КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21.08.2006 № 2/610
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Губенко Н.М.
суддів: Барицької Т.Л.
Ропій Л.М.
при секретарі:
За участю представників:
від позивача -
від відповідача -
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Суб"єкт підприємницької діяльності - фізична особа ОСОБА_1
на рішення Господарського суду м.Києва від 23.05.2006
у справі № 2/610 (Домнічева І.О.)
за позовом Суб"єкт підприємницької діяльності - фізична особа ОСОБА_1
до Приватний підприємець ОСОБА_2
третя особа відповідача
третя особа позивача
про розірвання договору оренди та повернення об'єкту оренди
Рішенням Господарського суду м. Києва від 23.05.2006 у справі 2/610 узадоволенні позову Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1до Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_2про розірвання договору оренди та повернення об'єкту оренди відмовлено повністю.
Судове рішення мотивоване тим, що позивач позивачем документально та нормативно не доведено обґрунтованість позовних вимог.
Не погоджуючись з вищезазначеним рішенням, Суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа ОСОБА_1звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду м. Києва від 23.05.2006 у справі № 2/610, посилаючись на те, що вищезазначене рішення є незаконним, необґрунтованим, яке підлягає скасуванню у зв'язку з неправильним застосуванням матеріальних та процесуальних норм чинного законодавства. Позивач вважає, що він документально та нормативно довів обґрунтованість своїх позовних вимог, а Господарський суд м. Києва прийняв хибне рішення, не дослідив обставини справи, не звернув увагу на докази, надані до позовної заяви, та прийняв рішення, яке не відповідає законам України.
Підстави апеляційної скарги обґрунтовуються наступними доводами.
Твердження суду про те, що в претензії, надісланій відповідачу, чітко не вказано про пропозицію розірвати договір оренди не відповідає дійсності, оскільки із сукупності норм чинного законодавства випливає, що така пропозиція робиться на основі вільного волевиявлення сторони за договором, отже відповідачу надіслана саме пропозиція розглянути питання про розірвання договору, а сама претензія відповідає вимогам ст. 6 ГПК України.
Скаржник посилається на те, що ним на адресу відповідача двічі ( 07.05.2005 та 24.05.2005) були направлені претензії з пропозицією розглянути питання розірвання договорів, відповідач отримав вищезазначені претензії, але відповіді не направив, тому позивач відповідно до ст. 11 ГПК України та ст. 188 ГК України мав право звернутись до суду з позовом про розірвання договору оренди.
Наданий відповідачем відзив на позовну заяву підписаний невстановленою особою, додаток до відзиву вміщує фальшиві документи складені по змові з підлеглими працівниками, про що позивач повідомив суд першої інстанції, подавши клопотання від 10.05.2006, в якому просив про цей факт повідомити органи внутрішніх справ чи прокуратури відповідно до ст. 90 ГПК України, яке суд залишив без уваги.
21.08.2006 Суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа ОСОБА_1подав клопотання, в якому просить прийняти постанову з уточненням позовних вимог та в разі виявлення при розгляді справи порушення законності відповідно до ст. 90 ГПК України надіслати повідомлення про цей факт органам внутрішніх справ чи прокуратури.
Колегія суддів не вбачає підстав для задоволення клопотання позивача щодо прийняття постанови з урахуванням уточнення позовних вимог, оскільки відповідно до ст. 22 ГПК України позивач має право змінити підставу або предмет позову, збільшити розмір позовних вимог до прийняття рішення у справі, а згідно із частиною 3 ст. 101 ГПК України в апеляційній інстанції не приймаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Як передбачено ст. 90 ГПК України, у випадках, коли при вирішенні господарського спору суд виявить у діяльності працівників підприємств та організацій порушення законодавства, що містять ознаки дії, переслідуваної в кримінальному порядку, господарський суд повідомляє про цей факт органам внутрішніх справ чи прокуратури. При розгляді апеляційної скарги колегією суддів не виявлено у діяльності працівників відповідача такі порушення законності, які містять ознаки дії, переслідуваної в кримінальному порядку, а тому відсутні підстави для задоволення клопотання позивача щодо надіслання повідомлення органам внутрішніх справ чи прокуратури.
Відповідач відзив на апеляційну скаргу не надав, що відповідно до ст. 96 ГПК України не перешкоджає перегляду рішення господарського суду першої інстанції.
Розглянувши апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи, заслухавши представників сторін, колегія суддів встановила наступне.
17.06.2003 між Суб'єктом підприємницької діяльності - фізичною особою ОСОБА_1 ( за договором орендодавець) та Суб'єктом підприємницької діяльності - фізичною особою ОСОБА_2 ( за договором орендар) був укладений договір оренди завантажника магнітної плівки ТАРЕМАТІС 2002 зі строком дії до 01.07.2006.
Пунктом 2 договору передбачено, що орендар сплачує орендну плату орендодавцеві щоквартально до 5 числа кварталу, за який сплачується орендна плата.
Суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа ОСОБА_1звернувся до місцевого господарського суду з позовом про дострокове розірвання договору та повернення об'єкту оренди, посилаючись на ч. 2 п. 2 договору оренди від 17.06.2006, ст. ст. 782, 785 ЦК України, ч. 4 ст. 188, ч. 4 ст. 284, ч. 3 ст. 291 ГК України
Рішенням Господарського суду м. Києва від 23.05.2006 у справі 2/610 у задоволенні позову Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1до Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_2про розірвання договору оренди та повернення об'єкту оренди відмовлено повністю.
Колегія суддів Київського апеляційного господарського суду не вбачає підстав для скасування вищезазначеного рішення, враховуючи наступне.
Відповідно до п.1 ст. 283 ГК України, за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.
В силу п.6 вказаної норми, до відносин оренди застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.
Частиною 3 статті 291 Господарського кодексу України передбачено, що на вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний з підстав, передбачених Цивільним кодексом України для розірвання договору найму, в порядку, встановленому статтею 188 цього Кодексу.
Статтею 188 Господарського кодексу України встановлено загальний порядок зміни та розірвання господарських договорів, відповідно до якого, зміна та розірвання договорів у односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або договором; сторона, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір надсилає пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк повідомляє другу сторону про результати її розгляду. у разі, якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з врахуванням часу поштового обігу заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.
Частиною 1 ст. 782 Цивільного кодексу України передбачено, що наймодавець має право відмовитися від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд.
Моментом припинення договору майнового найму у разі прострочення оплати, відповідно до частини 2 статті 782 Цивільного кодексу України, є отримання повідомлення наймодавця про відмову від договору.
Не погоджуючись із висновком місцевого господарського суду щодо відсутності в матеріалах справи вимоги про відмову від договору оренди, скаржник в апеляційній скарзі зазначає, що такими вимогами є його претензії від 07.05.2005 та від 24.05.2005 (див. арк. с. 17, 18).
Із тексту вищевказаних претензій позивача вбачається, що в них позивач просить відповідача погасити заборгованість за договором оренди торгового павільйону від 02.10.2002 та за договором оренди завантажника магнітної стрічки від 17.06.2003, а також просить розглянути питання розірвання вищезазначених договорів оренди.
Аналізуючи зміст претензій позивача від 07.05.2005 та від 24.05.2005, колегія суддів дійшла висновку, що в них не міститься вимоги до відповідача про відмову від договору оренди, в зв'язку несплатою орендарем протягом трьох місяців підряд орендної плати, як того вимагає частина 2 статті 782 Цивільного кодексу України. Тому колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується з висновком господарського суду першої інстанції та вважає, що надані позивачем листи не є належними доказами, які б підтверджували відмову позивача від договору оренди.
Щодо вимоги позивача про повернення завантажника магнітної плівки ТЕРЕМАТІС 2002 у своєму первинному стані з урахуванням нормального зносу, то апеляційний господарський суд вважає, що, оскільки договір оренди завантажника магнітної плівки від 17.06.2003 не припинив свою дію, то й відсутні підстави для повернення завантажника магнітної плівки ТЕРЕМАТІС 2002.
Враховуючи викладене, немає підстав визнати доводи Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1, викладені в апеляційній скарзі, переконливими та такими, що спростовують висновки суду першої інстанції, а тому колегія суддів вважає, що при прийнятті рішення Господарській суд міста Києва вірно встановив фактичні обставини справи, ретельно дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку відповідно до ст. 43 ГПК України та прийняв законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права.
ВСТАНОВИВ:
Керуючись ст.ст.. 99, 101, 103, 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд,-
ПОСТАНОВИВ:
1.Рішення Господарського суду м. Києва від 23.05.2006 у справі №2/610 залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
2. Справу № 2/610 повернути до Господарського суду м. Ки
Головуючий суддя Губенко Н.М.
Судді Барицька Т.Л.
Ропій Л.М.