача, зобов’язання про повернення грошових коштів відповідачем не виконані, то суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню частково.

Із відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума боргу за договором позики в розмірі –111 857 грн. 20 коп. (14 000 доларів США у співвідношенні іноземної валюти –долара США до національної грошової одиниці –гривні станом на 19 січня 2012 року: 1 долар                     США = 7,9898 грн.).

Також на користь позивача підлягають стягненню три проценти річних за прострочення виконання зобов’язання (із 30 жовтня 2008 року по 19 січня 2011 року) в сумі –7 798 грн. 43 коп. (співвідношення іноземної валюти –долара США до національної грошової одиниці –гривні станом на 30 жовтня 2008 року, тобто станом на день коли б мало бути виконане зобов’язання,               1 долар США = 5,7604 грн.).

Що стосується позовних вимог про стягнення з відповідача суми боргу із урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, то в цій частині позов задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення»від 03 липня 1991 року № 1282-XII (з наступними змінами та доповненнями)                         індексація грошових доходів населення –встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодувати подорожчання споживчих товарів і послуг.   

Оскільки індекс інфляції (індекс споживчих цін) –це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які придбаває населення для невиробничого споживання, а ціни в Україні встановлюються в національній валюті –гривні, то норми Цивільного кодексу України щодо сплати боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції поширюються лише на випадки прострочення виконання грошового зобов’язання, яке визначене договором у гривні.

Як вже наголошувалося вище з письмової розписки ОСОБА_3 видно, що він взяв у борг в ОСОБА_1 грошові кошти в іноземній валюті (14 000 доларів США).

Отже підстави для стягнення суми боргу з урахуванням індексу інфляції відсутні.  

Індекс інфляції підлягає застосуванню лише до боргу, який виражено у національній грошовій одиниці України –гривнях.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити у зв’язку із недоведеністю заявлених позовних вимог.

Відповідно до ст.88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення,                     суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати в сумі –1 287 грн. 68 коп.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 88, 209, 212 –215 ЦПК України Броварський міськрайонний суд Київської області,

в и р і ш и в:

Позов задовольнити - частково.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 суму боргу за договором позики від 29 жовтня 2007 року в розмірі                     –111 857 (сто одинадцять тисяч вісімсот п’ятдесят сім) грн. 20 коп., три проценти річних за прострочення виконання зобов’язання в сумі –7 798 (сім тисяч сімсот дев’яносто вісім) грн.                  43 коп., а також судові витрати в сумі –1 287 (одна тисяча двісті вісімдесят сім) грн. 68 коп.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Позивачем рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Київської області через Броварський міськрайонний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя                                                             В. О. Василишин

19.01.2012