Справа  № 11- 346/2008                                            Головуючий у 1 інстанції Кантур А.М. 

Категорія  ст.121 ч.1 КК України                              Доповідач  Трейтяк О.П.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М     У К Р А Ї Н И

22 травня 2008 року             Колегія суддів судової палати у  кримінальних  справах    апеляційного  суду  Чернігівської  області  в  складі:

Головуючого  САЛАЯ Г.А.,

суддів    ТРЕЙТЯК  О.П., СЕРДЮКА  О.Г.,

з  участю  прокурора    ЄВХИМЕНКА  В.В.,

        адвоката     ОСОБА_1 

розглянула у  відкритому  судовому засіданні в м. Чернігові кримінальну справу за апеляцією адвоката ОСОБА_1, в інтересах засудженого ОСОБА_2, на  вирок Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області  від  26 березня 2008  року.

Цим  вироком                    ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1народження, уродженець та мешканець АДРЕСА_1українець, громадянин України, з середньою освітою, непрацюючий, неодружений, невійськовозобов'язаний, визнаний інвалідом 2-ї групи до 2009 року, раніше не судимий,

засуджений за ст.121 ч.1 КК України до 5 років 6 місяців позбавлення волі.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь потерпілого ОСОБА_3    1 268 грн. в рахунок відшкодування матеріальної шкоди та 5 000 гривень - в рахунок відшкодування моральної шкоди, а всього загальну суму 6 268 грн.

Доля речових доказів вирішена відповідно до вимог ст. 81 КПК України.

Вироком  суду ОСОБА_2 визнано  винним  у тому, що 11 вересня 2007 року, близько 13 години, він прибув в АДРЕСА_2, де проживає ОСОБА_3 При розпиванні спиртних напоїв між ними виникла сварка, яка переросла в бійку, в процесі якої ОСОБА_2 навмисно наніс ОСОБА_3 удари сокирою в область голови, після чого продовжував бити потерпілого руками та ногами в різні частини тулубу, внаслідок чого останньому були заподіяні тяжкі тілесні ушкодження, від яких він втратив свідомість.  

В  апеляції адвокат ОСОБА_1 в інтересах засудженого ОСОБА_2 просить вирок суду змінити в частині призначеного покарання та призначити покарання засудженому в межах санкції ст. 121 ч.1 КК України із застосуванням ст. 75 КК України, не пов'язане з позбавленням волі, оскільки судом не враховані належним чином дані про особу засудженого, зокрема його стан здоров”я, щире каяття і визнання вини, допомогу слідству в розслідування справи, частково відшкодував потерпілому завдану шкоду.

Заслухавши  доповідача, пояснення адвоката ОСОБА_1, в інтересах засудженого ОСОБА_2, який підтримав свою апеляцію та просив її задовольнити з вказаних в ній підстав, думку прокурора, який вважає призначену засудженому міру покарання необхідною і достатньою для його виправлення, дослідивши  матеріали  справи та обговоривши доводи апеляції, колегія  суддів  вважає,  що  апеляція не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Висновки суду про винність засудженого ОСОБА_2 у скоєнні злочину за зазначених у вироку обставин відповідають фактичним обставинам справи, підтверджені дослідженими в судовому засіданні та викладеними у вироку доказами, яким суд дав належну оцінку в їх сукупності і взаємозв'язку, і ніким не оспорюються.

Не дивлячись на часткове визнання вини засудженим ОСОБА_2, його винність підтверджується показаннями потерпілого ОСОБА_3, який показав, що 11 вересня 2007 року у нього вдома розпивали спритні напої разом з ОСОБА_2, коли він нахилився над чугунок, щоб дати їсти своєму собаці, відчув удар по голові і втратив свідомість.

Вина засудженого ОСОБА_2 також  підтверджується висновками судово-медичної експертизи, згідно якої у ОСОБА_3 виявлені закрита черепно-мозкова травма, забій головного мозку важкого ступеню, забійна рана голови, правої вушної раковини, вдавлений  імпресійно - депресійний перелом в лівій скроневій кістці, які виникли від дії тупих предметів в строк 11.09.2007 року і відносяться до тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпечності для життя (а.с.22-23) та іншими наведеними у вироку доказами.

Згідно висновку амбулаторної судово-психіатричної експертизи у ОСОБА_2 в період  інкримінованого йому діяння мав місце органічний розлад особистості внаслідок епілепсії, який не позбавляв його  здатності усвідомлювати свої дії та керувати ними (а.с.56-59).

Злочинні дії ОСОБА_2 судом правильно кваліфіковані за ст.121 ч.1 КК України як умисне тяжке тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння.

Суд обрав міру покарання засудженому у відповідності зі ст. 65 КК України з урахуванням суспільної небезпеки скоєного злочину, обставини, що пом'якшує покарання - щире каяття, обтяжуючої покарання обставини - скоєння злочину в стані алкогольного сп'яніння, даних про особу винного, зокрема судом враховані  стан його здоров'я, що до кримінальної відповідальності притягується вперше, в певній мірі кається у скоєному. З урахуванням всіх обставин, в тому числі і наведених в апеляції, суд призначив ОСОБА_2 покарання близьке до мінімального, передбаченого  санкцією ч.1 ст.121 КК України.

Отже, за таких обставин, колегія суддів вважає, що призначене засудженому покарання є необхідним і достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів та не знаходить підстав для задоволення апеляції щодо призначення засудженому більш м'якого покарання. 

На підставі викладеного, керуючись ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів, - 

У Х В А Л И Л А:

Апеляцію адвоката ОСОБА_1, в інтересах засудженого ОСОБА_2, залишити без задоволення.

Вирок Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області  від  26 березня 2008  року відносно ОСОБА_2залишити без зміни.

Судді:

         ТРЕЙТЯК  О.П.             САЛАЙ  Г.А.                  СЕРДЮК  О.Г.