ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24.10.2006 Справа № А39/260
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого: Пруднікова В.В. (доповідача) Ясир Л.О.
суддів Герасименко І.М., Ясир Л.О.
Секретар судового засідання Нурулаєва Г.Ю.
Головуючий роз'яснив сторонам, що зміна складу судової колегії відбулася на підставі розпорядження №693 від 23.10.06р.
Представники сторін:
від позивача: Шевченко Наталія Петрівна головний спкеціалист, довіреність №03-06/819 від 09.06.06;
від відповідача: Тарасова Олена Валентинівна представник , довіреність №б/н від 20.10.06;
від відповідача: Рубцовв Євсей Леонідович предстаник, довіреність №б/н від 09.08.06;
Прокурор в засіданн ясуду не з"явився, поважних причин нез"явлення судовій колнеії не повідомлено, сторони сповіщені належним чином.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу дніпропетровського транспортного прокурора м.Дніпропетровська в особі Міністерства праці та соціальної політики України Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів м.Дніпропетровськ
на постанову господарського суду Дніпропетровської області від 09.08.06р у справі №А39/260-06
за позовом дніпропетровського транспортного прокурора м.Дніпропетровська в особі Міністерства праці та соціальної політики України Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів м.Дніпропетровськ
до дочірнього підприємства"Автомобіліст" товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпропетровська транспортна компанія" м.Дніпропетровськ
про стягнення 4595 грн. 24 коп.
У судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частину.
В С Т А Н О В И В :
Постановою господарського суду Дніпропетровської області від 09.08.06 року ( суддя Ліпинський О.В. ) дніпропетровському транспортному прокурору м.Дніпропетровська відмовлено у позові заявленому в особі Міністерства праці та соціальної політики України Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів м.Дніпропетровськ про стягнення з дочірнього підприємства"Автомобіліст" товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпропетровська транспортна компанія" м.Дніпропетровськ 4595 грн. 24 коп. штрафних санкцій за не створення робочих місць для інвалідів у 2005 році.
Дніпропетровський транспортний прокурор звернувся з апеляційною скаргою, просить скасувати зазначену постанову , посилаючись на порушення судом при її прийнятті норм матеріального та процесуального права . Зокрема заявник скарги посилається на те,що відрахування до Фонду не мають характеру обов”язкових платежів і сплачуються лише в тому разі, якщо підприємством, установою чи організацією не використовуються нормативи по створенню робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів. Ці платежі мають характер санкцій за не створення робочих місць. Відповідно до пункту 3 Положення про робоче місце інваліда і про порядок працевлаштування інвалідів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.05.95р. № 314 “Про організацію робочих місць та працевлаштування інвалідів”, робоче місце інваліда вважається створеним, якщо воно відповідає встановленим вимогам робочого місця для інвалідів відповідної нозології, атестоване спеціальною комісією за участю представників МСЕК(медико-соціальної експертної комісії), органів Держнаглядохоронпраці, громадських організацій інвалідів, і введено в дію шляхом працевлаштування на ньому інваліда.
Якщо створене робоче місце інваліда фактично не введено в дію шляхом працевлаштування інваліда, то підприємство, установа чи організація не звільняється від обов’язку щодо сплати відрахувань до Фонду на підставі статті 20 Закону, оскільки зазначена норма не ставить відповідний обов”язок підприємства, установи, організації у залежність від будь-яких обставин, з яких інвалід не працює на цьому підприємстві, в установі, організації.
Дочірнє підприємство"Автомобіліст" товариство з обмеженою відповідальністю "Дніпропетровська транспортна компанія" у відзиві на апеляційну скаргу просить постанову господарського суду Дніпропетровської ї області від 09.08.06р. залишити без змін, оскільки вона відповідає матеріалам справи та нормам діючого законодавства.
Дослідивши матеріали справи, колегія суддів підстав для задоволення апеляційної скарги не знаходить виходячи з наступного.
Статтею 19 Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” встановлено для підприємств (об’єднань), установ і організацій нормативи робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів.
Згідно з ч. 1 ст. 18 цього Закону працевлаштування інвалідів здійснюється органами Міністерства праці України, Міністерства соціального захисту населення України, місцевими Радами народних депутатів, громадськими організаціями інвалідів.
У відповідності з пунктом 1 Положення про Фонд соціального захисту інвалідів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 вересня 2002 року № 1434, у складі Мінпраці діє Фонд соціального захисту інвалідів.
Пунктом 3 цього Положення передбачено, що одним з основних завдань Фонду є здійснення контролю за додержанням підприємствами, установами і організаціями всіх форм власності і господарювання нормативів робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів.
Відповідно до підпункту 3 пункту 4 та підпункту 3 пункту 5 зазначеного Положення Фонду надано право здійснювати контроль за своєчасним перерахуванням підприємствами сум штрафних санкцій за недодержання ними нормативів робочих місць для працевлаштування інвалідів та проводити перевірки підприємств щодо додержання ними нормативів робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів.
Обов’язок по забезпеченню працевлаштування інвалідів в кількості 4-х відсотків від загальної чисельності працюючих, а якщо працює від 15 до 25 чоловік –у кількості 1 робочого місця встановлений ч.1 статті 19 Закону України ”Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні”.
Згідно з ч. 1 ст. 20 Закону підприємства, де кількість працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів штрафні санкції, сума яких визначається у розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві за кожне робоче місце, не зайняте інвалідом.
Як вбачається із звіту дочірнього підприємства"Автомобіліст" товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпропетровська транспортна компанія" про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2005 р., наданого Дніпропетровському обласному відділенню Фонду соціального захисту інвалідів м.Дніпропетровськ, середньооблікова чисельність штатних працівників у 2005 р. становила 21особу, з них інвалідів - 0 осіб. Чисельність інвалідів які повинні працювати на підприємстві згідно з вимогами діючого законодавства складає - 1 особа. Фонд оплати праці штатних працівників складає –96,5 тис.грн. 00 коп., відповідно середньорічна заробітна плата штатного працівника - 4595 грн. 24 коп. Позивачем нараховано 4595 грн.24 коп. штрафних санкцій за не створення робочого місця для інваліда.
Відповідачем надано у судове засідання звіти форми №3-ПН про наявність вільних робочих місць та потребу в працівниках за 2005р., які надсилались до служби зайнятості. У зазначених звітах ним вказувались дані про наявність вільних робочих місць, у тому числі для інвалідів. Листом №04 від 04.04.05р. який адресовано до Фонду соціального захисту інвалідів відповідач повідомляв, що на підприємстві створено місця для інвалідів. З метою атестації просив направити спеціаліста для участі в атестаційній комісії.
Також відповідачем надано документи, що підтверджують факт створення робочого місця для інваліда, а саме висновок атестаційної комісії про створення робочого місця для інваліда; акт від 28.04.05р. обстеження створеного робочого місця для інвалідів складений начальником Дніпропетровської державної інспекції по охороні праці на транспорті у комунальному господарстві й у невиробничій сфері; акт перевірки дотримання санітарного законодавства від 19.05.05р. Крім того з листа №965 від 22.05.06р. Кіровського районного центру зайнятості вбачається, що відповідач звертався у 2005 р. до центру зайнятості з питань працевлаштування інвалідів на вакантні посади, що підтверджують форми статистичної звітності 3-ПН за 2005р., в яких зазначено про потребу у працівниках-інвалідах. На протязі 2005р. до відповідача інваліди для працевлаштування не направлялись, оскільки лише чотири інваліда звертались з питань працевлаштування до центру зайнятості та були працевлаштовані на інші підприємства. На підприємствах району у продовженні 2005року не було випадків безпідставної відмови у прийнятті інвалідів на роботу.
Таким чином слід визнати, що суд першої інстанції прийшов до вірного висновку про те, що відповідачем вживались всі необхідні заходи по виконанню вимог законодавства щодо створення робочих місць для інвалідів. Як зазначалось вище, відповідно до статті 18 Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” обов’язок працевлаштування інвалідів покладено на відповідні державні органи. Діюче законодавство не покладає на підприємство обов’язок здійснювати пошук інвалідів для їх працевлаштування.
Враховуючи зазначені обставини, колегія суддів підстав, для задоволення апеляційної скарги дніпропетровського транспортного прокурора м.Дніпропетровська в особі Міністерства праці та соціальної політики України Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів м.Дніпропетровськ та стягнення з дочірнього підприємства"Автомобіліст" товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпропетровська транспортна компанія" м.Дніпропетровськ штрафних санкцій не знаходить.
Керуючись ст.ст. 195,196,198,200,205,206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
УХВАЛИВ:
Постанову господарського суду Дніпропетровської області від 09.08.06р. у справі № А39/260 - залишити без змін, а апеляційну скаргу дніпропетровського транспортного прокурора м.Дніпропетровська в особі Міністерства праці та соціальної політики України Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів м.Дніпропетровськ - без задоволення.
Головуючий В.В.Прудніков
Cудді І.М.Герасименко
Л.О.Ясир