АПЕЛЯЦІЙНИЙ  СУД  ЧЕРКАСЬКОЇ  ОБЛАСТІ

Справа № 22-ц/2390/247/12Головуючий по 1 інстанції

Категорія : 27 Марцішевська О.М.  

Доповідач в апеляційній інстанції

Демченко В. А.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

          14 березня 2012 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:

головуючогоДемченка В.А.

суддівБородійчука В.Г., Василенко Л. І.

при секретаріЧуйко А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси апеляційну скаргу представника відповідача  ОСОБА_6 – ОСОБА_7  на рішення  Соснівського районного суду  м. Черкаси від  9 листопада 2010 року  по справі за позовом  Відкритого  акціонерного товариства  комерційний  банк «Надра», в особі  філії  Відкритого акціонерного товариства  комерційного   банку «Надра»  Черкаського  регіонального  управління,  до ОСОБА_6,  ОСОБА_8, ОСОБА_9, Черкаського регіонального  управління   Державної  спеціалізованої  установи  «Державний  Фонд  сприяння  молодіжному  житловому  будівництву»,  третя   особа - виконком  Черкаської  міської  ради про звернення   стягнення  на предмет  іпотеки  та виселення, -

в с т а н о в и л а :

Відкрите акціонерне  товариство  комерційний  банк «Надра»,  в особі  філії  Відкритого акціонерного товариства  комерційного   банку «Надра»  Черкаського  регіонального  управління,  звернулося  в суд із позовом до ОСОБА_6,  ОСОБА_8, ОСОБА_9, Черкаського регіонального  управління   Державної  спеціалізованої  установи  «Державний  Фонд  сприяння  молодіжному  житловому  будівництву»,  третя   особа - виконком  Черкаської  міської  ради про звернення   стягнення  на предмет  іпотеки  та виселення.

Свої вимоги мотивувало тим, що  між позивачем та  ОСОБА_6 02.112005 року  було укладено  кредитний  договір  №  08/2005/840 к576, за яким  позивач  надав  відповідачці кредит  в сумі  29 000 доларів  США строком  до 02.11.2025 року, зі сплатою за користування кредитом 12 %  на місяць, згідно п.п.1.3. та 3.3.4 Кредитного договору та відповідно до п. 1.3.2 за управління кредитом з позичальника щомісячно протягом всього терміну користування кредитними коштами стягується плата в розмірі 0,3% від розміру фактичного залишку заборгованості за кредитом. У разі прострочення відповідачкою строку сплати мінімально необхідного платежу по погашенню кредиту, а також у випадку прострочення строку виконання інших грошових зобов'язань позичальника, останній сплачує банку пеню в розмірі 1% від несвоєчасно сплаченої суми за кожен день прострочення.

В забезпечення виконання зобов’язань позичальника, за Кредитним договором між КБ «Надра» та ОСОБА_6, 02.11.2005 року укладено договір № 08/2005/840з576 іпотеки жилого будинку з надвірними спорудами по провулку Несторова - 64 в м. Черкаси, загальною площею 84,9 кв.м.

В зв'язку з неналежним виконанням з лютого 2006 року ОСОБА_6 кредитних зобов’язань, у неї утворилася заборгованість, в тому числі пені, яку відповідачка визнала, звернувшись з заявою до позивача з проханням розстрочки суми пені на 12 місяців, внаслідок чого укладено 26.11.2007 року Додаток № 1 Кредитного договору, яким сторони розстрочили суму боргу по пені 10384 доларів США на 12 місяців, за яким починаючи з січня 2008 року відповідачка зобов’язувалася крім виконання грошових зобов'язань щомісячно до 05 числа поточного місяця до 05 червня 2009 року сплачувати розстрочену суму пені. Крім всього, п. 6 Додаткової угоди відповідачка визнала наявність прострочених відсотків в сумі 183,47 доларів США та заборгованість по основній сумі боргу, нарахування на неї штрафних санкцій  не припиняється.

Відповідачка з лютого 2006 року несвоєчасно і не в повному обсязі виконувала взяті на себе грошові зобов'язання.

Станом на 11.12.2008 року ОСОБА_6 має заборгованість перед позивачем по основній сумі кредиту - 27756, 82 доларів США, заборгованість по відсоткам 803, 80 доларів США, заборгованість по комісії 111, 03 доларів США, пеня 10305, 85 доларів США, а всього 38977, 50 доларів ІША (еквівалент 291392, 53 грн. по курсу НБУ станом на 11.12.2008 року).

А тому, позивач просив суд звернути стягнення, на користь позивача, заборгованості по поверненню кредиту в сумі 291329, 53 та витрат по сплаті державного мита в сумі 1700 грн., витрат з інформаційно - технічного забезпечення розгляду справи - 30 грн., а всього 293059, 53 грн. на предмет іпотеки за іпотечним договором № 08/2005/840з576 від 02.11.2005 року, а саме на будинок АДРЕСА_1, належний ОСОБА_6, встановити спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом надання права банку від свого імені продати предмет іпотеки у порядку, встановленому ст.38 Закону України «Про іпотеку», виселити з будинку АДРЕСА_1 ОСОБА_6 та ОСОБА_8

14.05.2009р. по справі постановлено заочне рішення, 04.08.2009р. додаткове рішення про задоволення позовних вимог, які ухвалою суду від 30.10.2009р. скасовані за заявою відповідачів.

В послідуючому, в ході розгляду справи, позивачем 23.03.2010 р. була  подана заява про збільшення та уточнення позовних вимог, в якій зазначається, що станом на 11.03.2010 року заборгованість ОСОБА_6 за кредитним договором складає 52107, 78 доларів США (еквівалент 416028, 51 грн.), в тому числі 2589, 17 доларів США (еквівалент 20671, 93 грн.) заборгованість по відсотках, 27507, 27 доларів США (еквівалент 219618, 04 грн.) по основній  сумі  кредиту, 776, 84  доларів  США  ( еквівалент 6202, 29 грн.) заборгованість  по  комісії, 21234, 50  доларів  США  (еквівалент 169536, 25 грн.) заборгованість  по пені.

І позивач просив суд  стягнути із ОСОБА_6  на користь  ВАТ КБ «Надра»  заборгованість  за кредитним договором  в сумі 416038, 51  та судові  витрати   по сплаті    державного мита в сумі  1700 грн.  та витрати  з ІТЗ  в сумі  30 грн., а всього 417758, 51  грн.  звернувши стягнення  на предмет іпотеки  за  іпотечними  договором   № 08/2005/840к576 від 02.11. 2005 року  , а саме  на будинок  з надвірними  спорудами , що знаходиться за адресою : АДРЕСА_1, належний  ОСОБА_6  на праві власності, встановити спосіб реалізації - шляхом  продажу  на прилюдних торгах  у  межах процедури виконавчого провадження  та виселити  з будинку  ОСОБА_6, ОСОБА_8, ОСОБА_9 з житлового  будинку  АДРЕСА_1

Ухвалою суду   від 29.04.2010р. за клопотанням відповідачів в якості співвідповідача   залучено  Черкаське  регіональне управління  Державної спеціалізованої установи  «Державний Фонд сприяння молодіжному житловому будівництву» , з яким  ОСОБА_6 29.11.2005р. був укладений договір № 23-477 про надання часткової компенсації відсоткової ставки кредитів комерційних банків.

Рішенням Соснівського районного суду  м. Черкаси від  9 листопада 2010 року позов задоволено частково та звернуто  стягнення  заборгованості  ОСОБА_6 перед  ВАТ КБ «Надра»  за кредитним договором   № 08/2005/840к576 від 02.11. 2005 року  в сумі  416 028.51  грн., яка  складається  з  27 507.27 доларів  США, що еквівалентно  219 618.04 грн. боргу  по основній сумі  кредиту, 2589.17 доларів США, що еквівалентно 20 671.93 грн. боргу по відсотках, 776.84 доларів  США, що еквівалентно 6202.29 грн. боргу по комісії, 21234.50 доларів  США, що еквівалентно 169536.25 грн. пені – на предмет іпотеки: належний  ОСОБА_6  житловий  будинок з надвірними  спорудами АДРЕСА_1  загальною  площею  84, 9  кв. м., шляхом  продажу  предмета  іпотеки  на прилюдних торгах  у порядку виконавчого  провадження  з початковою ціною реалізації  на підставі  незалежної експертної  оцінки.

Виселено  ОСОБА_6, ОСОБА_8, ОСОБА_9 з житлового  будинку  АДРЕСА_1 та стягнуто з  ОСОБА_6 судові  витрати  в сумі 1730 грн.

Не погоджуючись з рішенням суду,  представник відповідача ОСОБА_6 – ОСОБА_7 подав апеляційну скаргу  на рішення суду, в якій  просить скасувати  рішення  Соснівського районного суду  м. Черкаси від 09 листопада 2010 року , як таке, що ухвалене із порушенням норм  матеріального та процесуального права, ухваливши  нове  рішення  яким відмовити у задоволенні  позову  в частині  включення  до суми  заборгованості  ОСОБА_6 за  кредитним договором   пені  у  розмірі  21 234. 50  доларів  США, що еквівалентно  169 536. 25  грн.

Заслухавши суддю-доповідача, сторони  по справі, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає , що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Розглядаючи спірні правовідносини між сторонами, суд першої інстанції  повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу правовідносин і закон, який їх регулює, та ухвалив правильне по суті  рішення з дотриманням вимог матеріального  права.

Так, задовольняючи  позовні вимоги ВАТ КБ «Надра» , суд першої інстанції  виходив  із того, що відповідно до ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк ( термін).

Відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилась, а також спати процентів, належних йому, якщо інше не передбачено договором.

Зазначена норма закону застосовується також до відносин за кредитним договором в силу вимог ст.1054 ЦК України.

Відповідачка ОСОБА_6 несвоєчасно і не в повному обсязі виконувала взяті на себе грошові зобов’язання, з 2006 року тривалий час порушує графік погашення кредиту та сплати відсотків, що є підставою для вимоги банку щодо дострокового  повернення непогашеного кредиту та заборгованості по відсоткам, пені за кредитним договором.

Домовленість щодо реструктуризації даної заборгованості між сторонами не досягнута.

26.11. 2007 року між сторонами був укладений Додаток № 1 до Кредитного договору № 08/2005/840з576 від 01. 11. 2005 року про розстрочення пені 10384, 89 доларів США на 18 місяців, умови даного розстрочення  відповідач не виконала, кінцевий термін повернення пені за додатком № 1 до кредитного договору настав 05.06.2009 року, погашення пені не відбулось, сума її нарахована в більшому розмірі у зв'язку з подальшим порушенням ОСОБА_6 кредитного договору та не проведенням погашення кредиту взагалі.

Суд  першої інстанції  зробив  правильний висновок  про те, що  позивачем умови кредитного договору виконані, кредитом ОСОБА_6 скористалася, однак взяті на себе кредитні зобов'язання належним чином не виконує, тривалий час з 2006 року не погашає кредит та не оплачує відсотки за користування ним, що спричинило позивачу збитки у вигляді неповернених кредитних коштів та не отриманих доходів, тому на підставі ст. 1050 ЦК країни банк набув права вимоги дострокового повернення кредиту та оплати заборгованості за договором.

Також, суд прийшов до обґрунтованого висновку про те, що згідно наданого розрахунку заборгованість ОСОБА_6 за кредитним договором № 082005/840к576 від 02.11.2005 року складає 52107.78 доларів США, що еквівалентно 416028.51 грн., та складається з 27507.27 доларів США, що еквівалентно 219618.04 грн. по основній сумі кредиту, 2589.17 доларів США, що еквівалентно 20671, 93 грн. заборгованість по відсотках, 776, 84 доларів США, що еквівалентно 6202.29 грн. заборгованість по комісії, 21234.50 доларів США, що еквівалентно 169536.25  грн. заборгованість по пені.

Проте, доказів на спростування наданого банком  розрахунку відповідачами не надано в суді  першої інстанції, а також і при апеляційному розгляді.

При цьому, слід відзначити, що  суму  пені 10384 доларів  США станом на 26.11.2007р. відповідачка визнала, звернувшись до банку  з заявою про розстрочку її погашення ( а. с. 129),  внаслідок чого було укладено 26.11.2007 року Додаток №1 до кредитного договору, який відповідачкою не виконаний, що спричинило подальше нарахування пені за прострочення виконання кредитних зобов'язань, що передбачено кредитним договором.

А тому, доводи апеляційної скарги щодо неправомірного нарахування пені банком є не обґрунтованими і не узгоджуються з матеріалами справи та положеннями чинного законодавства.

Згідно з ч. 1 ст. 33, ч. 1 ст. 12 Закону України "Про іпотеку" у разі невиконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Відповідно ч. 3 ст. 33 Закону України "Про іпотеку" звернення стягнення на предмет іпотеки може здійснюватися, зокрема, на підставі рішення суду.

Оцінивши обставини справи у їх сукупності, суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку про те, що внаслідок невиконання ОСОБА_6 своїх зобов'язань щодо сплати кредиту, позивач має право на звернення стягнення на предмет іпотеки.

Відповідно до ст. 39 Закону України "Про іпотеку" у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки в рішенні суду повинен бути зазначений і спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення публічних торгів або із застосуванням процедури продажу, встановленої ч. 1 ст. 38 цього Закону.

Крім цього, згідно ч. 2 ст. 39 Закону України "Про іпотеку" одночасно з рішенням про звернення стягнення на предмет іпотеки суд за заявою іпотекодержателя вправі винести рішення про виселення мешканців, якщо предметом іпотеки є житловий будинок або житлове приміщення, а також згідно з ч. 1 ст. 40 Закону України "Про іпотеку" та ст. 109 ЖК України звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення є підставою для виселення всіх мешканців, оскільки наявність осіб, зареєстрованих у будинку, на який звертається стягнення, перешкоджатиме реалізації предмета іпотеки .

Виходячи із аналізу наведених правових норм закону, примусове виселення здійснюється на підставі рішення суду тільки за певних умов: якщо добровільно мешканці не звільнять житловий будинок або житлове приміщення, на яке звернуто стягнення як на предмет іпотеки протягом одного місяця з дня отримання письмової вимоги іпотекодержателя або нового власника, або в інший погоджений сторонами строк.

Оскільки на час ухвалення рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки були виконані імперативно-диспозитивні приписи, встановлені ч. 2 ст. 40 Закону N 898-IV та ч. 3 ст. 109 ЖК, щодо примусового виселення за рішенням суду мешканців із житлового будинку або житлового приміщення, на які здійснюється звернення як на предмет іпотеки, а відповідачі не виконали вимогу про усунення порушень та виселення від 10.12.2008 року №5197 (а.с.144), то такі позовні вимоги на цій стадії підлягали до задоволення.

Відповідно  до ст. 308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без зміни, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення  з додержанням вимог матеріального і процесуального права , і не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Відповідно до  ч. 3 ст. 10 ЦПК Українки  кожна сторона  повинна  довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Посилання апелянта у апеляційній скарзі на те, що рішення суду не відповідає нормам матеріального права , нічим не підтверджено та не наведено підстави , визначені у ст. 309 ЦПК України , які б давали підстави скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення у справі.

Таким чином, судова колегія вважає, що доводи  апеляційної скарги суттєвими  не являються і не дають підстав для висновку про неправильність застосування судом першої інстанції норм матеріального права , які призвели  або могли призвести до неправильного  вирішення справи, і не спростовують висновки суду першої інстанції.

Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 303 , 307 , 308 , 313 , 314, 315 , 319 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

 Апеляційну скаргу  представника відповідача  ОСОБА_6 – ОСОБА_7   відхилити.

Рішення  Соснівського районного суду  м. Черкаси від 09 листопада 2010  року по справі за   позовом  Відкритого  акціонерного товариства  комерційний  банк «Надра»,  в особі  філії  Відкритого акціонерного товариства  комерційного   банку «Надра»  Черкаського  регіонального  управління  до ОСОБА_6,  ОСОБА_8, ОСОБА_9, Черкаського регіонального  управління   Державної  спеціалізованої  установи  «Державний  Фонд  сприяння  молодіжному  житловому  будівництву»,  третя   особа - виконком  Черкаської  міської  ради про звернення   стягнення  на предмет  іпотеки  та виселення  -  залишити без зміни.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та  може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ  протягом двадцяти днів з дня проголошення .

Головуючий :

          Судді :