СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Ухвала
Іменем України
|
06 травня 2008 року |
Справа № 2/61-3248-2008 |
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Антонової І.В.,
суддів Котлярової О.Л.,
Прокопанич Г.К.,
секретар судового засідання Дікан Л.І.
за участю представників сторін:
позивача: ОСОБА_2, довіреність № 1766 від 06.06.05, суб'єкт підприємницької діяльності ОСОБА_1;
відповідача: не з'явився, відділ Державної виконавчої служби Київського району міста Сімферополя;
розглянувши апеляційну скаргу суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 на ухвалу господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Соколова І.О.) від 21 березня 2008 року у справі № 2/61-3248-2008
за скаргою суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 (АДРЕСА_1)
на дії відділу Державної виконавчої служби Київського району міста Сімферополя (бульвар Франко, 25, каб. 401,Сімферополь,95000)
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернулась до господарського суду Автономної Республіки Крим з адміністративним позовом до відділу державної виконавчої служби Київського районного управління юстиції м. Сімферополя про визнання протиправними дій державного виконавця щодо огляду приміщень, розташованих за адресою: м. Сімферополь, вул. Лєрмонтова, 25, які належать на праві приватної власності ОСОБА_1 та вимог щодо негайного надання документів, що підтверджують належність вказаного майна ОСОБА_1, а також про визнання протиправними дій державного виконавця щодо арешту та опису вказаного майна за актом № АА 130083 від 03.03.2008 року та про його скасування.
Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем вимог Закону України „Про виконавче провадження”, що виразилося в опису та арешті майна, що належить позивачу на праві власності.
При цьому позивач вважає, що вказаними діями відповідач порушив його права як учасника виконавчого провадження.
Ухвалою господарського суду Автономної Республіки Крим від 21 березня 2008 року у справі № 2/61-3248 (суддя Соколова І.О.) у відкритті провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1відмовлено.
Відмовляючи у відкритті провадження в адміністративній справі, місцевий господарський суд виходив з того, що оскільки відповідач - відділ Державної виконавчої служби Київського районного управління юстиції м. Сімферополя виконував наказ господарського суду Автономної Республіки Крим, даний спір підлягає вирішенню у відповідності до норм господарського процесуального кодексу України.
Не погодившись з ухвалою суду, ОСОБА_1 звернулась до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу господарського суду Автономної Республіки Крим скасувати та розглянути справу по суті.
Доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 обґрунтовані порушенням судом норм процесуального права.
Так, апелянт, посилаючись на приписи частини 1 статті 181 Кодексу адміністративного судочинства України вважає, що у зв'язку з тим, що позивач є особою, залученою до виконавчих дій, він має право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, оскільки дією державного виконавця порушено його права та інтереси.
У судове засідання, призначене на 06 травня 2008 року, представник відповідача не з'явився, про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, рекомендованою кореспонденцією, що підтверджується матеріалами справи.
Враховуючи, що згідно з пунктом 4 статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи, судова колегія вважає можливим розглянути скаргу за відсутності нез'явившихся представників сторін.
Переглянувши ухвалу суду першої інстанції в порядку статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України, судова колегія дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги ОСОБА_1 з огляду на наступне.
Згідно зі статтею 181 Кодексу адміністративного судочинства України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.
У відповідності до статті 10 Закону України „Про виконавче провадження” учасниками виконавчого провадження є державний виконавець, сторони, представники сторін, експерти, спеціалісти, перекладачі, суб'єкти оціночної діяльності - суб'єкти господарювання.
Сторонами виконавчого провадження, у відповідності до статті 11 вказаного Закону, є стягувач і боржник.
Як вбачається з позовної заяви, ОСОБА_1 учасником виконавчого провадження (боржником або стягувачем) не є.
Вона також не є учасником виконавчого провадження у розумінні статті 10 Закону України „Про виконавче провадження”.
Із позовної заяви ОСОБА_1 вбачається, що спір виник з приводу належності їй, а не боржнику, майна, що було описано державним виконавцем відділу Державної виконавчої служби Київського районного управління юстиції м. Сімферополя на виконання наказу господарського суду Автономної Республіки Крим у справі № 2-3/5848 від 08 вересня 2004 року.
У відповідності до пункту 16 постанови Пленуму Верховного суду України № 14 від 26 грудня 2003 року „Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження” вимоги інших осіб щодо належності їм, а не боржнику майна, на яке накладено арешт, вирішуються шляхом пред'явлення ними відповідно до правил підвідомчості (стаття 24 Цивільного процесуального кодексу України, стаття 12 Господарського процесуального кодексу України) позову до боржника та особи, в інтересах якої накладено арешт, про визнання права власності на майно і звільнення його з-під арешту. В такому ж порядку розглядаються вимоги осіб, які не є власниками майна, але володіють ним на законних підставах.
При зверненні з даним адміністративним позовом до господарського суду Автономної Республіки Крим ОСОБА_1 виходила з того, що у відповідності до пункту 6 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України до початку діяльності окружних та апеляційних адміністративних судів адміністративні справи, підвідомчі господарським судам відповідно до Господарського процесуального кодексу України 1991 року, вирішують у першій та апеляційній інстанціях відповідні місцеві та апеляційні господарські суди за правилами Кодексу адміністративного судочинства України.
Аналіз вказаної правової норми свідчить про те, що господарським судам підвідомчі на загальних підставах спори за умови, коли сторонами у судовому процесі є підприємства чи організації у розумінні статті 1 Господарського процесуального кодексу України.
На підтвердження права на звернення із даним позовом до господарського суду ОСОБА_1 судовій колегії надано свідоцтво про її державну реєстрацію в якості суб'єкта підприємницької діяльності.
Разом з тим, твердження про належність описаного та арештованого майна на праві власності не пов'язано з підприємницькою діяльністю ОСОБА_1, що виключає розгляд позовних вимог в порядку господарського судочинства.
Виконання державним виконавцем наказу господарського суду Автономної Республіки Крим не є безумовною підставою для розгляду справи саме господарським судом, оскільки, як зазначено вище, для визначення підвідомчості спору (суду загальної чи господарської юрисдикції) слід виходити із суб'єктного складу учасників судового процесу.
Оскільки предметом позовних вимог ОСОБА_1 є спір про право на майно, що не пов'язано з її підприємницькою діяльністю, висновки місцевого господарського суду про підвідомчість даного спору господарському суду є помилковими.
Захистити своє порушене право позивач має можливість шляхом звернення до місцевого суду загальної юрисдикції з позовною заявою про виключення належного йому на праві власності майна із акту опису та арешту.
Оскільки порушення місцевим господарським судом процесуального права щодо визначення підвідомчості даної справи господарському суду не призвело до неправильного вирішення питання про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі, підстави для скасування оскаржуваної ухвали відсутні.
Керуючись статтями 195, пунктом 1 статті 199, статтею 200, пунктом 1 частини 1 статті 205, статтею 206, частиною 5 статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
УХВАЛИВ:
1. Апеляційну скаргу ОСОБА_1залишити без задоволення.
2. Ухвалу господарського суду Автономної Республіки Крим від 21 березня 2008 року у справі № 2/61-3248 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України шляхом подачі касаційної скарги протягом одного місяця після набрання законної сили цією ухвалою та в порядку, передбаченому статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя І.В. Антонова
Судді О.Л. Котлярова
Г.К. Прокопанич