Справа 2-1/11    

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

Вступна та розолютивна частини

          15 лютого 2012 року

Оратівський районний суд Вінницької області

у складі головуючого - судді Романчук Р.В.

при секретарі Данилюку В.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Оратів в залі судових засідань Оратівського районного суду Вінницької області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору Павлівська сільська рада Іллінецького району Вінницької області, Паріївська сільська рада Іллінецького району Вінницької області про визнання заповітів недійсними, -

В И Р І Ш И В:

В позові ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору Павлівська сільська рада Іллінецького району Вінницької області, Паріївська сільська рада Іллінецького району Вінницької області про визнання заповітів недійсними  - відмовити.

Зняти накладений відповідно до ухвали Іллінецького районного суду Вінницької області від 01.06.2009 року арешт на все майно, належне ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, померлому ІНФОРМАЦІЯ_2, зокрема, на житловий будинок АДРЕСА_2  та квартиру АДРЕСА_1 та заборону на відчуження будь-якого майна ОСОБА_4.

Судові витрати залишити без відшкодування.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до апеляційного суду Вінницької області через Оратівський районний суд Вінницької області. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для  подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

СУДДЯ  

Повне рішення буде складено  17.02.2012 р.

Справа 2-1/11  

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

15 лютого 2012 року

Оратівський районний суд Вінницької області

у складі головуючого - судді Романчук Р.В.

при секретарі Данилюку В.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Оратів в залі судових засідань Оратівського районного суду Вінницької області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору Павлівська сільська рада Іллінецького району Вінницької області, Паріївська сільська рада Іллінецького району Вінницької області про визнання заповітів недійсними, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася до суду із позовною заявою до ОСОБА_2, ОСОБА_3, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору Павлівська сільська рада Іллінецького району Вінницької області, Паріївська сільська рада Іллінецького району Вінницької області про визнання заповітів недійсними,  мотивуючи позов тим, що після смерті її батька ОСОБА_4 відкрилася спадщина на все його майно, а саме, житловий будинок по АДРЕСА_2, квартира по АДРЕСА_1, грошові вклади. Позивач, як дочка померлого, належить до першої черги спадкоємців за законом. 23.02.2009 року вона звернулася із заявою до Іллінецької державної нотаріальної контори про прийняття спадщини, однак їй було відмовлено на підставі того, що батько все майно заповів відповідачу ОСОБА_2 Крім того, частину майна ОСОБА_4 заповів ОСОБА_3 Позивач зазначає, що при житті батько наполягав на переоформленні всього майна на її користь, однак за браком часу та в зв’язку з перебуванням за межами України вона зволікала з цим питанням. Позивачу достовірно відомо, що останні роки батько важко хворів і не міг усвідомлювати своїх дій та керувати ними. Вважає, що за таких обставин є всі підстави стверджувати, що на час складання заповітів батько із-за хвороби не міг усвідомлювати свої дії і заповіти було складено під обманом та тиском на нього, крім того, є сумніви у вчиненому ним підписі на заповітах, тому просить заповіти визнати недійсними.

Представник позивача ОСОБА_5 в судове засідання 15.02.2012 р. не з’явилася, про час і місце розгляду справи була повідомлена належним чином, про причини неявки суд не повідомила. Представник позивача ОСОБА_5 брала участь у попередніх судових засіданнях, їй роз’яснювалися права та обов’язки, вона висловлювала свою думку і ставлення до позовних вимог, а саме, позовні вимоги підтримала і суду пояснила, що позивач є її дочкою, після смерті батька позивача ОСОБА_4 відкрилася спадщина на все його майно, а саме, житловий будинок по АДРЕСА_2, квартира по АДРЕСА_1 та грошові вклади. Вона є бувшою дружиною ОСОБА_4, в 1975 році вони зареєстрували шлюб, проживали разом, виховували дочку, будували будинок по АДРЕСА_2, з 1986 року вони з ОСОБА_4 не проживали, будівництво будинку вона завершувала сама і на даний час проживає в будинку. З дочкою ОСОБА_4 продовжував спілкуватися та допомагав її, говорив, що будинок по АДРЕСА_2 залишиться дочці. Тривалий час дочка з ОСОБА_4 не спілкувалася, оскільки перебувала за кордоном. Власником будинку відповідно до рішення суду є ОСОБА_4 Тривалий час ОСОБА_4 важко хворів на онкологічну хворобу, погано себе почував, не міг себе контролювати, бачила, що він в останній час пересувався із паличкою, потім люди їй передавали, що він не ходив. Викликають сумніви його підписи на документах. Позивач, як дочка померлого, належить до першої черги спадкоємців за законом, вона звернулася із заявою до Іллінецької державної нотаріальної контори про прийняття спадщини, однак їй було відмовлено на підставі того, що батько все майно заповів відповідачам. Крім того, ОСОБА_4 проживав в м. Іллінці, а заповіти посвідчено Павлівською та Паріївською сільськими радами, а не нотаріальною конторою. Про те, що ОСОБА_3 є його дочкою ОСОБА_4 їй ніколи не розповідав. Протягом останніх 12 років ОСОБА_4 проживав із відповідачем ОСОБА_2, однак шлюб вони зареєстрували в останній час. Вважає, що ОСОБА_4 не міг скласти заповіти на користь відповідачів, оскільки любив свою дочку ОСОБА_1, вважає, що відповідачі чинили на нього тиск. Просить позовні вимоги задовольнити.

Представник позивача ОСОБА_6 в судове засідання 15.02.2012 р. не з’явився, про час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив. Представник позивача ОСОБА_6 брав участь у попередніх судових засіданнях, йому роз’яснювалися права та обов’язки, він висловлювала свою думку і ставлення до позовних вимог, а саме, позовні вимоги підтримав.

Відповідач ОСОБА_2 позовні вимоги не визнала і суду пояснила, що з ОСОБА_4 вона спільно проживала з 1994 року, в травні 2008 року вони зареєстрували шлюб. З матір’ю позивача ОСОБА_5 померлий не проживав з 1978 р., а офіційний шлюб було розірвано 08.10.1980 року. ОСОБА_4 дійсно хворів на онкологічну хворобу, йому робили операції, весь цей час вони жили разом, вона його доглядала, дбала за нього, займалася його лікуванням, також займалася його похованням. З першою дружиною ОСОБА_4 тривалий час судився за будинок, однак право власності на будинок по АДРЕСА_2 визнано відповідно до рішення суду за ОСОБА_4 Після смерті ОСОБА_4 залишилося спадкове майно, а саме, житловий будинок по АДРЕСА_2,  квартира по АДРЕСА_1 та грошові вклади. Позивач є дочкою померлого, однак вони тривалий час не спілкувалися, оскільки вона перебувала за кордоном. Ні перша дружина ні дочка не цікавилися його станом, не провідували його, не займалися його лікуванням, не приходили на похорон. Він ображався на дочку ОСОБА_1 та говорив, що вона не його дочка, що майна їй не перепише. Також він розповідав їй, що ОСОБА_3 є його позашлюбною дочкою, вони спілкувалися. З ОСОБА_4 вони зареєстрували шлюб 12.05.2008 р. в Павлівській сільській раді і тоді він як подарунок передав заповіт на її ім’я, це бачила секретар сільської ради. Про заповіт, який ОСОБА_4 склав на ім’я дочки ОСОБА_3 вона не знала, знайшла заповіт в паперах ОСОБА_4 після його смерті і зателефонувала ОСОБА_3, не заперечує, щоб вона прийняла частину спадкового майна, яке їй заповів ОСОБА_4 Вона на ОСОБА_4 жодним чином не тиснула, він самостійно складав заповіти. ОСОБА_4 хворів, однак до дня своєї смерті все усвідомлював, спілкувався, читав, писав, міг керувати своїми діями. Вважає, що твердження позивача про те, що в результаті хвороби ОСОБА_7 не усвідомлював своїх дій є безпідставними. Щодо того, що ОСОБА_4 складав заповіти в Павлівській та Паріїївській сільських радах Іллінецького району, а проживав в м. Іллінці, зазначає, що немає заборони складати заповіт в іншому населеному пункті, крім того, нотаріус в місті дуже завантажений роботою, а в сільській раді це можливо зробити без затрати зайвого часу. В задоволені позовних вимог просить відмовити та зняти арешт на майно, який було накладено ухвалою Іллінецького районного суду.

Відповідач ОСОБА_3 позовні вимоги не визнала і суду пояснила, що вона є позашлюбною дочкою померлого ОСОБА_4, про цю обставину вона знала з 16 років, однак з батьком не спілкувалася. Але оскільки батько наполягав на тому, щоб вони зустрілися, в 2003 році вона приїхала в м. Іллінці де вони зустрілися з батьком, вони часто спілкувалися, батько познайомив її із своєю ріднею, коли батько хворів вона приїжджала до нього в лікарню. Їй відомо, що батько проживав до дня смерті із ОСОБА_2 і вона не заперечує, щоб тій залишилася частина спадкового майна. Вона не просила, щоб батько залишав їй майно, не тиснула на нього, однак, він говорив, що заповість їй майно і якщо вона його не прийме, буде вважати, що вона його не пробачила. Востаннє бачила батька в червні 2008 року коли приїжджала разом з матір’ю в м. Іллінці, він усвідомлював свої дії, нормально спілкувався, просив вибачення у неї і матері. В задоволені позовних вимог просить відмовити та зняти арешт на майно, який було накладено ухвалою Іллінецького районного суду.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Павлівської сільської ради Іллінецького району Вінницької області Білоус Л.Г. в судовому засіданні пояснила, що в 2008 році працювала на посаді секретаря Павлівської сільської ради. До її обов'язків входило вчинення нотаріальних дій. Нотаріальні дії вчиняла відповідно до Інструкції про вчинення нотаріальних дій.  В квітні 2008 року в сільську раду прийшли ОСОБА_4 та ОСОБА_2 і подали заяву про реєстрацію шлюбу, вона сказала їм прийти на реєстрацію шлюбу 12.05.2008 року. 26.04.2008 року в сільську раду прийшов ОСОБА_4 і сказав, що хоче скласти заповіт і заповісти майно ОСОБА_2 Він приїхав сам велосипедом, вона встановила його особу, перевіривши паспорт, ОСОБА_4 був в нормальному стані, нормально спілкувався, справив враження грамотного чоловіка. Після цього вона склала заповіт, ОСОБА_4 прочитав заповіт і поставив власноручно підпис, також він власноручно підписався в книзі реєстрації заповітів. Жодних застережень щодо стану ОСОБА_4 в неї не виникало. 12.05.2008 р. ОСОБА_4 та ОСОБА_2 прийшли в сільську раду і зареєстрували шлюб, після реєстрації шлюбу ОСОБА_4 вручив ОСОБА_2 заповіт як подарунок. До них часто приїжджають люди з м. Іллінці вчиняти нотаріальні дії, оскільки це дешевше, ніж в нотаріальній конторі і село знаходиться неподалік м. Іллінці.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Паріївської сільської ради Іллінецького району Вінницької області Білаш В.В. в судовому засіданні пояснила, що в 2008 році працювала на посаді секретаря Паріївської сільської ради. До її обов'язків входило вчинення нотаріальних дій. Нотаріальні дії вчиняла відповідно до Інструкції про вчинення нотаріальних дій. В 17.06.2008 року в сільську раду звернувся ОСОБА_4 та сказав, що хоче скласти заповіт і заповісти частину майна позашлюбній дочці ОСОБА_3, пояснив, що оскільки за дочку не піклувався, то хоче залишити їй майно. Вона встановила його особу, перевіривши паспорт, ОСОБА_4 прийшов сам, був в нормальному стані, нормально спілкувався, був комунікабельним, пересувався без палички. Після цього вона склала заповіт, ОСОБА_4 прочитав заповіт і поставив власноручно підпис, також він власноручно підписався в книзі реєстрації заповітів. Жодних застережень щодо стану ОСОБА_4 в неї не виникало. До них часто приїжджають люди з м. Іллінці вчиняти нотаріальні дії, оскільки це дешевше, ніж в нотаріальній конторі.

Заслухавши пояснення сторін, представників третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані сторонами докази у справі, суд приходить до висновку, що позовні вимоги задоволенню не підлягають з наступних підстав.

Як вбачається із заповіту ОСОБА_4, посвідченого секретарем Павлівської сільської ради Іллінецького району Вінницької області Білоус Л.Г. 22.04.2008 року, зареєстрованого в реєстрі за № 150 ОСОБА_4 все своє майно, де б воно не було і з чого б воно не складалось, все те, що буде належати йому на день смерті і на що він матиме право за законом заповідає ОСОБА_2.

Як вбачається із заповіту ОСОБА_4, посвідченого секретарем Паріївської сільської ради Іллінецького району Вінницької області Білаш В.В. 17.06.2008 року, зареєстрованого в реєстрі за № 63 ОСОБА_4 належний йому житловий будинок з усіма надвірними будівлями, які розташовані в АДРЕСА_2 та належні вклади з усіма нарахованими компенсаційними відсотками заповідає ОСОБА_3.

Із свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 вбачається, що ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 в м. Іллінці Вінницької області.

Із свідоцтва про народження позивача ОСОБА_1 (повторного) серії НОМЕР_2 вбачається, що  вона народилася ІНФОРМАЦІЯ_3 батьком записано ОСОБА_4, матір’ю – ОСОБА_5.

Із копії спадкової справи № 52/2009 відкритої 07.02.2009 р. в Іллінецькій державній нотаріальній конторі до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 вбачається, що його дружина ОСОБА_2 07.02.2009 р. подала заяву до нотаріальної контори про прийняття спадкового майна після смерті чоловіка ОСОБА_4, який залишив на її ім’я заповіт посвідчений виконкомом Павлівської сільської ради Іллінецького району.  22.04.2008 р. за реєстровим №150. ОСОБА_1 звернулася із заявою про прийняття спадкового майна після смерті батька ІНФОРМАЦІЯ_3. Як вбачається із заяви від 10.07.2009 року ОСОБА_3 вона звернулася із заявою про прийняття спадкового майна після смерті ОСОБА_4, який залишив на її ім’я заповіт посвідчений секретарем Паріївської сільської ради Іллінецького району 17.06.2008 р. за реєстровим №63, а саме, житлового будинку по АДРЕСА_2, зазначивши, що крім неї, спадкоємцем є дружина померлого ОСОБА_2

Відповідно до витягу зі Спадкового реєстру (заповіти / спадкові договори) № 18461712 від 07.02.2009 р. в реєстрі зареєстровано заповіт ОСОБА_4 посвідчений 22.04.2008 року Павлівською сільською радою Іллінецького району Вінницької області за №150, який є чинним, крім того, в реєстрі зареєстровано заповіт ОСОБА_4 посвідчений 17.06.2008 року Паріївською сільською радою Іллінецького району Вінницької області за №63, який є чинним. З Витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі №18461734 від 07.02.2009 р. вбачається, що зареєстровано спадкову справу до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 за №52/2009.

Як вбачається із оглянутого в судовому засіданні журналу для реєстрації нотаріальних дій по Павлівській сільській раді Іллінецького району Вінницької області за номером нотаріальної дії 150 зазначено: дата вчинення нотаріальної дії 22.04.2008 року, особа для якої вчинено  нотаріальну дію - ОСОБА_4, зміст нотаріальної дії - посвідчення заповіту. Заповіт зареєстровано в Спадковому реєстрі за №150.

Як вбачається із оглянутого в судовому засіданні журналу реєстрації нотаріальних дій виконавчого комітету Паріївської сільської ради Іллінецького району Вінницької області за номером нотаріальної дії 63 зазначено: дата вчинення нотаріальної дії 17.06.2008 року, особа для якої вчинено  нотаріальну дію - ОСОБА_4, зміст нотаріальної дії - посвідчення заповіту. Заповіт зареєстровано в Спадковому реєстрі за №63.

З  оглянутого в судовому засіданні оригіналу технічного паспорту на садибний (індивідуальний) житловий будинок АДРЕСА_2 вбачається, що паспорт виготовлено 13.03.2008 року, інвентаризаційна справа №2130, реєстровий №2155,  власником будинку зазначено ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1., розмір частки власності 1/1. Як вбачається з Витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 13.03.2008 р. №18074154 підставою виникнення права власності у ОСОБА_4 були рішення Іллінецького районного суду від 13.06.2005 р. та від 04.06.2007 р.

Як вбачається із оглянутої в судовому засіданні домової книги для реєстрації громадян, які проживають  в АДРЕСА_2 ОСОБА_4 зазначено домовласником, інших записів в книзі немає.

Із довідки № 433 від 02.07.2010 року виданої Вінницьким обласним клінічним онкологічним диспансером вбачається, що ОСОБА_4, 1943 р. народження, знаходився на "Д" обліку в ВОКОД з 2001 р. з діагнозом аденокарцинома в зв’язку з чим проходив відповідне лікування з 04.03.2001 р. по 16.07.2008 року, на подальше лікування в ВОКОД хворий не з’явився.

Як вбачається із виписки з амбулаторної карти наданої Іллінецьким РТМО 13.08.2010 року за № 01-32/1280 ОСОБА_4 перебував під наглядом та проходив лікування в Іллінецькій ЦРЛ та лікувальних закладах області в період з 2001 р. по 31 січня 2009 року. ОСОБА_7 на диспансерному обліку в онколога перебував з 2005 р. Був оперований, прийняв курси хіміотерапії. В Іллінецькій районній лікарні за період 2001 р. по 2009 рік лікувався в 2001 р., 2004 р., 2008 р.

З адресної довідки від 23.11.2011 р. вбачається, що ОСОБА_5 зареєстрована 25.06.1997 р. по АДРЕСА_2

З ухвали Іллінецького районного суду Вінницької області від 01.06.2009 р. вбачається, що судом задоволено заяву представника позивача та накладено арешт на все майно, належне ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, померлому ІНФОРМАЦІЯ_2 і, зокрема, на житловий будинок АДРЕСА_2 АДРЕСА_1 та заборонено відчуження будь-якого майна ОСОБА_4.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_4, який був батьком позивача та перебував в зареєстрованому шлюбі із відповідачем ОСОБА_2 Після його смерті відкрилася спадщина на все його майно, а саме, житловий будинок по АДРЕСА_2, квартиру по АДРЕСА_1 та грошові вклади. Позивач, як дочка померлого, належить до першої черги спадкоємців за законом. 22.04.2008 року ОСОБА_4 склав заповіт посвідчений секретарем Павлівської сільської ради Іллінецького району Вінницької області Білоус Л.Г. зареєстрований в реєстрі за № 150 відповідно до якого все своє майно, де б воно не було і з чого б воно не складалось, все те, що буде належати йому на день смерті і на що він матиме право за законом заповідає ОСОБА_2. 17.06.2008 року ОСОБА_4 склав заповіт посвідчений секретарем Паріївської сільської ради Іллінецького району Вінницької області Білаш В.В., зареєстрований в реєстрі за № 63 відповідно до якого належний йому житловий будинок з усіма надвірними будівлями розташований по АДРЕСА_2 та належні вклади з усіма нарахованими компенсаційними відсотками заповідає ОСОБА_3. В судовому засіданні встановлено та сторонами не заперечується, що ОСОБА_4 тривалий час хворів на онкологічну хворобу та проходив лікування. Крім того, судом встановлено, що заповіти  складено  у  письмовій  формі,  із зазначенням місця та часу складення, заповіти підписано ОСОБА_4 особисто та посвідчено уповноваженою на це посадовою особою, зареєстровано у Спадковому реєстрі, зареєстровано в журналі реєстрації нотаріальних дій.

Крім того, суд зазначає, що ухвалами Оратівського районного суду Вінницької області від 13.10.2010 р., 13.04.2011 р. за клопотаннями представника ОСОБА_6 призначалися судові почеркознавчі експертизи, однак сторонами не було оплачено вартість проведення експертиз і матеріали поверталися без виконання.

Відповідно до ч. 1 ст. 146 ЦК України у  разі  ухилення  особи,  яка  бере участь у справі,  від подання експертам необхідних матеріалів,  документів або від іншої участі в експертизі, якщо без цього провести експертизу неможливо, суд залежно від того, хто із цих осіб ухиляється, а також яке для них ця експертиза має значення,  може визнати факт, для з'ясування якого експертиза була призначена, або відмовити у його визнанні.

Згідно ч. 1, п.2 ч. 2 ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів, може бути, зокрема, визнання правочину недійсним.

Відповідно до вимог  ч. ч. 1, 2, 3 ст. 203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.   

Згідно ст.ст. 1217, 1223, 1235, 1236 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом. Право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У  разі  відсутності  заповіту,  визнання  його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями  за заповітом,  а  також  у  разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування  за  законом  одержують  особи,  визначені  у статтях 1261-1265ЦК України. Заповідач може призначити  своїми  спадкоємцями  одну  або кілька  фізичних  осіб,  незалежно  від  наявності  у нього з цими особами сімейних,  родинних  відносин,  а  також  інших  учасників цивільних відносин. Заповідач має право скласти заповіт  щодо  усієї  спадщини або її частини.

Відповідно до положень ст. ст. 1247, 1251, 1254 ЦК України заповіт  складається  у  письмовій  формі,  із зазначенням місця та часу його складення. Заповіт має бути особисто підписаний заповідачем.  Якщо особа  не   може   особисто   підписати   заповіт,   він підписується  відповідно  до  частини  четвертої  статті 207 ЦК України. Заповіт  має  бути  посвідчений  нотаріусом   або   іншими посадовими,  службовими  особами,  визначеними у статтях 1251-1252 ЦК України. Заповіти, посвідчені особами, зазначеними у частині третій цієї  статті, підлягають державній реєстрації у Спадковому реєстрі в  порядку, затвердженому  Кабінетом  Міністрів України.  Якщо  у  населеному пункті немає нотаріуса, заповіт, крім секретного,  може  бути  посвідчений уповноваженою на це посадовою особою відповідного органу місцевого самоврядування. Заповідач має право у будь-який час скасувати заповіт. Заповідач має право у будь-який час скласти новий заповіт. Заповіт,  який було складено пізніше,  скасовує попередній заповіт повністю або у тій частині, в якій він йому суперечить.

Відповідно до  Інструкції  про порядок вчинення нотаріальних дій посадовими особами виконавчих комітетів сільських, селищних, міських Рад народних депутатів України, затвердженої  наказом  Міністерства юстиції України від 25 серпня 1994 р. № 22/5, зареєстрованого  в Міністерстві  юстиції України 26 жовтня 1994 року N 256/466, чинної на час посвідчення заповіту  у населених  пунктах, де немає  державних  нотаріусів, посадові особи виконавчих комітетів сільських,  селищних,  міських Рад  народних  депутатів вчиняють нотаріальні дії, зокрема, посвідчують заповіти. При  вчиненні  нотаріальних дій посадові особи виконавчих комітетів встановлюють особу громадянина,  його  представника  або представника підприємства, установи, організації, що звернулися за вчиненням нотаріальних дій. Всі  нотаріальні  дії,  які вчиняються посадовими особами виконавчих комітетів,  реєструються  в  реєстрах  для   реєстрації нотаріальних дій.   

Враховуючи викладене позовні вимоги задоволенню не підлягають, оскільки позивачем в судовому засіданні не доведено, а судом за результатами розгляду справи не встановлено, що померлий  ОСОБА_4 в момент складання заповітів через хворобу не міг усвідомлювати своїх дій та керувати ними, в результаті чого не міг належним чином виявити свою волю та підписати заповіти. Крім того, в судовому засіданні не встановлено, що заповіти було укладено під тиском чи обманом спадкодавця. Позивачем не надано жодних належних і допустимих доказів на підтвердження своїх позовних вимог. З пояснень представників третіх осіб, які безпосередньо були присутні при складанні заповітів та посвідчували їх, з інших досліджених у справі доказів вбачається, що при складанні заповітів було дотримано вимоги законодавства щодо складання та посвідчення заповітів, заповіти було підписано особисто спадкодавцем.

Відповідно до ч. 1  ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до ст. ст. 10, 60 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ч. 1 ст. 88 ЦПК України,  стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов  задоволено частково, судові витрати присуджуються  позивачем пропорційно  до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.   

Враховуючи, що позивачеві в задоволенні позовних вимог відмовлено, підстав для відшкодування понесених судових витрат немає.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 88, 212-215 ЦПК України,-

В И Р І Ш И В:

В позові ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору Павлівська сільська рада Іллінецького району Вінницької області, Паріївська сільська рада Іллінецького району Вінницької області про визнання заповітів недійсними  - відмовити.

Зняти накладений відповідно до ухвали Іллінецького районного суду Вінницької області від 01.06.2009 року арешт на все майно, належне ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, померлому ІНФОРМАЦІЯ_2, зокрема, на житловий будинок АДРЕСА_2  та квартиру АДРЕСА_1 та заборону на відчуження будь-якого майна ОСОБА_4.

Судові витрати залишити без відшкодування.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до апеляційного суду Вінницької області через Оратівський районний суд Вінницької області. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для  подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

СУДДЯ

Повне рішення складено  17.02.2012 р.