ЛЬВІВСЬКИЙ  АПЕЛЯЦІЙНИЙ  АДМІНІСТРАТИВНИЙ  СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 лютого 2012 р.  Справа № 98517/11/9104

          Львівський апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:

головуючого судді                                          Святецького В.В.,

суддів                                                             Глушка І.В., Довгополова О.М.,

розглянувши у порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Ратнівського районного суду Волинської області від 27.01.2011 року у справі за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Ратнівському районі Волинської області про зобов’язання провести нарахування та виплату підвищення до пенсії, як дитині війни,-

встановив:

24 січня 2011 року позивач звернувся в суд із позовом до відповідача. У позовній заяві просить поновити пропущений строк для звернення до суду та зобов’язати відповідача нарахувати та виплатити недоплачену щомісячну державну соціальну допомогу, як дитині війни за період з 01.01.2009 року по 31.12.2010 року включно, з врахуванням виплачених сум.

Позивач свої позовні вимоги мотивував тим, що відповідно до статті 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» є дитиною війни. Згідно з статтею 6 цього закону йому повинна виплачуватись щомісячна державна соціальна допомога у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, однак така допомога виплачувалась в не повному обсязі. Просив позов задоволити.

Ухвалою Ратнівського районного суду Волинської області від 27.01.2011 року позов ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Ратнівському районі Волинської області про зобов’язання нарахувати та виплатити підвищення до пенсії дитині війни  за період з 01.01.2009 року по 29.07.2010 року включно –  залишено без розгляду.

Ухвалу суду оскаржив позивач. Вважає, що ухвала прийнята з неповним з’ясуванням обставин справи та з порушенням норм матеріального і процесуального права та підлягає скасуванню з підстав викладених в апеляційній скарзі. Просить скасувати ухвалу та зобов’язати відповідача нарахувати і виплатити недоплачену щомісячну державну соціальну допомогу, як дитині війни за період за період з 01.01.2009 року по 29.07.2010 року.

Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що всупереч положенням ст.22 Конституції України, якою передбачено, що при прийнятті нових законів або внесенні змін до діючих законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод, Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік» та Законом України «Про Державний бюджет України на 2009 рік» було обмежено дію ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» на відповідні роки.

Відповідно до ч. 1 ст. 197 КАС України колегія суддів вважає доцільним розглядати справу в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали  суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд вважає, що апеляційна скарга  підлягає до задоволення з таких підстав.

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що позивач є дитиною війни, оскільки статтею 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» визначено, що дитиною війни є особа, яка є громадянином України та якій на час закінчення (2 вересня 1945 року) Другої світової війни було менше 18 років.

Згідно ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, яка виплачується замість пенсії, підвищується на 30 % мінімальної пенсії за віком, розмір якої визначається прожитковим мінімумом для осіб, які втратили працездатність, що урегульовано ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Разом з тим, при зверненні до суду позивачем пропущено шестимісячний строк звернення до суду, передбачений ч.2 ст.99 КАС України та не наведено поважних причин його пропуску.

Відповідно до ст.100 КАС України - адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду.

Однак, приймаючи до уваги дату звернення позивача до суду із даним адміністративним позовом, колегія суддів прийшла до висновку про неправильне визначення судом першої інстанції меж позовних вимог, які слід залишити без розгляду.

В силу п.4 ст. 204 КАС України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є:  порушення норм матеріального чи процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.

Оскільки суд першої інстанції допустився помилки в частині застосуванням норм матеріального та процесуального права, ухвала суду першої інстанції підлягає до скасування з направленням справи до цього ж суду для продовження розгляду.

Керуючись  ст. ст.  195, 197, п.3 ч.1 ст. 199, п.4 ч.1 ст. 204, 205,  206, 254 КАС України, апеляційний суд ,-

УХВАЛИВ :

апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково, ухвалу  Ратнівського районного суду Волинської області від 27.01.2011 року про залишення позовної заяви без розгляду у справі № 2-а-161/11/0313 - скасувати, а матеріали справи направити до цього ж суду для продовження розгляду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.    

На ухвалу протягом двадцяти днів з моменту набрання нею законної сили може бути подана касаційна скарга безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя          В.В. Святецький

Судді          І.В. Глушко

          О.М. Довгополов