Справа № 1903/251/12
№ п.33/1990/42/12 Головуючий у 1-й інстанції - Федорончук В.Б.
Категорія —ч1 ст.130 КУпАП Доповідач - Кунець І.М.
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
13 березня 2012 р. м.Тернопіль
Суддя судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Тернопільської області Кунець І.М.,
з участю: апелянта ОСОБА_1,
розглянувши справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Бучацького районного суду від 14 лютого 2012 року,-
В С Т А Н О В И В :
Постановою Бучацького районного суду Тернопільської області від 14 лютого 2012 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП і на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 175 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 2975 грн..
Згідно даної постанови суд визнав доведеним, що ОСОБА_1 22 січня 2012 року, о 00 год. 25 хв., в м. Бучач по вул. Генерала Шухевича керував автомобілем “Рено Кенго “, н.з. НОМЕР_1, в стані алкогольного сп’яніння, чим порушив п.2.9(а) ПДР України, тобто вчинив адміністративне провопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати постанову суду та закрити провадження у справі, оскільки правопорушення він не вчиняв, так як не керував автомобілем, а його дружина ОСОБА_2, що ствердили в судовому засіданні свідки ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 показам яких суд безпідставно і необгрунтовано дав критичну оцінку, ні представником ДАЇ у протоколі про адміністративне правопорушення, ні в судовому засіданні не надано доказів правомірності застосування особистого мобільного телефона, на який був здійснений запис державтоінспектором розмови з ним, з чого випливає, що такий запис на особистий мобільний телефон не може братись до уваги як доказ у цій справі. Протокол складено з порушенням відомчих інструкцій.
Заслухавши пояснення ОСОБА_1, який підтримав подану ним апеляційну скаргу, розглянувши матеріали справи, дослідивши доводи апеляції приходжу до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як видно із постанови ОСОБА_1 притягнутий до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП за керування транспортним засобом в стані алкогольного сп’яніння.
Згідно апеляції та матеріалів справи ОСОБА_1 оскаржує факт керування транспортним засобом в вказаний в протоколі про адміністративне правопорушення час, стверджуючи, що тоді автомобілем керувала його дружина ОСОБА_2, в зв’язку з чим в його діях відсутній склад інкримінованого йому правопорушення.
Згідно постанови суду та протоколу судового засідання факт керування транспортним засобом ОСОБА_1 підтверджується показаннями двох працівників ДАЇ, один із яких ОСОБА_9, складав протокол про адміністративне правопорушення, а інший ОСОБА_10 включений в цей протокол як свідок.
ОСОБА_11, який вказаний в протоколі як свідок в судове засідання не з’явився. Із слів ОСОБА_12 він очевидцем правопорушення не був, а залучений з метою підтвердження факту відмови правопорушника від підпису протоколу після його медичного обстеження на стан сп’яніння.
Отже, незалежних свідків, які б підтверджували обставини вказані працівниками ДАЇ, в справі немає.
В постанові суду вказано, що вина ОСОБА_1 в вчиненні інкримінованого йому правопорушення підтверджується також звукозаписом розмови ОСОБА_1, яка була зафіксована працівниками ДАЇ за допомогою технічних засобів. Що саме суд з цієї розмови взяв до уваги в постанові не вказано, і це не видно із протоколу судового засідання.
Разом з тим, в судовому засіданні ОСОБА_1 заявив, що розмова не відповідає фактичним обставинам, тобто запис змонтовано, що залишилося поза увагою суду.
В суді апеляційної інстанції ОСОБА_1 пояснив, що запис його розмови працівниками ДАЇ проводилась без його відома, про це він взнав в суді. Про те, що він керував транспортним засобом, що видно із розмови, відноситься до інших обставин, що на компакт-диск не переписано. На дискеті чути, що він і пасажири говорили, що він перед затриманням автомашиною не керував, а його дружина.
Згідно показань працівника ДАЇ ОСОБА_12 відеозапис розмови проводився на його власний мобільний телефон, що потім було переписано на компакт-диск, який представлено суду.
У відповідності до ст. 251 КУпАП джерелом доказів можуть бути показання технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото і кінозйомки, відеозапису, чи засобів фото і кінозйомки, відеозасобу, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху.
В порушення взаної статті та ст. 252 КУпАП судом не було дано оцінки щодо відносності і допустимості вказаного доказу, і його відношення до справи.
Переглядом дискетки в апеляційному суді встановлено, що там мається одна фотографія і запис розмови. З фотографії не видно хто саме керував транспортним засобом. З прослуханої розмови учасників, які записані, не можна зробити якогось одного категоричного висновку. Крім того, записана розмова не є поясненням ОСОБА_1 по суті вчиненого правопорушення, а тому вона не може бути доказом по справі, тим більше, без належного експертного дослідження.
Показання ОСОБА_1 про те, що автомобілем керував не він, а його дружина підтверджуються показаннями свідків ОСОБА_7, ОСОБА_6, ОСОБА_8, допитаних в судовому засіданні, які бачили, як виїжджаючи від ресторану за кермо автомобіля сіла вона.
Свідки ОСОБА_4, ОСОБА_13, ОСОБА_3 в судовому засіданні пояснили, що від ресторану до зупинки автомобіля, де їх застали працівники міліції, автомобілем керувала ОСОБА_2, а не її чоловік.
В постанові показання ОСОБА_1 та 7-ми свідків суд оцінив критично, оскільки вони не відповідають фактичним обставинам справи. Разом з тим, ці обставини підтверджуються лише показами двох працівників ДАЇ. Тому такий висновок суду вважаю сумнівним і він не грунтується на матеріалах справи.
Щодо самого протоколу про адміністративне правопорушення, який є основним джерелом доказів по справах про адміністративні правопорушення, то він складений з порушенням вимог Закону та відомчих інструкцій.
Зокрема, в порушення п.2.6 Інструкції про виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного, чи іншого сп’яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом Міністра внутрішніх справ України, міністерства охорони здоров’я України від 09 вересня 2009 року №400/666 в протокол про адміністративне правопорушення включений свідком працівник ДАЇ ОСОБА_10
Також в порушення п.2.6 Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України №185 від 22.02.2001 року, в протоколі не зроблено запис особою, яка його складала про те, що ОСОБА_1 відмовився від дачі пояснення і від підписання протоколу та від підпису в графі про роз’яснення йому прав.
Незаповнена в протоколі графа про ознаки сп’яніння під час проведення огляду на стан сп’яніння на місці зупинки транспортного засобу свідчить про порушення працівниками ДАЇ порядку направлення ОСОБА_1 на стан сп’яніння, який встановлений ст.166 КУпАП, Порядком, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року №1103 та відомчою інструкцією від 9 вересня 2009 року № 400/666.
Тому протокол, складений з такими порушеннями Закону та відомчих інструкцій, не може бути належним джерелом доказів по справі, і напевне тому суд не посилається в постанові на дані, вказані в протоколі, як на доказ вини ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому правопорушення.
В силу вищенаведеного висновок суду 1 інстанції про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, є невмотивованим, а тому постанова суду підлягає скасуванню з закриттям провадження по справі за відсутністю в його діях складу цього правопорушення.
Керуючись ст. ст.7, п.1 ст.247, 280, 294 КУпАП, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Постанову Бучацького районного суду Тернопільської області від 14 лютого 2012 року стосовно ОСОБА_1 скасувати, а провадження по справі закрити за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя апеляційного суду
Тернопільської області І.М. Кунець