РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"01" березня 2012 р. Справа № 5004/2319/11
Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:
Головуючої судді Бригинець Л.М.
суддів Демидюк О.О.
суддів Щепанська Г.А.
при секретарі судового засідання Риштун О.М.
розглянувши апеляційну скаргу позивача Компанії "СКАНІЯ КРЕДИТ АБ"
на рішення господарського суду Волинської області від 21.12.11 р. у справі № 5004/2319/11
за позовом Компанія "Сканія Кредит АБ"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Каскад-Транспорт" ЛТД
про стягнення 922889 грн. 53 коп.
за участю представників сторін:
позивача - ОСОБА_1., ОСОБА_2 ( довіреність № 766 від 17.05.2011 р. )
відповідача - не з"явився
Розпорядженням голови Рівненського апеляційного господарського суду від 28.02.2012р. визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Бригинець Л.М., суддя Демидюк О.О., суддя Щепанська Г.А.
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду Волинської області від 21.12.11 р. у справі №5004/2319/11 позов Компанії "Сканія Кредит АБ", S-15187 Содертал’є, Швеція, реєстраційний номер 556062-7373 (далі - позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Каскад - Транспорт" ЛТД, м.Луцьк, вул.Єршова, 3, код ЄДРПОУ 21747631 (ділі - відповідач) про стягнення 922889,53грн. задоволено частково. Присуджено до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Каскад -Транспорт" ЛТД на користь Компанії "Сканія Кредит АБ" 571379,97 грн. основного боргу, 5713,79 грн. в повернення витрат по оплаті державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В решті позову відмовлено.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням позивач звернувся до Рівненського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржуване рішення в частині відмови від стягнення з відповідача на користь позивача суми неустойки в розмірі 351509,56грн. та прийняти нове рішення, яким позов в цій частині задовольнити та стягнути з відповідача на користь позивача вищезазначену суму неустойки.
Мотивуючи апеляційну скаргу, скаржник зазначає, зокрема, наступне:
- у відповідності до додаткової угоди від 03.11.2009 р. до договору фінансового лізингу № 69-05719 від 16.04.2008р. розмір та строк сплати лізингових платежів було змінено. З 15.09.2010р. по 13.05.2011р. він становив 5312,00 євро;
- відповідний лист з вимогою повернути товари до 01.08.2011 р. згідно договору фінансового лізингу № 69-05719 від 16.04.2008р. було направлено поштою відповідачу 17.06.2011 р., однак до цього часу відповіді не отримано; відповідач товари не повернув та продовжує ними користуватись;
- останній лізинговий платіж за договором мав бути виконаний 13.05.2011 р., тобто майже за півроку до подання позовної заяви, що свідчить про фактичне припинення договору;
- відповідний лист-вимога від 17.06.2011р. про повернення предметів лізингу повністю відповідає процедурі припинення дії договору (та/або розірвання договору фінансового лізингу) і через закінчення строку договору лізингу (п.15 Загальних умов), і через порушення лізингоодержувачем своїх зобов'язань за договором (п.16 Загальних умов).
Відповідач не скористався правом подачі письмового відзиву на апеляційну скаргу, що у відповідності до ч.2 ст.96 ГПК України, не перешкоджає перегляду рішення місцевого господарського суду.
Враховуючи викладене, а також приписи ст.101 ГПК України про межі перегляду справ в апеляційній інстанції та той факт, що неявка в засідання суду представників сторін не перешкоджає перегляду оскарженого судового акту, судова колегія розглянула апеляційну скаргу за відсутності представника відповідача, який про час та місце розгляду апеляційної скарги був повідомлений належним чином.
Заслухавши представників позивача, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши повноту з'ясування та доведеність всіх обставин, що мають значення для справи, відповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи, правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з огляду на таке.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, 16.04.2008р. між Компанією "Сканія Кредит АБ" (далі – власник) та ТОВ "Каскад-Транспорт" ЛТД (далі – лізингоодержувач) було укладено договір фінансового лізингу №69-05719 (далі- договір, т.1 а.с. 30-32)
Згідно ст. 1 договору, власник зобов’язується передати лізингоодержувачеві у лізинг наступний об’єкт, специфікація якого міститься у додатку №1.
На підставі договору фінансового лізингу №69-05719 від 16.04.2008р. Компанією "Сканія Кредит АБ" (позивач у справі) відповідно до специфікації було передано ТОВ "Каскад-Транспорт" ЛТД (відповідач у справі) наступні транспортні засоби:
1) Scania R 114 LA 4x2NA380, шасі № XLER4X20004510778;
2) Scania R 114 LA 4x2NA380, шасі № VLUR4X20009088585.
Та обставина, що предмет лізингу було отримано у користування відповідачем - ТОВ "Каскад-Транспорт" ЛТД підтверджується сертифікатом про приймання від 13.05.2008 р., підписаним сторонами, а також вантажно-митною декларацією від 28.05.2008р. (т.1, а.с. 85-91).
Відповідно до ст. 2 договору загальна сума, на якій базуються лізингові платежі, без урахування будь яких податків, зборів тощо, становить 81000,00 євро.
Договором передбачено строк лізингу, що становить період близько 2 років (8 платежів), який розпочинається з дати поставки і закінчується через три місяці після дати сплати восьмого лізингового платежу, і на вказану дату товари повертаються власникові. Лізингоодержувач не має права припинити лізинг з будь-яких підстав, крім випадків, погоджених сторонами. Власник не має права припинити лізинг протягом того часу, поки лізингоодержувач виконує свої зобов’язання.
Договором встановлено лізинговий платіж, що становить суму в розмірі 10862,00 євро і сплачується при наданні замовлення.
Перший лізинговий платіж, 9388,00 євро сплачується за 14 днів перед поставкою. Загальна сума, що підлягає сплаті перед поставкою, складає 20250,00 євро. Всі суми, сплачувані лізингоодержувачем не підлягають поверненню власником лізингоодержувачеві у випадку, якщо лізингоодержувач вирішить анулювати приймання товарів без будь-яких юридично дійсних підстав щодо припинення цього або будь-якого іншого відповідного договору, якщо тільки він не буде погоджений обома сторонами.
Другий лізинговий платіж в сумі 9388,00 євро підлягає сплаті 15 числа календарного місяця, який є третім місяцем після початкової дати, якщо початкова дата припадає на будь-який день з першого по п’ятнадцяте число календарного місяця поставки товарів, або на останній робочий день календарного місяця, який є третім місяцем після початкової дати, якщо початкова дата припадає на будь-який день з 16-го числа і до кінця календарного місяця поставки товарів.
За другим лізинговим платежем слідують шість лізингових платежів по 9388,00 євро кожний, які сплачуються авансом щоквартально 15-го числа або на останній робочий день місяця, коли такий платіж підлягає сплаті, відповідно вищенаведеного.
Лізинговий платіж розраховується за фіксованою процентною ставкою для євро, встановленою на період 2 роки починаючи з 16 квітня 2008р. Якщо перед початковою датою ставка змінюється більш, ніж на 0,5 відсотка, власник зберігає право відповідно змінити розмір Лізингового платежу. В іншому випадку, власник та лізингоодержувач за спільним рішенням, обумовленим практичною доцільністю, можуть змінити розраховану залишкову вартість і залишити розмір лізингового платежу без змін. Розрахована залишкова вартість становить 3240,00 євро.
Разом з тим, зобов’язання щодо здійснення лізингових платежів відповідач виконав частково – в сумі 43 750 євро, заборгованість останнього перед позивачем складає 51 808 євро, що станом на день подачі позову становить 571 379,97 грн. за курсом Національного банку України. Дана обставина стверджується витягом з банківського рахунку по руху коштів за період з 13.05.2008р. по 21.06.2010р. наявним в матеріалах справи.
17.06.2011р. позивач надіслав відповідачу лист-вимогу про сплату заборгованості та повернення транспортних засобів до 01.08.2011р., докази надіслання, отримання та сам лист наявні в матеріалах справи (т.1, а.с.49-53). Однак відповідач на вищезазначений лист-вимогу не відреагував, заборгованості по лізинговим платежам не сплатив, транспортні засоби не повернув.
Наявність заборгованості відповідачем в суді першої інстанції не заперечувалась.
Статтею 2 Закону України "Про фінансовий лізинг" передбачено, що відносини, які виникають у зв’язку з договором фінансового лізингу, регулюються положеннями Цивільного кодексу України про лізинг, найм (оренду), купівлю-продаж, поставку з урахуванням особливостей, що встановлюються цим Законом.
Згідно ст.806 ЦК України, за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі).
До договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених цим параграфом та законом.
До відносин, пов'язаних з лізингом, застосовуються загальні положення про купівлю-продаж та положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом.
Статтею 762 ЦК України встановлено, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.
Згідно з вимогами ст.ст.525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст.628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Враховуючи вищезазначене, перевіривши правильність розрахунків, колегія суддів Рівненського апеляційного господарського суду погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення позову в частині сплати заборгованості по лізинговим платежам в сумі 51808,00 євро, що на дату подання позову становить 571379,97грн. за курсом Національного банку України.
Натомість, з висновком суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні позовних вимог про стягнення неустойки в сумі 351509,56 грн. за період з 01.08.2011р. по 01.11.2011р. згідно договору фінансового лізингу №69-05719 від 16.04.2008р., колегія суддів не може погодитись з огляду на таке.
03.11.2008р. між сторонами була укладена додаткова угода до договору фінансового лізингу №69-05719 від 16.04.2008 р. (т.1, а.с.44-45) відповідно до умов якої, у зв'язку з реструктуризацією боргу лізингоодержувача, починаючи з 14.11.2008р., розмір та строк сплати лізингових платежів та залишкової вартості (опціону) змінилися. З 14.08.2009р. по 13.08.2010р. розмір становив 1000,00 євро, а з 15.09.2010р. по 13.05.2011р. - 5312,00 євро.
Порушення зобов'язання щодо сплати лізингових платежів почало мати місце з боку відповідача з 14.05.2010р., а всього останнім не було здійснено 13 лізингових платежів на загальну суму 51808,00 євро.
Разом з тим, розрахунок заборгованості поданий позивачем, повністю відповідає графіку сплати лізингових платежів, узгодженим позивачем та відповідачем у вищевказаній додатковій угоді. Так, починаючи з 19-го платежу - 14.05.2010р. у відповідності до графіку сплати лізингових платежів, затвердженого додатковою угодою від 03.11.2008р. до договору фінансового лізингу №69-05719 від 16.04.2008р. і до 31-го платежу - 13.05.2011р. включно відповідач не сплатив жодного лізингового платежу.
Як вже зазначалося вище, лист, який направлявся відповідачу 17.06.2011р. з вимогами погашення заборгованості та повернення техніки до 01.08.2011р. та від 14.09.2011р. з вимогою про погашення заборгованості був залишений останнім без реагування.
При цьому, суд апеляційної інстанції погоджується з скаржником відносно того, що лист-вимога від 17.06.2011р. про повернення предметів лізингу повністю відповідає процедурі припинення дії договору (та/або розірвання договору фінансового лізингу) і через закінчення строку договору лізингу (п.15 Загальних умов договору фінансового лізингу), і через порушення лізингоодержувачем своїх зобов'язань за договором (п.16 Загальних умов договору фінансового лізингу).
Відповідно до ч.1 ст.763 ЦК України договір найму укладається на строк, встановлений договором.
Частинами 1, 4 статті 631 ЦК України передбачено, що строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору. Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.
З огляду на зазначені вище норми а також на п.15 Загальних умов договору фінансового лізингу №69-05719 від 16.04.2008р., відповідно до якого після завершення лізингу товарів з будь-якої причини лізингоодержувач повинен за вибором власника на ризик і за рахунок лізингоодержувача, повернути власникові на вказану ним адресу у Європі товари без обтяжень і у доброму робочому стані (за винятком звичайного зношення) (а.с. 33-41 т.1), враховуючи ту обставину, що останній лізинговий платіж мав бути сплачений 13.05.2011р., а сплата опціону повинна була сплачена до 15.06.2011р. відповідно до додаткової угоди від 03.11.2008р. до договору фінансового лізингу №69-05719 від 16.04.2008р., вбачається, що договір фінансового лізингу №69-05719 від 16.04.2008р. фактично припинив строк його дії.
Відповідно до ст. 230 ГК України штрафними санкціями визначаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.
Згідно ч.2 ст.785 ЦК України, якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.
Суд першої інстанції дійшов до помилкового висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову Компанії "Сканія Кредит АБ" в частині стягнення з ТОВ "Каскад -Транспорт" ЛТД суми неустойки – 351509,56 грн. згідно договору фінансового лізингу №69-05719 від 16.04.2008р. та додаткової угоди від 03.11.2008 р. до договору та безпідставно відмовив в задоволенні позову в цій частині.
Господарським судом Волинської області у справі №5004/2319/11 встановлена заборгованість відповідача перед позивачем, а вимога про повернення предмету лізингу відповідачем виконана не була, оскільки останній продовжує користуватися технікою, відтак, колегія суддів приходить до висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача неустойки за період прострочення з 01.08.2011р. по 01.11.2011р. в сумі 31872,00 євро=(5312,00 євро * 2 (подвійний розмір) * 3 (три місяця прострочення), що на дату подання позову становить 351509,56грн. підтверджуються матеріалами справи та підлягають до задоволення, а рішення місцевого господарського суду в частині відмови у стягненні неустойки підлягає скасуванню, в зв"язку з неповним з"ясуванням обставин, що мають значення для справи.
Вказана правова позиція узгоджується з правовою позицією, викладеною в постановах Вищого господарського суду України від 20.07.2011 р. у справі № 5/206/10 та від 20.09.2011р. у справі № 12/1491.
Судові витрати за розгляд справи в місцевому господарському суді та в суді апеляційної інстанції відповідно до ст.49 ГПК України слід покласти на відповідача, оскільки спір виник внаслідок неправомірних дій останнього.
Керуючись ст. ст. 49, 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, суд,-
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу Компанії "Сканія Кредит АБ" задовольнити.
2. Рішення господарського суду Волинської області від 21.12.2011р. у справі №5004/2319/11 в частині відмови у стягненні неустойки в сумі 351509,56 грн. скасувати. Прийняти в цій частині нове рішення.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Каскад-Транспорт" ЛТД на користь Компанії "Сканія Кредит АБ" 351509,56 грн. неустойки.
3. Судові витрати за розгляд справи в місцевому господарському суді та в суді апеляційної інстанції покласти на відповідача.
4. Видачу наказів доручити господарському суду Волинської області.
5. Справу №5004/2319/11 повернути до господарського суду Волинської області.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.
Головуюча суддя Бригинець Л.М.
Суддя Демидюк О.О.
Суддя Щепанська Г.А.
Вих.№ 01-12/3547/12