Сколівський районний суд Львівської області

                                                                                                             Справа № 2-84/11

                                                                     № провадження 2/1320/20/2012

31.01.2012

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 січня 2012 року Сколівський районний суд Львівської області в складі:

головуючого –судді                              Янка Б.Я.;

при секретарі                                        Павкевич Н.Я.

адвоката                                                   ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Сколе справу за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3 до Підгородецької 6сільської ради Сколівського району Львівської області, третіх осіб - ОСОБА_4, ОСОБА_5 про встановлення факту прийняття спадщини, про визнання незаконною реєстрацію (приписку), про визнання незаконним взяття на баланс сільської ради житлового будинку та про визнання права власності на Ѕ житлового будинку у порядку спадкування за законом,-

ВСТАНОВИВ:

Позивачі –ОСОБА_2 та ОСОБА_3 звернулись до суду з позовною заявою, в якій просять встановити факт прийняття ними спадщини після смерті їх батька ОСОБА_6, а саме Ѕ частини житлового будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та визнати за ними право власності на цю частину будинку у порядку спадкування за законом. Також, просять суд визнати незаконним взяття на баланс Підгородецькою сільською радою Сколівського району Львівської області Ѕ частини житлового будинку АДРЕСА_1.

Свої позовні вимоги позивачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3  мотивують тим, що 09.11.1937 року ОСОБА_7 подарував своєму зятю – їхньому батьку, ОСОБА_6, «будівельну ділянку АДРЕСА_1 разом з половиною хати». На сьогоднішній день це Ѕ частини житлового будинку АДРЕСА_1. Вказаний будинок був збудований їх батьком. ІНФОРМАЦІЯ_1 батько помер. Після смерті батька позивачки продовжували проживати в даному будинку, володіти та розпоряджатися ним, проводили за свій кошт та власними силами ремонт, користувались земельною ділянкою.

Позивачка ОСОБА_2 у зв’язку з вступом на філологічний факультет Дрогобицького педагогічного інституту з 1953 року не проживала у вказаному будинку. Але, зв’язку з сім’єю не поривала, приїжджала додому на вихідні та канікули. ОСОБА_3 після одруження, також виїхала з батьківського будинку.

Позивачі стверджують, що згідно з довідкою Підгородецької сільської ради Сколівського району Львівської області  № 1142 від 06.08.07 року їх родина проживала у спадковому будинку включно до 1969 року. Отже, на підставі вище викладеного вважають, що спадщину прийняли, відмов від неї не робили.

У 2008 році позивачі - ОСОБА_2 та ОСОБА_3 вирішили оформити право власності на житловий будинок. Для цього вони звернулися в Підгородецьку сільську раду Сколівського району Львівської області з метою збору необхідних документів для оформлення права власності. У цей момент виявилось, що Ѕ частини житлового будинку АДРЕСА_1 з 1971 року перебуває на балансі Підгородецької сільської ради. Однак, згідно з довідкою Державного архіву Львівської області за 1971 - 1972 роки рішення райвиконкому про затвердження рішення сільської ради с. Підгородці про взяття на баланс будинковолодіння не виявлено. З цього ж питання, не виявлено і рішення сесії або виконкому Підгородецької сільської ради Сколівського району Львівської області за 1973-1975 року, що стверджується довідкою архівного відділу Сколівської районної державної адміністрації. Тому, позивачки вважають, що Підгородецькою сільською радою порушено їх право власності на Ѕ згадуваного будинку.

В судовому засіданні позивачі ОСОБА_2, ОСОБА_3 підтримали свої позовні вимоги повністю, дали пояснення аналогічні наведеним та просили позов задовольнити.

Відповідач –голова Підгородецької сільської ради Сколівського району Львівської області Колосявський Б.В. в судовому засіданні позовні вимоги визнав та просив суд позов задовольнити.  Одночасно повідомив  суд, що позивачки ОСОБА_2 та ОСОБА_3 після смерті батька продовжували проживати в Ѕ частини житлового будинку АДРЕСА_1, володіли та розпоряджалися ним, проводили за свій кошт та власними силами ремонт, користувались земельною ділянкою, отже вони фактично спадщину прийняли, відмов від неї не робили. Щодо позовних вимог про визнання незаконним взяття на баланс Підгородецькою сільською радою Сколівського району Львівської області Ѕ частини житлового будинку АДРЕСА_1 пояснив те, що документів, які б підтверджували підставність та законність взяття 1/2 частини житлового будинку АДРЕСА_1 на баланс сільської ради немає, тому вважає що позовні вимоги позивачів слід задовольнити.

Суд заслухавши пояснення позивачів, відповідача, свідків ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, повно всебічно та  об’єктивно дослідивши матеріали справи, вважає що позовні вимоги слід задовольнити  наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи 09.11.1937 було укладено договір поділу і дарування, за яким ОСОБА_7 подарував ОСОБА_6 (батьку позивачів) «будівельну ділянку АДРЕСА_1 разом з половиною хати».

Факт родинних відносин позивачів з ОСОБА_6 підтверджується долученим до позовної заяви копіями свідоцтв про народження та копіями паспортів.

Згідно свідоцтва про смерть, ОСОБА_6 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 у віці 54 роки, про що в Книзі реєстрації смертей 04.02.1953 року зроблено відповідний актовий запис № 7.

Відповідно до довідок Підгородецької сільської ради від 19.03.98 року № 98, № 1142 від 06.08.07 року, які видані згідно запису по господарській книзі,  позивачки та їх родичі проживали у  вказаній частині спадкового будинку включно з 1953 по 1969 рік.

Допитаний в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_11, надав суду показання, що позивачі проживали в будинку АДРЕСА_1 з 1936 році. Після смерті батька у 1953 році вони надалі продовжували проживати в даному будинку.

Свідок ОСОБА_10 надав суду показання про те, що позивачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 проживали в спірному будинку в 60- х роках після смерті їх батька.

Свідок ОСОБА_9 в судовому засіданні надав аналогічні покази.

В матеріалах справи находиться письмове свідчення жителів с. Підгородці, а саме: ОСОБА_12, ОСОБА_13,  ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17,  ОСОБА_18, про те що ОСОБА_2 дійсно прийняла спадщину належним чином, а саме протягом багатьох років після смерті батька  приїжджала до сестер у село, допомагала їм у сільськогосподарських роботах.

У відповідності до ст. 429  Цивільного кодексу УРСР 1922 (набрав чинності 1 лютого 1923 року) особами, що прийняли спадщину є спадкоємець, який присутній у місці відкриття спадщини та не відмовився протягом 3- х місяців шляхом подачі нотаріальному органу заяви про відмову від спадщини. Наявні спадкоємці можуть вступити в управління спадщиною не чекаючи явки решти спадкоємців, які якщо з’явились можуть витребувати свою частку спадкового майна.Спадкоємці відсутні у місці відкриття спадщини можуть прийняти спадкове майно протягом 6 –ти місяців з дня відкриття спадщини.

Цивільним кодексом УРСР 1963 року визначено, що спадкоємець вважається таким що прийняв спадщину, якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном, або якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини. Зазначені дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини (ст. 549).

Чинний Цивільний кодекс України вступив в дію 01.01.2004 року. Відповідно до п. п. 4 та 5 Прикінцевих і перехідних положень вказаний Цивільний кодекс України застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності. Правила книги шостої «Спадкове право» Цивільного кодексу України застосовуються також до спадщини, яка відкрилася, але не була прийнята ніким із спадкоємців до набрання чинності цим кодексом. Спадкове майно, що є предметом спору, було прийняте позивачем до набрання чинності Цивільним кодексом України, оскільки на час смерті батька позивачки проживали у спірній частині будинку та вступили в управління ним.  Таким чином, позивачки прийняли спадщину за правилами Цивільного кодексу Української РСР в редакції 1963 року.

Таким чином, суд дійшов висновку, що позивачки ОСОБА_2 та ОСОБА_3 після смерті батька фактично вступила в управління і володіння  спадковим майном, а саме Ѕ частини житлового будинку АДРЕСА_1, тобто прийняли спадщину належним чином.

На підставі вказаного вище, суд вважає за необхідне визнати за позивачами ОСОБА_2 та ОСОБА_3 право власності на Ѕ частину житлового будинку АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_6.

Одночасно позивачі заявили позовні вимоги про визнання незаконним взяття на баланс Підгородецькою сільською радою Ѕ частини житлового будинку АДРЕСА_1.  Суд вважає, що дані позовні вимоги слід задовольнити виходячи з наступного.

У відповідності до ч. 1 ст. 59 Закону України «Про місцеве самоврядування» сільська рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Рішення сільської ради - офіційний, юридичний документ, який породжує певні правові наслідки,  спрямований на регулювання тих  чи  інших суспільних  відносин і має обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин. Однак, судом беззаперечно встановлено, що Підгородецька сільська рада Сколівського не видавала жодного юридичного документу, який б підтверджував підставність взяття вищезазначеного будинку на баланс Підгородецької сільської ради Львівської області.

Це підтверджується і матеріалами справи, а саме довідкою Підгородецької сільської ради від 26.11.2009 року № 1649 з якої вбачається те, що підтверджуючих документів про взяття на баланс Ѕ частини житлового будинку АДРЕСА_1 не збереглось.

 Відповідно до довідки Сколівської районної державної адміністрації від 11.08.2008 року № 221, у документах Сколівської районної ради за 1973 - 1975 роки відомостей про затвердження рішення сесії чи виконкому  Підгородецької сільської ради про взяття на баланс Ѕ будинку АДРЕСА_1 немає.

Тому, проаналізувавши вищенаведені факти та документи суд вважає, що Підгородецька сільська рада  Сколівського району незаконно взяла на баланс Ѕ частини житлового будинку АДРЕСА_1, оскільки жодного рішення чи іншого документу з якого б випливали дані правові відносини немає, тому позовні вимоги позивачів ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання незаконним взяття на баланс Підгородецької сільської ради Ѕ частини житлового будинку АДРЕСА_1  підлягають задоволенню.

Ухвалою Сколівського районного суду Львівської області від 31.01.2012 року провадження у справі щодо позовних вимог позивачів про визнання незаконною реєстрації в Ѕ частині житлового будинку АДРЕСА_1 третіх осіб ОСОБА_4 та ОСОБА_5 було закрито, оскільки позивачі в судовому засіданні зробили відмову від цих позовних вимог у зв’язку з тим, що вищезазначені особи добровільно знялись з реєстрації в будинку АДРЕСА_1.

Відповідно до частини 4 статті 174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Враховуючи те, що визнання відповідачем позову є безумовним, не суперечить вимогам закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд, переконавшись у правильному розумінні відповідачами змісту обставин справи, у відсутності сумнівів у добровільності та істинності позиції відповідача з цього приводу, роз’яснивши при цьому відповідачу наслідки відповідної процесуальної дії, приходить до висновку про те, що позов слід задовольнити.

Керуючись вищенаведеними обставинами, суд об’єктивно, повно та всебічно дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги позивачів ОСОБА_2, ОСОБА_3 про встановлення факту прийняття спадщини після смерті їх батька на Ѕ частину житлового будинку АДРЕСА_1, про визнання незаконним взяття на баланс сільської ради  Ѕ частини даного житлового будинку та про визнання права власності за ними на Ѕ житлового будинку у порядку спадкування за законом підлягають до задоволення.

Керуючись ст. ст. 10-12 15, 60, 61, 205, 213, 215, 218 ЦПК України,  ст. ст. 3, 17 КАС України,  ст. 429  ЦК УРСР 1922 р. та ст. ст. 525-527, 529, 548-549 ЦК Української РСР в редакції 1963 року, п. п. 4 та 5 Прикінцевих і перехідних положень ЦК України, Постанови Пленуму Верховного Суду України  N 5 від 31.03.1995 року ’’Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення’’( Із змінами, внесеними згідно з Постановою Пленуму Верховного Суду України  N 15 від 25.05.1998 року), суд,-

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги позивачів задоволити.

Встановити факт прийняття ОСОБА_2 та ОСОБА_3 спадщини після смерті їх батька ОСОБА_6, а саме Ѕ частини житлового будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

Визнати за ОСОБА_2 та ОСОБА_3 права власності на Ѕ частини житлового будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 у порядку спадкування за законом після смерті їх батька ОСОБА_6.

Визнати незаконним взяття на баланс Підгородецькою сільською радою Сколівського району Львівської області Ѕ частини житлового будинку АДРЕСА_1.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення або десяти днів з дня отримання копії цього рішення особами, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя                                                                                             Б.Я. Янко