Справа № 183/5023/25

№ 2-а/183/88/25

                                                У Х В А Л А                                

19 червня 2025 року                                         місто Самар Дніпропетровської області

Самарівський міськрайонний суд Дніпропетровської області, у складі: головуючого судді Дубовенко І.Г., за участю секретаря судового засідання Зозулі В.С., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення,

за участю:        представника позивача – адвоката Рак Т.С.,

представника відповідача – Шинкарчука С.В., суд –

у с т а н о в и в :

29 травня 2025 року до Самарівського міськрайонного суду Дніпропетровської області надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення посилаючись на те, що 30 січня 2025 року начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 винесена постанова № 16 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.3 ст. 210-1 КУпАП, яка винесена незаконно та необґрунтовано. У позовній заяві просить: поновити строк на оскарженні постанови № 16 від 30 січня 2025 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.3 ст. 210-1 КУпАП; визнати протиправною та скасувати постанову № 16 від 30 січня 2025 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.3 ст. 210-1 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу; провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити.

Для звернення до суду із відповідним позовом встановлений строк - протягом десяти днів з дня винесення постанови (ст. 289 КУпАП).

Представником відповідача на адресу суду направлений відзив на позовну заяву, у якому просить у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі, строк на звернення до суду з позовом не поновлювати.

Позивач, обґрунтовуючи причини поважності пропуску строку звернення з позовом зазначив, що копію оскаржуваної постанови позивач отримав 04 лютого 2025 року. У період з 05.02.2025 по 14.02.2025 ОСОБА_1 хворів, через що перебував на лікарняному. 15 лютого 2025 року позивачем було направлено позовну заяву щодо оскарження постанови № 16 від 30.01.2025 року кур`єрською службою ТОВ «КИЇВ КУР`ЄР ПЛЮС». Відповідно до повідомлення ТОВ «КИЇВ КУР`ЄР ПЛЮС» від 27.05.2025 року при пересилці поштового вантажу із зазначеною позовною заявою був втрачений. Через що представником позивача 28 травня 2025 року повторно було сформовано позовну заяву та подано її до суду через електронний суд (ЄСІСТ).

В судовому засіданні представник позивача підтримала клопотання про поновлення строку на звернення до суду з адміністративним позовом з підстав, зазначених у позовній заяві.

Представник відповідача заперечував проти задоволення клопотання про поновлення строку на звернення до суду з позовом.

Суд, заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що постановою № 16 від 30 січня 2025 року позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210-1 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу.

Згідно зі статтею 122 КАС України, для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Статтею 289 КУпАП визначено, що скарги на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.

Відповідно до ч.3 ст.123 КАС України, якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Як вбачається з матеріалів справи, постанова № 16 відносно позивача була винесена 30 січня 2025 року. Позивачем отримана копія оскаржуваної постанови 04 лютого 2025 року. Позивач через свого представника – адвоката Рак Т.С. звернувся до суду із зазначеним позовом через електронний суд (ЄСІСТ) 28 травня 2025 року, тобто з пропуском строку визначеному у ст.289 КУпАП.

В обґрунтування клопотання про поновлення строку на звернення до суду з адміністративним позовом – сторона позивача зазначає, що в період з 05 лютого 2025 року по 14 лютого 2025 року – ОСОБА_1 перебував на лікарняному, що підтверджується відповідними доказами. 15 лютого 2025 року відповідний позов щодо оскарження постанови № 16 від 30 січня 2025 року стосовно ОСОБА_1 за ст. 210-1 ч. 3 КУпАП – направлений ним кур`єрською службою ТОВ «КИЇВ КУР`ЄР ПЛЮС».

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про поштовий зв`язок» оператор поштового зв`язку - суб`єкт господарювання, що здійснює діяльність на території України та у встановленому законодавством порядку надає послуги поштового зв`язку.

За змістом статті 14 Закону України «Про поштовий зв`язок» суб`єкти господарювання, які мають намір здійснювати господарську діяльність у сфері надання послуг поштового зв`язку, подають до національного регулятора повідомлення про початок здійснення діяльності у сфері надання послуг поштового зв`язку. Внесення відомостей до єдиного державного реєстру операторів поштового зв`язку здійснюється відповідно до закону за формою та змістом, встановленими національним регулятором. Про зміну будь-яких даних, що включені до повідомлення про початок здійснення діяльності у сфері надання послуг поштового зв`язку, оператор поштового зв`язку зобов`язаний повідомити національного регулятора протягом 10 робочих днів з моменту їх виникнення. Оператор поштового зв`язку, відомості про якого внесені до єдиного державного реєстру операторів поштового зв`язку, зобов`язаний щороку, не пізніше 31 січня, подавати до національного регулятора повідомлення про підтвердження відомостей про нього, внесених до єдиного державного реєстру операторів поштового зв`язку, за формою та змістом, встановленими національним регулятором. У разі неотримання у встановлений строк повідомлення про підтвердження відомостей про оператора поштового зв`язку національний регулятор призупиняє дію загального дозволу на провадження діяльності оператора поштового зв`язку та подає до суду позов про зупинення надання послуг поштового зв`язку таким суб`єктом господарювання. Положення цієї статті не поширюються на суб`єктів господарювання, що надають кур`єрські послуги з доставки товарів виключно на виконання власних зобов`язань за укладеними правочинами.

За змістом статті 15 Закону України «Про поштовий зв`язок» оператори поштового зв`язку надають користувачам послуги поштового зв`язку відповідно до законодавства та можуть провадити іншу господарську діяльність у встановленому законом порядку. Оператор поштового зв`язку для надання послуг поштового зв`язку може залучати мережу філій та/або відділень поштового зв`язку іншого оператора поштового зв`язку на договірній основі. Оператори поштового зв`язку повинні публічно повідомити умови доступу до власної мережі філій та/або відділень поштового зв`язку, дотримуючись принципів прозорості, об`єктивності та недискримінаційності. Послуги поштового зв`язку надаються на договірній основі згідно з правилами надання послуг поштового зв`язку, що затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п. 58 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 5 березня 2009 р. № 270 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2023 р. № 1071) (далі Правила) під час приймання для пересилання письмової кореспонденції на адресному боці кожного поштового відправлення проставляється відбиток поштового календарного штемпеля. Дата відбитка поштового календарного штемпеля маркувальної (франкувальної) машини повинна відповідати даті подання письмової кореспонденції для пересилання. Якщо на письмовій кореспонденції, поданій для пересилання, відсутній відбиток поштового календарного штемпеля або зазначена дата не відповідає даті подання її для пересилання, така кореспонденція повертається відправникові для відповідного оформлення. Оператор поштового зв`язку також може визначати інший порядок приймання реєстрованих поштових відправлень.

Згідно з п. 62 Правил підтвердженням оплати послуг поштового зв`язку з пересилання письмової кореспонденції є: поштові марки, наклеєні на письмову кореспонденцію або нанесені типографським способом на поштові конверти, поштові картки; електронні марки; відбитки державного знака, нанесені маркувальними машинами; відбитки про оплату письмової кореспонденції, нанесені друкарським чи іншим способом; розрахунковий документ про оплату послуги поштового зв`язку.

Дослідивши зміст поштової накладної DP 150225/5 Дніпровської філії ТОВ «КИЇВ КУР`ЄР ПЛЮС», яка надійшла до суду разом із позовною заявою, суд встановив, що накладна містить такі данні: щодо відправника адвоката гр.. ОСОБА_1 – ОСОБА_2 та його реквізити; реквізити одержувача Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області; проставлену відправником дату і підпис відправника 15.02.2025; опис вкладення позовна заява від 15.02.2025 про визнання протиправним та скасування постанови № 16 від 30.01.2025 з додатками. Вказана накладна містить дані щодо назви кур`єрської доставки «Київ кур`єр плюс», містить дату прийняття цього відправлення до пересилання (доставки), підпис і прізвище працівника оператора поштового зв`язку, який прийняв відправлення, не містить персонального ідентифікатора відправлення, за яким можливо здійснити відстеження відправлення. При цьому, матеріали справи не містять доказів на підтвердження проведення оплати відправником послуг доставки (касовий чек, розрахункова квитанція тощо) та включення «Київ кур`єр плюс» до Єдиного державного реєстру операторів поштового зв`язку станом на 15.02.2025 року.

Так, обираючи стандарт доказування, який має використовуватися, слід віддати перевагу стандарту «поза розумним сумнівом» перед стандартом «баланс ймовірностей». Це означає, що в достовірності факту не повинно залишитися розумних сумнівів. Це не означає, що у його достовірності взагалі немає сумнівів, але означає, що всі альтернативні можливості пояснення наданих доказів є надмірно малоймовірними. Такий підхід узгоджується із судовою практикою Європейського суду з прав людини, зокрема, у параграфі 55 рішення Європейського суду з прав людини від 15 лютого 2012 року у справі «Гриненко проти України» зазначається, що при оцінці доказів Європейський суд з прав людини зазвичай застосовує стандарт доведення «поза всяким розумним сумнівом». Однак доведення повинно будуватися на сукупності досить надійних, чітких і послідовних припущень або аналогічних неспростовних презумпцій фактів.

Аналогічний стандарт застосовує Верховний Суд, зокрема, в ухвалі від 05.06.2024 у справі № 521/19508/16-ц, в якій Верховний Суд ставить під сумнів наданий заявником бланк кур`єрського відправлення при вирішенні питання про поновлення пропущеного процесуального строку.

Між цим, у постанові від 02.10.2024 у справі № 1527/20068/12 Верховний Суд визнав обґрунтованими висновки суду апеляційної інстанції про неможливість визначити дійсну дату звернення заявника з апеляційною скаргою до суду, враховуючи, що поштова накладна, яка супроводжувала відправлення апелянта, не містила, зокрема: відбитку календарного штемпеля; належного розрахункового документу на підтвердження оплати послуги зв`язку; ідентифікатора поштових відправлень, за допомогою використання якого було б можливо перевірити дату відправлення кореспонденції.

Суд зауважує, що відповідно до відомостей електронного суду позивач ОСОБА_1 , зареєстрований в електронному суді з грудня 2024 року, крім того, представник позивача, який наполягає на тому що інший представник позивача, який є адвокатом 15.02.2025 року звертався до суду з позовом та, відповідно, має розуміння щодо встановлених процесуальним законом строків для розгляду судом матеріалів позовної заяви, протягом більше трьох місяців не звертався до суду з метою з`ясування обставин ненадходження поданої ним позовної заяви.

Отже, враховуючи, що: в матеріалах справи відсутні докази, які б свідчили про наявність об`єктивних причин, що зумовили тривалий термін для здійснення доставки до суду матеріалів позовної заяви, накладна «Київ кур`єр плюс» не містить ідентифікатора відправлення; в матеріалах справи немає доказів на підтвердження оплати відправником послуг доставки; жодної об`єктивної та непереборної для позивача обставини, яка б перешкоджала йому звернутися до суду раніше 28 травня 2025 року позивачем не доведено.

Суд наголошує, що згідно з вимогами ст. 45 КАС України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами, зловживання процесуальними правами не допускається.

Між цим, в рішенні від 07.07.1989 у справі «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Крім того, як наголошує в своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, позивач, як сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки (рішення Європейського суду прав людини у справі «Каракуця проти України»).

Тобто, особа, яка звертається до суду з позовними вимогами, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії, використовувати у повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.

Позивач заявив про поновлення пропущеного строку, але підстави на які посилається позивач (відсутність належних та допустимих доказів) суд визнає неповажними, а тому суд на підставі ч.3 ст.123 КАС України залишає позовну заяву без розгляду.

На підставі викладеного, керуючись ст. 5, 6, 12, 159, 162, 171, 257-263, 268-269, 286 КАС України, –

п о с т а н о в и в :

Адміністративний позов  ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення залишити без розгляду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Ухвала суду складена і підписана 19 червня 2025 року.

Суддя                                                                І.Г.Дубовенко