Судове рішення #21518074

Справа № 11-195/12      20.03.2012

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 11-195 /2012 рік                        Головуюча у 1 інстанції:

Категорія ч.2 ст.186                                 Боброва І.В.

КК України                                                Доповідач апеляційної інстанції:

                                                                    Ржепецький О.П.

П О С Т А Н О В А

попереднього розгляду справи

21 лютого 2012 року Апеляційний суд Миколаївської області в складі:

Головуючого:                                        Ржепецького О.П.,

при секретарі:                                        Грушевському В.Г.,

за участю прокурора:                           Якименка О.П.

розглянув у попередньому судовому засіданні в м. Миколаєві кримінальну справу за апеляціями захисника ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4  та засудженого ОСОБА_4 на вирок  Заводського районного суду м. Миколаєва від 27 грудня 2011 року, яким

ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець м Миколаєва, громадянин України, раніше засуджений:

- 27.01.1994 року Ленінським районним судом м. Миколаєва за ч.2 ст. 141 КК України до 3 років позбавлення волі, звільнений від відбування покарання з іспитовим строком 2 роки;

-26.06.1995 року Ленінським районним судом м. Миколаєва за ч.2 ст. 141 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі;

-15.04.1999 року Центральним районним судом м. Миколаєва за ч.3 ст. 101 КК України до 8 років позбавлення волі, звільнений умовно – достроково 10.03.2006 року, невідбутий строк покарання 9 місяців 9 днів;

-16.08.2011 року Центральним районним судом м. Миколаєва за ч.2 ст. 186 КК України до 6 років позбавлення волі;

 

- засуджений за ч.2 ст. 186 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 4 роки.

На підставі ч.4 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим за вироком Центрального районного суду м. Миколаєва від 16.08.2011 року остаточно призначено покарання у виді 6 років позбавлення волі.

Постановлено стягнути з  ОСОБА_4 на користь ОСОБА_6 800 гривень в рахунок відшкодування майнової шкоди.  

Постановлено обернути в рахунок виконання вироку суду в частині цивільного позову ОСОБА_6 визнаний речовим доказом по справі велосипед «Україна».  

За вироком суду, ОСОБА_7 визнаний винним в тому, що 20.09.2010 року близько 13 год. 30 хв. у під’їзді буд. АДРЕСА_1, застосувавши фізичне насилля не небезпечне для життя, зірвав з обох вух ОСОБА_6 золоті сережки. Тим самим ОСОБА_4 повторно відкрито викрав майно потерпілої ОСОБА_6, спричинивши останній майнову шкоду на загальну суму 800 гривень.

В апеляції захисник ОСОБА_3 в інтересах засудженого ОСОБА_4 просить вирок суду скасувати у зв’язку з тим, що висновки суду не підтверджуються доказами, добутими в судовому засіданні, та закрити провадження по справі на підставі п.4 ст. 6 КПК України. Стверджує, що ОСОБА_4 не зривав з вух потерпілої ОСОБА_6 золоті сережки, а заяву із зізнанням у скоєнні вказаного злочину він був змушений написати у зв’язку із застосуванням до нього з боку працівників міліції фізичного насилля. Посилається на те, що впізнання з його участю проводилося з порушенням норм кримінально – процесуального кодексу. Крім того, вказує, що  20.09.2011 року ОСОБА_4 разом з ОСОБА_8, ОСОБА_2 та ОСОБА_1 знаходився в с. Мішково – Погорєлово на рибалці та в м. Миколаєві його не було. Однак пояснення вказаних свідків судом не були взяті до уваги.

В апеляції засуджений ОСОБА_4 просить вирок суду скасувати та закрити провадження по справі на підставі ст. 6 КПК України. Стверджує, що інкримінований йому злочин він не вчиняв, а явку з повинною написав під тиском працівників міліції. Вказує, що впізнання з його участю провадилося з порушенням закону. Посилається на те, що при допиті на досудовому слідстві потерпіла не могла чітко описати зовнішність хлопця, який на неї напав, та скласти його автопортрет, однак суд на цю обставину не звернув уваги. Стверджує, що суд не взяв до уваги й те, що на досудовому слідстві відносно нього застосовувалися незаконні методи ведення слідства, про що свідчить довідка з СІЗО, згідно якої його доставляли з правоохоронних органів з тілесними ушкодженнями. Також, судом не взято до уваги покази свідків, які підтверджували, що в момент скоєння злочину він знаходився за містом.

В додатках до апеляції засуджений ОСОБА_4 посилався на неправильність та неповноту викладених у протоколі судового засідання показів свідків, а саме показів: ОСОБА_9, ОСОБА_8. ОСОБА_10, ОСОБА_6 Стверджував, що при розслідуванні вказаної справи досудовим слідством було допущено цілий ряд порушень кримінально - процесуального закону.

Заслухавши доповідь судді, думку прокурора Якименка О.П. з приводу подальшого провадження у справі, суд вважає необхідним повернути справу суду першої інстанції з таких підстав.

Як видно з матеріалів справи, засуджений ОСОБА_4 03.01.2012

року звернувся до суду із заявою про ознайомлення його з матеріалами кримінальної справи.  

18.01.2012 року ОСОБА_4 був ознайомлений з матеріалами справи в повному об’ємі, про що є відмітка  на звороті справи.

20.01.2012 року засудженим до суду першої інстанції було надіслано доповнення до апеляції, зміст якого фактично містить зауваження на протокол судового засідання.

Проте, всупереч вимогам ст. 88 – 1 КПК України вказані зауваження судом першої інстанції розглянуті не були і кримінальна справа 31.01.2012 року була направлена до апеляційного суду.

За таких обставин, кримінальна справа підлягає повергненню до суду першої інстанції для виконання вимог, передбачених ст. 88 – 1 КПК України.  

Керуючись ст.. 357, п.2 ч.2 ст. 359 КПК України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Кримінальну справу відносно ОСОБА_4, засудженого за ч.2 ст. 186 КК України, повернути до Заводського районного суду м. Миколаєва для виконання вимог, передбачених ст. 88 -1 КПК України.


Головуючий :

 

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація