Дата документу 18.06.2025

Справа № 334/4200/25

Провадження № 3/334/1578/25

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 червня 2025 року                                                        м. Запоріжжя

Суддя Дніпровського районного суду м. Запоріжжя Телегуз С.М., розглянувши матеріали, які надійшли з Управління патрульної поліції в Запорізькій області ДПП про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , рнокпп НОМЕР_1 , зареєстрований та мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , паспорт громадянина України серії НОМЕР_2 від 03.03.1996 року,

за ч.3 ст.126 КУпАП, -

ВСТАНОВИВ:

23.05.2025 року до суду з Управління патрульної поліції в Запорізькій області ДПП надійшли матеріали справи про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.126 КУпАП.

Відповідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №328024, складеного 12.05.2025 року о 12:23 інспектором 2 взводу 1 роти 4 батальйону УПП в Запорізькій області старшим лейтенантом поліції Радченко А.А., 12.05.2025 року о 11:37 в м. Запоріжжя, вул. Ольги Кобилянської 2, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Volkswagen LT46», р/н НОМЕР_3 , відносно якого встановлено обмеження у праві керування транспортними засобами постановою ВДВС за виконавчим провадженням №46586855 від 22.06.2018 року, чим порушив ч.10 ст.15 Закону України «Про дорожній рух». Відповідальність передбачена ч.3 ст.126 КУпАП.

16.06.2025 року до суду звернувся ОСОБА_1 клопотанням про закриття провадження у справі, в якому посилався на те, що 12.05.2025 року о 12:23 він керував автомобілем та був зупинений працівниками поліції, в процесі перевірки документів працівники поліції повідомили, що відносно нього встановлено обмеження в праві керування транспортними засобами згідно постанови ВДВС, на що він пояснив про те, що не знав про існування даної заборони та про наявність відповідної постанови ВДВС. Його пояснення були проігноровані та працівником поліції складено протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №328024 від 12.05.2025 року за ч.3 ст.126 КУпАП.

Звертає увагу, що про наявність постанови державного виконавця про тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами він не знав, оскільки не отримував від ВДВС копії такої постанови, у зв`язку з чим свою вину не визнає та вважає, що слід закрити провадження в справі за відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.

Після того, як 12.05.2025 року працівниками поліції під час складання протоколу про адміністративне правопорушення йому було повідомлено про встановлене обмеження, він того ж дня шляхом звернення до Дніпровського ВДВС у м. Запоріжжі ПМУМЮ (м. Одеса) дізнався про те, що 22.06.2018 року за виконавчим провадженням № 46586855 видано постанову про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами.

У зв`язку з тим, що копію постанови про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами від 22.06.2018 року він не отримував, відповідно не знав та не міг знати про застосування такого примусового засобу, він звернувся до Дніпровського ВДВС у м. Запоріжжі ПМУМЮ (м. Одеса) з заявою про скасування постанови про встановлення обмеження в праві керування транспортними засобами на підставі п.1 ч.10 ст.71 Закону України «Про виконавче провадження».

12.06.2025 року головним державним виконавцем Дніпровського ВДВС у м. Запоріжжі ПМУМЮ (м. Одеса) Вербицькою Л.Г. винесено постанову про скасування тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами в межах ВП № 46586855.

Він працює водієм на підприємстві ФОП ОСОБА_2 , який здійснює перевезення товару першої необхідності населенню в межах України, а саме курячу продукцію підприємства критичної інфраструктури ТОВ «Птахокомплекс «Дніпровський» м. Нікополь, відповідно його заробітна плата є основним законним джерелом засобів для існування.

Вважає, що виходячи з того, що суб`єктивна сторона правопорушення полягає у психічному ставленні суб`єкта до антигромадського діяння, а основною ознакою суб`єктивної сторони складу є вина, то з підстав недоведеності вини у його діях, відсутня суб`єктивна сторона правопорушення.

Прохав провадження у справі закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП у зв`язку з відсутністю у його діях події і складу адміністративного правопорушення за ч.3 ст.126 КУпАП.

18.06.2025 року в судовому засіданні ОСОБА_1 підтримав клопотання про закриття провадження у справі, пояснив, що про встановлене державним виконавцем тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами йому не було відомо, він офіційно працює водієм, після звернення до державного виконавця останній скасував вказане обмеження.

Вивчивши матеріали справи, вважаю, що провадження по справі підлягає закриттю, виходячи з наступного.

Відповідно ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Статтею 9 КУпАП передбачено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративна відповідальність.

Статтею 10 КУпАП передбачено, що адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.

Згідно ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Відповідно ст.252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Відповідно ст.280 КУпАП суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

У відповідності ст.62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на їх користь.

Відповідно ч.3 ст.126 КУпАП настає відповідальність за керування транспортним засобом особою, стосовно якої встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами, - та тягне за собою позбавлення права керування транспортними засобами на строк від трьох до шести місяців.

Згідно ч.10 ст.15 Закону України «Про дорожній рух» забороняється керування транспортними засобами особам, до яких застосовано адміністративне стягнення чи кримінальне покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами, протягом строку позбавлення, а також особам, щодо яких державним виконавцем встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами.

Згідно копії постанови державного виконавця Дніпровського ВДВС м. Запоріжжя ГТУЮ у Запорізькій області Вербицької Л.Г. від 22.06.2018 року у виконавчому провадженні №46586855 встановлено тимчасове обмеження ОСОБА_1 у праві керування транспортними засобами до погашення заборгованості зі сплати аліментів згідно виконавчого листа №334/7302/13-ц, виданого 19.09.2013 року Ленінським районним судом м. Запоріжжя про стягнення з ОСОБА_1 аліментів на користь ОСОБА_3 на утримання сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 1/4 всіх видів його заробітку, починаючи з 02.11.2001 року і до повноліття дитини.

Згідно записів трудової книжки серії НОМЕР_4 від 10.01.2013 року та довідки ФОП « ОСОБА_2 » від 10.06.2025 року ОСОБА_1 з травня 2024 року працює водієм згідно договору цивільно-правового характеру №14/05/24 від 22.05.2024 року на підприємстві ФОП « ОСОБА_2 », який здійснює перевезення товару населенню першої необхідності в межах України, а саме: курячу продукцію підприємства критичної інфраструктури ТОВ «Птахокомплекс «Дніпровський» м. Нікополь.

Згідно копії постанови державного виконавця Дніпровського ВДВС м. Запоріжжя Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Одеса) Вербицької Л.Г. від 12.06.2025 року у виконавчому провадженні №46586855 скасовано тимчасове обмеження ОСОБА_1 у праві керування транспортними засобами, яке було встановлено постановою державного виконавця від 22.06.2018 року.

Згідно ч.9 ст.71 Закону України «Про виконавче провадження» за наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за чотири місяці, державний виконавець виносить вмотивовані постанови: 2) про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами - до погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі. Постанови, зазначені у пунктах 1-4 цієї частини, надсилаються сторонам для відома не пізніше наступного робочого дня з дня їх винесення.

Згідно ч.10 ст.71 Закону України «Про виконавче провадження» тимчасове обмеження боржника у праві керувати транспортними засобами не може бути застосовано в разі: 1) якщо встановлення такого обмеження позбавляє боржника основного законного джерела засобів для існування;

При цьому, згідно п.6 розділу XVI Інструкції з організації примусового виконання рішень тимчасові заходи, передбачені пунктами 1-4 частини дев`ятої статті 71 Закону, припиняються у разі погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі на підставі постанов державного виконавця про скасування таких заходів або закінчення виконавчого провадження на підставі пунктів 1, 2, 5, 7, 9, 10, 12, 14 частини першої статті 39 Закону.

Згідно ч.1 ст.39 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження підлягає закінченню у разі: 7) закінчення строку, передбаченого законом для відповідного виду стягнення, крім випадку, якщо існує заборгованість із стягнення відповідних платежів.

Згідно п.9, 10 розділу XVI Інструкції з організації примусового виконання рішень виконавець закінчує виконавче провадження про стягнення аліментів після закінчення передбаченого законом строку їх стягнення за умови, що суму аліментів стягнено в повному обсязі. Заборгованість за аліментами стягується незалежно від досягнення дитиною повноліття. У разі наявності заборгованості, яка виникла на момент закінчення встановленого строку для стягнення аліментів, її стягнення проводиться у загальному порядку, визначеному Законом.

Таким чином, постанова державного виконавця про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами мала бути надіслана боржнику для відома не пізніше наступного робочого дня з дня її винесення, в той час як будь-яких доказів надсилання та отримання ОСОБА_1 вказаної постанови від 22.06.2018 року матеріали справи не містять.

Крім того, суд враховує, що ОСОБА_1 офіційно працює водієм транспортних засобів, а тому згідно ч.10 ст.71 Закону України «Про виконавче провадження» до нього не могло бути застосоване тимчасове обмеження у праві керувати транспортними засобами.

Тому суд враховує скасування 10.06.2025 року державним виконавцем тимчасового обмеження ОСОБА_1 у праві керування транспортними засобами, яке було встановлено постановою державного виконавця від 22.06.2018 року.

Враховуючи вищевикладене, оцінюючи додані до протоколу про адміністративне правопорушення докази, суд дійшов висновку, що по даній справі не підтверджено належними, допустимими, достовірними та достатніми доказами факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.126 КУпАП, так як не доведено його вину в його вчиненні.

За висновками Верховного Суду, викладеними у Постанові від 18.07.2019 року у справі №216/5226/16-а (2-а/216/33/17), притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови наявності юридичного складу адміністративного правопорушення, в тому числі, встановлення вини особи в його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами, а не підтвердження здійснення правопорушення відповідними доказами, не породжує правових підстав для притягнення його до адміністративної відповідальності.

Аналогічна правова позиція викладена в Постанові Верховного Суду від 26.06.2019 року у справі №536/1703/17 (К/9901/3839/17).

Відповідно правової позиції Верховного Суду, висловленої у постанові від 08.07.2020 року у справі №463/1352/16-а, у силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачяться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.

У своїх рішеннях «Ірландія проти Сполученого Королівства» від 18.01.1978 року, «Коробов проти України» від 21.10.2011 року ЄСПЛ звертає увагу, що при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом», така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків.

Стандарт доведення вини «поза розумним сумнівом» означає, що при доведенні винуватості особи не повинно залишатися жодного «розумного сумніву» в цьому, тоді як наявність такого «розумного сумніву» у винуватості особи є підставою для його виправдання. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.

Суд, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, зазначає, що вказані та досліджені судом докази у своїй сукупності не доводять поза розумним сумнівом наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.126 КУпАП, так як не доведено його вину в його вчиненні.

Відповідно п.3 ч.1 ст.284 КУпАП по справі про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить одну з таких постанов: про закриття справи.

       Відповідно п.1 ч.1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин: відсутність події і складу адміністративного правопорушення.

За таких обставин, керуючись ч.3 ст.62 Конституції України, суд приходить до висновку, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.126 КУпАП, у зв`язку з чим відповідно п.1 ч.1 ст.247 КУпАП провадження у справі підлягає закриттю.

Керуючись ст.ст. 7, 9, 10, ч.3 ст.126, 247, 268, 283-285, 277, 284, 287, 291 КУпАП, суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

       Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , згідно протоколу серії ЕПР1 №328024 від 12.05.2025 року за ч.3 ст.126 КУпАП - закрити у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.126 КУпАП.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Апеляційна скарга подається до Запорізького апеляційного суду.

Суддя:                                                                С.М. Телегуз