ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
73000, м. Херсон, вул. Горького, 18
_________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"26" жовтня 2006 р. Справа № 15/269-АП-06
Господарський суд Херсонської області у складі судді Клепай З.В. при секретарі О.С.Бєловій, розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом Приватного підприємця ОСОБА_1
до Іванівської селищної ради
про скасування окремих положень рішення
за участю представників сторін:
від позивача: ОСОБА_1 - паспорт НОМЕР_1
від відповідача: Чекір Ю.І. - голова, паспорт НОМЕР_2
Засідання проводилось з перервою від 26.10.06р. до 02.11.06р. згідно зі ст. 153 КАСУ.
Приватний підприємець ОСОБА_1 звернувся з позовом до господарського суду в якому просить скасувати п. 1, 3, 4 рішення Х1Х сесії Іванівської селищної ради 1У скликання НОМЕР_3 "Про повторний розгляд заяв громадянина ОСОБА_1" по постанові Іванівського районного суду Херсонської області справа №2-435 від 08.07.05р. та зобов'язати відповідача повторно розглянути заяву позивача від 14.06.05р.
Відповідач проти позову заперечує на тій підставі, що відповідно до пункту 3 рішення сесії №329 з даного питання є постанова Іванівського районного суду по справі №2-626 від 04.08.2005 р.
Рішенням сесії селищної ради від 27 вересня 1995 року №89 в зв'язку з проведенням інвентаризації і видачі державних актів на право землекористування ТЕК був затверджений план зовнішніх меж землекористування, відповідно до якого земельна ділянка становить 0,51 га. 8 грудня 1995 року селищною радою ТЕК був виданий державний акт на право постійного користування землею в межах 0,51 га, згідно з планом землекористування, 6 червня 1995 року правління РСТ постановою №18 реорганізувало транспортну діяльність правління РСТ шляхом відокремлення та створення юридичної особи - сумісного підприємства Іванівської автоколони. Постановою третьої районної конференції РСТ від 5 лютого 1997 року визначено, що районний союз споживчих товариств є структурною одиницею до складу якого входить в тому числі сумісне підприємство Іванівська автоколона, реорганізований в РСТ. 28 лютого 1997 року проведена державна реєстрація РСТ. Згідно довідки архівного відділу у план зовнішніх меж землекористування РСТ площею 0,51 га ввійшла і земельна ділянка транспортної автоколони.
30 травня 2002 року селищна рада своїм рішенням №38 вилучила у РСТ земельні ділянки, в тому числі, і земельну ділянку, що знаходиться під приміщенням гаражу, в зв'язку з припиненням діяльності підприємства та систематичної несплати земельного податку. Станом на 1 липня 2003 року рішенням господарського суду від 01.07.06р. РСТ визнано банкрутом, а 24 травня 2004 року - ліквідовано.
Позивач придбав у РСТ за договором купівлі - продажу нежитлову будівлю гаражу з господарськими та побутовими будівлями та спорудами АДРЕСА_1, розташовану на земельній ділянці на площі 5447 кв.м. Придбана будівля має загальну площу 216 кв. м.
В акті приймання - передачі, що додається до договору купівлі - продажу, перелічено майно, яке є об'єктом продажу, а саме: приміщення гаражу з обладнанням - 1 шт., огорожа автопарку - 26 шт.(6х1,5), компресор - 1 шт., кран -балка - 1 шт., верстат деревообробний - 1 шт. Про будь - яке інше майно, об'єкти чи споруди в акті не зазначено. В п.1 договору зазначено, що продавець продав, а ОСОБА_1 купив належну продавцю нежилу будівлю з господарськими та побутовими будівлями та спорудами. На плані вказана нежила будівля позначена літерою А - гараж стіни черепашняні, загальною площею 216,0 кв.м., при цьому споруди зазначені літерами 1-3, 1. На плані під цифрою 1 зазначено асфальтоване покриття, яке розташоване на землі, що належить Іванівській селищній раді. В даному випадку асфальтоване покриття не може бути об'єктом купівлі - продажу, так як воно не відноситься до нежилого приміщення або господарських та побутових будівель та споруд і на час продажу перебувало в загальному користуванні територіальної громади смт. Іванівка, як і земельна ділянка, на якій воно розташоване.
1 червня 2005 року укладено договір НОМЕР_3 купівлі - продажу огорожі Іванівського ринку у вигляді 53 залізобетонних плит, який так само як попередній договір ліквідатор не мав права укладати, оскільки підприємство вже було ліквідовано і в нього були відсутні повноваження на здійсненя процедур по продажу будь-якого майна і тому ці угоди не мають юридичної сили.
Згідно статті 181 Цивільного Кодексу України (нерухомі та рухомі речі): до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення. Огорожа із залізобетонних плит належить до рухомих речей.
Розглянувши матеріали справи та вислухавши представників сторін, суд-
в с т а н о в и в:
Позивач звернувся з адміністративним позовом про скасування частково рішення відповідача НОМЕР_3, п.1.3,4 якого, йому відмовлено у виділені земельних ділянок, що знаходяться під об'єктами нерухомості, що придбані ним на підставі договорів купівлі - продажу та належать йому на праві власності, на підтвердження позовних вимог ним представлені ксерокопії свідоцтв на право власності майна. Свої позовні вимоги він мотивує тим, що відповідач при винесені рішення, в порушення норм чинного законодавства, не повідомив його про час та місце розгляду заяви, та порушив порядок розгляду заяви, що передбачений нормами чинного законодавства.
Оскільки позивач просить скасувати рішення відповідача, яким йому відмовлено у відведені земельної ділянки, господарський суд, як доказ по справі досліджує заяви позивача, на які він посилається. Із представлених позивачем заяв вбачається, що він просить надати йому дозвіл на розробку проекту відведення земельних ділянок, відповідно земельна ділянка на території бувшого будинку побуту, на території колишнього РТП, та по АДРЕСА_1, площею 5447кв.м.
Відповідно до ст.116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування та державних органів приватизації щодо земельних ділянок, на яких розташовані об'єкти, які підлягають приватизації, в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування. Із заяви позивача не вбачається на яких підставах, він просить надати йому дозвіл на розробку технічної документації на відведення йому земельних ділянок - шляхом передачі їх у власність чи для передачі у користування.
Відповідно до п.34 ст.26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" до виключної компетенції міських, селищних та сільських рад відноситься питання щодо вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин. Таким чином питання надання дозволу на розробку проекту відведення земельної ділянки є виключною компетенцією відповідача. Оскільки відповідач є органом місцевого самоврядування, то він відповідно до Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.
Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом. Оскільки позивач оскаржує рішення про відмову у відводі земельної ділянки, а не відмову відповідача про надання дозволу на розробку проекту відведення земельних ділянок, відповідно земельні ділянки на території бувшого будинку побуту, на території колишнього РТП, та по АДРЕСА_1, площею 5447кв.м.. Фактично ним не надано доказів того, що він звертався за відведенням йому цих земельних ділянок, тобто він може оскаржити відмову відповідача в надані йому дозволу на розробку технічної документації, або обгрунтувати свої позовні вимоги щодо оскаржуваного рішення відповідача. Що ним не зроблено.
Посилання позивача на те, що відповідачем порушені норми "Порядку відбору земельних ділянок для розміщення об'єктів", затвердженого Постановою КМУ №427 від 31.03.04р., не має відношення до справи. Відповідно до п.1 вказаного "Порядку" цей Порядок визначає механізм вибору юридичними особами земельних ділянок для розміщення об'єктів.
Пунктом 2 "Порядку" передбачено, що вибір земельних ділянок проводиться до початку проектування об'єктів. Вибір земельних ділянок для розміщення об'єктів на певній території не проводиться у разі, коли, розміщення об'єктів передбачено затвердженим проектом забудови відповідної території, місцевими правилами забудови населеного пункту; будівництво об'єктів здійснено, але проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок не розроблявся.
Позивачем об'єкти придбані за договором купівлі - продажу і додаткового узгодження місця розташування не потребують.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 158, 160, 161 КАСУ, суд
постановив:
1.В задоволені позову відмовити.
2.Постанову надіслати сторонам по справі.
Постанова набирає законної сили з 13.11.06.
Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя З.В. Клепай