Справа № 2-11/12

Провадження № 22-ц/0290/530/2012Головуючий в суді першої інстанції:Вітковський С.В.

Категорія: 47  Доповідач: Шемета Т. М.

                   АПЕЛЯЦІЙНИЙ  СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

                                            УХВАЛА

                                 ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

27.02.2012 м. Вінниця

Колегія суддів судової палати у цивільних справах  апеляційного суду Вінницької області у складі:

         головуючої: Шемети Т.М.,

         суддів: Матківської М. В., Копаничук С. Г.,

при секретарі: Сніжко О. А.,

з участю позивача ОСОБА_2

          розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про розірвання шлюбу , -

          за апеляційною скаргою  ОСОБА_3 на рішення Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 5 січня 2012 року , -

          в с т а н о в и л а :

Позивач звернувся до суду із вказаним позовом, зазначивши, що 29 лютого 1964 року він зареєстрував з відповідачкою шлюб у відділі по Бодайбинському району м. Бодайбо управління служби РАГСу Іркутської області, актовий запис №11. Подружні відносини між ними не склалися і з 1989 року вони проживають окремо, сімейні відносини не підтримують, спільного господарства не ведуть. Вважає що сім'я розпалася вже давно та існує лише формально, просить шлюб розірвати.

Рішенням Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 5 січня 2012 року позов задоволено, розірвано шлюб між ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2. та ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1.

Не погодившись із вказаним рішенням, ОСОБА_3 подала апеляційну скаргу, де, посилаючись на порушення судом норм матеріального прав, просить скасувати дане рішення, та відмовити в задоволенні позову ОСОБА_2. апелянт посилається на те, що суд не врахував того що сім'я ще не розпалася, вони з позивачем ніколи не припиняли сімейних стосунків: він завжди їй допомагав, вели спільне господарство та набували майно.   

          Колегія суддів, перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваної ухвали в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення виходячи з наступного.

Відповідно до ст. ст. 213, 214 ЦПК України рішення повинно бути закон ним і обґрунтованим та відповідати на питання: чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, якими доказами вони підт верджуються, чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давнос ті, тощо), що мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвер дження, які правовідносини випливають із встановлених обставин, яка пра вова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судо чинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухва лене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказа ми, які були досліджені в судовому засіданні. Умовами обґрунтованості є повне і всебічне з'ясування обставин, що мають значення для справи, доведеність тих обставин, які суд вважає встановленими, відповідність вис новків суду обставинам справи.

Рішення суду першої інстанції відповідає цим вимогам.          

Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, згідно ч. 2 ст. 112 СК України, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Так, суд першої інстанції, задовольняючи позов, виходив з того, що неповнолітніх дітей у них немає, але через органи РАЦС відповідачка розірвати шлюб не бажає, з 1989 року вони проживають окремо, спільного господарства не ведуть, сімейні відносини не підтримують. За час, що минув після припинення шлюбних відносин, сторони не вживали заходів до збереження сім'ї, наданий судом строк для примирення також не покращив взаємовідносини позивача та відповідача.

Суд першої інстанції вірно виходив з того, що СК України не забороняє розривати шлюб особам похилого віку. Крім того, сторони більше 20 років проживають окремо. ОСОБА_2 в цей період проживав з іншою жінкою та наміру зберегти сім'ю не має, шлюб має лише формальний характер.  Шлюб, згідно чинного законодавства України, ґрунтується на взаємній вільній згоді жінки та чоловіка, та враховуючи те, що позивач категорично наполягає на розірванні шлюбу, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що збереження сім’ї позивача та відповідачки неможливе.

Стаття 10 ЦПК України зобов’язує кожну сторону довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Доказами являються будь-які фактичні дані, які встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко - і відеозаписів, висновків експертів (ст.. 57 ЦПК України).

Згідно ст.. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог  і заперечень, крім випадків, встановлених ст.. 61 ЦПК України.

Апелянт у виконання вимог ст. ст. 10, 60 ЦПК України не довів суду, що сімейні відносини між нею та позивачем збереглися і що розірвання шлюбу суперечить її інтересам.

Апеляційний суд, згідно ч.1 ст. 303 ЦПК України, перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ух валив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з од них лише формальних міркувань.

Розглядаючи справу за апеляційною скаргою на оскаржуване рішення, су дова колегія вважає, що суд першої інстанції повно та всебічно дослідив і оцінив фактичні обставини у справі, подані сторонами докази. Судом першої інстанції виконані вимоги ст. 212 ЦПК України, судове рі шення мотивовано, наведене в апеляційній скарзі висновків суду першої інстанції не спростовує, а тому підстав для задоволення апеляційної скарги колегія суддів не зна ходить.

Керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 308, 313, 314, 316, 317, 319, 324, 325 ЦПК України, колегія суддів -

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3   відхилити.

Рішення Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 05.01.2012 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуюча:                                                                                   Т.М. Шемета

Судді:                                                                                             С. Г. Копаничук

                                                                                                       М.В. Матківська