Справа № 1-316/11

Провадження №11/0290/206/2012                                                                                                  Категорія: 21

Головуючий у суді 1-ї інстанції  Венгрин О.О.                                                              

Доповідач :   Бурденюк С.І.

                       АПЕЛЯЦІЙНИЙ  СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

                                                           УХВАЛА

                                                 ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 березня 2012 року

колегія суддів судової палати з кримінальних справ

апеляційного суду Вінницької області в складі:

головуючого            Бурденюка С.І.

суддів                        Рупака А.А.Федчука В.В.

з участю прокурора Миколайчука Д.Г.

засудженого             ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Вінниці справу за апеляціями

прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції Хоменка П.Л. , засудженого ОСОБА_2 на вирок Староміського районного суду м. Вінниці від 15 грудня 2011 року, яким

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Вінниці, жителя АДРЕСА_1, українця , громадянина України, освіта середня , не одруженого ,не працюючого , раніше судимого

17.02.2006 року Подільським райсудом м. Києва за ст..ст..309 ч. 2, 71 КК України до 4-х років позбавлення волі, звільнений 02.10.2009 року в зв’язку з відбуттям покарання

     визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ст. 186 ч.2 КК України та призначено покарання у виді 5 (п’яти) років позбавлення волі.

     Згідно вироку суду, 05.07.2011 р. ОСОБА_2 перебуваючи у квартирі по АДРЕСА_2, будучи в стані алкогольного сп’яніння, застосувавши насильство, яке не є небезпечним для життя чи здоров’я потерпілого, а саме, наносячи удари обома руками по голові потерпілого ОСОБА_4, відкрито викрав його особисте майно: мобільний телефон марки «LG», ІМЕІ НОМЕР_1, вартістю 511,49 грн., із сімкартою оператора зв’язку «Київстар»,вартістю 50,00 грн., мобільним телефоном марки «Siemens М55», ІМЕІ НОМЕР_2, вартістю 150,00 грн., та грошовими коштами у сумі 20,00 грн. Викраденим розпорядився на власний розсуд, завдавши потерпілому ОСОБА_4 шкоду на загальну суму 731,49 грн.

    В апеляції прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції Хоменко П.Л. ставиться питання про скасування вироку Староміського районного суду м. Вінниці від 15 грудня 2011 року відносно засудженого ОСОБА_2 за ч. 2 ст. 186 КК України через суттєві порушеннями кримінально-процесуального законодавства , зокрема мотивації вироку з метою дотримання вимог ст.. 334 КПК України.

    В своїй апеляції засуджений ОСОБА_2 просить змінити вирок суду та кваліфікувати його дії за ст.. ст.. 125 ч. 2, 185 ч. 1 КК України і призначити покарання, яке передбачається  згідно цих статтей КК України або скасувати вирок, відправивши кримінальну справу на новий судовий розгляд в суд першої інстанції. Свої вимоги мотивує тим, що призначаючи міру покарання суд не правильно кваліфікував його дії. У показах, які він давав  у судовому засіданні чітко вбачається кваліфікація злочинних діянь за ст.. 125 ч. 2, ст.. 185 ч. 1 КК України. Покази, які він давав під час досудового слідства він вважає добутими незаконним шляхом, оскільки до нього застосовувались незаконні методи впливу , а саме залякування та шантаж. Явка з повинною є неправдива, очні ставки та відтворення були зроблені під диктовку міліціонерів. Свідчення свідка ОСОБА_5 та потерпілого ОСОБА_6 є завідомо неправдивими .

   Заслухавши доповідача, прокурора Миколайчука Д.Г. який підтримав доводи апеляції зі змінами ,засудженого ОСОБА_2, який підтримав свою апеляцію та заперечував проти апеляції прокурора, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляцій, колегія суддів приходить до висновку, що апеляція прокурора підлягає до задоволення ,а  апеляцію засудженого ОСОБА_2 задоволенню не підлягає.

   Доводи апеляції засудженого ОСОБА_2 щодо невірної кваліфікації його дій в межах апеляції на думку колегії суддів є безпідставними та необґрунтованими.

   Разом з тим як вбачається з матеріалів справи, а саме протоколу судового засідання А.Справи №196, прокурор надав суду постанову про зміну обвинувачення , разом з тим  вказану постанову не зачитав, що суперечить вимогам  ч.3 ст. 277 КПК України.

    Крім того,як вбачається з протоколу судового засідання А.С. № 195 свідок ОСОБА_7 на питання суду відповів «На досудовому слідстві я давав покази під тиском.Працівники міліції обіцяли мені ,що я буду свідком і мене відпустять. Я не читав , що тоді підписував ».В даному випадку колегія суддів вважає ,що має місце неповнота судового слідства , оскільки покази свідка не перевірені повністю - обмежено тільки допитом свідка-слідчого ОСОБА_8, не направлено відповідний окремий судово-процесуальний  документ до належно-компетентного органу, для проведення перевірки та надання кінцевої юридично-правової оцінки за даним фактом .

    Крім того, колегія суддів вважає, що вирок в супереч вимогам ст.. 334 КПК України не мотивований. Так в мотивувальній частині вироку суд зазначив «невизнання вини підсудним ОСОБА_2 у вчиненні злочину передбаченого ст..186 ч.2 КК України ,суд розцінює як спосіб його захисту і спробу уникнути відповідальності», при цьому  не мотивувавши з яких підстав відкидає доводи підсудного на які він посилається намагаючись довести свою непричетність до скоєння злочину передбаченого ст.186 ч.2 КК України і повідомлення ним про вчинення  крадіжки та нанесення легких тілесних ушкоджень потерпілому

ОСОБА_4

    Керуючись ст. ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів , -

                                                    у х в а л и л а :

    Апеляцію прокурора який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції Хоменка П.Л. –задовольнити .

    Апеляцію засудженого ОСОБА_2 залишити без задоволення .

    Вирок Староміського районного суду м. Вінниці від15 грудня 2011 року відносно ОСОБА_2 скасувати , а справу направити на новий судовий розгляд в той же суд ,але в іншому складі.

                                                          Судді:

Рупак А.А.                                            Бурденюк С.І.                                              Федчук В.В.